Постанова

від 16.10.2019 по справі 910/7238/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7238/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю: представника відповідача ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс" - Майструк Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Артемсіль"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019

(Головуючий суддя - Мартюк А.І.; судді - Буравльова С.І., Калатай Н.Ф.)

у справі № 910/7238/18

за позовом Державного підприємства "Артемсіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"

про стягнення 1 100 166,76 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Державне підприємство "Артемсіль" (далі - ДП "Артемсіль", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно експедиційна компанія "Укр-Транс" (далі - ТОВ "ТЕК "Укр-Транс", відповідач) про стягнення 1 100 166,76 грн внесеної передоплати (авансу).

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення умов Договору №Э-26/06/2014 від 26 червня 2014 року відповідачем безпідставно списано кошти з рахунку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс" (03087, м. Київ, вул. ПІТЕРСЬКА, будинок 5-А; код ЄДРПОУ 36559147) на користь Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька обл., Бахмутський район, місто Соледар, вул. ЧКАЛОВА, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 00379790) 1 100 166 (один мільйон сто тисяч сто шістдесят шість) грн. 76 коп. - повернення внесеної попередньої оплати (авансу), 16 502 (шістнадцять тисяч п`ятсот дві) грн. 50 коп. - судового збору.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно експедиційна компанія "Укр-Транс" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі № 910/7238/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька обл., Бахмутський район, місто Соледар, вул. Чкалова, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 00379790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс" (03087, м. Київ, вул. Пітерська, будинок 5-А; код ЄДРПОУ 36559147) 24 754,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідальною особою за невиконання умов Договору транспортного експедирування є саме позивач. Суд апеляційної інстанції встановив, що саме позивач не вжив відповідних заходів з метою виконання вимог Статуту залізниць України, що призвело до виникнення боргу та його списання з рахунків відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. Державне підприємство "Артемсіль" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №910/7238/18, з проханням її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Скаржник доводить, що апеляційний господарський суд порушив та неправильно застосував приписи ст. ст. 2, 7, 86, 236 ГПК України, ст. ст. 528, 570, 610, 619, 929, 932 ЦК України, ст. 316 ГК України, ч.3 ст. 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність ;

7.1. доводить, що відповідальною особою, за невиконання умов договору транспортного експедирування №Э-26/06/2014 від 26.06.2014 року є саме відповідач, який у відповідності до діючого законодавства як експедитор є відповідальним перед клієнтом, за невиконання або неналежне виконання обов`язків іншою особою, тобто залізницею;

7.2. переконує, що у випадку невиконання зобов`язання аванс підлягає поверненню стороні Договору у будь-якому випадку та незалежно від наявності вини в порушенні зобов`язання;

7.3. враховуючи невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором, вважає, що наявні підстави для повернення Позивачу сплачених за Договором авансових платежів на суму 1 100 166,76 грн.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. Відзиву на касаційну скаргу Державного підприємства "Артемсіль" до Верховного Суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/7238/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.08.2019.

9.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/7238/18 за касаційною скаргою Державного підприємства "Артемсіль" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у вказаній справі; призначено касаційну скаргу до розгляду на 02.10.2019 о 12 год 00 хв.

9.2. У зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді Жукова С.В. у відпустці 02.10.2019, судове засідання у справі №910/7238/18 не відбулось.

9.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 призначено до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Артемсіль" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №910/7238/18 на 16 жовтня 2019 року о 12 : 50 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

13. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

14. Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

15. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин (ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України) повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

16. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 26 червня 2014 між ТОВ "ТЕК "Укр-Транс" (відповідачем) та ДП "Артемсіль" (позивачем) укладено договір № Э-26/06/2014 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого експедитор за плату та за рахунок клієнта згідно із заявками та затвердженими планами перевезень клієнта організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів на території України, країн СНД та далекого зарубіжжя в залізничному рухомому складі, який належить як ДП "УТЛЦ", так і в рухомому складі інших операторів, які включають в себе: здійснення розрахунків із залізницями за перевезення вантажів клієнта та інші послуги, надані залізницею та узгоджені з клієнтом; оплату з/д тарифу, додаткових зборів, що висуваються залізницею та узгоджені з клієнтом; організацію за заявкою клієнта подання вагонів придатних для завантаження в технічному та комерційному плані, а також очищених від залишків вантажу, що перевозився раніше, власності ДГІ "УТЛЦ" та інших операторів; здійснення інших дій на прохання клієнта, пов`язаних з організацією процесу перевезення.

16.1. За змістом п. 1.2 Договору клієнт зобов`язався прийняти надані експедитором послуги, сплатити експедитору вартість перевезення вантажів, компенсувати усі витрати, пов`язані із організацією перевезень вантажів, а також винагороду за надані послуги відповідно до умов Договору.

16.2. Умови Договору поширюються лише на надані експедитором під завантаження вагони, які належать ДП "УТЛЦ" та іншим операторам (п. 1.4 Договору).

16.3. На виконання умов Договору ДП "Артемсіль" звернулося до ТОВ "ТЕК "Укр-Транс" з метою організації перевезень вантажів у напіввагонах оператора ДП "УТЛЦ", на виконання яких ТОВ "ТЕК "Укр-Транс" були замовлені у ДП "УТЛЦ" та організовані відповідні перевезення у вагонах, які належать ДП "УТЛЦ".

16.4. На виконання Договору №Э-26/06/2014 від 26 червня 2014 р., з 20 січня 2015 р. по 26 січня 2015 року ДП "УТЛЦ" здійснювало перевезення вантажу "сіль кам`яна", що належить ДП "АРТЕМСІЛЬ" за накладними №№ 49244247, 49356132, 49377252, 49365281, 49292204, 49303480, 49292220, 49303373, 49303522, 49316102, 49314537, 49314511, 49316185, 49365273, 49365323, 49365257, 49346448, 49379282, 49365265, в критих залізничних вагонах з нумерацією №№ 24261950, 24435471, 26247791, 24590143, 24629008, 24543225, 24586430, 24440968, 24457186, 24450942, 24254153, 23637630, 24632184, 24628034, 24261711, 24631525, 24433112, 26150797, 24459059.

16.5. Складені залізничні накладні №49244247, 49356132, 49377252, 49365281, 49292204, 49303480, 49292220, 49303373, 49303522, 49316102, 49314537, 49314511, 49316185, 49365273, 49365323, 49365257, 49346448, 49379282, 49365265 підтверджують факт надання Відповідачем послуг експедитора Позивачу, відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", якою передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних. авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

16.6. У січні 2015 року власні криті вагони ДП "УТЛЦ" повернулись із Російської Федерації на прикордонно-передавальній станції Харків-Сортувальний, Куп`янськ-Сортувальний Південної залізниці в зв`язку із забороною з 26.01.2015 ввезення на територію Російської Федерації харчової солі виробництва ДП "Артемсіль" згідно листа Федеральної служби по нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини № 01/575-15-27 від 22.01.2015.

16.7. Про дану обставину ПАТ "Укрзалізниця" (ДП "Південна залізниця") неодноразово повідомляло ДП "Артемсіль" телеграмами та листами, про що свідчить наявне в матеріалах справи листування між ДП "Артемсіль" та підприємствами і підрозділами ДП "Південна залізниця".

16.8. Про факт затримання залізничних вагонів на підставі Листа Росспоживнагляду, як на станції призначення так і проміжних станціях Вантажовідправник (Позивач) був повідомлений згідно листа від 02 лютого 2015 року за №47.

16.9. Згідно телеграм від 04 лютого 2015 р. Позивач (Вантажовідправник) був повідомлений про необхідність переадресування залізничних вагонів у зв`язку з їх затримкою на залізничних станціях Російської Федерації.

16.10. Згідно телеграми Позивача (Вантажовідправника) від 23 лютого 2015 р. за підписом технічного директора Н.Н. Скляр, "ДП "АРТЕМСІЛЬ" готове розглянути питання переадресування залізничних вагонів після отримання пояснень стосовно причин затримання вагонів".

16.11. 13 березня 2015. ДП "Артемсіль" надіслало листи № 31/58 та № 31/59 начальникам Південно-Західної та Південної залізниць, у яких зазначило те саме, що й у листі № 31/62 від 16.03.15, а саме, що "ДП "Артемсіль" не заперечує проти повернення завантажених вагонів на станцію відправника, проте без стягнення додаткових зборів, пов`язаних із затримкою вагонів".

16.12. У п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 передбачено, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Відповідно п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

16.13. Про затримку вагонів на прикордонно-передавальних станціях Харків-Сортувальний, Куп`янськ-Сортувальний Південної залізниці було складено Акти загальної форми ГУ-23 щодо наступних залізничних вагонів:

Вагон №24261950 повернений станцією Бєлгород Південно-Східною ж.д. на підставі листа Росспоживнагляду №01/575-15-27 від 22 січня 2015 р. Затриманий 27 січня 2015 року в 20 год. 38 хв. Відпущений 02 квітня 2015 р. в 12 год. 20 хв. та повертається на станцію відправлення Соль Донецької залізниці. Час простою склав 1552 вагоно годин. Сума штрафу за затримку склала 60471,00 грн.

Вагони №№24435471, 24459059, 26247791, повернений станцією Бєлгород Південно-Східною ж.д. на підставі листа Росспоживнагляду №01/575-15-27 від 22 січня 2015 р. Затриманий 30 січня 2015 року в 22 год. 30 хв. Відпущений 02 квітня 2015 р. в 12 год. 20 хв. та повертається на станцію відправлення Соль Донецької залізниці. Час простою склав 1478 вагоно годин. Загальна сума штрафу за затримку склала 169 123,50 грн.

Вагон №24629008 повернений зі ст. Валуйки. Був затриманий 27 січня 2015 року об 11 год. 01 хв. з причин введення заборони на ввезення №ЦМ-8/310 від 01 січня 2015 р. Росспоживнагляду. Вагон повернуто на станцію Соль Донецької залізниці 05 квітня 2015 року. Час простою склав 1561 вагоно годин. Сума штрафу за затримку склала 85 752,50 грн.

Вагон №24631525 повернений із ст. Валуйки. Був затриманий 30 січня 2015 року о 16 год. 35 хв. з причин введення заборони на ввезення №ЦМ-8/310 від 01 січня 2015 р. Росспоживнагляду. Вагон повернуто на станцію Соль Донецької залізниці 02 квітня 2015 року о 12 год. 20 хв. Час простою склав 1484 вагоно годин. Сума штрафу за затримку склала 81 107,90 грн.

Вагон №26150797 повернений із ст. Валуйки. Був затриманий 01 лютого 2015 року о 08 год. 40 хв. з причин введення заборони на ввезення №ЦМ-8/310 від 01 січня 2015 р. Росспоживнагляду. Вагон повернуто на станцію Соль Донецької залізниці 02 квітня 2015 року о 12 год. 20 хв. Час простою склав 1446 вагоно годин. Сума штрафу за затримку склала 79 175,90 грн.

Вагон №24433112 повернений із ст. Валуйки. Був затриманий 30 січня 2015 року о 16 год. 35 хв. з причин введення заборони на ввезення №ЦМ-8/310 від 01 січня 2015 р. Росспоживнагляду. Вагон повернуто на станцію Соль Донецької залізниці 02 квітня 2015 року о 12 год. 20 хв. Час простою склав 1171 вагоно годин. Сума штрафу за затримку склала 81 107,90 грн.

Вагон №24628034 повернений із ст. Валуйки. Був затриманий 30 січня 2015 року о 03 год. 20 хв. з причин введення заборони на ввезення №ЦМ-8/310 від 01 січня 2015 р. Росспоживнагляду. Вагон повернуто на станцію Соль Донецької залізниці 02 квітня 2015 року о 12 год. 20 хв. Час простою склав 1497 вагоно годин. Сума штрафу за затримку склала 82 068,80 грн.

Вагон №24590143 повернений із ст. Валуйки. Був затриманий 28 січня 2015 року о 04 год. 15 хв. з причин введення заборони на ввезення №ЦМ-8/310 від 01 січня 2015 р. Росспоживнагляду. Вагон повернуто на станцію Соль Донецької залізниці 02 квітня 2015 року о 12 год. 20 хв. Час простою склав 1544 вагоно годин. Сума штрафу за затримку склала 84 557,30 грн.

Вагон №24261744 повернений із ст. Валуйки. Був затриманий 30 січня 2015 року о 03 год. 20 хв. з причин введення заборони на ввезення №ЦМ-8/310 від 01 січня 2015 р. Росспоживнагляду. Вагон повернуто на станцію Соль Донецької залізниці 02 квітня 2015 року о 12 год. 20 хв. Час простою склав 1497 вагоно годин. Сума штрафу за затримку склала 82 068,80 грн.

Вагон №24632184, 24450942, 24254153, 23637630, 24457186, 24543225, 24440968, 24586430, повернений із ст. Брянськ-Льговський Московської залізниці. Був затриманий з причин введення заборони на ввезення №ЦМ-8/310 від 01 січня 2015 р. Росспоживнагляду. Вагон повернуто на станцію Соль Донецької залізниці 02 квітня 2015 року о 09 год. 20 хв. Загальна сума штрафу за затримку склала 244 601,80 грн.

Відповідно до актів загальної форми ГУ-23 залізницями були нараховані наступні збори (платежі): плата за користування вагонами; збір за зберігання вантажів у вагонах; за проведення маневрових робіт; повідомлення телеграмою.

16.14. Відповідно до актів загальної форми ГУ-23 залізницями були нараховані наступні збори (платежі): плата за користування вагонами; збір за зберігання вантажів у вагонах; за проведення маневрових робіт; повідомлення телеграмою.

17. Погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, Суд касаційної інстанції виходить з такого.

18. З приводу правового регулювання спірних правовідносин судова колегія зазначає, що статтею 46 Статуту залізниць України унормовано, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів встановлюється Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644. Вантажі, які прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

19. Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

20. У статті 71 Статуту залізниць України визначено, що подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом.

21. Згідно з п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46.

22. Статтею 62 Статуту залізниць України визначено, що за час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами), залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.

23. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

24. При цьому, підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачено статтею 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, які є вичерпними.

25. Зокрема статтею 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, передбачено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

26. Відповідно до частини першої статті 199 Митного кодексу України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

27 . Як встановлено апеляційним господарським судом, затримка вагонів пов`язана з поверненням власних критих вагонів ДП "УТЛЦ" із вантажем із Російської Федерації в зв`язку із забороною з 26.01.2015 ввезення на територію Російської Федерації харчової солі виробництва ДП "Артемсіль" згідно листа Федеральної служби по нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини № 01/575-15-27 від 22.01.2015 .

28. Наведене не відноситься до підстав, передбачених ст. 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами, за наявності яких вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами.

29. При цьому, у статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що обов`язок своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов`язків за договором транспортного експедирування, покладається саме на клієнта.

30. Водночас, п. 2.3.4 Договору передбачено обов`язок клієнта інформувати експедитора про всі обставини, які заважають відправці та просуванню вантажів.

31. У відповідності з § 7 статті 21 розділу IV Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, якщо під час перевезення і видачі вантажу з вини відправника або одержувача виникнуть перешкоди до його перевезення або видачі, залізниці оплачуються всі витрати, понесені нею через затримку перевезення або видачі. Якщо ж перешкоди до перевезення або видачі виникли не з вини відправника або одержувача, залізниці оплачуються всі витрати, які виникли в результаті того, що відправник або одержувач на запит залізниці в зв`язку із перешкодами до перевезення і видачі не представив вказівок у встановлені § 3 цієї статті терміни або ж представлені ними вказівки були нездійсненими.

32. Якщо такі перешкоди виникнуть на дорозі відправлення або на дорозі призначення, то платежі за такими видатками обчислюються відповідно до внутрішніх правил та застосовуються залізницями за тарифами для таких перевезень.

Якщо такі перешкоди виникнуть на транзитних залізницях, то платежі за такими видатками обчислюються відповідно до транзитного тарифу, застосовуваного зацікавленими дорогами для даного міжнародного перевезення; якщо ж в транзитному тарифі для таких випадків не передбачена оплата витрат, обчислення платежів здійснюється відповідно до внутрішніх правил та застосовуваними відповідною транзитною залізницею для таких перевезень тарифами.

33. Всі платежі за вищевказаними витратами вписуються в накладну і стягуються з відправника, одержувача або платника (експедиторської організації, фрахтового агента і ін.) в залежності від того, хто з них здійснює оплату провізних платежів відповідно до статті 15.

34. Згідно з § 3 статті 21 розділу IV Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) якщо від відправника, повідомленого про перешкоди до перевезення чи видачі вантажу, протягом 8 діб, а для швидкопсувних вантажів протягом 4 діб з моменту направлення повідомлення станцією, на якій виникли перешкоди, не надійде ніяких вказівок чи надійдуть вказівки, які неможливо виконати, з вантажем необхідно вчинити дії за внутрішніми правилами, діючими на тій залізниці, на якій виникли перешкоди.

35. Розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника (п. 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000).

36. У відповідності з роз`ясненнями ПАТ "Укрзалізниця" від 03.03.2010 № ЦЗМ-12/448 додаткові збори, пов`язані з затримкою вагонів на прикордонно-передавальних станціях, стягуються за перевізним документом.

37. Оскільки платником за вищезгаданими перевезеннями вантажу згідно Договору є TOB "Т-Транс", додаткові збори, пов`язані з затримкою вагонів на прикордонно-передавальних станціях внаслідок їх неприйняття на території Російської Федерації, було стягнуто з особового рахунку ТОВ "Т-Транс" в розмірі в розмірі 1 100 166,76 грн. з вини вантажовідправника - невжиття ДП "Артемсіль" дій з розпорядження власним вантажем, затриманим на прикордонно-передавальних станціях.

38. Статтею 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

39. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (частина перша статті 929 ЦК України та стаття 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

40. Відповідно до статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта,

41. Частиною першою статті 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

42. Частиною другою статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" унормовано, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

43. При цьому, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 ЦК України).

44. Положеннями п. 3.1 Договору сторони погодили, що клієнт для організації перевезень вантажів і пов`язаних з цим послуг та для відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг, а також витрат експедитора, що плануються на дві доби надання послуг. За згодою експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) за фактом їх надання впродовж 2-х банківських днів з моменту надання рахунку експедитором.

45. Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади, які, як встановив апеляційний господарський суд були надані ДП "УТЛЦ".

46. Таким чином, враховуючи встановлені судами обставини справи та наведені вище положення законодавства, що регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що попередня оплата використана відповідачем правомірно та відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з ТОВ "ТЕК "УКР-ТРАНС" 1 100 166,76 грн. внесеної передоплати (авансу).

47. Слід відзначити, що у даній постанові враховано висновки Верховного суду, що зазначені у постанові від 20.09.2019 у справі №910/7230/18.

48. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки вбачається, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи і їм надано належну юридичну оцінку.

49. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

50. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

51. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

52. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДП "Артемсіль" та залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/7238/18 без змін.

53. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Артемсіль" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №910/7238/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді Н.Г. Ткаченко

К.М. Огороднік