Рішення

від 18.03.2010 по справі 15/30-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.10

          Справа № 15/30-10.

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд-Мобайл”, м. Київ

до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 4 139 грн. 39 коп.

                                                                                    СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:  не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

         Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 4 139 грн. 39 коп. заборгованості по договору поставки №10/06 від 10.06.2008р., а саме:  3 405 грн. 95 коп. основного боргу, 423 грн. 85 коп. пені, 62 грн. 02 коп. - 3% річних та 247 грн. 57 коп. інфляційних витрат.

          Позивачем на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі №15/30-10 від 03.03.2010р. в дане судове засідання подані оригінали документів, доданих до позовної заяви, повідомлено юридичну адресу та банківські реквізити відповідача. Також позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить розгляд справи провести без участі у судовому засіданні представника позивача.

    В судовому засіданні судом були оглянуті оригінали документів доданих до позовної заяви. Тому суд вважає за необхідне відповідно до ст. 40 Господарського процесуального кодексу України повернути позивачу оригінали документів, оскільки в матеріалах справи містяться засвідчені копії вказаних документів.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з’явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 09.03.2010р., про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 10.06.2008р. був укладений договір поставки №10/06, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався передати у власність, а покупець (відповідач) зобов‘язався прийняти і оплатити товар  на умовах, визначених в даному договорі.

Загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару. Накладна є невід’ємною частиною даного договору. (п. 1.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору покупець проводить оплату на умовах реалізації. Оплата за реалізований товар проводиться покупцем кожні чотирнадцять днів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно звітам реалізації, які надає покупець постачальнику з 1 по 15 та з 16 по 31 число кожного місяця або в будь-якому вигляді.

Строк дії договору визначений у п.12.1 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2008р. При цьому, якщо протягом 20 днів після закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на той же термін і на  тих же умовах.

Таким чином, по видатковим накладним за період з червня 2008 року по січень 2009 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 21029 грн. 47 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів, розрахувався лише частково на суму 17 623 грн. 52 коп.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними на яких міститься підпис представника відповідача. Копії вказаних видаткових накладних долучені до матеріалів справи.

За накладною №1 від 23.01.2009р. відповідачем було повернуто товар на суму 2437 грн. 14 коп., а  накладною №8 від 01.07.2009р. було повернуто товар на суму 2437 грн. 14 коп.

01.07.2009р. сторонами було підписано акт звірки розрахунків, за яким заборгованість відповідача перед позивачем складала  6405 грн. 95 коп. (вказаний акт скріплений печатками сторін).

І після укладання акту звірки 09.07.2009р. сторони  взаємно узгодили нові строки платежів по договору, що виник станом на 01.07.2009р. в сумі 6 405 грн. 95 коп. з оплатою по графіку (копія графіку прикладена до матеріалів справи).

Але відповідач прийняті на себе зобов‘язання виконав лише частково, сплатив 27.07.2009р. суму боргу у розмірі 2 000 грн. 00 коп. (в підтвердження чого позивачем подано копію банківської виписки).

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Намагаючись вирішити питання про врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №24-02/1 від 24.02.2009р. про сплату боргу, але відповідач на претензію не відреагував, відповіді не надав. Тому, позивач направив відповідачу досудове попередження №12-01/1 від 12.01.2010р. з вимогою погасити заборгованість за реалізований товар у розмірі 4405 грн. 95 коп. (як доказ вручення відповідачу досудового попередження 18.01.2010р. позивачем подано поштове повідомлення по вручення поштового відправлення). Після цього, 22.01.2010р. відповідач частково перерахував позивачу  1000 грн. 00 коп. боргу.

Але, розрахунок з позивачем відповідач повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

 Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала  3 405 грн. 95 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 3 405 грн. 95 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527, 530 Цивільного кодексу України.

         Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 423 грн. 85 коп.

         Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.3 договору  поставки, за яким у випадку затримки в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених договором, відповідач зобов‘язаний сплатити позивачу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 423 грн. 85 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

         Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 247 грн. 57 коп. інфляційних витрат та 62 грн. 02 коп. - 3% річних за період з 31.08.2009р. по 22.01.2010р.

         Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

         Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

      Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 247 грн. 57 коп. інфляційних витрат та 62 грн. 02 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

     Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.   Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (40021, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд-Мобайл” (01103, м. Київ, б-р Дружби Народів, 8-А, кв. 88, код 32850942) 3 405 грн. 95 коп. основного боргу, 423 грн. 85 коп. пені, 62 грн. 02 коп. - 3% річних та 247 грн. 57 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Повернути позивачу оригінали документів, що направлялися ним для огляду суду, а саме оригінал договору №10/06 від 10.06.2008р., оригінали видаткових накладних, оригінали накладних на повернення,   всього на 17 арк.

4.                  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

Повний текст рішення підписано 18.03.2010р.

    Суддя