Постанова

від 02.10.2019 по справі 826/6186/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Справа № 826/6186/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2019 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій Лівобережного ОУПФУ в м. Києві щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 29.12.2017 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправними дії Лівобережного ОУПФУ в м. Києві (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві) щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка оформлена листом від 23.01.2018 р. № 1641/06;

- зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 29.12.2017 р. № 18279, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, не надав оцінки та не зазначив підстав відхилення записів, наявних в його трудовій книжці, в якій, зокрема, зазначено відповідні періоди роботи позивача на посадах, які віднесені до Списку № 2.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та зобов`язати відповідача призначити та виплатити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 29.12.2017 р., наполягаючи на тому. В обґрунтування наведених апеляційних вимог позивач зазначає, що в цілому вона погоджується з висновками суду першої інстанції, однак наполягає на задоволенні її позовних вимог у повному обсязі, оскільки спосіб захисту порушеного права має бути ефективним.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, безпідставно вийшов за межі заявлених нею позовних вимог, що призвело до неповного захисту її прав.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 р. було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача містяться записи про наступні періоди роботи:

- з 05.09.1983 р. по 30.07.1986 р. працювала на Олександрійському електромеханічному заводі імені ХХV з`їзду (в подальшому реорганізовано в Науково-виробниче об`єднання Олександрійський електромеханічний завод , який згодом перейменовано в Науково-виробниче об`єднання ЕТАЛ та потім перетворено у Відкрите акціонерне товариство Науково-виробниче об`єднання ЕТАЛ , що підтверджується архівною довідковою від 13 грудня 2016 року №61/060) в цеху переробки пластмас обробником ливарних та пресованих виробів з пластмаси (з 05 вересня 1983 року по 14 лютого 1984 року) та пресувальником виробів з пластмас (з 15 лютого 1984 року по 30 липня 1986 року);

- з 20.08.1986 р. по 17.12.2001 р. працювала у Відкритому акціонерному товаристві Донецький завод іграшок (правонаступник Донецької фабрики іграшок, яку в 1988 році перейменовано в Донецький завод іграшок): з 20 серпня по 30 листопада 1986 року - учнем ливарника пластмаси в цеху пластмас №1; з 01 грудня 1986 року по 17 серпня 1987 року - ливарником пластмаси в цеху пластмас №1; з 18 серпня 1987 року по 30 квітня 1988 року - інженером - технологом в цеху пластмас №1; з 01 травня 1988 року по 31 грудня 1988 року - техніком -технологом в тому же цеху; з 01 січня 1989 року по 02 квітня 1995 року - ливарником пластмас в тому же цеху; з 03 квітня 1995 року по 07 грудня 2001 року - ливарником пластмас 3-го розряду в метало-пластмасовому виробництві.

Також в трудовій книжці позивача міститься штамп із записом про наказ від 06 лютого 1996 року № 44, згідно з яким, робоче місце ливарник пластмаси атестовано вперше і підтверджено за Спиком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

ВАТ Донецький завод іграшок з 24 вересня 2007 року припинено. Інформація про правонаступників відсутня.

Разом з тим, згідно з довідками від 13 та 14 грудня 2016 року № 137/70/0570 та №139/70/0570 відповідно позивач в період з 05 вересня 1983 року по 14 лютого 1984 року виконувала роботи по механічній обробці виробів з пластмас (фенопластів) на захисних, прошивних машинах та терпугом згідно технологічних процесів за професією робітники на механічній обробці пластмас - оброблювач ливарних та пресових виробів із пластмас, що передбачена Списком № 2 розділу ХVI підрозділу а постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, у період з 15 лютого 1984 року по 30 липня 1986 року - виконувала виготовлення виробів середньої та підвищеної складності з пластмас (фенопластів) на реактопласт автоматах гарячим литтям під тиском згідно технологічних процесів, за процесією пресувальник виробів з пластмас , що передбачена Списком № 2 розділу ХV підрозділу 10 а код КП 8232 постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. Всього стаж за Списком №2 у вказані періоди складає 02 роки 10 місяців 26 днів.

Довідка від 14 грудня 2016 року видана на підставі особової картки форми П-2; особових рахунків за 1983 - 1986 роки, табельний номер 5182, наказ від 01 вересня 1983 року №3382 (про прийняття), наказ від 17 лютого 1984 року №666 (про переведення), наказ від 30 липня 1986 року №2902 (про звільнення), ЄТКД №27 від 1985 року, додаткова відпустка за шкідливі умови праці згідно угоди. Також в цій довідці зазначені додаткові відомості про характер робіт оброблювача ливарних та пресованих виробів із пластмас, пресувальника виробів з пластмас цеху переробки пластмас № 204, довідка від 13 грудня 2016 року №137/70/0570 про фактично відпрацьовані дні.

29.12.2017 р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 по досягненню 52-х років звернулася до Лівобережного ОУПФ України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2).

Листом від 23.01.2018 р. № 1641/06 Лівобережне ОУПФ України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для призначення їй пенсії на пільгових умовах у зв`язку з тим, що згідно наданих нею довідок від 14 грудня 2016 року № 139/70/0570, від 13 грудня 2016 року № 139/70/0570, виданих ПрАТ Науково-виробниче об`єднання Етал , спеціальний стаж складає 2 роки 8 місяців 17 днів (допущена описка 28 днів), загальний 29 років 7 місяців 29 днів, але позивачем не надано жодної належним чином завіреної копії первинних документів на підставі яких видані довідки про спеціальний стаж роботи.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Європейською соціальною хартією від 03.05.1996 р., ратифікованою Законом України Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) № 137-V 14.09.2006 (далі - Хартія), Законами України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ), Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (далі - Порядок № 383), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженим постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Підпунктами 4, 23 частини 1 Хартії визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Аналогічне правове положення закріплено у ст.48 КЗпП України та в п. 1 Порядку № 637.

Крім того, у п. 1, 2, 20 Порядку № 637 закріплено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списком № 2 розділу ХVI підрозділу а постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 було передбачено роботу робітника на механічній обробці пластмас - оброблювач ливарних та пресових виробів із пластмас.

Списком № 2 розділу ХV підрозділу 10 а код КП 8232 постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 було передбачено роботу пресувальника виробів з пластмас.

Спиком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, передбачено роботу ливарник пластмаси .

У ч.ч. 1, 3 ст. 44, ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надіє підстави стверджувати, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.

При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991 р., то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 р. або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994 р., то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 р. або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003 р., то застосовується Список № 2, затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 р. № 162.

Водночас, основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що періоди виконання позивачем робіт, передбачених відповідними чинними на той час Списками № 2, підтверджуються записами в її трудовій книжці, що виключає необхідність подання додаткових документів. При цьому, як відзначалося вище, позивачем було надано також уточнюючі довідки.

Разом з тим, відповідачем при вирішенні питання щодо призначення позивачу пільгової пенсії зазначені обставини належним чином досліджені не були, об`єктивної оцінки їм не надано і жодного рішення не прийнято.

Втім, органи ПФУ, перевіряючи наявність підстав для призначення пенсії, наділені повноваженнями щодо збирання відповідних документів для забезпечення повної та всебічної реалізації права особи, яка звертається, на відповідне пенсійне забезпечення.

Крім того, розгляд заяви особи про призначення пенсії територіальним органом ПФУ здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення про задоволення її вимог або відмову в їх задоволенні, а не шляхом складання листа.

Водночас, прийняття рішення про призначення пенсії особи та перевірка підстав для здійснення відповідного перерахунку належить до дискреційних повноважень територіальних органів ПФУ, які у межах спірних правовідносин відповідачем не були реалізовані.

При цьому, у відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути її заяву, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Доводи апелянта про те, що застосований судоми спосіб захисту її прав не є ефективним і що суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими, з підстав, зазначених вище та з урахуванням того, що саме такий спосіб захисту на стадії виниклих між сторонами правовідносин відповідає завданням адміністративного судочинства, визначеним у ст. 2 КАС України.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення цього позову та вважає, що судом повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2019 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 02 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: