Постанова

від 10.11.2020 по справі 500/6788/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3986/20

Номер справи місцевого суду: 500/6788/18

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги представника Ізмаїльської міської ради Левандовської Ганни Олександрівни, ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом, який вподальшому уточнив, до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі та стягнення коштів за орендну плату у розмірі 39 469,06 грн., мотивуючи це тим, що рішенням № 2543-V 52-ої сесії Ізмаїльської міської ради від 07.10.2009 року ОСОБА_1 була передана в довгострокову оренду терміном на сорок дев`ять років земельна ділянка площею 0,0730 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. 03 червня 2011 року між позивачем та Ізмаїльською міською радою Одеської області був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки. На час прийняття сесією Ради вищевказаного рішення, укладення спірного договору та її передачі в оренду, власниками 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці був позивач (1/6 частина) та його батько - ОСОБА_3 (1/3 частина). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВРМ № 591899 від 15.10.2011 року виданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлям АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 стала відповідач ОСОБА_2 . В той же час, не дивлячись на те, що починаючи з жовтня 2011 року ОСОБА_2 є власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , вона жодного разу не сплачувала орендну плату за користування земельною ділянкою, пояснюючи це тим, що вона не є стороною договору оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року та відповідно не має жодних обов`язків щодо сплати орендної плати. Позивач неодноразово за свої кошти сплачував орендну плату, в тому числі і за оренду земельної ділянки, якою користується та яка належить ОСОБА_2 . В подальшому він звернувся до Ізмаїльської міської ради Одеської області щодо внесення змін до спірного договору та просив доповнити пункт 8 договору оренди частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частини від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п.8-9 договору , проте йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що договір оренди земельної ділянки від 03.06.2011 року є чинним, а вимога відповідного зменшення орендної плати можливо тільки у випадку погіршення стану земельної ділянки.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки укладеного 03 червня 2011 року між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0129, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , який зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Ізмаїл Одеської області 21 червня 2011 року за № 511060004000032, доповнивши пункт 8 договору оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частин від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п. 8-9 договору .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інший частині - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 та представник Ізмаїльської міської ради Левандовська Ганна Олександрівна подали апеляційні скарги, в яких просять:

* ОСОБА_1 - рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2019 року в частині незадоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у повному обсязі;

*представник Ізмаїльської міської ради Левандовська Ганна Олександрівна - рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог

посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи на 15-00 г. 10.11.2020 року сторони та їхні представники, а також треті особи в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через обмеження доступу до зали судового засідання Одеського апеляційного суду через посилення противоепідемічних заходів у зв`язку з поширенням в Україні коронавірусної інфекції СОVID-19 або про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подавали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга представника Ізмаїльської міської ради Одеської області задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. З цієї статті.

Згідно з ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що:

- рішенням Ізмаїльської міської ради № 2543-V 52-ої сесії від 07.10.2009 року установлено площу земельної ділянки у власність для будівництва по АДРЕСА_1 по існуючим межам - 0,1416 та. Затверджено висновок про поділ земельної ділянки за письмовою згодою сторін. Передано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 безкоштовно в спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0686 га. по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель. Передано ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на сорок дев`ять років земельну ділянку, площею 0.0730 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель . Видано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку. Видано ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки (а. с. 7);

- 03 червня 2011 року між позивачем та Ізмаїльською міською радою був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки на 29 років та встановлена орендна плата в трикратному розмірі податку на землю з обчисленням розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 216 766,20 грн. Пуктом 17 Договору оренди забороняється передача земельної ділянки в суборенду (а. с. 8-10);

-на час прийняття сесією Ізмаїльської міської ради вищевказаного рішення, укладення договору оренди земельної ділянки та її передачі в оренду, власниками 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлям АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0730 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0129, був позивач (1/6 частина) та його батько - ОСОБА_3 (1/3 частина);

- ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с. 21);

-на підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВРМ № 591899 від 15.10.2011 року виданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлям АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_6 стала ОСОБА_2 (а. с. 74-75);

-в листі на адресу Ізмаїльської міської ради, позивач запропонував Ізмаїльському міському голові внести зміни до спірного договору у редакції згідно долученого до листа договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме: доповнити пункт 8 договору оренди частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частин від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п. 8-9 договору (а. с. 12-14);

-листом за вих. 0-1119 від 27.08.2018 року позивачу було відмовлено у внесенні змін до договору оренди у зв`язку з тим, що договір оренди земельної ділянки від 03.06.2011 року є чинним, а вимога відповідного зменшення орендної плати можливо тільки у випадку погіршення стану земельної ділянки (а. с. 15);

-у серпні 2018 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 853641-1312-1502 від 13 серпня 2018 року, про необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку у розмірі 13 584,80 грн. за 2018 рік та пені у розмірі 8 302,32 грн., а всього - 21 887,12 грн. (а. с. 54);

-орендна плата у розмірі 21 887,12 грн. була сплачена позивачем 04 вересня 2018 року (а.с. 55).

Задовольняючи позов частково, вносячи зміни до договору оренди земельної ділянки укладеного 03 червня 2011 року між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0129, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , який зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Ізмаїл Одеської області 21 червня 2011 року за № 511060004000032, доповнивши пункт 8 договору оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частин від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п. 8-9 договору та відмовляючи у вимогах до ОСОБА_2 про стягнення коштів, суд першої інстанції виходив з того, що:

-вимоги щодо внесення зміни до спірного договору обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому що договір оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року в частині 2/3 часток земельної ділянки у відношенні до ОСОБА_1 втратив чинність;

- ОСОБА_2 не є стороною спірного договору, а тому у неї не виникло жодних обов`язків по сплаті орендної плати.

Повністю погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції не можна.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.І ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. ч. 1 -3 ст. 653 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну договору або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Як вбачається з встановлених у справі обставин спір виник між орендарем та орендодавцем у зв`язку з намаганням орендаря зменшити розмір орендної плати у зв`язку з набуттям іншою особою права на частку у нерухомому майні і переходу до такої особи в силу ч.3 ст. 7 Закону України Про оренду землі право оренди цієї земельної ділянки.

Особою, яка внаслідок смерті співвласника будинку ОСОБА_3 , набула право власності на належу спадкодавцю частку є ОСОБА_2 , яка відмовилася від вимоги позивача відшкодувати сплачену ним орендну плату за договором оренди між ним та Ізмаїльською міською радою від 03.06.2011 року, посилаючись, що вона не є стороною цього договору і стороною цього договору не був і ОСОБА_3 після смерті якого вона успадкувала належну йому частину будинку.

При цьому ОСОБА_2 04.02.2019 року звернулася до Ізмаїльської міської ради із заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Ізмаїльською міською радою та ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона 15.10.2011 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 набула право власності на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 , а за життя ОСОБА_3 не був стороною договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Ізмаїльською міською радою від 03.06.2011 року, а тому до неї не перейшло право оренди за цим договором.

Згідно з відповіддю Ізмаїльської міської ради на адресу ОСОБА_2 від 26.02.2019 року вбачається, що міська рада відклала розгляд її заяви до прийняття рішення суду у справі про вчинення змін до договору оренди земельної ділянки за позовом ОСОБА_1 (а. с. 80).

В розумінні ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється внаслідок набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Правові підстави для зменшення орендної плати визначені у ст. 23 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Враховуючи набуття ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 та приймаючи до уваги, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя не був стороною договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Ізмаїльською міською радою від 03.06.2011 року, немає підстав для висновку, що до спадкоємця ОСОБА_2 перейшло право оренди за цим договором оренди.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 уклав договір оренди від свого імені на земельну ділянку, яка була передана йому в оренду після поділу між сусідами. При цьому, ОСОБА_1 укладаючи договір оренди на земельну ділянку площею 0,0730 га. усвідомлював, що виступає орендарем одноособово в тому числі і на частку, яка є пропорційній частці його батька у праві власності на будинок.

Після набуття ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який не був стороною договору оренди, ОСОБА_1 вправі був ставити питання про виділ належної йому частки у будинку в окреме домоволодіння та про укладення договору оренди на частку земельної ділянки пропорційній належній йому частці у праві власності на будинок.

Проте доказів про виділ частини будинку в окреме домоволодіння або про ініціювання питання про припинення договору оренди землі в порядку ст. 31 Закону України Про оренду землі і про перешкоджання в цьому ОСОБА_2 або Ізмаїльської міської ради, позивач не надав.

Проте, позивач намагаючись залишити у себе і в оренді всю земельну ділянку площею 0,0730 га, яка була йому передана за договором оренди у 2011 році, заявив в судовому порядку вимоги до орендодавця про зменшення орендної плати пропорційно належній йому частці та до ОСОБА_2 про відшкодування сплаченої ним орендної плати обгрунтовуючи це переходом до неї права оренди і як слідство виникненням у ОСОБА_2 обов`язку здійснювати орендну плату, як співвласника будинку.

Проте, як вже зазначалося ОСОБА_2 набувши право власності в якості спадкоємця після смерті ОСОБА_3 не набула права орендаря, оскільки спадкодавець за життя не був стороною договору оренди земельної ділянки укладеного між Ізмаїльською міською радою та ОСОБА_1 на всю площу земельної ділянки в тому числі і на частку земельної ділянки, яка пропорційна частці ОСОБА_3 у праві власності на будинок.

При таких обставинах, у суду першої інстанції не було підстав для внесення зміни до договору оренди земельної ділянки укладеного 03 червня 2011 року між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0129, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , який зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Ізмаїл Одеської області 21 червня 2011 року за № 511060004000032, доповнивши пункт 8 договору оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частин від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п. 8-9 договору .

Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення вимог ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області без задоволення.

Разом з тим рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимог про відшкодування з ОСОБА_2 на його користь частини орендної плати сплаченої ним за договором оренди від 03.06.2011 року відповідає встановленим у справі обставинам і є законним.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновок міськрайонного суду не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, наданих сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Ізмаїльської міської ради підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині внесення змін в договір оренди - скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про залишення вимог без задоволення. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки при ухваленні апеляційним судом нового судового рішення в задоволенні позову відмовлено, судовий збір у розмірі 1057 грн. 20 коп. сплачений апелянтом Ізмаїльською міською радою Одеської області за подання апеляційної скарги на рішення суду, підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника Ізмаїльської міської ради Левандовської Ганни Олександрівни - задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2019 року в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного 03 червня 2011 року між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0129, яка знаходиться в АДРЕСА_1 доповненням пункту 8 договору оренди земельної ділянки від 03 червня 2011 року частиною 2 наступного змісту: Орендар сплачує орендну плату у розмірі 1/3 частин від загального розміру орендної плати, що визначається в порядку, передбаченому п. 8-9 договору - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким зазначені вимоги - залишити без задоволення.

В іншій частині рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ізмаїльської міської ради Одеської області судовий збір у розмірі 1 057 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 07.12. 2020 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова