Постанова

від 29.10.2019 по справі 540/395/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/395/19 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін Агро-Тех" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ін Агро-Тех" (далі - ТОВ "Ін Агро-Тех") звернулось до суду першої інстанції з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ( далі - ЄРПН): від 11.12.2018 року №1020350/38152146, від 12.12.2018 року №1022367/38152146, № 1022370/38152146, № 1022368/38152146, № 1022369/38152146;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 19.10.2018 року № 226, від 20.10.2018 року № 227, № 228, № 229 та від 24.10.2018 року №231в ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані рішення, не врахував специфіку діяльності підприємства, оскільки воно не є виробником товару, а закуповує його у обсягах необхідних для подальшого постачання на адресу підприємств-покупців. Така діяльність, на думку позивача, передбачає, що коди товарів на вході , ідентичні кодам товарів на виході .

Також позивач пояснив, що остаточний розрахунок з постачальниками здійснюється після здійсненні перерахування йому коштів кінцевим покупцем в якості оплати вартості товару.

Наполягає, що а оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, яке ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, позов ТОВ "Ін Агро-Тех" - задоволено.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що контролюючий орган у квитанціях №1 не зазначив конкретного чіткого критерію ризиковості, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що є порушенням пп. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також, суд відзначив, що товариство надало усі необхідні документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, в тому числі щодо відповідності продукції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального права, ГУ ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, контролюючий орган зазначив, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН стало ненадання ТОВ «ІН АГРО-ТЕХ» необхідних документів щодо реальності господарських операцій, за результатами яких сформовані відповідні накладні. Зупинення реєстрації податкових накладних відбувалося відповідно до вимог пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , зокрема, за підставами включення позивача до Журналу ризикових платників.

У відзиві на апеляційну ТОВ «ІН АГРО-ТЕХ» зазначило, що Критерії ризиковості платників податків існують у вигляді листа ДФС від 21.03.2018р. №959/99-99-07-18, який носить виключно інформаційний характер.

Вважає, що наведені в апеляційній аргументи є необґрунтованими та непереконливими, у зв`язку із чим просив залишити судове рішення без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, на підставі п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ «ІН АГРО-ТЕХ» як платник податків перебуває на податковому обліку в Херсонському управлінні ГУ ДФС у Херсонській області, основним видом його діяльності є оптова торгівля фруктами й овочами.

30 березня 2018р. між ТОВ «ІН АГРО-ТЕХ» (Постачальник) та ТОВ «Сільпо Фуд» (Покупець) укладено договір поставки №6164Р, предметом якого є передання Постачальником у власність Покупця товару, в асортименті, узгодженому в логістичній специфікації.

Пунктом 2.9 Договору №6164Р передбачено, що обов`язковою умовою оплати поставленого товару є наявність у Покупця оформлених належним чином накладної (видаткової та товарно-транспортної) та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Оплата за товар здійснюється протягом 21 календарного дня від дати поставки за умови, що Постачальник належним чином виконав умови договору.

По факту відвантаження товару на адресу Покупця - ТОВ «Сільпо Фуд» позивач склав податкові накладні:

№226 від 19.10.2018 року на загальну суму 248 833, 09 грн (у т.ч. ПДВ 41472,18 грн);

№227 від 20.10.2018 року на загальну суму 277 864, 62 грн (у т.ч. ПДВ 46 310,76 грн);

№228 від 20.10.2018 року на загальну суму 336 833,77 грн. (у т.ч. ПДВ 56 138,95 грн);

№229 від 20.10.2018 року на загальну суму 121 844, 73 грн (у т.ч. ПДВ 20 307,45 грн);

№231 від 24.10.2018 року на загальну суму 353 158 грн (у т.ч. ПДВ 58 859,67 грн).

Перелічені податкові накладні направлені до ДФС України для реєстрації в ЄРПН.

14 та 15 листопада 2018р. на адресу ТОВ «ІН АГРО-ТЕХ» від ДФС України надійшли квитанції №1, що направлені підприємством податкові накладні прийняті, однак реєстрацію їх зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку із чим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."

10 та 11 грудня 2018р. товариство направило на адресу ДФС України повідомлення №№1,2,3,4,5 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в яких зазначило, що підприємство є торгівельною організацією та працює за основним видом своєї діяльності Код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.

У поясненнях також вказано, що для здійснення господарської діяльності товариство використовує приміщення офісу за адресою м. Херсон, вул. Богородицька 17 оф. 506, за договором оренди № 6/18 від 14.06.2018 року у ФОП ОСОБА_1 та склад за адресою Херсонська обл., Олешківський р-н, с. Великі Копані АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 за договором оренди у ПП "Лотос-Альфа" (14126087).

Були надані документи щодо придбання товару у ПП "Лайтноут":

копія договору поставки від 04.05.2018 року № 18-9-1, копія податкової накладної № 79 від 19.10.2018 року, копія видаткової накладної № 80 від 19.10.2018 року, копія товарно-транспортної накладної № 80 від 19.10.2018 року, копія протоколу № 75 досліджень проб харчових продуктів на вміст радіонуклідів від 01.10.2018 року, копія протоколу № 76 досліджень проб харчових продуктів на вміст радіонуклідів від 01.10.2018 року.

Надані документи щодо придбання товару у ФГ "Агролайф":

копія договору поставки від 04.05.2018 року № 18-5-2, копія податкової накладної № 6 від 19.10.2018 року, копія видаткової накладної № 86 від 19.10.2018 року, копія товарно-транспортної накладної № 86 від 19.10.2018 року, копія протоколу № 74 досліджень проб харчових продуктів на вміст радіонуклідів від 01.10.2018 року.

Придбаний у наведених контрагентів товар поставлений ТОВ "Сільпо Фуд", що підтверджується:

копією договору поставки від 30.03.2018 року № 6164Р;

копією видаткової накладної № 221 від 20.10.2018 року;

копією товарно-транспортної накладної №221 від 20.10.2018 року.

11 та 12 грудня 2018 року ГУ ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняті рішення №1020350/38152146, від 12.12.2018 року №1022367/38152146, № 1022370/38152146, № 1022368/38152146, № 1022369/38152146 про відмову в реєстрації податкових накладних.

Мотивами для прийняття таких рішень, стало ненадання підприємством документів на підтвердження відповідності товару (сертифікати якості), частково надані протоколи випробувань, а саме не на всю реалізовану продукцію.

Не встановлено походження товару за ланцюгом постачання. Відсутні специфікації та додатки до договору поставки, які є невід`ємною його частиною. Відсутні розрахункові документи, банківські виписки тощо.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апелянта і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції з огляду на наступне.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст. 201 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Зі змісту наявних в матеріалах справи квитанцій за №1 вбачається, що реєстрація податкових накладних від 19.10.2018 року № 226, від 20.10.2018 року № 227, № 228, № 229 та від 24.10.2018 року № 231 зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з їх відповідністю пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до п.5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п.6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом п.7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

При цьому, вимоги п.п.6, 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначного (множинного) трактування обов`язків контролюючих органів.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Критерії ризиковості платника податку, в тому числі пп.1.6 п.1 цих Критеріїв, містяться у листі ДФС України від 21.03.2018р. №959/99-99-07-18.

Згідно пп.1.6 п.1 цих Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків, ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, приписами цих Критеріїв ризиковості платника податку визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, в квитанціях №1 про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою, із вказаних в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, позивача віднесено до ризикових платників.

Відповідно до вимог п.п. 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Однак, як вже зазначалося, контролюючим органом не вказано у квитанціях №1 за якою саме підставою позивача із вказаних в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку віднесено до ризикових платників, чим не дотримано критерію визначеності, оскільки зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту вказаних квитанцій вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Приписами п.14 Порядку №117 передбачено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведеної норми Порядку №117 свідчить, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду необхідних документів.

Водночас, з огляду на зміст квитанцій, можна стверджувати, що в останніх не зазначено ані конкретного виду критерію ризиковості платника податку (пункт пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків), ані конкретного виду (переліку) необхідних документів, перелік яких встановлений у п.14 Порядку № 117.

Відповідно до п.16 Порядку №117, позивачем надані контролюючому органу копії документів та пояснення щодо спірних господарських операцій, з метою прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 19.10.2018 року № 226, від 20.10.2018 року № 227, № 228, № 229 та від 24.10.2018 року.

Втім, рішеннями Комісії ГУ ДФС у Херсонській області, АРК Крим та м. Севастополі в цьому було відмовлено.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отож, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, адже воно актом індивідуальної дії.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Проте, на думку колегії суддів, оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сукупність наданих первинних документів не дає підстави для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій ТОВ "Ін Агро-Тех" та була достатньою для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Є слушними зауваження товариства, що контролюючий орган, при прийнятті оскаржуваних рішень, не врахував специфіку його діяльності, зокрема, що воно не є виробником товару, а закуповує його у обсягах необхідних для подальшого постачання на адресу підприємств-покупців, отже, коди товарів на вході ідентичні кодам товарів на виході .

Колегія суддів поділяє довід позивача, що така особливість ведення господарської діяльності не може автоматично свідчити про будь-які порушення чинного законодавства, у т.ч. нереальність (сумнівність) операцій.

Вимоги контролюючого органу щодо надання документів на оплату поставленого товару, не засновані на умовах Договору №6164Р, а саме суперечать пункту 2.9, який встановлює, що оплата товару здійснюється лише після оформлення належним чином накладної (видаткової та товарно-транспортної) та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Щодо доводів апелянта про ненадання позивачем сертифікатів відповідності (якості) щодо продукції, яка постачалась, колегія суддів зазначає, з 01.01.2018р. скасована обов`язкова сертифікація продукції, яка здійснювалася відповідно до Декрету №46-93, тому не є обов`язковим надання позивачем сертифікатів відповідності (якості) щодо сільськогосподарської продукції, а відсутність у ТОВ «ІН АГРО-ТЕХ» зазначених документів не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Є, на думку суду апеляційної інстанції, необґрунтованими доводи відповідача про неможливість встановлення походження товару за ланцюгом постачання, адже ТОВ «ІН АГРО-ТЕХ» надало усі документи на підтвердження джерела придбання товару, який він у подальшому реалізувано ТОВ «Сільпо-Фуд» .

Понад те, податкові накладні, виписані на підтвердження такого придбання, зареєстровані в ЄРПН, тобто у контролюючого органу були відсутні зауваження до постачальників позивача щодо походження такого товару.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкових накладних "Ін Агро-Тех" та, як наслідок, прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, на підставі статті 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України до справ незначної складності відносяться інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності, колегія суддів дійшла висновку, що оскарження рішення апеляційного суду можливо лише у випадках, перелічених вище.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін Агро-Тех" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 29.10.2019 року.