Рішення

від 24.10.2019 по справі 203/2839/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2839/19

2/0203/1088/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 10.04.2019 року на пр.Олександра Поля в м.Дніпро сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля КРАЗ н/з НОМЕР_1 , який належить Комунальному підприємству Управління по ремонту та експлуатації автошляхів та яким керував ОСОБА_2 , що працював на посаді водія у вказаному підприємстві. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль КРАЗ н/з НОМЕР_1 завдав механічні пошкодження 12 автомобілям, у тому числі й автомобілю Mercedes Benz н/з НОМЕР_2 , що належить позивачу. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідальність власника автомобіля КРАЗ н/з НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ СК Арсенал страхування згідно полісу серії АК №829774. Вказаною страховою компанією позивачу було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 69700 грн. Згідно звіту №12041903-1 матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Mercedes Benz н/з НОМЕР_2 становить 119959 грн. 73 коп. З огляду на це та посилаючись на положення ст.1194 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 50259 грн. 73 коп., а також сплачений при подачі позову судовий збір.

В наданій до суду заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, зазначивши про підтримання позову та не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач за викликами до суду явку свого представника повторно не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

В зв`язку з цим, судом у відповідності до ч.3 ст.211, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.280,281 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши надані позивачем до заяви на підтвердження позовних вимог докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10.04.2019 року на пр.Олександра Поля в м.Дніпро сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля КРАЗ н/з НОМЕР_1 , який належить Комунальному підприємству Управління по ремонту та експлуатації автошляхів та яким керував ОСОБА_2 , що працював на посаді водія у вказаному підприємстві.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль КРАЗ н/з НОМЕР_1 завдав механічні пошкодження 12 автомобілям, у тому числі й автомобілю Mercedes Benz н/з НОМЕР_2 , що належить позивачу.

Вказане підтверджується копіями протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фотознімками до протоколу; відеозаписом з місця дорожньо-транспортної пригоди; копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ; відомостями щодо співробітників Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів , що є у відкритому доступі та розміщені на сайті Дніпровської міської ради за посиланням https://dniprorada.gov.ua/uk/page/komunalne-pidpriemstvo-upravlinnya-po-remontu-ta-ekspluatacii-avtoshlyahiv-dniprovskoi-miskoi-radi.

Також судом встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідальність відповідача, як власника автомобіля КРАЗ н/з НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ СК Арсенал страхування згідно полісу серії АК №829774.

Вказаною страховою компанією позивачу було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 69700 грн.

Згідно наданого позивачем звіту №12041903-1 ПП Центр судових експертиз та оцінки матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Mercedes Benz н/з НОМЕР_2 становить 119959 грн. 73 коп.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала .

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом вказаної норми зобов`язання з відшкодування шкоди - це такі цивільно-правові зобов`язання, в яких потерпіла сторона має право вимагати від заподіювача шкоди повного відшкодування протиправно завданої шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.

Згідно ч.ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Положення ст.1187 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст.1166 ЦК України, у зв`язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальній нормі.

В п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Наведене свідчить, що головною особливістю відшкодування шкоди, яка виникла за участі джерела підвищеної небезпеки, є те, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає як винну, так і безвинну відповідальність власника такого джерела. На володільця не може бути покладено обов`язок по відшкодуванню такої шкоди, лише у двох випадках: якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Під умислом слід розуміти, що потерпілий передбачав і бажав настання шкідливих наслідків. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Непереборною силою в такому випадку слід визнавати фактори об`єктивного характеру, причинно не пов`язані з джерелом підвищеної небезпеки. Шкідливі властивості самого джерела підвищеної небезпеки непереборною силою не є. Дія непереборної сили може бути спрямована як на об`єкт, діяльність з яким становить джерело підвищеної небезпеки, так і на осіб, які обслуговують цей об`єкт.

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п.1 ч.1 ст.263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли б попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 1 ст.1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що матеріальні збитки позивачу було завдано внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу Mercedes Benz н/з НОМЕР_2 під час дорожньо-транспортної пригоди, що вчинив 10.04.2019 року на пр.Олександра Поля в м.Дніпро ОСОБА_2 , який працював на посаді водія в Комунальному підприємстві Управління по ремонту та експлуатації автошляхів , під час дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо виконував свої трудові обов`язки та керував належним вказаному підприємству автомобілем КРАЗ н/з НОМЕР_1 .

Також суд враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що працівником відповідача завдав майнову шкоду позивачу внаслідок непереборної сили або мали місце умисні дії позивача, що стали наслідком заподіяння йому такої шкоди.

З огляду на встановлені обставини та наведені положення ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідач, як власник автомобіля КРАЗ н/з НОМЕР_1 та роботодавець, повинен відшкодувати завдану його працівником під час виконання трудових обов`язків матеріальну шкоду позивачу.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу КРАЗ н/з НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, однак виплаченої страховиком позивачу страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданих позивачу матеріальних збитків, оцінених у передбаченому законом порядку, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В зв`язку з цим, з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, слід стягнути різницю між розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 50259 грн. 73 коп. (119959,73 грн. - 69700 грн.).

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,1166,1187,1194 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів (49040, м.Дніпро, пр.Праці,3, код ЄДРПОУ 03341641) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 50259 грн. 73 коп., судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.. а всього стягнути 51028 грн. 13 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 24 жовтня 2019 року.

Суддя С.Ю. Казак