Рішення

від 17.10.2019 по справі 910/3143/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2019Справа № 910/3143/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "Грін Фарм Косметик";

до Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

(відповідач 1);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальне агентство "Про-фарма" (відповідач 2);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" (відповідач 3);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" (відповідач 4);

Публічне акціонерне товариство "Стома" (відповідач 5);

про визнання частково недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача 1: Ресенчук В. М., довіреність № 2434-03/918 від 17.09.19;

Від відповідача 2: не з`явилися;

Від відповідача 3: Барсученко О. В., довіреність № б/н від 03.08.18;

Від відповідача 4: не з`явилися;

Від відповідача 5: Барсученко О. В., довіреність № 384 від 10.04.19.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "Грін фарм косметик" з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просить визнати свідоцтво України № 19850 від 15.06.2001р. на знак для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" частково недійсним відносно всіх товарів 5 класу МКТП, для яких він зареєстрований, через невідповідність знаку умовам надання правової охорони на дату подання заявки, встановлених ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно визнання частково недійсним відносно всіх товарів 5 класу МКТП свідоцтва на знак для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001р.; зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання частково недійсним відносно всіх товарів 5 класу МКТП свідоцтва на знак для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 року відкрито провадження у справі № 910/3143/19 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 18.04.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальне агентство "Про-фарма" (відповідач 2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" (відповідач 3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" (відповідач 4), Публічне акціонерне товариство "Стома" (відповідач 5).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року відкладено підготовче засідання у справі до 04.06.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 року призначено у справі № 910/3143/19 експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

До господарського суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшли матеріали справи разом з висновком судового експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 року провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначене на 01.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3143/19 до судового розгляду по суті на 15.10.2017.

У судовому засіданні 15.10.2019 оголошено перерву в слуханні справи по суті до 17.10.2019.

Під час розгляду спору по суті 17.10.2019 представник відповідача 1 та представник відповідача 3 проти позовних вимог заперечували, у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях по суті справи.

Представники позивача, відповідача 2 та відповідача 4 у судове засідання 17.10.2019 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників позивача, відповідача 2 та відповідача 4 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальне агентство "Про-Фарма", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я", Публічне акціонерне товариство "Стома" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" є власниками знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ", захищеного Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р. (дата подання заявки 17.02.1998 р.).

ТОВ „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання частково недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг №19850. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг №19850 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки позначення "ИНГАЛИПТ" станом на дату подання відповідної заявки було загальновживаним позначенням, а також є таким, що може ввести в оману щодо товарів 5 класу МКТП біологічні препарати на фармацевтичні потреби.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

За приписами ст. 424 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частинами 2, 4 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Пунктом 62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" передбачено, що відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.93 № 3771-XII "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки. Таким чином, господарські суди повинні оцінювати відповідність зареєстрованих позначень умовам надання правової охорони згідно із законодавством, що було чинним на дату подання заявки.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( в редакції, що діяла на дату подання заявки - 17.02.1998 р.), правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об`ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом останнього року дії свідоцтва, щоразу на 10 років. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Відомством. Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону. Обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об`єднання осіб або їх правонаступники. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або не відхилена.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в редакції, що діяла на дату подання заявки - 17.02.1998 р.) не можуть одержати правову охорону позначення, які: не мають розрізняльної здатності; є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; є загальновживаними символами і термінами.

Позивачем разом з позовною заявою було долучено до матеріалів справи висновок експерта № 1239 від 19.11.2018 р. за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складений експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України Дорошенко О., на вирішення якого були поставлені наступні запитання:

1. Чи було позначення ИНГАЛИПТ , зареєстроване як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 19850, загальновживаним як позначення товарів певного виду на дату подання заявки (17.02.1998р.) відносно товарів 5 класу МКТП: знечулювачі (анестетики, знечулівні засоби); бактерицидні засоби; знеболювачі (анальгетики, знеболівні засоби); лікарські препарати на медичні потреби; ліки стоматологічні; ліки для людини; хіміко-фармацевтичні препарати; хімічні препарати на фармацевтичні потреби, фармацевтичні препарати?

2. Чи було позначення ИНГАЛИПТ , зареєстроване як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 19850, таким, що може ввести в оману щодо товарів 5 класу МКТП біологічні препарати на фармацевтичні потреби, на дату подання заявки (17.02.1998р.)?

За результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 1239 від 19.11.2018, експертом було встановлено наступне:

- позначення ИНГАЛИПТ , зареєстроване як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 19850, було загальновживаним як позначення товарів певного виду на дату подання заявки (17.02.1998р.) відносно товарів 5 класу МКТП: знечулювачі (анестетики, знечулівні засоби); бактерицидні засоби; знеболювачі (анальгетики, знеболівні засоби); лікарські препарати на медичні потреби; ліки стоматологічні; ліки для людини; фармацевтичні препарати; хіміко- фармацевтичні препарати; хімічні препарати на фармацевтичні потреби;

- позначення ИНГАЛИПТ , зареєстроване як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 19850, було таким, що може ввести в оману щодо товарів 5 класу МКТП - біологічні препарати на фармацевтичні потреби та послуг 42 класу МКТП - використовування патентів; досліджування в хімії; досліджування в техніці; хімічні препарати; послуги фахівців з хімії, на дату подання заявки (17.02.1998 р.)

У відповідності до ч. 3 ст. 98 ГПК України, ч. 1 ст. 101 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідачем 3 разом з відзивом по справі було долучено висновок експерта у сфері інтелектуальної власності № 1-05/2019 від 03.05.2019, складений експертом Андрєєвой А.В. на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм". На вирішення експерта були поставлені такі ж самі питання як і у висновку № 1239 від 19.11.2018.

З висновків експертів № 1239 від 19.11.2018 та № № 1-05/2019 від 03.05.2019 вбачається, що вони є відмінними.

З висновку експерта Андрєєвой А.В. № 1-05/2019 від 03.05.2019 вбачається, що експерт, проводячи дослідження спірного позначення ИНГАЛИПТ , встановив, що воно не було загальновживаним як позначення 5 класу МКТП: знечулювачі (анестетики, знечулівні засоби); бактерицидні засоби; знеболювачі (анальгетики, знеболівні засоби); лікарські препарати на медичні потреби; ліки стоматологічні; ліки для людини; хіміко- фармацевтичні препарати; хімічні препарати на фармацевтичні потреби, фармацевтичні препарати. Також експертом було встановлено, що позначення ИНГАЛИПТ , на дату подання заявки (17.02.1998 р.) не було таким, що може ввести в оману щодо товарів 05 класу МКТП біологічні препарати на фармацевтичні потреби .

Враховуючи наявність у матеріалах справи двох висновків експертів, які протирічать один одному, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 року призначено у справі № 910/3143/19 експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Як вбачається з висновку експерта Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності Чабанець Т.М. № 152/19 від 22.08.2019 р., за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, позначення ИНГАЛИПТ , зареєстроване як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 19850 не було загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду на дату подання заявки (17.02.998 р.) відносно товарів 5 класу МКТП. Позначення ИНГАЛИПТ , не є таким, що може ввести в оману щодо товарів 5 класу МКТП біологічні препарати на фармацевтичні потреби, на дату подання заявки (17.02.1998 p.).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Також суд погоджується із доводами відповідача 3 про відсутність порушення будь-яких прав позивача при поданні заявки (17.02.1998 р.) на державну реєстрацію знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ", який в подальшому було зареєстровано (свідоцтво України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р.).

Відповідно до ст. 74 ГПК України саме позивач мав довести в установленому законом порядку наявність факту порушення його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права, чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (постанова Вищого господарського суду України від 23.03.2011 р. та постанова Верховного Суду України від 12.09.2011 р. у справі №33/341).

Належних та допустимих доказів на підтвердження порушеного права позивача, суті такого порушення та підстав захисту або поновлення порушеного права позивача матеріали справи не містять.

Твердження позивача про невідповідність свідоцтва України на знак для товарів і послуг №19850 нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача не є підставою для визнання такого свідоцтва недійсним в судовому порядку, оскільки відповідно до приписів ст. 4 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, із врахуванням всіх вищевикладених обставин, вимоги позивача про визнання частково недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р. щодо знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Інші позовні вимоги є похідними від вимог про визнання частково недійсним свідоцтва України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р., з огляду на що підстави для їх задоволення відсутні.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, зокрема, сплачений судовий збір і вартість оплати експертиз об`єктів інтелектуальної власності № 1-05/2019 від 03.05.2019 у розмірі 30 000,00 грн. та № 152/19 від 22.08.2019 р. у розмірі 29 390,40 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "Грін Фарм Косметик" (61051, м. Харків, вул. Артилерійська, 6, код ЄДРПОУ 39283067) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 20, код ЄДРПОУ 21257625) 59 390 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста дев`яносто) грн. 40 коп. витрат по оплаті вартості проведення експертиз.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.10.2019 р.

Суддя О.В. Мандриченко