ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" жовтня 2019 р. Справа №921/485/18
Місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.
суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.
секретар судового засідання - Борщ І.О.,
за участю представників:
від позивача - не з`явився
від відповідача - Федчишин Г.С. (адвокат)
від третьої особи з боку відповідача - Присяжний А.В. (голова)
розглянувши апеляційну скаргу Підприємства "Управління по господарському обслуговуванню", заснованого Тернопільською обласною радою профспілок №19 від 19.04.2019
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2019, головуючий суддя: Гирила І.М., м. Тернопіль, повний текст рішення складено 01.04.2019
у справі № 921/485/18
за позовом Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій", м. Тернопіль,
до відповідача Підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" засноване Тернопільською обласною радою профспілок, м. Тернопіль,
за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільської обласної ради профспілок, м. Тернопіль,
про стягнення 307 477,38 грн. безпідставно отриманих коштів
ВСТАНОВИВ:
короткий зміст вимог позову та рішення суду першої інстанції:
Приватний вищий навчальний заклад "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій", надалі - позивач, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" засноване Тернопільською обласною радою профспілок, надалі - відповідач, про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 307 477,38 грн.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2019, головуючий суддя: Гирила І.М., повний текст рішення складено - 01.04.2019, у справі № 921/485/18 - позов задоволено. Стягнуто з Підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" засноване Тернопільською обласною радою профспілок на користь Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" - 307 477 грн 38 коп. отриманих без достатньої правової підстави коштів та 4 612 грн 15 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що як станом на дату прийняття постанови апеляційною інстанцією (01.08.2018), так і станом на даний час ні установчий договір товариства, ні рішення зборів засновників в установленому законом порядку недійсними не визнані. Сторонами не спростовано у даній справі встановлених судом апеляційної інстанції у справі № 921/689/17-г/17 обставин щодо відсутності належних доказів (акту приймання-передачі) передання приміщення по вул. Танцорова, 51 у м.Тернополі в платне користування згідно договору оренди, як і не надано доказів передання зазначеного приміщення по акту приймання-передачі згідно договору надання нежитлових приміщень в довгострокове користування від 18.12.2003. Постанова апеляційного суду у справі №921/689/17-г/17 є преюдиційною для вирішення даної справи, а встановлені у ній обставини не підлягають доказуванню.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
відповідачем Підприємством "Управління по господарському обслуговуванню", заснованим Тернопільською обласною радою профспілок, подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2019.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, підставами для скасування рішення суду вважає наступні:
o неповноту встановлення обставини справи: при заснуванні позивача третя особа як співзасновник внесла до статутного фонду Інституту право користування приміщенням площею 469,46 м.кв. в головному корпусі будинку профспілок згідно акту прийому - передачі приміщення, дані якого не відповідають даним технічних документів на приміщення; приміщення площею 469,46 кв.м, власником якого була та є третя особа, не входило до складу приміщень, що стало об`єктом оренди та були передані апелянтом за згодою третьої особи, позивачу по договору оренди від 18.12.2013 року;
o недослідженння судом першої інстанції в повному обсязі тої обставини, що формування статутного фонду позивача третьою особою у справі відбулося лише шляхом внесення до цього статутного фонду права користування майном; а правовідносини з оренди, внаслідок яких у позивача нібито виникло право вимоги до апелянта, виникли внаслідок укладення 18 грудня 2013 року договору оренди на інший об`єкт цієї оренди;
o неправильність встановлення обставини справи внаслідок неправильної оцінки доказів: позивач ніколи не звертався до суду про визнання договору оренди від 18.12.2013 року недійсним, нечинним, про його розірвання, сплачував орендні платежі;
o неврахування судом першої інстанції того, що апеляційний суд у постанові від 01.08.2018 року у справі № 921/689/17-г/17 розглядав справу, виходячи з дії договору оренди 17.11.2016 року, а тому обставини, встановлені цим судовим актом, не мають відношення до даної справи;
o суд першої інстанції неправильно встановив відсутність факту укладення договору оренди від 18.12.2013 року; спірні кошти сплачувалися на підставі договору оренди, тобто мали правову підставу;
o щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права: вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст. 42 ГПК України та безпідставно не дозволено долучити докази до справи.
Крім того, апелянтом у прохальній частині апеляційної скарги подано клопотання про долучення нових доказів: а саме рішення господарського суду Тернопільської області від 09.01.2007 року; постанови апеляційного суду від 06.06.2007 року по справі № 15/240-4095, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.02.2011 у справі № 10/48-1092; копію листа ТІСІТ в адресу УГО від 21.11.2013 року та відповідь УГО № 51 від 16.12.2013 року. Як вважає апелянт, судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у прийнятті зазначених доказів, оскільки про вказані рішення судів апелянтом було зазначено у відзиві на позовну заяву.
Апеляційним судом встановлено, що відповідачем у відзиві на позов дійсно було зазначено про вищевказані рішення судів, які він просить долучити, а також про переписку між сторонами стосовно договорів оренди, крім того, листи сторін не можуть вважатися первинними доказами.
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе долучити подані скаржником документи до апеляційної скарги. Крім того, апеляційний суд з метою можливості всестороннього та повного розгляду справи та оцінки доказів бере до уваги лист Федерації професійних спілок України Тернопільської обласної ради професійних спілок від 19.02.2019 року №19 та Договір суборенди кімнати для офісу малого підприємництва, враховуючи також те, що позивачем не було зазначено про існування таких документів.
Відзиву на апеляційну скаргу - позивачем не подано. Згідно ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У своїх письмових поясненнях на апеляційну скаргу третя особа без самостійних вимог - Тернопільська обласна рада профспілок, м. Тернопіль, підтримує доводи апеляційної скарги, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та не заперечує проти долучення доказів до справи, мотивуючи це тим, що суд першої інстанції не встановив, де саме позивачу були передані приміщення: у головному корпусі, чи у правому крилі; а в оренду передано приміщення площею 1022, 9м.кв. у правому крилі головного корпусу; ніким не заперечено факту про те, що 18.12.2003 року було укладено договір про довгострокове користування (на 10 років) приміщеннями правого крила будинку профспілок; після проведення у 2007 році реконструкції приміщень правого крила будинку профспілок, жодне майно чи право користування ним по Акту в статутний фонд не передавалося, а надавалося виключно на платній основі за договорами оренди; у зв`язку з закінченням дії договору оренди від 2003 року в подальшому правові засади майнових відносин між сторонами врегульовано договором про спільну діяльність від 16.12.2013 року, а також договором оренди від 18.12.2013 року, який виконувався сторонами та закінчився у зв`язку зі спливом строку, на який його було укладено; після чого було укладено новий договір оренди.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу третьої особи без самостійних вимог Тернопільської обласної ради профспілок вих. №50 від 23.04.19 з доданими до неї матеріалами - було повернуто скаржнику.
У судове засідання не з`явився представник позивача, хоча учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Слід зазначити, що представником позивача надавалися усні пояснення по суті справі та з приводу апеляційної скарги.
Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи розумні строки розгляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, те, що явка представників учасників справи не визнавалася судом обов`язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі, поясненнях на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасувати, з огляду на наступне.
Згідно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :
Предмет позову у даній справі - вимога про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Підстава позову: позивач вважає, що термін дії договору оренди від 18.12.2013 року не розпочався, а відтак не виникли зобов`язання між сторонами за вказаним договором оренди, що також, як зазначає позивач, встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 921/689/17-г/17.
Так, насамперед апеляційний суд досліджує встановлені обставини у справі №921/689/17-г/17, оскільки як учасники справи, так і суд першої інстанції у даній справі покликаються обставини, встановлені у зазначеній справі.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, господарські відносини та співпраця між сторонами є тривалими та виникли раніше від договорів оренди, і підлягають дослідженню, що було зроблено судом у справі №921/689/17-г/17.
Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, згідно ч.7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
Так, предметом позову у справі у справі №921/689/17-г/17 позивачем - підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок було визначено стягнення з відповідача - Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" заборгованості в загальній сумі 176 158,83 грн. Підставою позову - неналежне виконання відповідачем - Приватним вищим навчальним закладом "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" умов договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 17.11.2016, зокрема в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, з врахуванням договору про реструктуризацію заборгованості від 08.06.2017.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.01.18 у справі №921/689/7-г/17 (суддя Андрусик Н.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" на користь підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок - 135 680 грн. 17коп. заборгованості по орендній платі, 5078 грн. 21коп. - 3% річних, 9258 грн. 46 коп. нарахованої пені та 2266 грн. 51коп. в повернення сплаченого судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2018 року у справі №921/689/17-г/17 було вирішено: апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" задоволити. Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.2018р. у справі № 921/689/17-г/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок - відмовлено повністю.
Апеляційним судом у справі № 921/689/17 встановлено наступне (саме в описовій частині Постанови, де судами встановлюються обставини):
§ Відповідно до Установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" від 07.02.2001 засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" є юридичні та фізичні особи: Академія праці та соціальних відносин Федерації профспілок України, Тернопільська обласна рада професійних спілок, Малопольський господарчий інститут, Благодійна фундація "Бізнес-інкубатор Тернопільщини" та інші фізичні особи.
§ В якості внеску до статутного фонду на зборах учасників 14.03.2001 вирішено сформувати Статутний фонд за рахунок внесення кожним з учасників своїх часток (у формі грошового, майнового, інтелектуального внеску, що зараховується в грошовому виразі як внесок у статутний фонд). Так, Тернопільська обласна рада професійних спілок передала в Статутний фонд ТОВ "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" на підставі Акту прийому-передачі від 14.03.2001 в безстрокове користування нежитлові приміщення, загально площею 469,46м2, вартістю 64413грн, що розташовані в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, та бібліотеку художньої літератури в кількості 3000 примірників, вартістю 16587грн (протокол загальних зборів №2 від 14.03.2001), що становить 15% Статутного фонду товариства.
§ нежитлове приміщення за адресою: вул.Танцорова, 51, м.Тернопіль, перебуває в безстроковому користуванні закладу, як внесок у Статутний фонд і дана обставина підтверджується, зокрема, актом прийому - передачі від 14.03.2001р. та не заперечується сторонами у справі.
§ 07 грудня 2001 року торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" з присвоєнням ідентифікаційного коду 31743974 та зареєстровано Статут товариства.
§ 20.09.2002 року Рішенням загальних зборів засновників ТзОВ "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій", оформленого протоколом вирішено зменшити частки Тернопільської обласної ради профспілок України у статутному фонді ТзОВ ТІСІТ до 9%.
§ 02.08.2004 між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню обласної ради профспілок" як Орендодавцем та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій, як Орендарем підписано договір №57 від 02.08.2004 про надання нежитлових приміщень в довгострокове користування, згідно якого Управління передає, а Інститут - приймає у платне довгострокове користування приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, розташованого в будівлі за адресою: вул.Танцорова, 51, м.Тернопіль, а саме: приміщення першого поверху (до переходу в головний корпус), включаючи актовий зал та малий актовий зал, загальною площею 616,1м2; приміщення другого поверху, загальною площею 234,7м2. Всього в користування Інституту передано приміщення, загальною площею 850,8м2. Визначено, що передача приміщення з коридором між корпусами (перехід) може вирішуватись після реконструкції переданих приміщень (п.п.1.1, 2.1). Акт приймання-передачі до договору сторонами не підписано.
§ 11.04.2005 року Рішенням загальних зборів засновників ТзОВ Тернопільський інститут інформаційних технологій оформлених протоколом №10, збори вирішили: Затвердити вартість частки майна який оцінений як грошовий та інтелектуальний внесок зборами засновників і передається учасниками товариства, для збільшення розміру статутного фонду та зараховується як грошовий внесок у Статутний фонд і відобразити її наступним чином: - по Тернопільській обласній раді профспілок, м.Тернопіль - право користування приміщенням ( з правом реконструкції ), площею 850,8 кв.м., а також площею на яку збільшиться приміщення після реконструкції, за адресою : м.Тернопіль, вул. Танцорова,51, бібліотеку художньої, методичної та наукової літератури в кулькості 1500 примірників. Всього на загальну суму 59400 грн.
§ Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта підтверджується, що відповідачем здійснено реконструкцію орендованих приміщень під навчальні класи та аудиторії в м.Тернополі по вул.Танцорова,51 та загальна площа майна після реконструкції становить 1022,9 кв. м., що не заперечується сторонами.
§ 30.12.2013 постановою Президії Тернопільської обласної ради професійних спілок №Пр- 34-02 від 30.12.2013 "Про договір про спільну діяльність між Тернопільською обласною радою профспілок та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій" схвалено договір про спільну діяльність між Тернопільською обласною радою профспілок та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій.
§ За умовами договору про спільну діяльність від 16.12.2013 Тернопільська обласна рада профспілок зобов`язалася передати на умовах окремих договорів оренди (орендодавцем виступатиме Управління по господарському обслуговуванню Тернопільської обласної ради профспілок) Тернопільському інституту соціальних та інформаційних технологій в довгострокове платне користування приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2, що розташовані у будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі. Майно, передане у користування, залишається власністю профспілкової організації та не привласнено іншою стороною (п.п.3.1, 6 договору від 16.12.2013). В свою чергу, навчальний заклад зобов`язався надавати працівникам Тернопільської облпрофради, їх дітям, профспілковим активістам, які виявили бажання навчатися, знижку для здобуття вищої освіти або другої вищої освіти в оплаті навчання в розмірі 50% від встановленої плати; проводити конференції, симпозіуми, круглі столи, що викликають спільну зацікавленість; надавати працівникам Тернопільської облпрофради право безкоштовного користування Інтернетом та використання комп`ютерних класів навчального закладу для проведення навчальних та інших заходів профспілкового активу; проводити плату працівникам Тернопільської облпрофради, які проводять заняття, керують практикою студентів в Інституті;
§ Відповідно до п.1.2 договору від 16.12.2013 його предметом також визначено спільне використання матеріальної бази, шляхом надання приміщень Тернопільською обласною радою профспілок в довгострокове платне користування Тернопільському інституту соціальних та інформаційних технологій для здійснення його статутної діяльності. Договір про спільну діяльність є передумовою і підставою для укладення конкретних господарських договорів (п.4.1 договору від 16.12.2013).
§ Згідно п.п.10.1, 10.2 договору про спільну діяльність, такий укладений на десять років: з 18.12.2013 по 17.12.2023 та в разі, якщо жодна із сторін не пізніше одного місяця до закінчення дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, такий вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий термін, встановлений при укладенні даного договору.
§ 18 грудня 2013 року між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок (орендодавець) та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій (орендар), укладено договір оренди нежитлових приміщень №1-Т/14. Відповідно до умов договору оренди орендодавець зобов`язався в момент підписання цього договору передати Орендарю у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2, розташованого в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, з метою використання для організації та проведення навчального процесу, а Орендар - своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п.1.1, 2.1, 3.1 договору оренди). Акт приймання-передачі до договору не підписано.
§ 17.11.16 року у зв`язку із закінченням дії договору оренди від 18.12.13, сторонами укладено новий договір оренди нежитлових приміщень №1. Відповідно до умов договору оренди №1 орендодавець в момент підписання договору зобов`язався передати орендарю у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2 (в тому числі корисної площі 966,91м2), розташованого в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, з метою використання для організації та проведення навчального процесу, а Орендар зобов`язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п.1.1, 2.1, 3.1 договору оренди). До даного договору сторони акт приймання-передачі не підписали.
§ майно по договору оренди №1 від 17.11.16 за актом приймання - передачі в користування відповідачу не передавалося і не могло бути передано, оскільки знаходилось в нього в статуному фонді як внесок Тернопільської обласної ради профспілок в користування. Відсутні в матеріалах справи і докази передачі такого майна по договору оренди №1 - Т/14 від 18.12.13, оскільки на час його укладення приміщення перебувало в користуванні відповідача на вищезазначених підставах.
Верховний Суд у Постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 924/848/18 зазначив, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Також апеляційним судом у справі № 921/689/17 наведено наступні власні висновки (які не є встановленням обставин справи, а є оцінкою таких), які не є преюдиційними при оцінці доказів в інших справах у силу вимог ст. 75 ГПК України:
- майно по договору оренди №1 від 17.11.16 за актом приймання - передачі в користування відповідачу не передавалося і не могло бути передано, оскільки знаходилось в нього в статуному фонді як внесок Тернопільської обласної ради профспілок в користування. Відсутні в матеріалах справи і докази передачі такого майна по договору оренди №1 - Т/14 від 18.12.13, оскільки на час його укладення приміщення перебувало в користуванні відповідача на вищезазначених підставах.
- оскільки умовами договору оренди № 57 від 02.08.2004р. (т.1, а.с. 160-166) п.1.1 передбачено передання майна (частини будівлі головного корпусу будинку профспілок) на 10 років, тому в силу ч.3 ст. 640 ЦК України в редакції Закону № 1713-IV від 12.05.2004р ., такий договір є неукладеним та не породжує для сторін прав і обов`язків.
- оскільки орендна плата справляється за фактичне користування майном (ст. 762 ЦК україни ), яке в даному випадку не відбулось, то відсутній обов`язок відповідача сплачувати орендні платежі за договором № 1 від 17.11.2016р., так і за договором від 18.12.2013р., який хоч сторонами і підписаний, однак термін дії договору не розпочався.
Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 не скасована та набрала законної сили (ухвалою Верховного Суду від 07.09.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 921/689/17-г/17 за касаційними скаргами Підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок і Тернопільської обласної ради профспілок на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018).
З матеріалів даної справи апеляційний суд у даній справі додатково встановлює та уточнює обставини справи за доказами, які наявні у спарві та про встановлення яких не вбачається зі справи № 921/689/17.
18.12.2003 року між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню обласної ради профспілок" та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій (ТІСІТ) укладено Договір про надання нежитлових приміщень в довгострокове користування (а.с 56-59 Т.1). Згідно зазначеного Договору Управління передає, а Інститут приймає в довгострокове платне користування терміном на 10 років нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок за адресою: м.Тернопіль, вул. Танцорова, 51, першого та другого поверху з уточненням, що передача приміщень з коридором між корпусами може вирішуватися після реконструкції переданих приміщень; сумарна площа двох поверхів прибудови, що передається Інституту в користування - 850,8 м.кв. найменування наданих приміщень в користування - приміщення правого крила головного корпусу облпрофради з окремим входом на вул. Танцорова, 51. Даний Договір складений на підставі спільної постанови Президії тернопільської обласної ради профспілок, обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів облдержадміністрації та вченої ради тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій від 10.11.2003 року і вступає в силу з моменту його підписання.
Як вбачається з матеріалів справи, цей договір був предметом розгляду у судових справах, зокрема у справі № 15/240-4095, у якій Постановою Львівського апеляційного суду від 06.06.2007 року було відмовлено в позові підприємства Управління по господарському обслуговуванню Тернопільської обласної ради профспілок до Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій про розірвання договору надання нежитлових приміщень в довгострокове користування та стягнення боргу за оренду. Крім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.02.2011 року у справі № 10/48-1092 було відмовлено в позові підприємства Управління по господарському обслуговуванню Тернопільської обласної ради профспілок до Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій про внесення змін до Договору надання нежитлових приміщень в довгострокове користування від 18.12.2003 року.
Такий Договір надання нежитлових приміщень в довгострокове користування від 18.12.2003 року у вказаних рішеннях суду не був визнаний недійсним чи неукладеним, інші докази такого також відсутні.
Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованим Інспекцією ДАБК міської ради від 12.09.2007 року, (Т.1, а.с. 27-30) підтверджується, що відповідачем здійснено реконструкцію орендованих приміщень під навчальні класи та аудиторії в м.Тернополі по вул.Танцорова,51 та загальна площа майна після реконструкції становить 1022,9 кв.м.
18.12.2013 між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок як Орендодавцем, з однієї сторони, та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій як Орендарем, з другої сторони, укладено Договір оренди нежитлових приміщень №1-Т/14 (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю, а Орендар приймає у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, за плату та на обумовлений строк, що розташовані за адресою: 46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51, загальною площею 1 022,9 кв.м, в тому числі корисної площі 966,91 кв.м; право на користування юридичною адресою: 46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51 (р. 1 Договору оренди).
Згідно з п. 8.1 р. 8 Договору оренди правочин укладено строком на 2 (два) роки та 11 (одинадцять) місяців і він діє з 18.12.2013 до 17.11.2016 включно.
Наявні в матеріалах справи платіжні доручення свідчать про те, що протягом листопада 2015 р. - жовтня 2016 р. позивачем на рахунок відповідача за користування приміщенням згідно договору (призначення платежу - за оренду корисної площі 966,91 кв.м) було сплачено грошові кошти в загальній сумі 307 477,38 грн, а саме:
- платіжним дорученням № 165 від 19.11.2015 - 10 000 грн;
- платіжним дорученням № 179 від 30.11.2015 - 5 000 грн;
- платіжним дорученням № 196 від 14.12.2015 - 10 139,66 грн;
- платіжним дорученням № 210 від 24.12.2015 - 25 139,66 грн;
- платіжним дорученням № 219 від 28.12.2015 - 25 139,66 грн;
- платіжним дорученням № 250 від 29.01.2016 - 25 139,66 грн;
- платіжним дорученням № 272 від 29.02.2016 - 25 139,66 грн;
- платіжним дорученням № 7 від 31.03.2016 - 25 139,66 грн;
- платіжним дорученням № 32 від 28.04.2016 - 26 106,57 грн;
- платіжним дорученням №103 від 30.06.2016 - 26 106,57 грн;
- платіжним дорученням №131 від 27.07.2016 - 26 106,57 грн;
- платіжним дорученням №161 від 30.08.2016 - 26 106,57 грн;
- платіжним дорученням №196 від 29.09.2016 - 26 106,57 грн;
- платіжним дорученням №31 від 28.10.2016 - 26 106,57 грн.
На думку позивача, спір у даній справі № 921/485/18 виник з огляду на безпідставне (без достатньої правової підстави) отримання, підприємством "Управління по господарському обслуговуванню", засноване Тернопільською обласною радою профспілок, за період з 19.11.2015 по 28.10.2016 коштів в загальній сумі 307 477,38 грн за користування приміщенням по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі, площею 1022,9 кв.м, оскільки, на думку позивача, останнє Тернопільською обласною радою профспілок внесено в статутний фонд товариства (позивача) та не могло бути предметом договору оренди.
Як правильно, встановив суд першої інстанції в якості внеску до статутного фонду на зборах учасників 14.03.2001 вирішено сформувати Статутний фонд за рахунок внесення кожним з учасників своїх часток (у формі грошового, майнового, інтелектуального внеску, що зараховується в грошовому виразі як внесок у статутний фонд). Так, Тернопільська обласна рада професійних спілок передала в Статутний фонд ТОВ "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" на підставі Акту прийому-передачі від 14.03.2001 в безстрокове користування як майновий внесок нежитлові приміщення, загально площею 469,46м2, вартістю 64413грн, що розташовані в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, та бібліотеку художньої літератури в кількості 3000 примірників, вартістю 16587грн (протокол загальних зборів №2 від 14.03.2001), що становить 15% Статутного фонду товариства.
Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" від 07.02.2001 не був визнаний недійсним.
Як також встановлено, відповідачем здійснено реконструкцію орендованих приміщень під навчальні класи та аудиторії в м.Тернополі по вул. Танцорова,51 та загальна площа майна після реконструкції становила 1022,9 кв.м. Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта підтверджується, що відповідачем здійснено реконструкцію орендованих приміщень під навчальні класи та аудиторії в м.Тернополі по вул.Танцорова,51 та зальна площа майна після реконструкції становить 1022,9 кв.м.
30.12.2013 постановою Президії Тернопільської обласної ради професійних спілок №Пр- 34-02 від 30.12.2013 "Про договір про спільну діяльність між Тернопільською обласною радою профспілок та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій" схвалено договір про спільну діяльність між Тернопільською обласною радою профспілок та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій.
За умовами договору про спільну діяльність від 16.12.2013 Тернопільська обласна рада профспілок зобов`язалася передати на умовах окремих договорів оренди (орендодавцем виступатиме Управління по господарському обслуговуванню Тернопільської обласної ради профспілок) Тернопільському інституту соціальних та інформаційних технологій в довгострокове платне користування приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2, що розташовані у будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі. Майно, передане у користування, залишається власністю профспілкової організації та не привласнено іншою стороною (п.п.3.1, 6 договору від 16.12.2013). В свою чергу, навчальний заклад зобов`язався надавати працівникам Тернопільської облпрофради, їх дітям, профспілковим активістам, які виявили бажання навчатися, знижку для здобуття вищої освіти або другої вищої освіти в оплаті навчання в розмірі 50% від встановленої плати; проводити конференції, симпозіуми, круглі столи, що викликають спільну зацікавленість; надавати працівникам Тернопільської облпрофради право безкоштовного користування Інтернетом та використання комп`ютерних класів навчального закладу для проведення навчальних та інших заходів профспілкового активу; проводити плату працівникам Тернопільської облпрофради, які проводять заняття, керують практикою студентів в Інституті. Відповідно до п.1.2 договору від 16.12.2013 його предметом також визначено спільне використання матеріальної бази, шляхом надання приміщень Тернопільською обласною радою профспілок в довгострокове платне користування Тернопільському інституту соціальних та інформаційних технологій для здійснення його статутної діяльності. Договір про спільну діяльність є передумовою і підставою для укладення конкретних господарських договорів (п.4.1 договору від 16.12.2013).Згідно п.п.10.1, 10.2 договору про спільну діяльність, такий укладений на десять років: з 18.12.2013 по 17.12.2023.
Докази про визнання такого договору недійсним - у матеріалах даної справи відсутні. Постановою Президії Тернопільської обласної ради професійних спілок від 29.01.2018 № Пр-23.3.Г (а.с. 87 Т.1) постановлено припинити достроково 5 березня 2018 року дію Договору про спільну діяльність від 16 грудня 2013 року.
Таким чином, сторони даної справи погодили свої подальші відносини на підставі Договору про спільну діяльність, зокрема, визначили свої господарські відносини стосовно приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2, що розташовані у будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Надалі, сторони, як і погодили, 18 грудня 2013 року уклали Договір оренди нежитлових приміщень №1-Т/14. Відповідно до умов договору оренди орендодавець зобов`язався в момент підписання цього договору передати Орендарю у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2, розташованого в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, в тому числі корисної площі - 966,91 кв.м з метою використання для організації та проведення навчального процесу, а Орендар - своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п.1.1, 2.1, 3.1 договору оренди).
Зазначений Договір оренди містить усі істотні умови Договору оренди: предмет, ціну, строку. Докази визнання такого недійсним у матеріалах справи відсутні.
Так, докази підписання Акту передачі майна в оренду у матеріалах справи відсутні. Разом з тим, матеріали справи та відповідні докази чітко вказують на те, що самим же відповідачем у 2007 році на підставі дозволу виконавчого комітету Тернопільської міської ради від червня 2005 року (а.с 60 Т.1) створено реконструкцію майна до площі 1022,9м2, а відтак таке перебувало в нього у володінні та користуванні з правами на здійснення капітального ремонту, покращень тощо.
Крім того, згідно п. 3.1. Договору оренди від 18.12.2013 року передача орендованого приміщення орендарю відбувається в момент підписання сторонами Договору.
Вищевказана умова Договору оренди не суперечить ст. 795 ЦК України, згідно якої передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
У свою чергу сторонами договору найму передбачено вступ договору в дію з момент підписання договору, оскільки зазначене відповідало поточним відносинам між сторонами та було погоджено обома сторонами саме в такій редакції договору.
Відповідач суб`єктивно ставився до відносин з позивачем як до орендних, зокрема, відповідач сплачував орендну плату, вказуючи у відповідних платіжних дорученнях призначення - за оренду корисної площі - 966,91 кв.м . Докази нездійснення навчального процесу відповідачем у спірних приміщеннях у матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідач використовував нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2, розташованого в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі у своїх інтересах. У матеріалах справи (а.с 52 Т.2) наявний лист Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій від 21 листопада 2013 року до позивача підприємства Управління по господарському обслуговуванню Тернопільської обласної ради профспілок стосовно попереднього узгодження змісту та умов (проекту) Договору оренди від 18.12.2013 року. Крім того, у матеріалах справи також наявний інший лист Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій від 07.06.2017 року до підприємства Управління по господарському обслуговуванню Тернопільської обласної ради профспілок стосовно того, що у зв`язку зі зменшенням набору студентів, звільнились і не використовуються окремі приміщення, які Інститут орендує у Вас (у підприємства), але зазначив, що згідно Договору оренди від 17.11.2016 року Інститут повинен сплачувати орендну плату за приміщення. У зв`язку з цим в листі Інститут просив дозволу на здачу приміщень в суборенду. До листа долучено Додаток - додаткова угода до діючого Договору.
Відповідач зазначає, що у Договорі оренди від 18.12.2013 року предмет оренди відсутній, оскільки відповідач володів предметом оренди на підставі іншого правового статусу, однак разом з тим, суд першої інстанції не визнав такий договір оренди неукладеним.
Крім того, слід зазначити, що відповідачу на підставі Акту прийому -передачі приміщень від 14.03.2001 року було передано у безстрокове користування як майновий внесок у статутний фонд приміщення площею 469,46 м.кв. (а.с 22 Т.), що відрізняється від предмету оренди за договором оренди від 18.12.2013 року.
Так, у матеріалах справи дійсно наявний Договір суборенди кімнати для офісу малого підприємства (Т.2), згідно якого ПВНЗ Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій в особі ректора ОСОБА_1 та ПП Євро Дентал Діагностик погодили між собою передання у тимчасове володіння приміщення для офісу малого підприємства з письмової згоди власника майна у приміщенні по вул. Танцорова, 51, м Тернопіль, загальна площа приміщень, що орендуються: 16,7 кв.м., поверх 1.
Апеляційний суд вважає також за необхідне зазначати, що всі договори, листи від імені відповідача у справі підписувалися однією особою - ректором Я.М. Бакушевич.
Відтак, зважаючи на встановлення факту існування орендних відносин між сторонами на підставі дійсного Договору оренди нежитлових приміщень від 18.12.2013 року стосовно нежитлових приміщень та майна правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2, розташованого в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та прийшов до неправильного висновку про відсутність обов`язку відповідача сплачувати орендні платежі.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Відтак, на переконання колегії суддів поведінка позивача протирічить доктрині заборони суперечливої поведінки.
Судом першої інстанції при ухваленні рішення та наданні оцінки доказам у справі безпідставно взято до уваги саме правові висновки суду у справі № 921/689/17-г/17, а не встановлені обставини. Зокрема, це вбачається з того, що суд у даній справі № 921/485/18 при формулюванні висновку застосовував висновок суду у справі № 921/689/17-г/17 щодо того, що термін дії підписаного сторонами договору оренди від 18.12.2013 не розпочався. Як вже також встановлено, у статутний фонд відповідача було передано право користування іншим за площею та за характеристиками нерухомим майном як майновий внесок.
Суд першої інстанції констатуючи те, що термін дії договору оренди між сторонами не розпочався, однак, не вказав на якій правовій підстав відповідач користувався майном Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м2, розташованого в будівлі по вул. Танцорова, 51 у м.Тернополі, для своєї господарської діяльності.
Неправильне встановлення обставин справи у даній справі № 921/485/18 судом першої інстанції призвело до неправильного застосування матеріальної норми, що передбачена ст. 1212 ГПК України та яка одночасно є нормативною підставою позову у даній справі № 921/485/18.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.
Апеляційний суд зазначає, що оскільки апеляційним судом встановлено, що відносини між сторонами склалися у спірний період на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 18.12.2013 року, то договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
За даних обставин, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції було допущено невідповідність висновків обставинам справи, порушено норми матеріального права, а тому Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2019 у справі № 921/485/18 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті справи про відмову у позові.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Згідно ст.129 ГПК України апеляційний суд дійшов висновку про покладення сплаченого скаржником судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції - на позивача; за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - стягнути з позивача на користь відповідача / скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Підприємства "Управління по господарському обслуговуванню", заснованого Тернопільською обласною радою профспілок №19 від 19.04.2019 - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2019 у справі №921/485/18 - скасувати повністю. Ухвалити нове рішення.
3. У позові Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій", м. Тернопіль, до Підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" засноване Тернопільською обласною радою профспілок, м. Тернопіль, про стягнення 307 477,38 грн. безпідставно отриманих коштів - відмовити.
4. Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції - покласти на позивача.
5. Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 6 918,24 грн - стягнути Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" (ідентифікаційний код - 31743974) на користь Підприємства "Управління по господарському обслуговуванню", заснованого Тернопільською обласною радою профспілок №19 від 19.04.2019 (ідентифікаційний код - 31594276).
6. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк
Судді С.М. Бойко
Г.Г. Якімець
Повний текст постанови складено - 25.10.2019р.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2019 |
Оприлюднено | 28.10.2019 |
Номер документу | 85209599 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Бонк Тетяна Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні