Ухвала

від 22.10.2019 по справі 120/2583/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

22 жовтня 2019 р. Справа № 120/2583/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Лояніча В.О.

представників позивача: Козаченка О.І., Самченко Т.П.

представника відповідача: Білобородової В ОСОБА_1 Д.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовом: Споживчого товариства "Олександр і К"

до: Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року до суду надійшла позовна заява Споживчого товариства «Олександр і К» до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 003 від 10.04.2019 року про притягнення до відповідальності за правопорушення передбачене п. 17 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» , якою накладено штраф в розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що складає 41730 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні за наслідками обговорення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, представником позивача 22.10.2019 року заявлено клопотання про поновлення відповідного строку звернення до суду з позовом про оскарження постанови відповідача від 10.04.2019 року № 003, яке мотивовано наявністю поважних причин пропуску такого строку. Зокрема, представник позивача посилається на те, що застосування процедури оскарження в межах місячного строку з моменту винесення такої постанови про накладення штрафу було неможливим з огляду на відсутність будь-якої обізнаності існування останньої. Так, про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише після отримання в кінці червня 2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження, що надійшла від державного виконавця Липовецького ВДВС. Після цього, він звернувся за правовою допомогою до адвоката, яким 08.07.2019 року направлено запит до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, на який 10.07.2019 року було отримано пакет документів, серед яких постанови № 003 від 10.04.2019 року не було. Вказану копію постанови позивач отримав лише 22.08.2019 року, у зв`язку з чим вважає, що строк звернення до суду був пропущений з поважних причин.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні заперечувала щодо поновлення строку звернення до суду. Вказала, що з боку відповідача надано належні та допустимі докази стосовно того факту, що після винесення постанови про накладення штрафу №003 від 10.04.2019 року поштова кореспонденція надсилалась на адресу позивача, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією поштового конверту, не врученого адресату з підстав закінчення встановленого строку зберігання. На думку представника відповідача неотримання позивачем поштової кореспонденції ймовірно свідчить про ухилення останнього від обізнаності із прийнятими відповідачем рішеннями. Відтак вважає, що підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду не має.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду та наявності підстав для його поновлення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини 17 статті 66 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення.

Тобто, у даному випадку законом встановлено інший строк звернення до суду, ніж передбачений КАС України, - один місяць з дня винесення оскаржуваної постанови.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Разом з тим, норми процесуального законодавства не пов`язують право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Тобто, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Так, матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 003 винесена 10.04.2019 року. Тобто, місячний строк на її оскарження, що визначений ч. 17 статті 66 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин спливає 10.05.2019 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, до вказаного терміну позивач оскаржувану постанову особисто не отримував та з її змістом ознайомлений не був, як і не був проінформований про всі інші матеріали, на підставі яких така постанова приймалася (акт про не допуск від 15.03.19, протокол №0259 від 19.03.19).

Так, судом встановлено, що оскаржувана постанова від 10.04.2019 року після її винесення 11.04.2019 року була направлена на адресу Споживчого товариства «Олександр і К» (вул. Героїв Майдану, буд. 71, м. Липовець, Липовецький АДРЕСА_1 , Вінницька область АДРЕСА_2 ) рекомендованою поштовою кореспонденцією. Проте, відповідний конверт 16.05.2019 року було повернуто відправнику відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Аналогічно позивачем не були отримані і протокол № 0259 про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми від 19.03.2019 року а також повідомлення відповідача №02/15/703 від 26.03.2019 року про час і місце розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджено, що частина документів, на підставі яких приймалася оскаржувана постанова №003 від 10.04.2019 року отримана представником позивача лише 10.07.2019 року за наслідками розгляду відповідного запиту від 08.07.2019 року. Водночас, постанова № 003 від 10.04.2019 року до матеріалів такої відповіді додана не була. ЇЇ копія отримана директором СТ Олександр і К лише після особистого звернення до відповідача 22.08.2019 року, про що свідчить відповідна заява з розпискою про отримання, яка міститься в матеріалах справи.

У той же час з позовом до суду позивач звернувся 08.08.2019 року. При цьому, як свідчать позовні матеріали, заявлений позов ґрунтувався лише на тих матеріалах, які позивач отримав від відповідача 10.07.2019 року, тобто без оскаржуваної постанови, про витребування якої було подано клопотання разом із позовною заявою.

Так, у даній спірній ситуації суд вважає за необхідне зауважити, що для вирішення питання щодо з`ясування поважності причин пропуску строку звернення до суду необхідно встановити не лише момент порушення права особи, а й сам факт її обізнаності (коли особа дізналась), з чим і пов`язується виникнення її права на судовий захист.

При встановлені достатності доказів на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню, судом враховується, що реалізувати своє право на звернення до суду та виконати вимоги закону щодо оскарження відповідної постанови позивач мав змогу уже після пропуску місячного строку на її оскарження. Тобто, навіть сам факт звернення до суду позивача не був обумовлений обізнаністю останнього зі змістом оскаржуваної постанови №003 від 10.04.2019 року, оскільки, як свідчать матеріали справи та й фактично не заперечується відповідачем, позивач отримав відповідний примірник постанови лише 22.08.2019 року.

Дійсно, законодавець пов`язує початок перебігу місячного строку звернення до суду з позовом про оскарження постанови №003 від 10.04.2019 року з днем винесення такої постанови, а не з днем її отримання, проте в даному випадку суд погоджується з твердженнями представника позивача, що лише ознайомившись зі змістом рішення суб`єкта владних повноважень, особа має змогу оскаржити таке рішення до суду, зазначити підстави та обґрунтування позовних вимог і, відповідно, обрати ефективний та належний спосіб захисту порушеного, на її думку, права.

Відтак вказані обставини справи свідчать про наявність об`єктивних підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення пропущеного строку. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).

Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважними, а тому заява позивача про поновлення такого строку підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 121, 122, 123, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Споживчого товариства "Олександр і К" про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

Поновити Споживчому товариству "Олександр і К" строк звернення до суду у адміністративній справі №120/2583/19.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 28.10.19.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович