Рішення

від 17.10.2019 по справі 229/4830/19

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Номер провадження 2/229/1094/2019

Справа № 229/4830/19

17 жовтня 2019 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю секретаря

судового засідання Слободкіної Т.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні у залі суду м.Дружківка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Ясинуватської міської ради про визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

До Дружківського міського суду Донецької області звернулася позивачка з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за заповітом та на 1/3 за договором купівлі продажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21.11.1997 року було укладено договір купівлі-продажу квартири, яким ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 купили в рівних частинах квартиру АДРЕСА_1 , яка АДРЕСА_2 з АДРЕСА_3 , загальною площею 87,2 кв.м., АДРЕСА_4 тому АДРЕСА_5 . Право власності було зареєстровано Донецьким бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу №31 під реєстровим №4563 12.11.1997 року. Однак, з 01.01.2013 року почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №176987510 від 09.08.2019 року, вбачається, що за нею зареєстровано право власності тільки на 1/3 частину зазначеної квартири за договором купівлі-продажу. У зв`язку введенням тимчасових заходів на період проведення антитерористичної операції в м.Ясинувата, Донецької області, вона позбавлена можливості в порядку чинного законодавства зареєструвати своє законне право власності на 1/3 частину квартири.

Поряд з цим, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_8 . Після смерті її матері відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на 1/3 частини квартири АДРЕСА_6 . 19.02.2002 року ОСОБА_8 склала заповіт на її ім`я, який посвідчений приватним нотаріусом Ясинуватського міського нотаріального округу Малихіною та зареєстровано в реєстрі за №219. З метою прийняття спадщини 04.02.2019 року вона звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_6 . Цього ж числа приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що вона надала правовстановлюючий документ щодо належності спадкодавцеві вказаного майна, а саме: договір купівлі-продажу, з якого не вбачається, зареєстроване право власності спадкодавця на спірне майне, при цьому, на підставі отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності за спадкодавцем ОСОБА_8 зазначеної квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутнє. Крім того, приватний нотаріус зазначив, що нею не надано заяви спадкоємця - чоловіка спадкодавця ОСОБА_7 , який має право на обов`язкову частку у спадщині, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер.

Ухвалою суду від 27.08.2019 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.63).

17.09.2019 на адресу суду надійшла заява про залишення позовної заяви в частині вимог, без розгляду (а.с.71).

Ухвалою суду від 23.09.2019 року заяву позивача було задоволено та позовну заяву в частині позовних вимог було залишено без розгляду, в іншій частині позовних вимог підготовче провадження у цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.78).

В супереч вимогам ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

У судове засідання позивачка ОСОБА_9 не з`явилася, надала заяву про можливий розгляд справи без її участі, однак за участі її представника, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с76).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засіданні не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом оголошення на сайті Судова влада .

Враховуючи, що причина неявки відповідача є неповажною, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Заслухавши учасників судового засідання, оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 21.11.1997 року, який посвідчений приватним нотаріусом Лавріщєвим О.А, який зареєстровано в реєстрі за №413, власниками квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в рівних частках (а.с.39, 48).

ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Ясинувата, Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.28, 33).

Таким чином, після її смерті залишилась спадщина, що складається 1/3 частини квартири АДРЕСА_6 .

Позивачка ОСОБА_9 є донькою померлої ОСОБА_8 , що підтверджено її свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с.42).

Згідно заповіту від 19.02.2002 року, ОСОБА_8 , на випадок її смерті, належну їі квартиру АДРЕСА_6 заповідає ОСОБА_11 (а.с.32).

Поряд цим, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_7 , який є батьком позивачки. Однак, ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб-спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України, передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України, встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.ст. 1233,1234 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою приватного нотаріуса від 04.02.2019 року, ОСОБА_11 було відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_11 надала правовстановлюючий документ щодо належності спадкодавцеві вказаного майна, а саме: договір купівлі-продажу, з якого не вбачається, зареєстроване право власності спадкодавця на спірне майне, при цьому, на підставі отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності за спадкодавцем ОСОБА_8 зазначеної квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутнє. Крім того, приватний нотаріус зазначив, що нею не надано заяви спадкоємця - чоловіка спадкодавця ОСОБА_7 , який має право на обов`язкову частку у спадщині, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер (а.с.30-31).

В свою чергу, позивачка виконала усі умови, передбачені законом, для прийняття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Але вона позбавлена права отримати свідоцтво про право на спадщину у встановленому законом порядку через причини, які від неї не залежать.

Згідно ст.ст. 328, 329 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, спадкове майно належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини. У відповідності з ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.37 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав, з урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Так, згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За встановлених обставин, суд вважає, що є всі законні підстави для визнання за позивачкою права власності на спадкове майно, а позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Ясинуватської міської ради про визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 89,4 кв.м, житловою площею 67,7 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з Ясинуватської міської ради (ЄДРПОУ 26444059, адреса: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, буд.147) судовий збір на користь ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Дружківським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частини рішення складено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 17 жовтня 2019 року.

Повний текст рішення суду складено 22 жовтня 2019 року.

Суддя: В.О.Лебеженко