Ухвала

від 28.10.2019 по справі 826/12476/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12476/18

УХВАЛА

28 жовтня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Гаражного автокооперативу Троєщина-2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, зобов`язання вчинити дії -

ВСТАН О В И В:

Позивач - Гаражний автокооператив Троєщина-2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДФС у м.Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом, не долучено квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м.Києві про відстрочення (звільнення) сплати судового збору - відмовлено.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", на момент подання апеляційної скарги, суб`єкти владних повноважень зобов`язані сплачувати судовий збір.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" передбачено, обов`язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України..

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання адміністративного позову), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн. 00 коп.

Матеріали справи свідчать, що позивач при зверненні до адміністративного суду з позовом сплатив судовий збір у розмірі 4 504, 00 грн.

З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги щодо вимог немайнового характеру становить 6 756, 00 грн. (4 504 *150%).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA658999980000034312206081055, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

При цьому, матеріали справи свідчать, що Головне управління ДФС у м.Києві вже зверталося до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржує рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2019 року, тоді як апеляційну скаргу подано 01 жовтня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Крім того, разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказані обставини, на думку апелянта, є поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім того, тимчасове зупинення на рахунку державного органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

При цьому, слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може випливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №814/1646/16.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Таким чином, апелянт повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

У зв`язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання документа про сплату судового збору в розмірі 6 756, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 169, 298 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2019 року залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДФС у м.Києві десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя: Вівдиченко Т.Р.