Рішення

від 21.10.2019 по справі 120/2614/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 жовтня 2019 р. Справа № 120/2614/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представників позивача: Слободонюк О.В., Шишковської А.Б.,

представників відповідача: Урдзіка В.В., Мавроді Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017"

до: Вінницької митниці ДФС

про: визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017" (далі - ТОВ "ЛАКИ-2017", позивач) з адміністративним позовом до Вінницької митниці ДФС, відповідно до якого просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.02.2019 №UA 401000/2019/000028/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401010/2019/00048.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що митному органу було подано достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої за першим методом, натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням норм Митного кодексу України.

Ухвалою від 19.08.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №120/2614/19-а. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін. Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

03.09.2019 на адресу суду надійшов відзив Вінницької митниці ДФС, яким відповідач заперечував проти позову в повному обсязі. Зазначає що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших визначених законодавством принципів, строків.

Представником відповідача 03.09.2019 подано клопотання про витребування письмових доказів, а саме належним чином завірену копію МД №UA 401010/2019/006512 від 31.01.2019.

Крім того, до Вінницького окружного адміністративного суду ТОВ "ЛАКИ-2017" подало ще один позов до Вінницької митниці ДФС, відповідно до якого просить визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.02.2019 №UA 401000/2019/000026/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401010/2019/00046.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що митному органу було подано достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої за першим методом, натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням норм Митного кодексу України (далі - МК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Ухвалою від 19.08.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 120/2615/19-а. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

03.09.2019 на адресу суду надійшов відзив Вінницької митниці ДФС, яким відповідач заперечував проти позову в повному обсязі. Зазначивши, що митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших визначених законодавством принципів, строків.

Також представником відповідача 03.09.2019 подано клопотання про витребування письмових доказів, а саме належним чином завірену копію МД №UA 401010/2019/006512 від 31.01.2019.

Ухвалою суду по адміністративній справі №120/2615/19-а від 18.09.2019 клопотання відповідача задоволено та об`єднано в одне провадження адміністративні справи №120/2615/19-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017 до Вінницької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та №120/2614/19-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017 до Вінницької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Об`єднаній справі присвоєно спільний номер №120/2614/19-а.

Відтак, предметом судового розгляду справи № 120/2614/19-а є визнання протиправним та скасувати рішень про коригування митної вартості товарів від 28.02.2019 №UA 401000/2019/000028/1 та №UA 401000/2019/000026/1; визнати протиправними та скасування карток відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 401010/2019/00046 та №UA 401010/2019/00048.

21.10.2019 через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що митним органом не надано доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару. Також вказав, що неподання декларантом додаткових документів запитуваних митним органом, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

В судовому засіданні призначеному 21.10.2019 представники позивача заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на позов, додані докази та відповідь на відзив. Просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представника відповідача проти позову заперечували, зазначили, що оскаржуване рішення прийнято в межах чинного законодавства. При наданні заперечень посилались на поданий відзив та додані до нього докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторін, оцінивши подані докази в сукупності, встановив таке.

27.02.2019 ТОВ "ЛАКИ-2017" з метою митного оформлення товару подано до Вінницької митниці ДФС) митну декларацію № UA 401010.2019.015564 для митного оформлення товару, зокрема: Панелі, які складаються з двох стінок, виготовлених з ребристого тонкого металевого листа з конструкційної сталі, з ізоляційним наповнювачем - сандвіч- панелі. Призначені для каркасних будівельних споруд: Морозильні сандвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 120.1100 - 501,60 м 2; TERMANO АР7 TOP L 80.120x2400 / 15 (упаковка 43,2 м 2 тоталь) - 2 пачки.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подані: контракт № 1/02 від 01.02.2019, доповнення до контракту - Специфікація № 4 від 20.02.2019; копія митної декларації країни відправлення 19PL301010Е0144623 від 21.02.2019; рахунок - фактура (інвойс) Commercial invoice) ЕХ/ЕХРО/00846/19 від 20.02.2019; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0061597 від 21.02.2019 р.; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AN 0037623 від 21.02.2019; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу ІІА 4010110/2019/015328 від 27.02.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.02.2019.

Митна вартість була визначена позивачем за першим методом.

27.02.2019 на адресу декларанта від митного органу надійшов запит про надання документів, що відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України підтверджують заявлену митну вартість товарів. Також 27.02.2019 на адресу декларанта від митного органу надійшов запит в електронному вигляді про те що під час виконання митних формальностей за ЕМД встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема не надано відомостей стосовно наявності або відсутності платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Зазначено, що необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи 1) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; 7) висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи за бажанням.

28.02.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA 401000/2019/000028/1. У рішенні зазначено: "митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до вимог ст.58 МКУ, в зв`язку з тим, що наявні розбіжності в документах. Відповідно до умов контракту п. 3.1 поставки товару здійснюються на умовах Інкотермс - 2010, а умови повинні вказуватись у специфікації на кожну партію товару, у специфікації не вказано умов поставки, чим порушено умови контракту. Також за умовами контракту не повинні буту пакувальні листи які теж відсутні (відтворено текст рішення, зміст не зрозумілий). Документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Відповідно до п.п. 6 п. 10 ст. 58 МКУ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням на митну територію України, додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а саме виявлена невідповідність даних в частині заявленої митної вартості та вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну у максимально наближений період. З огляду на вищевикладене, відповідно до ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант не надав всі документи, що вимагав митний орган. Згідно частини 6 статті 54 орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 59 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості є: МД№ UAА401010/2019/006512 від 31.01.2019. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п. З ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ДФС; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів те. Надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ".

28.02.2019 відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019/00048.

Крім того, встановлено, що 27.02.2019 ТОВ "ЛАКИ-2017" з метою митного оформлення товару подано до Вінницької митниці ДФС митну декларацію № UA 401010.2019.015481 для митного оформлення товару, зокрема Панелі, які складаються з двох стінок, виготовлених з ребристого тонкого металевого листа з конструкційної сталі, з ізоляційним наповнювачем - сандвіч- панелі. Призначені для каркасних будівельних споруд: Морозильні сандвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 200.1100 - 52, 96 м2; Морозильні сандвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 160.1100- 114, 30 м2; Морозильні сандвіч-панелі з полізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 120.1100 - 196, 60 м 2. TM "BALEXMETAL" Виробник: Balex Mйtal Sp.Z о.о, Poland

На підтвердження заявленої митної вартості Позивачем подані: контракт № 1/02 від 01.02.2019; доповнення до контракту - Специфікація № 5 від 20.02.2019; копія митної декларації країни відправлення 19PL301010Е0147959 від 22.02.2019; рахунок-фактура (інвойс) Commercial invoice) ЕХ/ЕХРО/00864/19 від 20.02.2019; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0093327 від 21.02.2019; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) PL/MF/AN0037630 від 22.02.2019; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA 4010110/2019 від 27.02.2019.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.02.2019.

Митна вартість була визначена позивачем за першим методом.

27.02.2019 на адресу декларанта від митного органу надійшов запит в електронному вигляді про витребування додаткових документів відповідно до ч. 2 статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до вимог п.3.7 контракту умови поставки на умовах Інкотермс повинні бути погоджені окремо в специфікації. Так як в наданих документах немає всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідно до ч. 3 статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості товарів необхідно надати: 1) каталог, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 2) інформація біржових організацій про вартість сировини; 3) висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за власним бажанням.

Також 27.02.2019 було отримано від митного органу запит в електронному вигляді про витребування додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, а саме: 1) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); за наявності інші документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару - за власним бажанням.

На дані запити позивачем додатково були подані митному органу такі документи: витяг з прайсу товарів виробника Balex Metal Sp.Z.o.o., експортну декларацію з зазначення цін при митному оформленні товару в Польщі, калькуляція ціни виробника товарів Balex Metal Sp.Z.o.o.

28.02.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA 401000/2019/000026/1 (код товару 7208905100) на підставі ст.. 58 МКУ у зв`язку з тим, що "...наявні розбіжності в документах. Відповідно до умов контракту п. 3.1 поставки товару здійснюються на умовах Інкотермс - 2010, а умови повинні вказуватись у специфікації на кожну партію товару, у специфікації не вказано умов поставки, чим порушено умови контракту. Також за умовами контракту не повинні буту пакувальні листи які теж відсутні (відтворено текст рішення, зміст не зрозумілий). Документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Відповідно до п.п. 6 п. 10 ст. 58 МКУ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням на митну територію України, додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а саме виявлена невідповідність даних в частині заявленої митної вартості та вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну у максимально наближений період. З огляду на вищевикладене, відповідно до ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант не надав всі документи, що вимагав митний орган. Згідно частини б статті 54 орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 59 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості є: МД № UA401010/2019/006512 від 31/01/2019/ В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п. З ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ДФС; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів те. Надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ."

28.02.2019 відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019/00046.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийняті митної декларації, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості визначення митної вартості товарів та методи такого визначення врегульовані розділом 3 МК України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 1 ст. 49 МК України).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

На підставі ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів; водночас, застосування частини 3 ст. 53 МК України (щодо витребовування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цієї частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документів, відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Так, декларантом до митного органу був поданий документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.02.2019, в якому зазначено, що вартість перевезення вантажу автомобілем РЕНО АВ0226СО/АВ0219ХК по маршруту Томашув- Мазовецький (Польща) - м. Вінниця (України) складає 35 000 грн. 00 коп. З них від м. Томашув-Мазовецький (Польща) до м/п Ягодин складає 10500,00 грн., від п/п Ягодин до м. Вінниця (Україна) вартість перевезення складає 24500,00 грн.

Відповідно до п.п. 5 п. 10 ст. 58 МКУ дані витрати були включені до ціни товару.

Витрати на навантаження, вивантаження, завантаження та обробку товару відсутні, тому у митного органу не було підстав для застосування п.п. 6 п. 10 ст. 10 МКУ.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не виявлено і в оскаржуваних рішеннях не зазначено.

Таким чином, митним органом не доведено обґрунтованість витребування додаткових документів, оскільки жодних обґрунтувань того, яким чином та які саме зі складових митної вартості товару зможуть підтвердити решта додатково запитаних митним органом документів, спірне рішення не містить.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів КАС від 28.08.2018 у справі № 802/2413/16-а (касаційне провадження № К/9901/36729/18).

З огляду на викладене в порушення частини другої статті 55 Митного кодексу України, спірне рішення Відповідача не містить і обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; посилань на наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття спірного рішення; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, зроблені відповідачем в оскаржуваних рішеннях записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч. 3 ст. 53 МК підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов`язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Таким чином обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору , зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Між тим, в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

Крім того, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної Митним органом у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості, що оскаржується, видно, що вони не в повній мірі відповідають змісту тих повідомлень, що надсилалися митним органом позивачу, в частині необхідності надання додаткових документів.

Зокрема, з вимоги, що була надіслана митним органом позивачу 27.02.2019, слідує, що необхідність надання додаткових документів була обумовлена неможливістю встановлення усіх складових митної вартості. При цьому, у позивача вимагалися наступні документи: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку бухгалтерської документації ; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталог специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; висновки про якість вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

за наявності - інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог п.3.7 контракту умови поставки на умовах Інкотермс повинні бути погоджені окремо в специфікації. Так як в наданих документах немає всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідно до ч. З ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості товарів необхідно надати: каталог, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; інформація біржових організацій про вартість сировини; висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за власним бажанням.

- надати документи (за наявності) відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, а саме: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); за наявності інші документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару - за власним бажанням.

На вимогу відповідача, позивачем для підтвердження митної вартості були надані наступні додаткові документи:

- витяг з прайсу товарів виробника Balex Metal Sp.Z.o.o.;

- експортну декларацію з зазначенням цін при митному оформленні товару в Польщі;

калькуляція ціни виробника товарів Balex Metal Sp.Z.o.o.

Суд вважає, що позивачем було надано усіх необхідних документів, які дають можливість визначити органом ДМС задекларованої митної вартості.

На необхідності витребовування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3 статті 53 МК України, вказував і Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року у справі №804/16980/14.

На безпідставність вимоги щодо надання документів, які визначені частиною 3 статті 53 МК України, вказує також і те, що підставою для витребування документів згідно з цією частиною слугувала необхідність підтвердження складових митної вартості товару в частині вартості страхування товару, проте вимога стосується надання зовсім інших документів.

Відтак, з огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно вимагав від позивача надати ті документи, які не стосуються відомостей щодо вартості страхування товару.

На необґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, вказують і інші обставини, зокрема наступні.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 55 МК України).

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З аналізу положень ст. 54 та 55 МК України слідує, що рішення про коригування митної вартості товарів приймається, якщо органом доходів і зборів за наявності одного з таких випадків: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Водночас, таке рішення повинно відповідати вимогам, що до нього встановлені.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, підставою їх прийняття вказано неподання тих документів, що вимагалися митним органом, а тому позивачем не підтверджено документально заявлену митну вартість за ціною договору (контракту).

Водночас суд дійшов висновку, що позивачем подано митному органу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МКУ. Натомість коригування Відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МКУ та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також суд враховує і положення частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якими суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у рішенні "Соумінен проти Фінляндії" (№37801/97, п.36, від 01.07.2003) Європейський суд з прав людини вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 7684 грн. при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, тому на користь ТОВ "ЛАКИ-2017" слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 7648 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці ДФС.

Щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу у сумі 8000 грн., то суд відмічає таке.

Згідно з положеннями ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

За приписами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова ВС від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами такої діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

На понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду було надано договори про надання правової допомоги від 01.08.2019, акт виконаних робіт згідно з договорами про надання правової допомоги від 01.08.2019 та виписку з рахунку ФОП Шишковської А.Б. за період з 01.07.2019 по 30.09.2019.

Оцінивши надані позивачем докази понесених ним витрат на правову допомогу, суд встановив, що акт виконаних робіт не містить обґрунтуванням яка саме кількість часу витрачена відповідачем на відповідні дії. Позивачем не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату. Тобто встановлено, що доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплати) суду надано не було.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.02.2019 №UA 401000/2019/000026/1 та №UA 401000/2019/000028/1.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті Вінницькою митницею ДФС, № UA 401010/2019/00046 та № UA 401010/2019/00048.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці ДФС судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7684 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017" (21011, м.Вінниця, вул. Гонти, 96, код ЄДРПОУ 34272710)

Вінницька митниця ДФС (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, код ЄДРПОУ 39510664)

Рішення у повному обсязі складено 28.10.2019

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович