Постанова

від 10.02.2020 по справі 120/2614/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2614/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

10 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року (рішення у повному обсязі складено 28.10.2019) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-2017" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2019 року позивач, ТОВ "ЛАКИ-2017", звернулося в Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці ДФС (відповідача, митного органу), із змінами під об'єднання справ в одне провадження, про:

- визнання протиправними та скасування рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.02.2019 №UA 401000/2019/000026/1 та №UA 401000/2019/000028/1;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401010/2019/00046 та № UA 401010/2019/00048.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 21.10.2019 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем подано митному органу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України, натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач зазначає, що митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших визначених законодавством принципів, строків.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що митному органу було подано достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої за першим методом, натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням норм Митного кодексу України. Вважає, що митним органом не надано доказів подання декларантом до митного оформлення документів з розбіжностями, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару. Також вказав, що неподання декларантом додаткових документів запитуваних митним органом, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.02.2019 ТОВ "ЛАКИ-2017" з метою митного оформлення товару подано до Вінницької митниці ДФС) митну декларацію № UA 401010.2019.015564 для митного оформлення товару, зокрема: Панелі, які складаються з двох стінок, виготовлених з ребристого тонкого металевого листа з конструкційної сталі, з ізоляційним наповнювачем - сандвіч-панелі. Призначені для каркасних будівельних споруд: Морозильні сандвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 120.1100 - 501,60 м 2; TERMANO АР7 TOP L 80.120x2400 / 15 (упаковка 43,2 м 2 тоталь) - 2 пачки.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подані: контракт № 1/02 від 01.02.2019, доповнення до контракту - Специфікація № 4 від 20.02.2019; копія митної декларації країни відправлення 19PL301010Е0144623 від 21.02.2019; рахунок - фактура (інвойс) Commercial invoice) ЕХ/ЕХРО/00846/19 від 20.02.2019; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0061597 від 21.02.2019 р.; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AN 0037623 від 21.02.2019; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу ІІА 4010110/2019/015328 від 27.02.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.02.2019.

Митна вартість була визначена позивачем за першим методом.

27.02.2019 на адресу декларанта від митного органу надійшов запитпро надання документів, що відповідно до ч.2ст.53 Митного кодексу Українипідтверджують заявлену митну вартість товарів. Також, на адресу декларанта від митного органу надійшов запит в електронному вигляді про те що під час виконання митних формальностей за ЕМД встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема не надано відомостей стосовно наявності або відсутності платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Зазначено, що необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи 1) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; 7) висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи за бажанням.

28.02.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA 401000/2019/000028/1. У рішенні зазначено: "митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до вимогст.58 МКУ, в зв`язку з тим, що наявні розбіжності в документах. Відповідно до умов контракту п. 3.1 поставки товару здійснюються на умовах Інкотермс - 2010, а умови повинні вказуватись у специфікації на кожну партію товару, у специфікації не вказано умов поставки, чим порушено умови контракту. Також за умовами контракту не повинні буту пакувальні листи які теж відсутні (відтворено текст рішення, зміст не зрозумілий). Документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Відповідно до п.п. 6 п. 10ст. 58 МКУвитрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням на митну територію України, додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а саме виявлена невідповідність даних в частині заявленої митної вартості та вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну у максимально наближений період. З огляду на вищевикладене, відповідно дост. 53 МКУдекларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант не надав всі документи, що вимагав митний орган. Згідно частини 6 статті 54 орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимогст. 59 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості є: МД № UA 401010/2019/006512 від 31.01.2019. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п. 3ст. 52 МКУвін має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ДФС; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів те. Надання гарантій відповідно дорозділу X МКУв розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч. 7ст. 55 МКУ".

28.02.2019 відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019/00048.

Крім того, встановлено, що 27.02.2019 ТОВ "ЛАКИ-2017" з метою митного оформлення товару подано до Вінницької митниці ДФС митну декларацію № UA 401010.2019.015481 для митного оформлення товару, зокрема Панелі, які складаються з двох стінок, виготовлених з ребристого тонкого металевого листа з конструкційної сталі, з ізоляційним наповнювачем - сандвіч-панелі. Призначені для каркасних будівельних споруд: Морозильні сандвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 200.1100 - 52, 96 м2; Морозильні сандвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 160.1100- 114, 30 м2; Морозильні сандвіч-панелі з полізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 120.1100 - 196, 60 м 2. TM "BALEXMETAL" Виробник: Balex Mйtal Sp.Z о.о, Poland

На підтвердження заявленої митної вартості Позивачем подані: контракт № 1/02 від 01.02.2019; доповнення до контракту - Специфікація № 5 від 20.02.2019; копія митної декларації країни відправлення 19PL301010Е0147959 від 22.02.2019; рахунок-фактура (інвойс) Commercial invoice) ЕХ/ЕХРО/00864/19 від 20.02.2019; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0093327 від 21.02.2019; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) PL/MF/AN0037630 від 22.02.2019; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA 4010110/2019 від 27.02.2019.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.02.2019.

Митна вартість була визначена позивачем за першим методом.

27.02.2019 на адресу декларанта від митного органу надійшов запит в електронному вигляді про витребування додаткових документів відповідно до ч. 2статті 53 МКУдля підтвердження митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до вимог п.3.7 контракту умови поставки на умовах Інкотермс повинні бути погоджені окремо в специфікації. Так як в наданих документах немає всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідно до ч. 3статті 53 МКУдля підтвердження митної вартості товарів необхідно надати: 1) каталог, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 2) інформація біржових організацій про вартість сировини; 3) висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за власним бажанням.

Також, 27.02.2019позивачембуло отримано від митного органу запит в електронному вигляді про витребування додаткових документів відповідно до частини 3статті 53 МКУ, а саме: 1) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); за наявності інші документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару - за власним бажанням.

На дані запити позивачем додатково були подані митному органу такі документи: витяг з прайсу товарів виробника Balex Metal Sp.Z.o.o., експортну декларацію із зазначенням цін при митному оформленні товару в Польщі, калькуляція ціни виробника товарів Balex Metal Sp.Z.o.o.

28.02.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA 401000/2019/000026/1 (код товару 7208905100) на підставіст. 58 МКУу зв`язку з тим, що "...наявні розбіжності в документах. Відповідно до умов контракту п. 3.1 поставки товару здійснюються на умовах Інкотермс - 2010, а умови повинні вказуватись у специфікації на кожну партію товару, у специфікації не вказано умов поставки, чим порушено умови контракту. Також за умовами контракту не повинні буту пакувальні листи які теж відсутні (відтворено текст рішення, зміст не зрозумілий).

Також було зазначено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Відповідно до п.п. 6 п. 10ст. 58 МКУвитрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням на митну територію України, додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а саме виявлена невідповідність даних в частині заявленої митної вартості та вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну у максимально наближений період. З огляду на вищевикладене, відповідно дост. 53 МКУдекларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант не надав всі документи, що вимагав митний орган. Згідно частини б статті 54 орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимогст. 59 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості є: МД № UA401010/2019/006512 від 31/01/2019/ В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п. 3ст. 52 МКУвін має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ДФС; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів те. Надання гарантій відповідно дорозділу X МКУв розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч. 7ст. 55 МКУ."

28.02.2019 відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019/00046.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийняті митної декларації, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рівень, далі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 49 МК України передбачено, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2ст. 53 МК Українивизначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3ст. 53 МК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 2ст. 53 МК Українивизначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів; водночас, застосування частини 3ст. 53 МК України(щодо витребовування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цієї частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у ч. 2ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документів, відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексуза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Як встановлено судом першої інстанції, декларантом до митного органу був поданий документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.02.2019, в якому зазначено, що вартість перевезення вантажу автомобілем РЕНО АВ0226СО/АВ0219ХК по маршруту Томашув- Мазовецький (Польща) - м. Вінниця (України) складає 35 000 грн. 00 коп. З них від м. Томашув-Мазовецький (Польща) до м/п Ягодин складає 10500,00 грн., від п/п Ягодин до м. Вінниця (Україна) вартість перевезення складає 24500,00 грн. Відповідно до п.п. 5 п. 10ст. 58 МК Українидані витрати були включені до ціни товару.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не виявлено і в оскаржуваних рішеннях не зазначено.

Таким чином, митним органом не доведено обґрунтованість витребування додаткових документів, оскільки жодних обґрунтувань того, яким чином та які саме зі складових митної вартості товару зможуть підтвердити решта додатково запитаних митним органом документів, спірне рішення не містить.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у справі № 802/2413/16-а від 28.08.2018 (касаційне провадження № К/9901/36729/18).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в порушення частини другоїстатті 55 МК України, спірне рішення відповідача не містить причин і обґрунтування, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; посилань на наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття спірного рішення; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, зроблені відповідачем в оскаржуваних рішеннях записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч. 3ст. 53 МК Українипідстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Також, суд першої інстанції із врахуванням вимог ч. 5 ст. 242 КАС України правомірно зазначив, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено.

Слід зазначити, що відповідно доНаказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Однак, в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

Крім того, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної Митним органом у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другоїстатті 55 Митного кодексу України.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості, що оскаржується, видно, що вони не в повній мірі відповідають змісту тих повідомлень, що надсилалися митним органом позивачу, в частині необхідності надання додаткових документів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зокрема з вимоги, що була надіслана митним органом позивачу 27.02.2019, слідує, що необхідність надання додаткових документів була обумовлена неможливістю встановлення усіх складових митної вартості. При цьому, у позивача вимагалися наступні документи: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку бухгалтерської документації ; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталог специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; висновки про якість вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На вимогу відповідача, позивачем для підтвердження митної вартості були надані наступні додаткові документи: витяг з прайсу товарів виробника Balex Metal Sp.Z.o.o.; експортну декларацію із зазначенням цін при митному оформленні товару в Польщі; калькуляція ціни виробника товарів Balex Metal Sp.Z.o.o.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем було надано усіх необхідних документів, які дають можливість визначити митним органом задекларовану митну вартість.

Також, щодо витребовування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3статті 53 МК України, вказував і Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року у справі №804/16980/14.

Слід зазначити, що на безпідставність вимоги щодо надання документів, які визначені частиною 3статті 53 МК України, вказує також і те, що підставою для витребування документів згідно з цією частиною слугувала необхідність підтвердження складових митної вартості товару в частині вартості страхування товару, проте вимога стосується надання зовсім інших документів.

Натомість, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач безпідставно вимагав від позивача надати ті документи, які не стосуються відомостей щодо вартості страхування товару.

На необґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, вказують і інші обставини, зокрема наступні.

Відповідно до ч. 1-3ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньст. 55 цього Кодексу.

Частиною 6ст. 54 МК Українипередбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексув розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексуабо до суду (ч. 2ст. 55 МК України).

Згідно з частиною сьомоюстатті 54 Митного кодексу Україниу разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З аналізу положень ст.54та55 МК Українислідує, що рішення про коригування митної вартості товарів приймається, якщо органом доходів і зборів за наявності одного з таких випадків: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Водночас, таке рішення повинно відповідати вимогам, що до нього встановлені.

Отже, у рішеннях про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, підставою їх прийняття вказано неподання тих документів, що вимагалися митним органом, а тому позивачем не підтверджено документально заявлену митну вартість за ціною договору (контракту).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що позивачем подано митному органу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогамст. 58 МК України, натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст.53, ч. 6 ст.54, ч. 1 ст.55 МКУта всупереч правилам, визначенимст. 58 цього Кодексу.

Порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий

Смілянець Е. С.

Судді

Охрімчук І.Г.

Капустинський М.М.