Рішення

від 22.10.2019 по справі 480/3063/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 р. Справа № 480/3063/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представника позивача - Пилипенка Р.В. ,

представника відповідача - Іваній Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №480/3063/19 за позовом ОСОБА_2 до Сумського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 01.10.2019 №1807/5362/5362/5 в частині визначення середньомісячної заробітної плати ОСОБА_2 перед настанням страхового випадку в розмірі 5016,82 грн та щомісячної грошової виплати в розмірі 2508,41 грн;

- зобов`язати відповідача врахувати при обчисленні середньомісячної заробітної плати ОСОБА_2 перед настанням страхового випадку нараховану заробітну плату з липня по листопад 2018 року включно.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що при обчисленні розміру середньомісячної заробітної плати перед настанням страхового випадку відповідач не врахував заробітну плату позивача, нараховану за період з липня по листопад 2018 року, у зв`язку з чим значно зменшив розмір щомісячної грошової виплати. На звернення позивача, відповідач повідомив про відсутність інформації про сплату ПАТ "Сумське НВО" єдиного внеску за період з квітня по листопад 2018 року включно, а тому розрахунок проведений без урахування заробітної плати за вказаний період. Такі дії відповідача щодо визначення середньомісячної заробітної плати перед настанням страхового випадку в розмірі 5016,82 грн та щомісячної грошової виплати в розмірі 2508,41 грн позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

30.08.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.16-17), у якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної постанови про призначення ОСОБА_2 щомісячної страхової виплати, за даними Державного реєстру, в Управлінні була відсутня інформація про сплату підприємством ПАТ Сумське НВО єдиного внеску за період роботи, зокрема, з липня по листопад 2018 року включно. Також зазначає, що 28.08.2019 відповідачем проведено перерахунок середньої заробітної плати позивача та відповідно щомісячної страхової виплати, у зв`язку зі сплатою ПАТ Сумське НВО єдиного внеску за квітень-травень 2018 року, що підтверджується копією постанови та розрахунками середньомісячної заробітної плати (а.с.18-21). Після надходження даних до Державного реєстру про сплату єдиного внеску середня заробітна плата ОСОБА_2 та відповідно щомісячна страхова виплата будуть перераховані в бік збільшення. Таким чином, при призначенні та проведенні страхових виплат ОСОБА_2 відповідач діє у повній відповідності до вимог законодавства.

Крім того, відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного з повідомленням (викликом) сторін, мотивоване тим, що розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін позбавить відповідача можливості в повній мірі здійснювати захист своїх прав.

Ухвалою суду від 02.09.2019 клопотання відповідача задоволено, та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи та подані учасниками справи докази, суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Сумського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області від 26.04.2019 №1807/5362/5362/1 ОСОБА_2 . призначена щомісячна грошова виплата в розмірі 1505,26 грн, яка була визначена із середньомісячної зарплати перед настанням страхового випадку в розмірі 3010,52 грн, що підтверджується копією постанови та розрахунку середньомісячної зарплати (а.с.6-8).

Із розрахунку середньомісячної зарплати вбачається, що відповідачем при обчисленні розміру середньомісячної зарплати перед настанням страхового випадку не врахована заробітна плата, нарахована позивачеві за період з квітня по листопад 2018 року.

Листом від 22.07.2019 № 011-05-1280 відповідач повідомив ОСОБА_2 , що на дату прийняття постанови про призначення щомісячної страхової виплати за даними Державного реєстру була відсутня інформація про сплату ПАТ Сумське НВО єдиного внеску за період з квітня по листопад 2018 року включно, а тому відповідно до п.6 Прикладів, у випадку, якщо на дату призначення страхових виплат відсутні дані про сплату єдиного внеску за деякі місяці розрахункового періоду, розрахунок середньої заробітної плати проводиться без урахування такої (а.с.9-11).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2019 відповідачем проведено перерахунок середньої заробітної плати позивача та відповідно щомісячної страхової виплати, у зв`язку зі сплатою ПАТ Сумське НВО єдиного внеску за травень 2018 року, що підтверджується копією постанови та розрахунками середньомісячної заробітної плати (а.с.18-21).

Крім того, 01.10.2019 також проведено перерахунок середньої заробітної плати ОСОБА_2 та відповідно щомісячної страхової виплати, у зв`язку зі сплатою ПАТ Сумське НВО єдиного внеску за червень 2018 року, що підтверджується копією постанови та розрахунками середньомісячної заробітної плати (а.с.32-33), у зв`язку з чим, позовні вимоги були уточнені представником позивача під час судового розгляду справи (а.с.39-41).

Надаючи правову оцінку обставинам справи. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 3, ч. 4 ст.43, ч. 1 ст.46 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України від 23.09.1999 Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Розрахунок страхової виплати потерпілим на виробництві здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон) та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб.

За приписами ч.ч. 9, 10 Закону середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.

Відповідно до п. 11 Порядку, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання.

За приписами п. 13 Порядку середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Пунктом 6 Порядку визначено, що середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Відповідно до п.3 Порядку середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Отже, зі змісту положень статті 42 Закону та пункту 3 Порядку вбачається, що відповідачем, при визначенні розміру середньомісячної заробітної плати перед настанням страхового випадку та щомісячної грошової виплати, повинні враховуватися всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.

Так, згідно відповіді акціонерного товариства "СМНВО" на запит ОСОБА_2 на її заробітну плату за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року був нарахований єдиний соціальний внесок у визначеному законом розмірі (а.с.31).

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та представника відповідача у судовому засіданні на Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов 'язкового державного соціального страхування (далі - Приклади), затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 №1022, які не передбачають включення до середньомісячної заробітної плати заробітної плати, щодо якої відсутні дані про сплату роботодавцем єдиного внеску, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці Приклади носять рекомендаційний характер, а наказ, яким вони затверджені не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

За приписами ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. За приписом ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Зазначеним вище рішенням Європейського суду також встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим. Тобто, слідуючи практиці Європейського суду, самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання договорів недійсними, повернення майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені в наслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах "Жовнер проти України" від 29 червня 2004 року, " Меллахер та інші проти Австрії" від 19 грудня 1998 року та "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року, визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи. При цьому, у змісті рішення у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

За таких обставин, суд зазначає, що оскільки позивач дотримався всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу щодо отримання відповідного розміру щомісячної грошової виплати, він може вважатись таким, що набув права "правомірного очікування", яке б підлягало судовому захисту.

Крім того, на переконання суду, несплата роботодавцем єдиного страхового внеску із заробітної плати ОСОБА_2 , з незалежних від неї обставин, не повинна спричиняти негативні наслідки для останньої у вигляді сплати їй грошових виплат у меншому розмірі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова відповідача прийнята передчасно, оскільки відповідачем недотримано принцип пропорційності, що передбачений ст. 2 КАС України, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Сумського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Сумського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області від 01.10.2019 №1807/5362/5362/5 в частині визначення середньомісячної заробітної плати ОСОБА_2 перед настанням страхового випадку в розмірі 5016,82 грн та щомісячної грошової виплати в розмірі 2508,41 грн.

Зобов`язати Сумське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (вул. Даргомижського, 6, 40035, м. Суми, ЄДРПОУ 41414939) врахувати при обчисленні середньомісячної заробітної плати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перед настанням страхового випадку нараховану заробітну плату з липня по листопад 2018 року включно.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено і підписано 28.10.2019.

Суддя Н.В. Савицька