Рішення

від 28.10.2019 по справі 911/1977/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1977/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Интелком , м.Київ

до Публічного акціонерного товариства Київметробуд в особі відокремленого підрозділу Будівельно-монтажне управління №3 ПАТ Київметробуд , с.Чайки Києво-Святошинського району Київської області

про стягнення грошових коштів

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 05.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Интелком (далі - позивач, ТОВ Интелком ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Київметробуд в особі відокремленого підрозділу Будівельно-монтажне управління №3 ПАТ Київметробуд (далі - відповідач, Управління) про стягнення з останнього 4 455,12грн - інфляційних збитків, 2 352,60грн - 3% річних, 12 238,55грн - пені. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00грн та понесені позивачем витрати на професійну правову допомогу.

Позовну заяву обґрунтовує ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на те, що відповідач прострочив виконання зобов`язання в частині вчасної оплати наданих позивачем послуг згідно договору №0101/17 від 04.01.2017. За таких обставин, позивачем були нараховані відповідачу штрафні та фінансові санкції.

1.2. Відповідач скористався правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та у строк встановлений судом, подав відзив на позовну заяву, в якому просив ухвалити рішення з урахуванням обставин викладених у відзиві. Зазначив, що договір №0301/17 від 03.01.2017 припинив свою дію 31.12.2017, а тому послуги, які надавались у лютому є позадоговірними та до них застосовуються положення ч. 2 ст. 530 ЦК України. Претензія позивача №11 від 23.07.2019 надійшла на адресу відповідача 25.07.2019, тобто, після проведення поновного розрахунку за позадоговірними зобов`язаннями. Таким чином, наполягає на тому, що нараховані санкції є неправомірними. Вказує на пропущення позивачем строку позовної давності до вимоги про стягнення пені. Крім того, зазначає про те, що позивачем було невірно розраховано 3% річних та інфляційні втрати.

1.3. У відповіді на відзив ТОВ Интелком зазначив про наявність додаткової угоди до договору №0101/17 від 04.01.2017, якою було продовжено строк його дії, а саме, до 28.02.2018. Щодо заяви відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності, останній визнав, що ним дійсно пропущений строк позовної давності. Погодився із тим, що позивачем було здійснено невірно розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку із чим надав новий розрахунок. З урахуванням зазначеного просив суд стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 4 455,12грн, 3% річних у розмірі 2 352,60грн, судовий збір у розмірі 1 921,00грн та понесені ТОВ Интелком витрати на професійну правову допомогу.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29.08.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного без виклику сторін та запропоновано учасникам справи подати до суду у встановлений строк заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

04.01.2017 між Управлінням (замовник) та ТОВ Интелком (виконавець) укладено договір №0101/17 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати послуги по обслуговуванню локальної комп`ютерної мережі Управління, вузлів зберігання, пристроїв комутації і передачі даних, призначених для користувача робочих станцій (персональних комп`ютерів), периферійної техніки, з консультації персоналу щодо роботи з комп`ютерною технікою, а також представлення інтересів Управління по взаємовідносинах з третіми особами, що виконують будь-які роботи з автоматизації виробничої діяльності Управління на базі прикладного та системного програмного забезпечення, що використовується на призначених для користувача персональних робочих станціях (комп`ютерах) та консультаційні послуги по веденню бухгалтерського обліку в автоматизованій системі управління фінансово-економічної діяльності Управління (т. 1 а.с. 24-25).

Щомісячна вартість послуг становить 11 301,67грн окрім того ПДВ 20% - 2 260,33грн. Разом з ПДВ - 13 562,00грн, згідно з протоколом погодження договірної ціни (п. 2.1 Договору).

Після підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, замовник протягом 10-ти банківських днів зобов`язаний сплатити повну вартість наданих послуг за поточний місяць (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, документом, що підтверджує надання послуг є акт здачі-приймання наданих послуг, який оформляється щомісячно і підписується представниками обох сторін.

За порушення терміну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплачених послуг (п. 6.2 Договору).

Договір вступає в силу з 04.01.2017 і діє до 31.12.2017, а в відносинах розрахунків, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 Договору).

19.12.2017 між замовником та виконавцем укладено додаткову угоду до договору №1, у якій погоджено строк дії Договору до 28.02.2018, а в відносинах розрахунків, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (т. 1 а.с. 98).

На виконання умов Договору, виконавцем було надано замовнику відповідні послуги на загальну суму 189 868,00грн, що підтверджується актами надання послуг: від 01.03.2017 №17 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у січні 2017 року); від 10.03.2017 №26 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у лютому 2017 року); від 31.03.2017 №40 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у березні 2017 року); від 28.04.2017 №73 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у квітні 2017 року); від 31.05.2017 №100 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у травні 2017 року); від 30.06.2017 №124 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у червні 2017 року); від 31.07.2017 №152 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у липні 2017 року); від 31.08.2017 №174 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у серпні 2017 року); від 29.09.2017 №195 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у вересні 2017 року); від 31.10.2017 №210 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у жовтні 2017 року); від 30.11.2017 №228 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у листопаді 2017 року); від 29.12.2017 №246 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у грудні 2017 року); від 20.02.2018 №19 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у січні 2018 року); від 28.02.2018 №30 на суму 13 562,00грн (за надані послуги у лютому 2018 року). Вказані акти підписані без зауважень та скріплені печатками сторін Договору (т. 1 а.с. 30-43).

У свою чергу, замовником були оплачені надані виконавцем послуги у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 44-47):

№558 від 13.09.2017 на суму 94 934,00грн (призначення платежу: за січень-липень 2017року, згідно актів: №№17, 26, 40, 73, 100, 124, 152);

№436 від 14.05.2018 на суму 35 000,00грн (призначення платежу: за виконані послуги за 2017 рік, згідно акту звірки станом на 01.01.2018);

№569 від 10.07.2018 на суму 30 000,00грн (призначення платежу: згідно актів №№ 174, 195, 210);

№612 від 18.07.2018 на суму 29 934,00грн (призначення платежу (з урахуванням листа №61/1 від 26.07.2018, т. 1 а.с. 48): оплата за обслуговування згідно дог. №0101/17 від 03.01.2017).

24.07.2019 ТОВ Интелком направлено на адресу Управління претензію №11 від 23.07.2019, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення від 24.07.2019, у якій просив замовника оплатити нараховані санкції у розмірі 19 046,27грн, з яких: 4 455,12грн - інфляційних збитків, 2 352,60грн - 3% річних, 12 238,55грн - пені.

4. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, Управління виконало свої договірні зобов`язання щодо оплати наданих послуг із порушенням строків, передбачених п. 3.1 Договору, позивачем були нараховані відповідачу штрафні та фінансові санкції, які і просить стягнути у судовому порядку.

5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

5.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є договором надання послуг, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Із змісту п. 7.1 Договору вбачається, що сторонами було погоджено строк його дії до 31.12.2017. У подальшому, 17.12.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою продовжено строк його дії до 28.02.2018. Зазначена додаткова угода підписана обома сторонами без зауважень та скріплено їх печатками. Доказів визнання недійсною відповідної додаткової угоди відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, твердження Управління про те, що строк дії Договору припинився 31.12.2017 та до правовідносин, які склались між сторонами після 31.12.2017 застосовуються положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, судом до уваги не приймається.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.1. Договору сторони домовились, що замовник протягом 10-ти банківських днів зобов`язаний сплатити повну вартість наданих послуг за поточний місяць після підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами за період з березня 2017 року по лютий 2018 року позивачем надавались відповідні послуги, що підтверджується підписами без зауважень сторонами актами виконаних робіт.

Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг виконував невчасно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, чим у свою чергу порушив п.3.1 Договору, а відтак, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування Управлінню штрафних та фінансових санкцій.

5.2. Так, із змісту позовної заяви ТОВ Интелком вбачається, що останній просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 238,55грн (т. 1 а.с. 15) за період з прострочення з 18.01.2018 по 18.07.2018. З цього приводу суд зазначає наступне.

У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як зазначалось вище, п. 6.2 Договору встановлено, що за порушення терміну оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплачених послуг.

Відповідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Так, відповідачем у відзиві було зазначено про застосування строку позовної давності до вимоги про нарахування пені, з чим і погодився позивач у своїй відповіді на відзив. Проте, заяви про зменшення розміру позовних вимог, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, ТОВ Интелком подано не було.

Ураховуючи зазначене, проаналізувавши положення ст.ст. 223, 232 ГК України, ст.ст. 258, 267 ЦК України, суд дійшов висновку, що ТОВ Интелком пропущено строк позовної давності щодо пред`явлення вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 238,55грн, а відтак відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

5.3. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, щодо сплати заборгованості за надані послуги, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 352,60грн за період з прострочення з 17.03.2017 по 18.07.2019. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (т. 1 а.с. 94-95) у розмірі 2 352,60грн вважає його арифметично неправильним оскільки позивачем розраховувались санкції на загальний розмір заборгованості, тоді як останній зобов`язаний обраховувати 3% річних на суму 13 562,00грн по кожному акту надання послуг окремо.

Проте, у перерахунку, сума 3% річних становить більший розмір, аніж заявляє позивач, а відтак, ураховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає сума 3% річних саме у розмірі 2 352,60грн.

5.4. Разом з тим, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, щодо сплати заборгованості за надані послуги, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4 455,12грн за період з прострочення з 17.03.2019 по 18.07.2018.

Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу здійснюються з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/669/17).

Отже, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат річних (т. 1 а.с. 96) у розмірі 4 455,12грн вважає його арифметично неправильним оскільки позивачем розраховувались санкції на загальний розмір заборгованості, тоді як останній зобов`язаний обраховувати індекс інфляції на суму 13 562,00грн по кожному акту надання послуг окремо.

Проте, у перерахунку, сума інфляційних втрат становить значно більший розмір, аніж заявляє позивач, а відтак, ураховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає сума інфляційних втрат саме у розмірі 4 455,12грн.

6. Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як зазначив позивач у позовній заяві та клопотанні від 17.10.2019, останній очікує понести судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1 921,00грн та витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 11 000,00грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання зазначеного, позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги №1707/19 від 17.07.2019, акти здачі прийняття виконаних робіт №3107/1 від 31.07.2019 та №1209/1 від 12.09.2019, платіжні доручення №553 від 01.08.2019 на суму 8 500,00грн та №583 від 03.10.2019 на суму 2 500,00грн (т. 1 а.с. 23, 62-68,102-103).

Проаналізувавши подані докази, суд вважає їх такими, які у своїй сукупності підтверджують витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000,00грн.

Водночас, Управлінням не було подано жодних заяв або клопотання у відповідності до ч.ч. 5,6 ст. 126 ПК України про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 46, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 183, 236-238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Київметробуд (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, ідентифікаційний код 01387432) в особі відокремленого підрозділу Будівельно-монтажне управління №3 ПАТ Київметробуд (01032, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, ідентифікаційний код 01387413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Интелком (04210, м.Київ, Оболонський р-н, вул. Кульженків Сім`ї, буд. 35, ідентифікаційний код 32772435) 3% річних у розмірі 2 352,60грн (дві тисячі триста п`ятдесят дві грн 60 коп), інфляційні втрати у розмірі 4 455,12грн (чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять грн 12 коп), судовий збір у розмірі 686,62грн (шістсот вісімдесят шість грн 62 коп), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 931,74грн (три тисячі дев`ятсот тридцять одна грн 74 коп).

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України .

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Интелком (04210, м.Київ, Оболонський р-н, вул. Кульженків Сім`ї, буд. 35, ідентифікаційний код 32772435)

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Київметробуд (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, ідентифікаційний код 01387432) в особі відокремленого підрозділу Будівельно-монтажне управління №3 ПАТ Київметробуд (01032, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, ідентифікаційний код 01387413)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення складений та підписаний 28.10.2019.