Рішення

від 22.10.2019 по справі 904/3920/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3920/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінотавр", м. Дніпро

відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс", м. Дніпро

про визнання дій протиправними та стягнення коштів у розмірі 88 739,20 грн. в якості відшкодування збитків, завданих внаслідок крадіжки комплектуючих частин сваєзадавлювальної машини ПЗС-160

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Солом`яний С.С.

Представники:

Від позивача: Самуха В.О., ордер ДП № 1717/19 від 30.07.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2125 від 15.03. 2010, адвокат

Від відповідача-1: Харіна К.В., довіреність 01/10 від 01.10.2019 року представник

Від відповідача-2: Зарудній І.В., довіреність б/н від 06.06.2019 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 660 від 29.02.2008, адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінотавр" (далі - відповідач-1) та до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо незабезпечення схоронності майна позивача на охоронюваному об`єкті за адресою: пр. Героїв в районі буд. № 1 - вул. Набережна Перемоги , в м. Дніпро під час здійснення охоронюваної діяльності за умовами договору про надання охоронних послуг №03 від 20.01.2014 зі змінами та доповненнями;

- стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 на користь позивача суму коштів у розмірі 88739,20грн. в якості відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок крадіжки комплектуючих частин сваєзадавлювальної машини ПЗС-160.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що через неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань щодо охорони товарно-матеріальних цінностей підприємства позивача, позивачу заподіяна матеріальна шкода, яка підлягає відшкодуванню солідарно як з боку ТОВ "Мінотавр" та і з боку страховика ПрАТ СК "Альянс".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінотавр" щодо незабезпечення схоронності майна позивача на охоронюваному об`єкті за адресою: пр. Героїв в районі б. №1 - вул. Набережна Перемоги, в м. Дніпро під час здійснення охоронюваної діяльності за умовами договору про надання охоронних послуг №03 від 20.01.2014 зі змінами та доповненнями. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" суму коштів у розмірі 87 739,20 грн. в якості відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок крадіжки комплектуючих частин сваєзадавлювальної машини ПЗС-160, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінотавр" на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" суму коштів у розмірі 1 000,00 грн. в якості відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок крадіжки комплектуючих частин сваєзадавлювальної машини ПЗС-160 та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінотавр" на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" витрат по сплаті судового збору у розмірі 1742,09грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 у справі №904/3920/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2019 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі №904/3920/18 скасовано. Справу №904/3920/18 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.06.2019 справу передано для розгляду судді Крижному О.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 прийнято справу до свого провадження, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 30.07.2019.

Від відповідача-2 надійшли письмові пояснення на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду у даній справі від 29.05.2019, в яких відповідач-2 зазначає, що позивачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували прийняття об`єкта під охорону та перебування сваєзадавальної машини ПЗС-160 на території охоронюваного об`єкта відповідача-1 в цей період. Також відповідач-2 вважає недоведеним розмір збитків. відповідач-2, вважає, що позадоговірна відповідальність не може покладатися на ПрАТ "СК "Альянс", оскільки договором страхування або іншими нормативно-правовими актами не передбачено такий обов`язок страховика.

Також відповідачем-2 подано заяву про поворот виконання рішення, в якій просить при прийнятті рішення у справі на підставі ст. 333 Господарського процесуального кодексу України здійснити поворот виконання рішення від 12.11.2018.

Позивач подав пояснення щодо заяви про поворот виконання рішення суду, в яких вважає заяву безпідставною та зазначає, що відповідач-2, крім сум, які раніше стягнуті рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, одночасно просить повернути кошти у розмірі 9 090,11 грн., які ніколи не стягувалися рішенням на користь позивача та останнім не отримані. Таким чином, позивач вважає заяву про поворот виконання рішення такою, що подана передчасно.

12.08.2019 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачем викладені пояснення до позовної заяви з урахуванням постанови Верховного Суду. Позивач в уточненій позовній заяві підтримує викладені позовні вимоги та зазначає про надання усіх наявних в нього доказів, які на його думку є достатніми для розгляду справи.

Відповідачем-2 поданий відзив на уточнену позовну заяву, в якому просить повернути уточнену позовну заяву, а в разі її прийняття відмовити в її задоволенні у повному обсязі. Відповідач-2 зазначає, що позивач був обізнаний про договір страхування укладений між відповідачами, а тому позивач мав право змінити предмет або підставу позову до закінчення підготовчого провадження. Однак, ч.4 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач-2 вважає висновки позивача про доведення факту викрадення обладнання, про розміри стягнення до страхового відшкодування, про настання страхової події, про відсутність підстав для виключення страхової відповідальності передчасними та такими, що не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Так, ч.4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що фактично у ній викладені позивачем пояснення на позов з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2019, зокрема, зазначено про відсутність вироку у кримінальному провадженні щодо факту викрадення об`єкту, переданого під охорону (сваєзадавальної машини), а також положень договору страхування укладеного відповідачами.

Тобто уточнена позовна заява не містить в собі ані зміни предмету позову, ані зміни підстав позову, а тому вказана "уточнена" позовна заява розцінюється судом як пояснення на позов з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2019.

Позивачем також подано клопотання про витребування доказів, в якому, зокрема, просить: витребувати від Соборного відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській області належним чином засвідчені матеріали кримінального провадження №1201740650003113, порушеного за фактом викрадення майна, належного ПрАТ "НВО "Созидатель", в обсязі, що не призведе до спричинення шкоди цілям і завданням кримінального провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2019 клопотання Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" про витребування доказів - задоволено. Зобов`язано Соборне відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській області надати до Господарського суду Дніпропетровської області у строк до 27.08.2019 року належним чином засвідчену копію матеріалів кримінального провадження №1201740650003113, порушеного за фактом викрадення майна, належного ПрАТ "НВО "Созидатель", в обсязі, що не призведе до спричинення шкоди цілям і завданням кримінального провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 повторно зобов`язано Соборне відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській області надати до Господарського суду Дніпропетровської області належним чином засвідчену копію матеріалів кримінального провадження №1201740650003113, порушеного за фактом викрадення майна, належного ПрАТ "НВО "Созидатель", в обсязі, що не призведе до спричинення шкоди цілям і завданням кримінального провадження.

Згідно наданої старшим слідчим Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області довідки від 22.10.2019 на даний час по кримінальному провадженню №1201740650003113 триває досудове розслідування, про підозру нікому не пред`являлося, запобіжний захід не обирався. Копії матеріалів кримінального провадження надати не має можливості, оскільки триває досудове розслідування, усі документи які містяться в матеріалах провадження являються таємними, що не підлягають розголошенню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2019.

В судовому засіданні 01.10.2019 оголошено перерву до 09.10.2019, з 09.10.2019 на 16.10.2019, з 16.10.2019 на 22.10.2019.

У судовому засіданні 22.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінотавр" (виконавець) укладено договір про надання охоронних послуг №03, за умовами якого виконавець зобов`язувався виконувати комплекс заходів з метою забезпечення на об`єкті пропускного режиму та схоронності майна замовника, а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити послуги виконавця в порядку та розмірі, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.1.1 договору виконавець зобов`язувався забезпечити на об`єкті встановлений пропускний режим та схоронність майна замовника в період часу, передбачений п. 2.2 договору.

Відповідно до п. 6.2 договору, з метою забезпечення гарантій відшкодування імовірних збитків матеріальна відповідальність виконавця застрахована в страховій компанії.

Пунктом 6.4 договору визначено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за збитки, спричинені сторонніми особами, які проникли на територію об`єкта в період здійснення фізичної охорони та здійснили крадіжку, знищення чи пошкодження майна замовника.

Відшкодування збитків здійснюється після надання замовником необхідних документів в порядку та строки, що обумовлені чинним законодавством України. Розмір збитків має бути підтверджений замовником відповідними документами та розрахунком вартості викраденого, знищеного або пошкодженого майна та звіреними з даними бухгалтерського обліку. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню входить вартість викраденого або знищеного майна та витрати, що здійсненні замовником на його відновлення (п.6.7 договору).

Додатковою угодою №3 до договору про надання охоронних послуг від 20.06.2017 внесені зміни в зміст договору, а саме доповнено перелік об`єктів охорони додатковим об`єктом незавершеного будівництва (житловий комплекс), розташований за адресою: пр. Героїв в районі буд. в„– 1 - вул. Набережна Перемоги, м. Дніпро (далі - об`єкт).

Відповідно до акта огляду місця події (розкрадання матеріальних цінностей на об`єкті Героїв, 1 у м. Дніпро) від 30.08.2017 - в період здійснення на об`єкті ремонтних робіт сваєзадавлювальної машини ПЗС-160 у серпні 2017 року, зокрема, в неробочий час на об`єкті, який перебував під охороною ТОВ "Мінотавр", мало місце розкрадання матеріальних цінностей (комплектуючі частини сваєзадавлювальної машини ПЗС-160), що належали на праві власності ПрАТ "НВО "Созидатель".

Про даний факт було повідомлено Соборне відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, внаслідок чого було відкрито кримінальне провадження №12017040650003113.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, станом на 01.09.2017 на балансі ПрАТ "НВО "Созидатель" перебував прес гідравлічний для задавлювання свай ПЗС (інвентарний №003011) із залишковою вартістю 631 678,88 грн., в тому числі ПДВ - 105 279,81 грн.

Довідкою ПрАТ "НВО "Созидатель" вих. №1137/1 від 15.09.2017 засвідчується факт перевезення у червні 2017 року пресу гідравлічного для задавлювання свай ПЗС-160 в повному комплекті.

ПрАТ "НВО "Созидатель" внаслідок розкрадання комплектуючих частин сваєзадавлювальної машини ПЗС-160 придбало нові аналогічні розкраденим комплектуючі частини з метою недопущення зриву строків виконання будівельних робіт на об`єкті.

Вартість комплектуючих частин для сваєзадавлювальної машини ПЗС-160 станом на 05.09.2017 становила 88 739,20 грн., що підтверджується рахунком-фактурою ПАТ "Одеський завод по випуску ковальсько-пресованих автоматів" №354 від 05.09.2017.

За твердженням позивача, через неналежне виконання умов договору про надання охоронних послуг №03 від 20.01.2014 зі сторони ТОВ "Мінотавр", ПрАТ "НВО "Созидатель" зазнало матеріальних збитків у зв`язку з вчиненням невстановленими особами злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з цим, матеріальна відповідальність ТОВ "Мінотавр" застрахована ПрАТ "СК "Альянс", про що 14.12.2016 між ПрАТ "СК "Альянс" (страховик) та ТОВ "Мінотавр" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №33.0003637.03 (далі - договір страхування), відповідно до п. 2 якого, його предметом є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з зобов`язанням страхувальника відшкодувати збиток (шкоду), заподіяний третім особам - власникам майнових об`єктів, які було взято під охорону страхувальником (ТОВ "Мінотавр"), у зв`язку з крадіжкою зі зламом, пограбуванням, розбійним нападом, протиправними діями третіх осіб в межах об`єкта (згідно з умовами цього договору), або іншої відповідальності, що виникла в результаті здійснення страхувальником (ТОВ "Мінотавр") своєї професійної діяльності.

Страховим випадком відповідно до п. 11.1.1 договору страхування є заподіяння шкоди або збитків третім особам в результаті втрати, пошкодження або знищення всього або частини майна, що передане ними страхувальнику під охорону в результаті крадіжки зі зламом, пограбування, розбійного нападу, протиправних дій третіх осіб, що сталися протягом періоду знаходження таких об`єктів під охороною та наглядом страхувальника в період дії цього договору страхування.

Пунктом 5 договору страхування передбачено індивідуальний ліміт відповідальності страховика, який становить 200 000,00 грн.

В свою чергу п. 9.1 договору страхування передбачає безумовну франшизу, що вираховується з будь-якого та кожного збитку, та складає: 0,5% від індивідуального ліміту відповідальності страховика щодо кожного об`єкта та становить 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 18.1 договору страхування страховик протягом 30-ти календарних днів з дня отримання всіх необхідних документів по страховому випадку та підписання страхового акта про настання страхового випадку приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик письмово повідомляє про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови протягом 10-ти робочих днів із моменту прийняття такого рішення.

Пунктом 18.2 договору страхування встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхової суми і лімітів відповідальності, встановлених в цьому договорі страхування.

Згідно з п 18.3 договору страхування страхове відшкодування виплачується страхувальнику протягом 15-ти банківських днів після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Мінотавр" в письмовому вигляді повідомлено ПрАТ "СК "Альянс" про настання страхового випадку.

Щодо своєчасного повідомлення відповідачем-1 відповідача-2 про настання страхового випадку вбачається із листів СК "Альянс" адресованих ТОВ "Мінотавр" №1065 від 27.10.2017, №1129 від 11.12.2017, №1481 від 18.01.2018, в яких страховик повідомляє страхувальника про те, що 30.08.2017 страховика повідомлено про настання подій, які сталися у період часу з 22.08.2017 по 30.08.2017, а саме крадіжка майна, яке належить ПрАТ "НВО "Созидатель".

Тобто, страховиком підтверджується його обізнаність про настання страхового випадку. З даних листів також вбачається про відкриття з даного приводу страхової справи №73 відп./30.0817.

В свою чергу, у вказаних листах, страховик повідомляв страхувальника про відсутність правових підстав визнати даний випадок страховим, з посиланням на п.п.11.4, 11.1 договору страхування, згідно з якими випадку визнаються страховими, якщо:

- такі події стали результатом крадіжки зі зламом, пограбування, розбійного нападу, протиправних дій третіх осіб, що відбулися в період дії договору страхування за адресами знаходження майнових об`єктів, які взято під охорону;

- компетентними органами встановлений факт скоєння крадіжки зі зламом, пограбування, розбійного нападу, протиправних дій третіх осіб, що призвели до настання страхового випадку;

- пред`явлені документи компетентних органів, що підтверджують факт спричинення збитку (шкоди) майну потерпілої третьої особи та його зв`язок з наслідками крадіжки зі зламом, пограбування, розбійного нападу, протиправних дій третіх осіб;

- судом визнано вину страхувальника.

У листах зазначено, що до страхової компанії не надано рішення суду, яким встановлено вину страхувальника (ТОВ "Мінотавр") За відсутності рішення суду, яким встановлено вину страхувальника у настанні збитків не має правових підстав подій страховим випадком та здійснити страхове відшкодування.

Предметом спору у цій справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо незабезпечення схоронності майна позивача на об`єкті, що охороняється, та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суму коштів у розмірі 88 739,20 грн. як відшкодування збитків.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Між позивачем та відповідачем-1 виникли договірні відносини на підставі договору про надання охоронних послуг, які регулюються умовами цього договору, вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Законом України "Про охоронну діяльність".

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 906 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 8 Закону України "Про охоронну діяльність" визначено, що суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб`єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов`язань.

Пунктом 6.4 договору про надання охоронних послуг передбачено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за збитки, спричинені сторонніми особами, які проникли на територію об`єкту в період здійснення фізичної охорони та здійснили крадіжку, знищення чи пошкодження майна замовника.

Відшкодування збитків здійснюється після надання замовником необхідних документів в порядку та строки, що обумовлені діючим законодавством України. Розмір збитків має бути підтверджений замовником відповідними документами та розрахунком вартості викраденого, знищеного або пошкодженого майна та звіреним з даними бухгалтерського обліку. В склад збитків, що підлягають відшкодуванню входить вартість викраденого або знищеного майна та витрати, що здійсненні замовником на його відновлення (п. 6.7 договору про надання охоронних послуг).

Отже, спір у даній справі виник у зв`язку завданням позивачу збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 договору про надання охоронних послуг. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" стороною цього договору не є.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; розмір збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими.

Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції вказав, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам скаржника про те, що жодного процесуального документа слідчого, а саме протоколу огляду місця події, постанови про порушення кримінального провадження або ухвали та вироку суду в матеріалах справи немає.

Також, Верховний Суд вважає, що наведені висновки господарських судів щодо розміру завданих позивачу збитків по суті ґрунтуються на внутрішніх документах відповідача-1 та правовідносинах відповідача-1 та відповідача-2 за договором страхування.

У постанові Верховного Суду зазначено, що висновки судів про доведення факту викрадення обладнання, про розміри стягнення страхового відшкодування, про настання страхової події, про відсутність підстав для виключення страхової відповідальності є передчасними і такими, що не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На виконання вказівок Верховного Суду, ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2019 та від 09.10.2019 зобов`язано Соборне відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській області надати до Господарського суду Дніпропетровської області належним чином засвідчену копію матеріалів кримінального провадження №1201740650003113, порушеного за фактом викрадення майна, належного ПрАТ "НВО "Созидатель", в обсязі, що не призведе до спричинення шкоди цілям і завданням кримінального провадження.

Згідно з наданою старшим слідчим Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області довідкою від 22.10.2019 на даний час по кримінальному провадженню №1201740650003113 триває досудове розслідування, про підозру нікому не пред`являлося, запобіжний захід не обирався. Копії матеріалів кримінального провадження надати не має можливості, оскільки триває досудове розслідування, усі документи які містяться в матеріалах провадження являються таємними, що не підлягають розголошенню.

У той же час, матеріалами справи підтверджується, що в період здійснення на об`єкті ремонтних робіт сваєзадавлювальної машини ПЗС-160 у серпні 2017 року, зокрема в неробочий час на об`єкті, який перебував під охороною ТОВ "Мінотавр" мало місце розкрадання матеріальних цінностей (комплектуючі частини сваєзадавлювальної машини ПЗС-160), що належали на праві власності ПрАТ "НВО "Созидатель".

Даний факт було виявлено 30.08.2017 та одразу ж зафіксовано співробітниками ПрАТ "НВО "Созидатель". Також, було комісійно складено акт огляду місця події (розкрадання матеріальних цінностей на об`єкті Героїв, 1 у м. Дніпро) від 30.08.2017.

Про даний факт було повідомлено і правоохоронні органи, зокрема Соборне відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, внаслідок чого було відкрито кримінальне провадження №12017040650003113.

20.01.2014 між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінотавр" був укладений договір з надання охоронних послуг №03.

Додатковою угодою №3 до вказаного договору від 20.06.2017 внесено зміни в зміст Договору, та було доповнено перелік об`єктів охорони додатковим об`єктом - об`єктом незавершеного будівництва (житловий комплекс), розташований за адресою: пр . Героїв в районі б . № 1 - вул. Набережна Перемоги, м.Дніпро .

Відповідно до п. 6.2 договору передбачено, що з метою забезпечення гарантій відшкодування імовірних збитків матеріальна відповідальність виконавця застрахована в страховій компанії. А саме, матеріальна відповідальність ТОВ "Мінотавр" застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альянс", про що укладено відповідний договір 14.12.2016 між ПрАТ "СК "Альянс" (надалі - страховик) та ТОВ "Мінотавр" (надалі - страхувальник), а саме договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №33.0003637.03 (надалі - Договір страхування).

Відповідно до п. 2 договору страхування його предметом є майнові інтереси страхувальника (ТОВ "Мінотавр" що не суперечать закону і пов`язані з зобов`язанням страхувальника (ТОВ "Мінотавр") відшкодувати збиток (шкоду), заподіяний третім особам - власникам майнових об`єктів, які було взято під охорону страхувальником (ТОВ "Мінотавр"), у зв`язку з крадіжкою зі зламом, пограбуванням, розбійним нападом, протиправними діями третіх осіб в межах об`єкту (згідно умов цього договору), або іншої відповідальності, що виникла в результаті здійснення страхувальником (ТОВ "Мінотавр") своєї професійної діяльності.

Страховим випадком відповідно до п. 11.1.1. договору страхування є заподіяння шкоди або збитків третім особам в результаті втрати, пошкодження або знищення всього або частини майна, що передане ними страхувальнику під охорону в результаті крадіжки зі зламом, пограбування, розбійного нападу, протиправних дій третіх осіб, що сталися протягом періоду знаходження таких об`єктів під охороною та наглядом страхувальника в період дії цього Договору страхування.

Про настання страхового випадку страхувальником повідомлено страховика вчасно, що підтверджується самим страховиком у залучених до матеріалів справи листах (а.с.63-66, т.1).

Таким чином, суд вважає, що існують усі підстави для застосування положень договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №33.0003637.03 від 14.12.2016.

Заперечення відповідача-2 щодо того, що договір надання охоронних послуг укладено відповідачем -1 з позивачем без попереднього погодження з ПрАТ "СК "Альянс" не приймаються судом, оскільки у п. 10.1 договору страхування зазначено, що місце дії страхування поширюється на території України, та за адресами об`єктів, які взяті під охорону.

Як встановлено судом вище, додатковою угодою №3 від 20.06.2017 до договору з надання охоронних послуг №03 від 20.01.2014 внесено зміни в зміст Договору, та було доповнено перелік об`єктів охорони додатковим об`єктом - об`єктом незавершеного будівництва (житловий комплекс), розташований за адресою: пр. Героїв в районі б . в„– 1 - вул. Набережна Перемоги, м. Дніпро .

Тобто, об`єкт незавершеного будівництва (житловий комплекс), розташований за адресою: пр. Героїв в районі б. в„– 1 - вул. Набережна Перемоги, м. Дніпро взятий під охорону ТОВ "Мінотавр", та оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача-1 застрахована у відповідача-2, враховуючи що договір добровільного страхування є чинним, на даний об`єкт поширюється дія договору страхування.

Щодо посилання страхової компанії на п. 13.3.13 договору страхування, а саме що страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про зміни умов страхування (в тому числі інформації, зазначеної в заяві на страхування, якщо така була оформлена письмово) в семиденний термін та узгодити із страховиком подальші дії щодо такого договору страхування, суд зазначає наступне.

У заявці на страхування не зазначені адреси об`єктів, які прийняті під охорону відповідачем-1. Договір охорони до договору страхування не додавався, а відтак страхування поширюється на усі об`єкти, які взяті під охорону відповідачем-1. Крім того, під охороною ТОВ "Мінотавр" перебувають не лише об`єкти, які належать позивачу. Відповідно до договору добровільного страхування страхувальником застраховано цивільно-правову відповідальність страховика.

Крім того, у п. 12.4 договору страхування зазначено, що страхова відповідальність не розповсюджується на вимоги про відшкодування збитку, заявлені на основі договорів, контрактів, угод, окрім договорів про надання охоронних послуг, або за узгодженням із страхувальником, без згоди на це страховика.

З викладеного слідує, що договір страхування поширюється на усі договори про надання охоронних послуг та у договорі страхування не конкретизовано на які саме об`єкти, взяті страховиком під охорону, не розповсюджується дія договору страхування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 звертався до страхової компанії із повідомленням про настання страхового випадку.

Також, 30.07.2018 ПрАТ "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" звернулося до ПрАТ "СК "Альянс" із претензією №30-07/18 про виплату страхового відшкодування та відшкодування збитків.

Проте, жодного разу страхова компанія не повідомляла про те, що на зазначений об`єкт не поширюється дія договору страхування.

Як передбачено у п. 5 договору страхування індивідуальний ліміт відповідальності страховика, який становить 200 000,00 грн., є достатнім для покриття збитків за даним страховим випадком.

В свою чергу п. 9.1 договору страхування передбачає безумовну франшизу, що вираховується з будь-якого та кожного збитку, та складає: 0,5 % від індивідуального ліміту відповідальності страховика, щодо кожного об`єкту та становить 1000,00грн.

Отже, відповідно до пунктів 6.2., 6.4. договору та п. 9.1 договору страхування відповідач-1 зазначає, що загальна сума, яка повинна бути відшкодована ТОВ "Мінотавр" на користь АТ "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" становить 1000,00грн.

Відповідно до пункту 18.1. договору страхування страховик протягом 30-ти календарних днів з дня отримання всіх необхідних документів по страховому випадку та підписання страхового акту про настання страхового випадку приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик письмово повідомляє про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови протягом 10-ти робочих днів із моменту прийняття такого рішення.

Пункт 18.2. договору страхування встановлює, що виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхової суми і лімітів відповідальності, встановлених в цьому Договорі страхування. Згідно з п 18.3. договору страхування страхове відшкодування виплачується страхувальнику протягом 15-ти банківських днів після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Разом з тим, судом встановлено, що страхувальником дотримано приписи щодо звернення до відповідача-2 з заявою про виплату страхового відшкодування, при цьому на момент прийняття даного рішення, доказів виплати страхового відшкодування відсутні, що завдало позивачу збитків у загальному розмірі 88 739,20 грн.

Стосовно необхідності встановлення вини страхувальника у настанні страхового випадку, суд зазначає, що ТОВ "Мінатовр" уклавши договори охорони з позивачем, зобов`язався забезпечити на даних об`єктах належну охорону. У той же час, ТОВ "Мінотавр" не виконано належним чином своїх зобов`язань із забезпечення охорони об`єктів, які передані позивачем під охорону.

Викладеним підтверджується вина відповідача-1 у незабезпеченні належної охорони.

У той же час, матеріальна відповідальність відповідача-1 застрахована відповідачем-2.

Розмір завданих збитків підтверджується наявними у справі рахунком-фактурою №354 від 05.09.2017 та видатковою накладною №157 від 27.10.2017, які свідчать про придбання позивачем комплектуючих частин для відновлення сваєзадавальної машини.

Факт зникнення комплектуючих частин актом огляду місця події (розкрадання матеріальних цінностей на об`єкті Героїв,1) від 30.08.2017, актом (щодо викрадення комплектуючих елементів сваєзадавальної машини ПЗС - 160 в період з 22.08.2017 по 30.08.2017 за адресою м. Дніпро, проспект Героїв,1). З наявної у справі довідки Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області вбачається, що 11.09.2017 представник ПрАТ "НВО "Созидатель" звернувся до Соборного ВП ДВП ГУНП із заявою про те, що в період часу з 22.08.2017 по 30.08.2017 за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, біля будинку 1 на будівельному майданчику, невідома особа, таємно, невстановленим шляхом, вчинила крадіжку майна, а саме комплектуючих частин машини ПЗС-160, чим було спричинено матеріальної шкоди у розмірі 88 739,20 грн.

В ході проведення досудового розслідування, було встановлено, що злочин скоєний невідомою особою, шляхом злому вхідного замку до будівельного майданчика. Проводиться досудове розслідування.

Тобто, факт вчинення крадіжки зі зломом встановлено Соборним відділенням поліції, а щодо відсутності у матеріалах справи вироку суду про притягнення винної особи до відповідальності, суд зазначає, що у в межах даної справи для стягнення збитків не потрібно встановлювати саме особу, яка вчинила даний злочин. Достатнім є встановлення факту викрадення та наявності складу цивільного правопорушення (чотирьох складових складу правопорушення) відповідача-1 щодо незабезпечення схоронності переданих під охорону об`єктів.

Розмір збитків та вина відповідача-1 є доведеними позивачем.

Діяння (бездіяльність) відповідача-1 полягає у незабезпеченні належної охорони, внаслідок чого відбулося викрадення. Вина відповідача-1 полягає у неналежній організації процедури охорони. А причинно-наслідковий зв`язок випливає з того, що у зв`язку із неналежною охороною, позивач, в результаті крадіжки, зазнав додаткових витрат для придбання нових комплектуючих для відновлення сваєзадавлювальної машини.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 541 Цивільного кодексу України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Зобов`язання з множинністю осіб можуть мати солідарний характер. При чому солідарною може бути як вимога кредиторів, так і обов`язок боржників. За правилами солідарні зобов`язання виникають тільки у випадках, встановлених договором або законом. Приватним випадком законного солідарного зобов`язання є ситуація, коли предмет зобов`язання є неподільним (наприклад, кільком співавторам замовляється створення єдиного твору).

Статтею 183 Цивільного кодексу України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Дослідивши підстави виникнення спору та докази, якими обґрунтовано позовні вимоги господарський суд дійшов висновку, що позивач не надав суду жодного доказу того, що обов`язок відповідача-1 та відповідача-2 є солідарним.

Таким чином, господарський суд констатує, що обов`язок відповідача-1 та відповідача-2 не є солідарним, ні в силу закону, ні в силу договору.

З викладеного слідує, що зобов`язання відповідача-1 та страхувальника перед позивачем є різними з різним обсягом відповідальності, крім того ані договором про надання охоронних послуг, ані договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами не визначено обов`язок відповідачів, як солідарний, тому господарський суд дійшов висновку визначити міру відповідальності кожного відповідача перед позивачем у наступних розмірах, а саме з відповідача-1 стягнути суму основного боргу у розмірі 1000,00грн., а з відповідача-2 у розмірі 87 739,20 грн.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо незабезпечення схоронності майна позивача на охоронюваному об`єкті за адресою: пр. Героїв в районі буд. в„–1 - вул. Набережна Перемоги, в м. Дніпро під час здійснення охоронюваної діяльності за умовами Договору про надання охоронних послуг №03 від 20.01.2014 зі змінами та доповненнями.

Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що господарськими судами не з`ясовано, чи обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо незабезпечення схоронності майна позивача на об`єкті, що охороняється, призводять до поновлення порушених прав, зокрема, чи сприяють такі вимоги ефективному відновленню порушеного права позивача.

Так, згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з наведеним вимогами суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Обов`язковою умовою надання правового захисту позивачу судом є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Суд звертає увагу, що відповідачем-1 не заперечується недотримання умов договору щодо незабезпечення схоронності майна, вина відповідача-1 встановлена судом, що є обов`язковою умовою для стягнення збитків, однак, вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо незабезпечення схоронності майна позивача на охоронюваному об`єкті не призведе до ефективного способу захисту права позивача. Задоволення даної вимоги позову жодним чином не відновить порушене право позивача, в частині відшкодування збитків, яких він зазнав через крадіжку.

Фактично така вимога була включена до позову, у зв`язку з тим, що ПрАТ "Страхова компанія "Альянс" відмовлялося без такого рішення виплатити страхове відшкодування.

Суд зазначає, що в аспекті даного спору протиправність встановлюється в мотивувальній частині рішення, а не в резолютивній.

Отже, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо незабезпечення схоронності майна задоволенню не підлягає.

Стосовно заяви відповідача-2 про поворот виконання рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Між тим, при новому розгляді справи №904/3920/19 суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в тому ж обсязі, що і у рішенні від 12.11.2018, яке скасоване Верховним Судом та передано на новий розгляд. Тому заява про поворот виконання рішення задоволенню не підлягає, окрім стягнутого судового збору. З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду від 12.11.2018 з відповідача-2 стягнуто 1 781,91 грн. судового збору, у той час як за даним рішенням з відповідача-2 підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 742,14 грн. Отже, в поворот виконання рішення з позивача на користь відповідача-2 підлягає стягненню надміру стягнений судовий збір у розмірі 39,77 грн. (1781,91-1742,14)

Відповідно до ч.5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Тобто, суд має у резолютивній частині рішення зазначити всі суми, які мають бути стягнуті відносно кожного з відповідачів.

При цьому, суд звертає увагу, що рішення суду від 12.11.2018, яке в подальшому скасоване, виконане відповідачем-2, про що свідчить платіжна вимога №58516279 від 01.03.2019 (а.с.136, т.2), з яких 87 739,20 грн. в якості відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок крадіжки комплектуючих частин сваєзадавлювальної машини ПЗС-160 та 1 781,91 грн. судового збору, то у зв`язку із стягненням аналогічної суми відшкодування, суд доходить висновку вказати про стягнення вказаних сум у резолютивній частині рішення, однак на виконання даної частини рішення наказ не підлягає виданню (виконанню).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову покладаються на відповідачів пропорційно до задоволених відносно кожного позовних вимог, у такому розмірі на відповідача-1 - 19,86 грн., на відповідача-2 - 1 742,14 грн.

Пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що з апеляційною і касаційною скаргами зверталося ПрАТ "СК "Альянс" та відповідно сплачувало судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 286,00 грн. (сплачено 150% судового збору, який підлягав сплаті при зверненні з позовом до суду за дві вимоги (майнового та немайнового характеру)), касаційної - 3 563,83 грн. (сплачено 200% судового збору лише за одну вимогу, у той час як заявлено одну майнового та одну немайнового характеру).

Оскільки при новому розгляді справи, позовні вимоги задоволені у такому ж розмірі, як і у первісному рішенні, окрім вимоги немайнового характеру, в задоволенні якої відмовлено, тому понесені відповідачем-2 судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 50% покладаються на позивача (відмовлено в задоволенні вимоги немайнового характеру), а 50% на відповідача-2, а у зв`язку з тим, що за подання касаційної скарги відповідачем-2 сплачено лише за розгляд однієї вимоги, то сплачений судовий збір за подання касаційної скарги покладаються на відповідача-2.

Таким чином, з позивача підлягає стягненню на користь відповідача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 643,00 грн. та 39,77 грн. надміру стягнутого судового збору. Відтак, з позивача на користь відповідача-2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 682,77 грн. (2643,00 + 39,77).

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінотавр", відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" про визнання дій протиправними та стягнення коштів у розмірі 88 739,20 грн. в якості відшкодування збитків, завданих внаслідок крадіжки комплектуючих частин сваєзадавлювальної машини ПЗС-160 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" (49044, м. Дніпро, бульвар Катеринославський, буд. 2, ідентифікаційний код 32495221) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" (49600, м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, буд. 4, ідентифікаційний код 13416334) збитки у розмірі 87739,20 грн. та судовий збір у розмірі 1 742,14 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінотавр" (49000, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, буд. 35, приміщ. 23, ідентифікаційний код 31393792) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" (49600, м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, буд. 4, ідентифікаційний код 13416334) збитки у розмірі 1000,00 грн. та судовий збір у розмірі 19,86 грн.

В задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінотавр" щодо незабезпечення схоронності майна позивача на охоронюваному об`єкті за адресою: пр. Героїв в районі б. №1 - вул. Набережна Перемоги, в м. Дніпро під час здійснення охоронної діяльності за умовами договору про надання охоронних послуг №03 від 20.01.2014 зі змінами та доповненнями - відмовити.

Судові витрати за даною позовною вимогою покласти на позивача.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Созидатель" (49600, м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, буд. 4, ідентифікаційний код 13416334) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" (49044, м. Дніпро, бульвар Катеринославський, буд. 2, ідентифікаційний код 32495221) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 682,77 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.10.2019

Суддя О.М. Крижний