Постанова

від 22.10.2019 по справі 822/5413/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №822/5413/15

адміністративне провадження №К/9901/27221/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2015 (суддя - Петричкович А.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 (головуючий суддя - Граб Л.С., судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М.)

у справі № 822/5413/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Буг до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Бенефіт Гарант Груп про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Буг (далі - ТОВ ТК Буг ) звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ДПІ у м. Хмельницькому) від 26.08.2015 №0000212203/957.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Хмельницькому оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2015, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Доводи касаційної скарги дублюють висновки, викладені в акті перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, запереченнях на позов та апеляційній скарзі.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ТК Буг з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ Бенефіт Гарант Груп , ДП Адідас-Україна , ПАТ Мультиплекс-Холдинг , ПРАТ Укрпроектінвест , ТОВ Адомар , ТОВ Аптекар , ТОВ Карі Україна , ТОВ Керуюча Компанія ТРЦ Оазис , ТОВ Лізингова Компанія Ельдорадо , ТОВ МТІ , ТОВ Сенді Парк , ТОВ Смайлсіті , ТОВ Фоззі-Фуд за листопад 2014 року та березень 2015 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 05.08.2015 №3099/225-03/32601032, в якому відображено висновок про порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за листопад 2014 року на загальну суму 1103826,00 грн., у зв`язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних підрядних робіт у ТОВ Бенефіт Гарант Груп з огляду на непідтвердження реального характеру здійсненої господарської операції.

Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ у м Хмельницькому посилалась на те що, згідно даних Інтегрованої автоматизованої системи Податковий блок на рівні ДФС ТОВ Бенефіт Гарант Груп має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; проведеною перевіркою не виявлено, а посадовими особами не надано на підтвердження наявності ліцензії на будівництво підрядника - ТОВ Бенефіт Гарант Груп з переліком будівельних робіт, на виконання яких надається право; відсутність у ТОВ Бенефіт Гарант Груп об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), неможливість фактичного виконання ТОВ Бенефіт Гарант Груп господарських операцій через відсутність в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, 26.08.2015 ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212203/957, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1103826,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 275957,00 грн.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Судами також встановлено та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ТК Буг (замовник) та ТОВ Бенефіт Гарант Груп (Підрядник) укладено договір підряду від 01.10.2014 № 5-С, пунктом 1.1 якого передбачено, що підрядник забезпечує виконання ремонтно-будівельних робіт на об`єкті: Торгівельно-розважальний центр Оазис в м. Хмельницькому, вул. Маршала Рибалка, 2-а. Згідно п.1.2 цього правочину, перелік видів та об`ємів робіт, їх вартість, включає в себе вартість матеріалів, враховані кошторисами (Додатками №1,2,3,4,5,6,7), які є невід`ємною частиною даного договору.

Власником Торгівельно-розважального центру Оазис по вул. Маршала Рибалка, 2-а у м. Хмельницькому є позивач, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.12.2008 №1447, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.03.2010 №25570112.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: Додаток № 1 Договірна ціна (Кошторис) акти здачі- прийняття робіт, акти прийому виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт та витрати форми КБ-3, податкові накладні.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ ТК Буг розглядуваної операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірної господарської операції позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Крім того, судами з`ясовано, що ТОВ Бенефіт Гарант Груп`має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АЕ №526414 від 17.09.2014, яка дійсна до 08.09.2017 і відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2015, має види діяльності: 42.99 Будівництво інших споруд, 43.11 Знесення, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчинку, 43.13 Розвідувальне буріння, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.31 Штукатурні роботи, 43.32 Установлення столярних виробів, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 43.34 Малярні роботи та скління, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 43.91 Покрівельні роботи, 43.39 Інші спеціалізовані будівельні роботи, 41.10 Організація будівництва будівель, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та робіт, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарська операція між позивачем та його контрагентом здійснена відповідно до умов чинного законодавства, реальність якої підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду