Рішення

від 18.10.2019 по справі 500/6788/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/6788/18

Провадження № 2/500/1004/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів ОСОБА_6., ОСОБА_7.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 , про внесення змін до договору оренди землі та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області (далі - Рада), ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі та стягнення коштів та просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 03 червня 2011 року між Радою та ним на земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0129, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , який зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Ізмаїл Одеської області 21 червня 2011 року за № 511060004000032 (далі - спірний договір), доповнивши пункт 8 договору оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частин від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п. 8-9 договору . Також просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у сумі 39469,06 грн. та судовий збір. Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням № 2543-V 52-ої сесії Ради від 07.10.2009 року ОСОБА_2 була передана в довгострокову оренду терміном на сорок дев`ять років земельна ділянка площею 0,0730 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. 03 червня 2011 року між позивачем та Радою був укладений спірний договір. На час прийняття сесією Ради вищевказаного рішення, укладення спірного договору та її передачі в оренду, власниками 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлям АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці був позивач (1/6 частина) та його батько - ОСОБА_4 (1/3 частина). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. На підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВРМ № 591899 від 15.10.2011 року виданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлям АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_5 стала відповідач ОСОБА_3 . В той же час, не дивлячись на те, що починаючи з жовтня 2011 року ОСОБА_3 є власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , вона жодного разу не сплачувала орендну плату за користування земельною ділянкою, пояснюючи це тим, що вона не є стороною договору оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року та відповідно не має жодних обов`язків щодо сплати орендної плати. Проте сам позивач сплачував орендну плату, частка відповідача ОСОБА_3 на його думку становить 39469,06 грн. Але, ОСОБА_3 повідомила його про те , що відмовляється відшкодувати понесені мною витрати, у зв`язку з тим, що вона не є стороною договору оренди та відповідно, на її думку, не має обов`язку сплачувати орендну плату. В листі на адресу Ради, позивач запропонував Ізмаїльському міському голові внести зміни до спірного договору. Але йому було відмовлено у внесенні змін до спірного договору у зв`язку з тим, що договір оренди земельної ділянки від 03.06.2011 року є чинним, а вимога відповідного зменшення орендної плати можливо тільки у випадку погіршення стану земельної ділянки. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача Ради позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що немає можливості та підстав для зміни спірного договору.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, пояснив, що вважає, що підстав для стягнення сум не має.

У відповідності зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що рішенням № 2543-V 52-ої сесії Ради від 07.10.2009 року мені, ОСОБА_2 була передана в довгострокову оренду терміном на сорок дев`ять років земельна ділянка площею 0,0730 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. 03 червня 2011 року між позивачем та Радою був укладений спірний договір. На час прийняття сесією Ізмаїльської міської ради вищевказаного рішення, укладення договору оренди земельної ділянки та її передачі в оренду, власниками 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлям АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0730 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0129, був позивач (1/6 частина) та його батько - ОСОБА_4 (1/3 частина). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. На підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВРМ № 591899 від 15.10.2011 року виданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлям АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_5 стала ОСОБА_3 .

В листі на адресу Ради, позивач запропонував Ізмаїльському міському голові внести зміни до спірного договору у редакції згідно долученого до листа договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме: доповнити пункт 8 договору оренди частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частин від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п. 8-9 договору . Листом за вих. О-1119 від 27.08.2018 року позивачу було відмовлено у внесенні змін до договору оренди у зв`язку з тим, що договір оренди земельної ділянки від 03.06.2011 року є чинним, а вимога відповідного зменшення орендної плати можливо тільки у випадку погіршення стану земельної ділянки.

У серпні 2018 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 853641-1312-1502 від 13 серпня 2018 року, про необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку у розмірі 13 584,80 грн. за період 2018 рік та пені у розмірі 8 302,32 грн., а всього - 21 887,12 грн. Сума у розмірі 21 887,12 грн. була сплачена мною 04 вересня 2018 року.

Як зазначено в абз. 2 п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п`ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Станом на сьогодні ОСОБА_3 дійсно не є стороною договору оренди землі, більш того вона відмовляється переоформлювати право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться більша частина будинку, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 269.1.2. пункту 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), платниками земельного податку є землекористувачі. Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПКУ, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Пунктом 288.2. ст. 288 ПКУ передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Частинами 1, 2, 4 ст. 120 ЗК України передбачено наступне: 1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди .

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі , до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Враховуючи викладене, можна дійти до висновку про автоматичність переходу до нового землекористувача прав та обов`язків щодо земельної ділянки, які належали попередньому землекористувачу, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, який знаходиться на відповідній земельній ділянці, підтверджуються висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2018 у справі №820/7996/13-а, згідно якого, незважаючи на те, що особа не зареєструвала право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням, обов`язок зі сплати земельного податку виник у даної особи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Тобто, Верховний Суд фактично презюмував, що до нового власника автоматично переходять права попереднього землекористувача (відбувається заміна сторони у зобов`язанні) незалежно від вчинення такою особою дій, спрямованих на оформлення свого права користування.

Аналогічну правову позицію щодо автоматичного переходу прав та обов`язків попереднього землекористувача до нового землекористувача, в тому числі обов`язку із сплати податку на землю, навіть у разі якщо особою не здійснено державної реєстрації свого права користування такою земельною ділянкою, викладено у постановах Верховного Суду України №21-775а15 від 07.07.2015, №21-804а16 від 08.06.2016 та №21-3517а15 від 02.12.2015.

Як вбачається з наведених норм законодавства, останні спрямовані на забезпечення оплатності користування земельною ділянкою, а тому законодавцем з метою забезпечення безперебійного надходження плати за землю у разі зміни власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, який фактично користується такою земельною ділянкою, було визначено, що у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається автоматичний перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу.

Враховуючи викладене, договір оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року в частині 2/3 часток земельної ділянки у відношенні до ОСОБА_2 втратив чинність.

Частиною 1 ст. 30 ЗУ Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Аналогічні положення встановлено у п. 32 спірного договору.

У свою чергу, частиною 2 ст. 30 Про оренду землі та частиною 2 п. 32 договору оренди землі встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимоги щодо внесення зміни до спірного договору обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому що договір оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року в частині 2/3 часток земельної ділянки у відношенні до ОСОБА_2 втратив чинність.

Щодо вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 суми, сплаченої позивачем відповідачу Раді як орендну плату, то воні не підлягають задоволенню, тому що ОСОБА_3 не є стороною спірного договору, а тому у неї не виникло жодних обов`язків по сплаті орендної плати. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.11-13,76-81,223,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 , про внесення змін до договору оренди землі та стягнення коштів - задовольнити частково.

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки укладеного 03 червня 2011 року між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ОСОБА_2 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0129, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , який зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Ізмаїл Одеської області 21 червня 2011 року за № 511060004000032, доповнивши пункт 8 договору оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частин від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п. 8-9 договору .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інший частині - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 28 жовтня 2019 року.

Суддя: В.М.Швець