Рішення

від 11.10.2019 по справі 905/1439/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.2019 м. Харків Справа № 905/1439/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу № 905/1439/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фест Моушен Груп

до відповідача Управління поліції охорони в Донецькій області

про стягнення 137 118,06 грн.,

без повідомлення (виклику) сторін,

Суть спору: ТОВ ФМГ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з УПО Донецької області 137 118,06 грн., з яких: 129 950 грн. - основний борг, 5 116,40 грн. - інфляційні втрати, 2 051,66 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю № 15/Дог від 31.01.2019р. в частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою суду від 12.08.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач про розгляд даної справи повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 12.08.2019р. на його юридичну адресу: 01021, м. Київ, Печерський р-н, вул. Мечникова, буд. 16, офіс 211/3, яка одержана ним 20.08.2019р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 6102229240713.

Відповідач про розгляд даної справи повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 12.08.2019р. на його юридичну адресу: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний р-н, вул. Італійська, буд. 84, яка одержана ним 20.08.2019р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 6102229240721. Відзив на позов відповідачем до суду не надано.

Отже, з огляду на те, що про розгляд судом даної справи відповідач повідомлений належним чином, та у встановлений строк не надав до суду відзив на позов, суд визнав за можливе вирішити справу за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.

11.10.2019р. господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено:

31.01.2019р. між УПО Донецької області (замовник, відповідач) і ТОВ ФМГ (постачальник, позивач) укладений договір про закупівлю № 15/Дог.

За змістом п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити замовнику товар, зазначений в специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник - прийняти та оплатити такий товар в порядку та строки, визначені цим договором.

У п. 1.2 договору визначено, що перехід права власності на товар за цим договором відбувається в момент передання постачальником замовнику талонів на паливо (які є одночасно документальним підтвердженням переходу цього права та надають замовнику право на безпосереднє отримання відповідної кількості палива на АЗС). Відпуск товару відбувається на АЗС на підставі пред`явлених талонів на паливо. З моменту переходу товару у власність замовника до моменту відпуску товару на АЗС, товар залишається на зберіганні в постачальника або третіх осіб. При цьому, вартість зберігання товару та усі інші витрати, що може понести постачальник або треті особи, входять до вартості товару, визначеної цим договором.

Згідно п.1.3 договору сторони домовилися про те, що момент переходу права власності на товар (факт його продажу), який наступає при передачі талонів на паливо, документально підтверджується належним чином узгодженим сторонами актом прийому-передачі талонів (товару) або видатковою накладною на талони (товар), оформленою між замовником і постачальником, заповненою відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України .

Місце поставки товару: вул. Італійська, 84 м. Маріуполь, Донецька обл., 87515. Місце відпуску товару: ВЗС в містах: Маріуполь, Слов`янськ, Краматорськ, Лиман, Торецьк, Дружківка, Бахмут, Костянтинівка, Святогірськ, Покровськ, Селидове (п. 1.4 договору).

Відповідно до п.1.12 договору кількість та обсяг товару, що має бути поставлений та відпущений за цим договором визначено в специфікації (додаток № 1 до договору) та складає 6 500 літрів. Замовник має право замовляти та не оплачувати товар у кількості, визначений специфікацією (додаток № 1 до договору) при відсутності реальної потреби у такій кількості товару.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2, 2.5, 2.6, 2.8 договору ціна цього договору становить 185 250 грн. 00 коп. Вартість за одиницю товару, що є об`єктом цього договору, зазначається у специфікації (додаток № 1 до договору). Розрахунки за цим договором проводяться замовником згідно з пред`явленням постачальником рахунком на оплату товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі товару або видаткової накладної на товар. Постачальник надає замовнику належним чином оформлений та узгоджений акт прийому-передачі товару або видаткову накладну на товар в момент передачі талонів на товар. Ціна товару, а також його кількість, яка переходить у власність замовника, вказуються постачальником в акті прийому-передачі товару або видатковій накладній на товар, а також у рахунку. У вартість за одиницю товару входять вартість послуг зберігання (звичайний строк зберігання, а також зберігання понад звичайний строк), а також всі інші витрати, які може понести постачальник або треті особи при виконанні цього договору. Форма розрахунків безготівкове перерахування коштів на рахунок постачальника відповідно до законодавства про безготівкові розрахунки в Україні, встановленого вповноваженим органом, у тому числі Національним банком України, або іншим способом відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до пп. 3.2.2 п. 3.2 договору до обов`язків замовника віднесено своєчасне та в повному обсязі здійснення оплати поставленого товару. В свою чергу, згідно з пп. 3.3.1 п. 3.3 договору постачальник має право вимагати належного виконання замовником обов`язків за цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2019р., або до здійснення постачальником поставки товару в обсязі, визначеному п.1.12 договору (п.4.1. договору).

У додатку №1 до договору № 15/Дог від 31.01.2019р. (специфікації) встановлено: предмет закупівлі (або еквівалент) - бензин підвищеної якості А-92-Євро виду І, кількість закупівлі - 6500 л, ціна за од. без ПДВ. - 23,75 грн., ціна за од. з ПДВ - 28,50 грн., загальна вартість без ПДВ - 154 375 грн., загальна вартість з ПДВ - 185 250 грн.

У додатку № 2 до договору № 15/Дог від 31.01.2019р. встановлений перелік АЗС, на яких здійснюється відпуск товару.

Також судом встановлено, що 01.02.2019р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 185 250 грн., що підтверджується підписаними сторонами та засвідченими їх печатками видатковими накладними № 35 від 01.02.2019р. на суму 45 600 грн. з ПДВ., № 36 від 01.02.2019р. на суму 42 750 грн. з ПДВ., № 37 від 01.02.2019р. на суму 65 550 грн. з ПДВ., № 38 від 01.02.2019р. на суму 17 100 грн. з ПДВ., № 39 від 01.02.2019р. на суму 14 250 грн. з ПДВ.

Окрім того, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату № 22 від 01.02.2019р. на суму 45 600 грн. з ПДВ, № 23 від 01.02.2019р. на суму 42 750 грн. з ПДВ, № 24 від 01.02.2019р. на суму 65 550 грн. з ПДВ, № 25 від 01.02.2019р. на суму 17 100 грн. з ПДВ, № 26 від 01.02.2019р. на суму 14 250 грн. з ПДВ.

Між тим, відповідачем здійснено лише часткову оплату товару на суму 55 300 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2366 від 24.05.2019р. на суму 35 300 грн., № 2038 від 19.07.2019р. на суму 20 000 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати товару стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 137 118,06 грн., з яких: 129 950 грн. - основний борг, 5 116,40 грн. - інфляційні втрати, 2 051,66 грн. - 3% річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами укладений договір про закупівлю 15/Дог від 31.01.2019р., згідно з яким позивач зобов`язався поставити відповідачу товар, зазначений в специфікації (додаток № 1 до договору), а відповідач - прийняти та оплатити такий товар в порядку та строки, визначені цим договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідачем не здійснено оплату товару у повному обсязі та у строк, що встановлений договором (до 03.03.2019р. включно), внаслідок чого у відповідача виник борг у розмірі 129 950 грн. (185 250 грн. - 55 300 грн.). При цьому, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 129 950 грн., а отже і їх задоволення.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ЗУ Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних втрат за загальний період з березня 2019р. по липень 2019р. становить 5 116,40 грн., перевірено судом та встановлено невідповідність цього розрахунку роз`ясненням, викладеним у п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань (зокрема, нарахування інфляційних втрат здійснено за періоди, які складають неповні місяці).

Тому, господарський судом самостійно, з урахуванням вірно визначеного періоду нарахування, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов`язань, здійснено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що розмір інфляційних втрат за загальний період з квітня 2019р. по червень 2019р. становить 2 147,15 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 147,15 грн., а отже і їх задоволення.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних за загальний період з 04.03.2019р. по 30.07.2019р. становить 2 051,66 грн., перевірено судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 051,66 грн., а отже і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Одночасно, згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком, наведеним у позовній заяві, розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 13 500 грн. У заяві за вх. № 17754/19 від 04.09.2019р. позивач повідомив суд про намір стягнення витрат на правничу допомогу з посиланням на те, що за умовами договору про надання правової допомоги № С060-ЗП від 17.07.2019р., укладеним між АО Право Гарант та ТОВ ФМГ , оплата правової допомоги передбачена за фактом її надання. Оскільки справа не розглянута, на даний час надати до суду докази, що підтверджують понесення відповідних витрат, неможливо, але такі докази будуть надані протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення у даній справі відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Отже, питання щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу буде вирішено господарським судом після надання позивачем доказів на підтвердження розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, в порядку ст. 244 ГПК України.

При цьому, в силу приписів абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України у разі неподання до суду таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідна заява позивача підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фест Моушен Груп задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління поліції охорони в Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний р-н, вул. Італійська, буд. 84; код ЄДРПОУ 40109189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фест Моушен Груп (01021, м. Київ, Печерський р-н, вул. Мечникова, буд.16, оф. 211/3; код ЄДРПОУ 42005671) основний борг у розмірі 129 950 (сто двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн., інфляційні втрати у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 15 коп., 3 % річних у розмірі 2 051 (дві тисячі п`ятдесят одна) грн. 66 коп., судовий збір у розмірі 2 012 (дві тисячі дванадцять) грн. 23 коп.

3.В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 16.10.2019р.

Суддя Л.В. Ніколаєва