Постанова

від 25.09.2019 по справі 286/1470/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 286/1470/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

25 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Моніча Б.С. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника відповідача: Дурави В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (ухвалене 11 березня 2019 року, повний текст рішення складено 25 березня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу і рішення про результати розгляду скарги, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 06 березня 2018 року №Ф-656/17; визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №13624/6/99-99-11-02-02-25 від 19 квітня 2018 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про наступне:

- по-перше, суд першої інстанції не взяв до уваги наявність вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-656-17 від 17 вересня 2018 року та залишив в силі попередню вимогу від 06 березня 2018 року, що призвело до повторного притягнення позивача до відповідальності;

- по-друге, оскаржувана вимога направлена з порушенням встановлених законом строків, оскільки останнім днем надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) за ЄСВ є 28 вересня 2017 року;

- по-третє, рішення ДФС за наслідками розгляду скарг позивача не можуть бути підставою для складання вимоги про сплату боргу (недоїмки);

- по-четверте, податковий орган порушив встановлений законом порядок складання та оформлення вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив Державної фіскальної служби України на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позивач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець (дата запису: 17.05.2007, номер запису: 2 295 000 0000 001589) та як платник податку перебував на обліку у Овруцькій ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області. Дата зняття з обліку: 07.09.2017; номер зняття з обліку: 1706160700630. Стан ФОП: припинено.

Згідно з витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за позивачем залишилась несплачена заборгованість зі сплати єдиного внеску (т.1, а.с. 188-191).

08 листопада 2017 року Головне управлінням ДФС у Житомирській області винесло вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17, відповідно до якої станом на 31 липня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становила 4224,00 грн, у зв`язку з чим зобов`язано сплатити вказану заборгованість протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги (т.1, а.с. 125).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №1685/С/99-99-11-02-02-25 від 05 лютого 2018 року скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 08 листопада 2017 року з підстав порушення термінів формування та направлення вимоги, зобов`язано Головне управління ДФС у Житомирській області сформувати та направити нову вимогу, з урахуванням встановлених фактів та норм чинного законодавства (т.1, а.с. 174-175).

На виконання вказаного рішення Державної фіскальної служби України контролюючий орган виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 15 грудня 2017 року, відповідно до якої станом на 31 жовтня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 6 636,00 грн, у зв`язку з чим зобов`язано сплатити вказану заборгованість протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги (т.1, а.с. 126 зв.).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №3046/С/99-99-11-02-02-25 від 02 березня 2018 року скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 15 грудня 2017 року з підстав неправильного визначення розміру заборгованості та з порушенням термінів її формування та направлення, зобов`язано Головне управління ДФС у Житомирській області сформувати і направити нову вимогу, з урахуванням встановлених фактів та норм чинного законодавства (т.1, а.с. 171-172).

На виконання вказаного рішення Державної фіскальної служби України контролюючий орган виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року, відповідно до якої станом на 31 жовтня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 5 632,00 грн, у зв`язку з чим зобов`язано сплатити вказану заборгованість протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги (т.1, а.с. 170 зв.).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №13624/6/99-99-11-02-02-25 від 19 квітня 2018 року скаргу адвокатського бюро ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 41281635) в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року - без змін.

Не погодившись з вимогою №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року та рішенням ДФС України №13624/6/99-99-11-02-02-25 від 19 квітня 2018 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині повторного притягнення позивача до відповідальності у зв`язку з винесенням вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 вересня 2018 року №Ф-656/17, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що юридична відповідальність - це передбачені санкціями норм права несприятливі наслідки особистого, майнового чи організаційного характеру, яких зазнає особа за вчинене правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з вимогою №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року сума боргу позивача складає 5 632,00 грн, в тому числі 5 632,00 грн недоїмки, 0 грн штрафу, 0 грн пені.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної вимоги та розрахунку до позивача не застосовувалися встановлені законом заходи юридичної відповідальності у вигляді штрафу та пені.

Водночас, стягнення недоїмки є механізмом примусу платника виконати свій обов`язок зі сплати єдиного соціального внеску, що покладений на нього законом.

Отже, стягнення суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску не є видом юридичної відповідальності, тому посилання позивача на положення ст.61 Конституції України є необґрунтованими.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 березня 2018 року №Ф-656/17, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч.ч. 2, 3 статті 9 Закону №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Ч.ч.3-4 ст.25 Закону №2464-VІ встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449).

Відповідно до пп.3 п.1 Розділу ІІ Інструкції №449 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.1 Розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до абз.2-4 п.2 Розділу VI Інструкції №449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з абз.1-4 п.3 Розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що відносно позивача не проводилися документальні перевірки та не здійснювалося донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів, є необґрунтованими, оскільки вимоги сформовані податковим органом у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на кінець жовтня 2017 року.

Відповідно до абз. 7, 9-13 п.3 Розділу VI Інструкції №449 у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Абз.1 п.4 Розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідно до п.5 Розділу VI Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Згідно з абз.1, 3 п.6 Розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, зокрема, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків (т.1, а.с.188-191) станом на 31 жовтня 2017 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 5 632,00 грн.

08 листопада 2017 року Головне управлінням ДФС у Житомирській області винесло вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17, яка була оскаржена позивачем до ДФС України.

За наслідками оскарження вимоги ДФС України прийняла рішення про скасування вказаної вимоги та зобов`язання Головного управління ДФС у Житомирській області сформувати та направити нову вимогу.

На виконання рішення ДФС України контролюючий орган виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 15 грудня 2017 року, яка була оскаржена позивачем до ДФС України.

За наслідками оскарження вимоги ДФС України прийняла рішення про скасування вказаної вимоги у зв`язку з неправильним нарахуванням недоїмки в більшому розмірі та порушенням строків формування та направлення вимоги та зобов`язала Головне управління ДФС у Житомирській області сформувати та направити нову вимогу.

На виконання вказаного рішення ДФС України контролюючий орган виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року, яка була оскаржена позивачем до ДФС України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №13624/6/99-99-11-02-02-25 від 19 квітня 2018 року скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року - без змін.

Таким чином, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 08 листопада 2017 року та №Ф-656/17 від 15 грудня 2017 року вважаються відкликаними в силу положень абз.1, 3 п.6 Розділу VI Інструкції №449.

При цьому, оскільки за наслідками оскарження вимоги від 15 грудня 2017 року сума недоїмки частково зменшилася, то в силу положень абз. 7, 9-13 п.3 Розділу VI Інструкції №449 контролюючий орган зобов`язаний протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій), надіслати позивачу нову вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Як встановлено з матеріалів справи, нова вимога №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року на суму 5632,00 грн сформована Головним управлінням ДФС у Житомирській області та направлена позивачу 06 березня 2018 року, тобто в межах встановлених законом строків.

Крім того, відповідно до ч.16 ст.25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 5 632 грн, доводи апеляційної скарги про порушення Головним управлінням ДФС у Житомирській області порядку формування та направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року є необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №13624/6/99-99-11-02-02-25 від 19 квітня 2018 року, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-656/17 від 06 березня 2018 року залишено без змін, є обґрунтованим.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 жовтня 2019 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Моніч Б.С. Боровицький О. А.