Рішення

від 21.10.2019 по справі 1.380.2019.003300

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003300

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

позивач не прибув,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача Козоріз О.О.,

від третьої особи не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Івано-Франківській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) із позовною заявою до Головного управління ДФС у Івано-Франківській області, в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №19-13 від 18.01.2017 на суму 2556,05 грн.;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №157832-13 від 22.06.2017 на суму 1533,99 грн.;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №157830-13 від 22.06.2017 на суму 2400,00 грн.;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №157833-13 від 22.06.2017 на суму 1810,14 грн.;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №157836-13 від 22.06.2017 на суму 1656,36 грн.;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №17-13 від 18.01.2017 на суму 27779,62 грн.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, якими йому донараховано податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 37736,64 грн. Покликається на те, що здійснюючи розрахунок розміру податкового зобов`язання позивача шляхом множення ставки податку на кількість квадратних метрів об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості (базу оподаткування), контролюючим органом допущено низку помилок.

Ухвалою суду від 09.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.

06.08.2019 за вх. №28267 від Головного управління ДФС у Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву /арк.спр.56-57/, у якому звернуто увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не приймались Головним управлінням ДФС у Івано-Франківській області, а Головним управлінням ДФС у Львівській області. Тому просили замінити первісного відповідача на належного - Головне управління ДФС у Львівській області.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 08.08.2019 в порядку, передбаченому ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) замінено неналежного відповідача Головне управління у Івано-Франківській області на належного - Головне управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), а Головне управління ДФС у Івано-Франківській області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

02.09.2019 за вх. №31392 від Головного управління ДФС у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву /арк.спр.70-71/. Відповідач зазначив, що дійсно контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, однак позивачем станом на момент їх прийняття не оскаржив їх у адміністративному порядку. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що винесені у порядку і спосіб, передбачені чинним законодавством, просив у задоволенні позову відмовити.

12.09.2019 за вх. №32739 від позивача надійшла відповідь на відзив /арк.спр.77-84/, у якій позивач навів розрахунки, яким мав би бути, з його позиції, розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

07.10.2019 за вх. №36141 від представника відповідача надійшло заперечення /арк.спр.91/, згідно з яким, зокрема вказано, що позивачем неправомірно зазначено, що він має право на зменшення бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, що належить йому на праві власності, з застосуванням пільги, оскільки закон передбачає зменшення бази оподаткування об`єкта лише житлової нерухомості. Оскільки оспорювані податкові повідомлення-рішення стосувались лише об`єктів нежитлової нерухомості, відповідно оподаткуванню підлягає уся площа житлової нерухомості. Вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву, запереченні, просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та -

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_2 володіє нежитловими будівлями, зокрема:

- ? корівника за №128 Б , загальною площею 1854,8 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2007, зареєстровано у реєстрі за №2239 /арк.спр.16-17, 18/;

- ? нежитлової будівлі в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 935,4 кв.м. /арк.спр.20-21,22/;

- ? нежитлової будівлі, пилорами у АДРЕСА_3 , загальною площею 120,2 кв.м. /арк.спр.26/;

- ? нежитлової будівлі під №1 К , що знаходиться в с. Чернів Рогатинського району Івано - Франківської області, вул. Шевченка, загальною пощею 1313,6 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу нежитловго приміщення від 11.01.2010 /арк.спр.30-31/

- ? нежитлової будівлі в с. Журів Рогатинського району Івано-Франківської області , загальною площею 1113,2 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.03.2008, зареєстрованого в реєстрі за №1467 /арк.спр.33-34, 35/

- ? нежитлової будівлі, пилорами у АДРЕСА_3, загальною площею 174,2 кв.м. /арк.спр.38/;

- ? нежитлової будівлі, пилорами у АДРЕСА_4 /арк.спр.39/.

Представник позивача звернувся до Головного управління ДФС у Львівській області із адвокатським запитом від 10.06.2019 щодо нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, належні ОСОБА_2 , отримав відповідь від 14.06.2019, до якої зокрема надано дублікати податкових повідомлень-рішень:

- №19-13 від 18.01.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 2556,05 грн.;

- №17-13 від 18.01.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 25779,62 грн.;

- №157838-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму2545,17 грн.;

- №157837-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 6,48 грн.;

- №157836-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 1656,36 грн.;

- №157835-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 67,80 грн.;

- №157834-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 342,00 грн.;

- №157833-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 1810,14 грн.;

- №157832-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 1533,99 грн.;

- №157831-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 42,03 грн.;

- №157830-13 від 22.06.2017 за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 2400,48 грн.

Крім вказаного, відповідачем у цій відповіді вказано розмір ставок згідно з даними ІТС Податковий блок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування по об`єктах нежитлової нерухомості, які перебувають у власності гр. ОСОБА_2 та знаходяться на території Івано-Франківської області, зокрема:

- АДРЕСА_5 , ставка 0,1%;

- АДРЕСА_6, ставка 1%;

- АДРЕСА_7 , ставка 0,1%;

- АДРЕСА_8, ставка 0,1%;

- АДРЕСА_9, ставка 0,1%;

- АДРЕСА_3, ставка 1%;

- АДРЕСА_10, ставка 2%;

- АДРЕСА_11, ставка 0,1 %;

- АДРЕСА_12, ставка 0,1%;

- АДРЕСА_13, ставка 0,1% /арк.спр.14-15/.

Позивач не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №19-13 від 18.01.2017 на суму 2556,05 грн.; №157832-13 від 22.06.2017 на суму 1533,99 грн.; №157830-13 від 22.06.2017 на суму 2400,00 грн.; №157833-13 від 22.06.2017 на суму 1810,14 грн.; №157836-13 від 22.06.2017 на суму 1656,36 грн.; №17-13 від 18.01.2017 на суму 27779,62 грн., вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду за їх захистом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено такий вид податку, як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який відноситься до місцевих податків (підпункт 10.1.1 п. 10.1 п. 10.3 ПК України).

01.01.2015 набрав чинності Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи (далі - Закон №71-VIII), яким була викладена в новій редакції стаття 266 ПК України.

Відповідно до підпункту 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України (в редакції Закону №71-VIII), платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За приписами підпункту 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Абзацом 2 підпункту 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпункт 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України передбачає, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно з підпунктом 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

З огляду на викладене, у разі наявності об`єкта оподаткування з податку на нерухоме майно, платник податку, зобов`язаний сплатити суму податку обчисленого контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, позивач в тому числі покликався на те, що згідно з п. 266.4 ст. 264 ПК України має право на зменшення бази оподаткування на 180 квадратних метрів, щодо вказаного суд зазначає таке.

Відповідно до п. 30.1. ст.30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

За приписами п. 30.2. ст.30 ПК України, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначені у п. 266.4 ст. 266 ПК України.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) ( підпункт 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України).

Враховуючи викладене вище, позивач не має права на зменшення бази оподаткування цим податком на 180 квадратних метрів, оскільки така передбачена лише щодо різних типів саме житлової нерухомості.

Однак у межах цієї справи, предмет спору стосується обєктів нежитлової нерухомості, належної позивачу.

Підпунктом 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України установлено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на: об`єкт/об`єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування; об`єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Доказів наявності у позивача пільг щодо сплати відповідного податку суду не надано.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 18.01.2017 №19-13 суд керується таким.

Відповідним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов`язання в сумі 2556,05 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості /арк.спр.19/.

Судом встановлено, з чим погодилися сторони, що дане податкове повідомлення-рішення прийняте по об`єкту: нежитлова будівля; адреса АДРЕСА_5, загальною площею 1854,9 кв.м /арк.спр.16, 18, 92-95/.

Представник відповідача пояснив, що сума податкового повідомлення-рішення розрахована з врахуванням ставки податку на нерухоме майно в с. Лучинці, а саме 0,1% розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року) за 1 кв.м нежитлової нерухомості /арк.спр.14-15/.

Представник позивача проти такого розрахунку не заперечив, однак пояснив, що згідно з договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 07.06.2007 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /арк.спр.16-17, 18/ ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини даного об`єкта. Тому не погодився з загальною сумою податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з такими покликаннями сторони позивача та зазначає, що оскільки ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини вказаного об`єкта, то обґрунтованим є податкове повідомлення-рішення на суму (2556,05 грн. / 2) 1278,02 грн., а відповідно необґрунтованим та протиправним на суму (2556,05 грн. - 1278,02 грн.) 1278,03 грн.

Позивач також обґрунтовує протиправність цього податкового повідомлення-рішення покликаннями на п. ж підпункту 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України , оскільки він використовує корівник для сільськогосподарського виробництва і є сільськогосподарським товаровиробником, засновником ФГ Беднарчик (код ЄДРПОУ: 39256913), тому не повинен сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Визначення сільськогосподарського товаровиробника наведене в підпункті 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України : сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Таким чином, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення його від сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.

Однак станом на момент прийняття рішення у цій справі, до матеріалів справи ні позивачем, ні його представником не надано доказів фактичного здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності корівника, розташованого у с. Лутчинці Рогатинського району Івао-Франківської області.

У контексті викладеного, суд вважає доречними зауваження позивача про те, що до сільськогосподарських товаровиробників можуть належати лише ті підприємства, які здійснюють виготовлення або операції з власновиробленою сільськогосподарською продукцією, а позивачем не надано доказів того, що зазначена будівля використовується ним особисто саме в цілях сільськогосподарського товаровиробництва.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 22.06.2017 №157832-13 суд керується таким.

Відповідним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов`язання в сумі 1533,99 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості /арк.спр.36/.

Судом встановлено, з чим погодилися сторони, що дане податкове повідомлення-рішення прийняте по об`єкту: нежитлова будівля; адреса АДРЕСА_7, загальною площею 1113,2 кв.м /арк.спр.33-34, 35, 92-95/.

Представник відповідача пояснив, що сума податкового повідомлення-рішення розрахована з врахуванням ставки податку на нерухоме майно в с. Журів, а саме 0,1% розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року) за 1 кв.м нежитлової нерухомості /арк.спр.14-15/.

Представник позивача проти такого розрахунку не заперечив, однак пояснив, що згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.03.2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /арк.спр.33-34, 35/ ОСОБА_2 є власником лише 1/4 частини даного об`єкта. Тому не погодився з загальною сумою податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з такими покликаннями сторони позивача та зазначає, що оскільки ОСОБА_2 є власником лише 1/4 частини вказаного об`єкта, то обґрунтованим є податкове повідомлення-рішення на суму (1533,99 грн. / 4) 383,50 грн., а відповідно необґрунтованим та протиправним на суму (1533,99 грн. - 383,50 грн.) 1150,49 грн.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 22.06.2017 №157830-13 суд керується таким.

Відповідним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов`язання в сумі 2400,48 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості /арк.спр.40/.

Судом встановлено, з чим погодилися сторони, що дане податкове повідомлення-рішення прийняте по об`єкту: нежитлова будівля; адреса АДРЕСА_4 , загальною площею 1113,2 кв.м /арк.спр.38, 39, 92-95/.

Представник відповідача пояснив, що сума податкового повідомлення-рішення розрахована з врахуванням ставки податку на нерухоме майно в с. Фрага, а саме 1% розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року) за 1 кв.м нежитлової нерухомості /арк.спр.14-15/.

Представник позивача проти такого розрахунку не заперечив, однак пояснив, що згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтвом про право власності /арк.спр.38, 39/ ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини даного об`єкта. Тому не погодився з загальною сумою податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з такими покликаннями сторони позивача та зазначає, що оскільки ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини вказаного об`єкта, то обґрунтованим є податкове повідомлення-рішення на суму (2400,48 грн. / 2) 1200,24 грн., а відповідно необґрунтованим та протиправним на суму (2400,48 грн. - 1200,24 грн.) 1200,24 грн.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 22.06.2017 №157833-13 суд керується таким.

Відповідним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов`язання в сумі 1810,14 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості /арк.спр.32/.

Судом встановлено, з чим погодилися сторони, що дане податкове повідомлення-рішення прийняте по об`єкту: нежитлова будівля; адреса АДРЕСА_8 , загальною площею 1313,6 кв.м /арк.спр.30, 92-95/.

Представник відповідача пояснив, що сума податкового повідомлення-рішення розрахована з врахуванням ставки податку на нерухоме майно в с. Чернів, а саме 0,1% розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року) за 1 кв.м нежитлової нерухомості /арк.спр.14-15/.

Представник позивача проти такого розрахунку не заперечив, однак пояснив, що згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.01.2010 /арк.спр.30-31/ ОСОБА_2 є власником лише 1/4 частини даного об`єкта. Тому не погодився з загальною сумою податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з такими покликаннями сторони позивача та зазначає, що оскільки ОСОБА_2 є власником лише 1/4 частини вказаного об`єкта, то обґрунтованим є податкове повідомлення-рішення на суму (1810,14 грн. / 4) 452,54 грн., а відповідно необґрунтованим та протиправним на суму (1810,14 грн. - 452,54 грн.) 1357,60 грн.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 22.06.2017 №157836-13 суд керується таким.

Відповідним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов`язання в сумі 1656,36 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості /арк.спр.27/.

Судом встановлено, з чим погодилися сторони, що дане податкове повідомлення-рішення прийняте по об`єкту: нежитлова будівля; адреса АДРЕСА_3 , загальною площею 120,2 кв.м /арк.спр.26, 92-95/.

Представник відповідача пояснив, що сума податкового повідомлення-рішення розрахована з врахуванням ставки податку на нерухоме майно в с. Фрага, а саме 1% розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року) за 1 кв.м нежитлової нерухомості /арк.спр.14-15/.

Представник позивача проти такого розрахунку не заперечив, однак пояснив, що згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно /арк.спр.26/ ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини даного об`єкта. Тому не погодився з загальною сумою податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з такими покликаннями сторони позивача та зазначає, що оскільки ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини вказаного об`єкта, то обґрунтованим є податкове повідомлення-рішення на суму (1656,36 грн. / 2) 828,18 грн. а відповідно необґрунтованим та протиправним на суму (1656,36 грн. - 828,18 грн.) 828,18 грн.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 18.01.2017 №17-13 суд керується таким.

Відповідним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов`язання в сумі 25779,62 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості /арк.спр.23/.

Судом встановлено, з чим погодилися сторони, що дане податкове повідомлення-рішення прийняте по об`єкту: нежитлова будівля; адреса АДРЕСА_10 ; загальною площею 935,4 кв.м /арк.спр.20-21, 22, 92-95/.

Представник відповідача пояснив, що сума податкового повідомлення-рішення розрахована з врахуванням ставки податку на нерухоме майно в с. Юнашків, а саме 2% розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року) за 1 кв.м нежитлової нерухомості /арк.спр.14-15/.

Представник позивача проти такого розрахунку не заперечив, однак пояснив, що згідно з договором дарування нежитлової будівлі від 03.06.2011 та витягом про державну реєстрацію прав /арк.спр.20-21, 22/ ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини даного об`єкта. Тому не погодився з загальною сумою податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з такими покликаннями сторони позивача та зазначає, що оскільки ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини вказаного об`єкта, то обґрунтованим є податкове повідомлення-рішення на суму (25779,62 грн. / 2) 12889,81 грн., а відповідно необґрунтованим та протиправним на суму (25779,62 грн. - 12889,81 грн.) 12889,81 грн.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем у повному обсязі не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З врахуванням викладеного, долученими до матеріалів справи письмовими доказами позивачем частково спростовано суми податкових зобов`язань, визначених у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Щодо понесених судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з квитанцією позивачем за подання позову сплачено 768,40 грн. Позов матеріального характеру на загальну суму (2556,05 грн. + 1533,99 грн. + 2400,48 грн. + 1810,14 грн. + 1656,36 грн. + 25779,62 грн.) 35736,64 грн. задоволено частково на суму (1278,03 грн. + 1150,49 грн. + 1200,24 грн. + 1357,60 грн. + 828,18 грн. + 12889,81 грн.) 18704,35 грн., що у відсотковому відношенні становить 52,34% від загальної суми позову.

Таким чином слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі (768,40 грн. * 52,34%) 402,18 грн. Решта сплаченої суми судового збору покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №19-13 від 18.01.2017 частково на суму 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 03 коп.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №157832-13 від 22.06.2017 частково на суму 1150 (одна тисяча сто п`ятдесят) грн. 49 коп.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №157830-13 від 22.06.2017 частково на суму 1200 (одна тисяча двісті) грн. 24 коп.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №157833-13 від 22.06.2017 частково на суму 1357 (одна тисяча триста п`ятдесят сім) грн. 60 коп.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №157836-13 від 22.06.2017 частково на суму 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 18 коп.

7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №17-13 від 18.01.2017 частково на суму 12889 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 81 коп.

8. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

9. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_14 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 39462700) судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 402 (чотириста дві) грн. 18 коп.

10. Решта суми сплаченого судового збору покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2019.

Суддя Кравців О.Р.