Ухвала від 23.10.2019 по справі 161/9640/19

Ухвала

24 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 161/9640/19

провадження № 61-16689св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Бонітет»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2019 року в складі судді Ковтуненка В. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Бонітет» (далі ТОВ «Промислова група «Бонітет») про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, цивільну справу № 161/9640/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Промислова група «Бонітет» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу передано на розгляд до Маневицького районного суду Волинської області з підстав, передбачених частиною другої статті 27 ЦПК України.

Місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, передаючи справу на розгляд Маневицькому районному суду Волинської області, виходив з того, що місце знаходження відповідача (ТОВ «Промислова група «Бонітет») є смт. Маневичі, Маневицького району, Волинської області, підстав для застосування правил підсудності за вибором позивача і розгляду справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області немає, оскільки інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 в реєстрі територіальної громади м. Луцька відсутня.

У вересні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані судові рішення постановленні з порушенням правил підсудності, оскільки він проходить строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , постійно проживає на її території, тому його зареєстрованим місцем перебування є саме ця військова частина, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 161/9640/19 з суду першої інстанції.

18 вересня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Справа до розгляду не призначена.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пунктах 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6 8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Оскарження ухвал щодо передачі справи на розгляд іншому суду, відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України у касаційному порядку не передбачено.

За таких обставин та з урахуванням наведених норм процесуального права ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2019 року, залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, якою передано справу на розгляд іншому суду, не підлягає оскарженню у касаційному порядку, а касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підлягає закриттю як помилково відкрите.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 389, частиною другою статті 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Бонітет» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов