Рішення

від 16.10.2019 по справі 914/1037/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2019 справа № 914/1037/19

За позовом: Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області,

с. Малехів, Жовківський район,

до відповідача: Фізичної Львівського комунального підприємства Збиранка ,

с. Великі Грибовичі, Жовківський район,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській область, м. Львів,

про : стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Корольчук О.В.

Представники учасників справи:

позивач:Лосин О.Б. - представник, довіреність від 26.01.2018 р.;

відповідач: Гасяк Я.В. -представник, довіреність від 10.06.2018 р.;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не зявився.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1037/19 за позовом Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області до Львівського комунального підприємства Збиранка про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 14.06.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/1037/19 за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі в справі Державну екологічну інспекцію у Львівській області в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Підготовче засідання призначено на 17.07.2019 р.

Ухвалою суду від 17.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/1037/19 на 30 днів з 13.08.2019 р.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

В судове засідання 16.10.2019р. представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 16.10.2019р. представник відповідача з`явився, заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судове засідання 16.10.2019 р. представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений на адресу, зазначеній в позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. №7901412581159 від 06.07.2019 р.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміст та підстави вимог позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що дії Відповідача по експлуатації Львівського міського сміттєзвалища спричинили забруднення земель громади с. Малехів в результаті чого заподіяно шкоду в розмірі 2 154 310,71 грн. На момент звернення Позивача до суду з позовом у даній справі, Відповідачем заподіяну шкоди не відшкодовано. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути із Львівського комунального підприємства Збиранка на рахунок Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області 2 154 310,71 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач, скориставшись процесуальним правом, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України та на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2019р., подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не доведено протиправну поведінку ЛКП Збиранка , позовні вимоги заперечив та вважає їх недоведеними та документально необґрунтованими. Відповідач зазначив, що Малехівською сільською радою у своєму позові не наведено обґрунтування елементів цивільного правопорушення, крім того вказав, що із зазначеним позовом звернулася не та особа, якій за законом належить відповідне право вимоги, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи не порушено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Згідно акту від 30.05.2016 р. комісії з питань регулювання земельних відносин, благоустрою, охорони навколишнього середовища та екології Малехівської сільської ради, 30 травня 2016 року, внаслідок неправомірної експлуатації Львівського міського сміттєзвалища Львівським комунальним підприємством Збиранка (надалі - Відповідач у справі ), з південно-західної сторони сміттєзвалища відбувся зсув відходів на землі Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області в сторону ставків інфільтрату засипавши 1/3 їх частини, спричинивши катастрофічне забруднення інфільтратами та побутовими відходами земель територіальної громади села Малехів. (а/с 23)

Малехівською сільською радою (надалі - позивач у справі ) було направлено лист від 30.05.2016р. №361/02-20/21 до Державної екологічної інспекції у Львівській області (надалі - третя особа у справі ) щодо проведення аналізу екологічного стану території та надання висновку про стан навколишнього природного середовища.

Наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 13.06.2016р. №198-і/п зобов`язано Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, провести позапланову перевірка ЛКП Збиранка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в період з 14.06.2016 р. по 30.06.2016 р. (а/с 25)

За результатом даної перевірки посадовими особами органу Державної екологічної інспекції у Львівській області було складено Акт №385/02/518 за період з 14.06.2016 р. по 30.06.2016 р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. (а/с 26-41)

В ході проведення позапланової перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області було виконано відбір проб ґрунтів на території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, прилеглій до сміттєзвалища ЛКП Збиранка , про, що складено акт №24 від 15.06.2016р. (а/с 42 ), акт №25 від 29.06.2016р. (а/с 66 ), акт №57 від 17.11.2016р. (а/с74 ), проведено лабораторні дослідження та встановлено перевищення нормативів ГДК в зоні впливу полігону ТПВ, чим порушено вимоги ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 164 Земельного кодексу України та спричинено забруднення земельних ресурсів с. Малехів Жовківського району Львівської області.

Зазначена земельна ділянка знаходиться у власності територіальної громади Малехівської сільської ради та перебуває у віданні зазначеного органу місцевого самоврядування, використовується відповідачем не за цільовим призначенням, що завдає шкоди інтересам територіальної громади.

На кадастровому плані земельної ділянки в с. Малехів площею 3,8680 га (яка була предметом спору у справі №914/2136/17 і яку ЛКП Збиранка згідно судових рішень зобов`язане привести у придатний для використання стан, шляхом звільнення від відходів, збірника інфільтрату та відновлення верхнього ґрунтового покриву) зображено місце розташування частини сміттєзвалища де відбувся зсув відходів на землі с. Малехів та зокрема, вбачається місце відбору проб ґрунту, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області, згідно вказаних актів, саме на території Малехівської сільської ради.

Вищенаведене встановлено рішенням Господарського суду від 11.12.2017 р. у справі №914/2136/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 р. у справі за Малехівської сільської ради до ЛКП "Збиранка" про приведення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 3,8680 га у придатний для використання стан шляхом звільнення від відходів.

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997р. (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149) посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено розрахунок розмірів шкоди внаслідок забруднення земель Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області на загальну суму 2 154 310,71 грн, що підтверджується розрахунками розмірів шкоди внаслідок забруднення земель.

Відповідно до п. 2 ч. 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Пунктом 3 Положення передбачено, що Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

За актом відбору проб ґрунтів №24 від 15.06.2016р. проба 1-г-81, проба 2-Г-82, проба 3-Г-83 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 1 908 174,64 грн; за актом відбору проб ґрунтів №25 від 29.06.2016р. проба 1-г-85 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 227 220 грн; за актом відбору проб ґрунтів №57 від 17.11.2016р. проба 139-ґ-1-16, проба 140-г-2-16 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 18 916,07 грн.

01.07.2016р. директору ЛКП Збиранка ОСОБА_3 видано припис №211-02, та 05.07.2016р. винесено постанову №456-02 про накладення адміністративного стягнення, якою визнано винним директора ЛКП Збиранка ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 52 (Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель) Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а/с 82-83 ) Відповідачем було сплачено штраф у повному обсязі.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області було скеровано Відповідачу претензію №34 вих. №09-1963 від 04.04.2018р. про відшкодування збитків у сумі 2 154 310,71 грн, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, що підтверджується фіскальним чеком №1645 від 05.04.2018р.

За ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода полягає в тому, що відповідачем при здійсненні господарської діяльності по експлуатації Львівського міського сміттєзвалища забруднено землі села Малехів Жовківського району Львівської області в результаті чого заподіяно шкоду на загальну суму 2 154 310,71 грн. (два мільйони сто п`ятдесят чотири тисячі триста десять грн. 71 коп.), що підтверджується розрахунками розмірів шкоди внаслідок забруднення земель, які містяться в матеріалах справи та актами відбору проб ґрунтів №24 від 15.06.2016р., №25 від 29.06.2016р., №57 від 17.11.2016р.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та шкодою завданою Позивачу - полягає в тому, що встановлені порушення Відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища при здійсненні господарської діяльності по експлуатації Львівського міського сміттєзвалища призвели до забруднення земель с. Малехів Жовківського району Львівської області в результаті чого заподіяно шкоду на загальну суму 2 154 310.71 грн. (два мільйони сто п`ятдесят чотири тисячі триста десять грн. 71 коп.)

Вина вбачається із того, що уповноваженою посадовою особою Державної екологічної інспекції у Львівській області 05.07.2016р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №456-02, якою визнано винним директора ЛКП Збиранка ОСОБА_3, як особи яка несе відповідальність за діяльність підприємства у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 52 (Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель) Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Відповідачем сплачено штраф у розмірі 1 700,00 грн в повному обсязі.

Щодо підставності звернення Позивачем до суду з позовом про відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд встановив наступне.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 4 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до п. ї) ч. 1 ст. 15 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно п. а) ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 16 частини 1 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно підпункту 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 3 ст. 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах

Згідно ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів ІІІ-У ЗК України, зокрема : про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997р. №9-зп, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно положень п. а) ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначена земельна ділянка знаходиться у власності територіальної громади Малехівської сільської ради та перебуває у віданні зазначеного органу місцевого самоврядування, використовується відповідачем не за цільовим призначенням, що завдає шкоди інтересам територіальної громади.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто, право на судовий захист у суб`єкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Перелік способів захисту прав та інтересів, зазначений у вказаних нормах, не є вичерпним; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 45 Закону України Про охорону земель господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Відповідно до пункту б) частини 1 статті 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Як зазначає забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність (постанова Верховного суду від 25 жовтня 2018 року у справі № 905/31/17 ).

Пунктом і) ст. З Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що основними принципами охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 5, 6 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку із незаконними діями ЛКП Збиранка по експлуатації Львівського міського сміттєзвалища, які спричинили самовільне зайняття земель громади с. Малехів та їх значне засмічення, забруднення відходами, збірником інфільтрату, з боку ЛКП Збиранка не вживались жодні заходи щодо приведення таких земель у придатний для використання стан, шляхом звільнення від відходів, збірника інфільтрату, Малехівська сільська рада, з метою захисту порушених прав, зверталась у 2017 році з відповідною позовною заявою в Господарський суд Львівської області.

За результатом розгляду даної справи Господарським судом Львівської області було ухвалено рішення від 11.12.2017р. у справі №914/2136/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018р., за позовом Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області до Львівського комунального підприємства Збиранка , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Державна екологічна інспекція у Львівській області, Львівська міська рада про зобов`язання ЛКП Збиранка привести самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області площею 3,8680 га у придатний для використання стан, шляхом звільнення від відходів, збірника інфільтрату та відновлення верхнього ґрунтового покриву, яким позов задоволено повністю, зобов`язано Львівське комунальне підприємство Збиранка привести самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області площею 3,8680 га у придатний для використання стан, шляхом звільнення від відходів, збірника інфільтрату та відновлення верхнього ґрунтового покриву.

Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2018р. касаційну скаргу Львівського комунального підприємства Збиранка на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 та рішення Господарського суду Львівської області 11.12.2017 у справі №914/2136/17 повернуто. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

За результатом даної перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області було складено акт №385/02/518 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

В ході проведення позапланової перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області було виконано відбір проб ґрунтів на території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, прилеглій до сміттєзвалища ЛКП Збиранка .

За актом відбору проб ґрунтів №24 від 15.06.2016р. проба 1-г-81, проба 2-Г-82, проба 3-Г-83 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 1 908 174,64 грн; за актом відбору проб ґрунтів №25 від 29.06.2016р. проба 1-г-85 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 227 220 грн; за актом відбору проб ґрунтів №57 від 17.11.2016р. проба 139-ґ-1-16, проба 140-г-2-16 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 18 916,07 грн.

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997р. (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149) посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено розрахунок розмірів шкоди внаслідок забруднення земель Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області на загальну суму 2 154 310,71 грн, що підтверджується розрахунками розмірів шкоди внаслідок забруднення земель.

Відповідно до п. 2 ч. 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Пунктом 3 Положення передбачено, що Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Посилання представника відповідача на те, що Малехівською сільською радою не надано належного розрахунку розміру заподіяної шкоди, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

За ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на загальні положення статей 22 , 1166 Цивільного кодексу України , для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у діях Відповідача є повний складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та шкодою завданою Позивачу, та вини Відповідача), що є підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди.

Щодо посилання відповідача на те, що з актів відбору проб ґрунтів не вбачається на якій саме території відбирались проби (на території Грибовицької чи Малехівської сільської ради, чи на території належній на праві користування ЛКП Збиранка , суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме акту перевірки №385/02/518, актів відбору проб ґрунтів №24 від 15.06.2016р., №25 від 29.06.2016р., №57 від 17.11.2016р., відбір проб виконано на території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Крім того, на кадастровому плані земельної ділянки в с. Малехів площею 3,8680 га (яка була предметом спору у справі №914/2136/17 і яку ЛКП Збиранка згідно судових рішень зобов`язане привести у придатний для використання стан, шляхом звільнення від відходів, збірника інфільтрату та відновлення верхнього ґрунтового покриву) зображено місце розташування частини сміттєзвалища де відбувся зсув відходів на землі с. Малехів та зокрема, вбачається місце відбору проб ґрунту, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області, згідно вказаних актів, саме на території Малехівської сільської ради.

Щодо підставності звернення позивача - Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області до суду з позовом про стягнення шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 4 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до п. ї) ч. 1 ст. 15 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно п. а) ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 16 частини 1 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно підпункту 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 3 ст. 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах

Згідно ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів ІІІ-У ЗК України, зокрема : про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997р. №9-зп, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно положень п. а) ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначена вище земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с.Малехів.

Згідно із ст.ст. 13,16 Конституції України, ст.3 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , земельні ресурси є об`єктами права власності Українського народу; забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги є обов`язком держави.

Відповідно до вимог ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується. Використання землі не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства.

Згідно із вимогами ст.80 Земельного кодексу України, суб`єктом права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, зазначена земельна ділянка знаходиться у власності територіальної громади Малехівської сільської ради та перебуває у віданні зазначеного органу місцевого самоврядування, використовується відповідачем не за цільовим призначенням, що завдає шкоди інтересам територіальної громади.

Згідно з п. з ст.17 Закону України Про відходи , суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах.

У відповідності зі ст.43 Закону України Про відходи підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій. що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних ociб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено зсув твердих побутових відходів на спірну земельну ділянку, докази приведення її у попередній стан станом на день розгляду справи у матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, клопотань про неможливість подання таких доказів відповідач не заявлено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 154 310,71 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середоввища, обґрунтовані наданими доказами і підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем за подання даного позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 32 314,66 грн, згідно платіжного доручення №140 від 24.05.1019р.

Відповідно до ст. 129 ГПК України , судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Львівського комунального підприємства Збиранка ( 80380, Львівська область, Жовківський район, с. Великі Грибовичі, ідентифікаційний код 13807617 ) на користь Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області ( 80383, Львівська області, Жовківський район, с.Малехів, вул. Івасюка, 6, ідентифкаційний код 22355287, р/р НОМЕР_1, одержувач УК у Жовківському районі, код платежу 24062100 ) 2 154 310,71 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

3. Стягнути із Львівського комунального підприємства Збиранка ( 80380, Львівська область, Жовківський район, с. Великі Грибовичі, ідентифікаційний код 13807617 ) на користь Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області ( 80383, Львівська області, Жовківський район, с.Малехів, вул. Івасюка, 6, ідентифкаційний код 22355287 ) 32 314,66 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2019р.

Суддя Синчук М.М.