Постанова

від 28.10.2019 по справі 640/3277/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Бояринцева М.А .

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року Справа № 640/3277/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Качмара О.Й.,

представник третьої особи Кожевнікова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародно-діловий центр на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2019 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Міжнародно-діловий центр

до Департаменту містобудування та архітектури

виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації),

третя особа на стороні відповідачів,

яка не заявляє самостійні вимоги

на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю

Кібо менеджмент груп

про визнання протиправними та скасування

містобудівних умов і обмежень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародно-діловий центр звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Кібо менеджмент груп про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень від 09.06.2017 р. № 1033/17/012/009-17, наданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ Кібо менеджмент груп на об'єкт за адресою: бул. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено в повному обсязі.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надання засвідченої в установленому законом порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою для отримання містобудівних умов та обмежень не є обов'язковим, що незазначення в містобудівних умовах та обмеженнях конкретних даних, розрахунків та числових показників не свідчить про порушення чинного законодавства та не може бути підставою для їх скасування, що особі, яка підписала оскаржувані містобудівні умови надано відповідне право підпису і що позивачем не доведено порушення його прав і законних інтересів оскаржуваними ним містобудівними умовами та обмеженнями.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, наполягаючи на тому, що законодавством передбачено необхідність подання разом із заявою для отримання містобудівних умов та обмежень засвідченої в установленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою, що у спірних містобудівних умовах не зазначено гранично-допустимої висоти будівлі, максимально допустимого показника забудови, показника конкретної відстані до меж червоних ліній регулювання забудови та до меж земельної ділянки, що такі містобудівні умови не містять показника мінімально допустимої відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що видані відповідачем спірні містобудівні умови та обмеження порушують його права як власника існуючої прилеглої будівлі готелю Хілтон .

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Третьою особою - ТОВ Кібо менеджмент груп подано відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, зазначаючи, що ТОВ Кібо менеджмент груп є власником будівлі за адресою: бул. Тараса Шевченка, 26/4-б, що ним отримано відповідну дозвільну документацію для здійснення реконструкції цієї будівлі без зміни її геометричних розмірів, що позивачем не доведено порушення його індивідуально виражених прав або інтересів, що оскаржувані ним містобудівні умови за формою та змістом повністю відповідають вимогам чинного законодавства і видані у порядку, встановленому законом.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 р. та від 16.10.2019 р. витребувано додаткові докази, продовжено строк розгляду апеляційних скарг та відкладено судовий розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародно-діловий центр (далі - ТОВ Міжнародно-діловий центр ) є власником готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами, розташованого за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 28-30 та земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:88: 211:0012.

08.06.2017 р. ТОВ Кібо менеджмент груп звернулося до Департаменту містобудування та архітектури із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у м. Києві під медичний центр.

До заяви товариством було додано: довіреність від 08.06.2017; копію договору купівлі-продажу нежилого будинку від 01.11.2016; копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 72021697 від 02.11.2016; ситуаційний план (схему) щодо місцезнаходження земельної ділянки; копію Чергового кадастрового плану (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 13.02.2017); копію викопіювання з топографо-геодезичного плану м 1:2000 (з червоними лініями); фотофіксацію земельної ділянки (з оточенням); копію договору оренди земельної ділянки від 27.04.2016; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва, а саме: реконструкції з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у м. Києві під медичний центр.

09.06.2017 р. Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) було видано ТОВ Кібо менеджмент груп містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на бул. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі для реконструкції з надбудовою без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані нежилого будинку (літера Б) під медичний центр.

У зазначених Містобудівних умовах та обмеженнях, зокрема вказано, що відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, функціональним призначенням земельної ділянки є: територія громадських будівель та споруд.

Також у містобудівних умовах та обмеженнях відповідачем зазначено про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:88:211: 0046 ) у встановленому законом порядку.

Крім того, ТОВ Кібо менеджмент груп погоджено у Міністерстві культури України історико-містобудівне обґрунтування, Міністерством культури України визначено гранично допустиму висоту об`єкту на рівні до +17 м від рівня денної поверхні.

19.04.2018 р. ТОВ Кібо менеджмент груп укладено з Київською міською радою договір оренди відповідної земельної ділянки.

24.05.2019 р. Міністерством культури України видано позивачу дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць.

Позивач, вважаючи, що такі містобудівні умови та обмеження порушують його права, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законами України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Про основи містобудування від 16.11.1992 р. № 2780-XII (далі - Закон № 2780-XII), Про будівельні норми від 05.11.2009 р. № 1704-VI (далі - Закон № 1704-VI), Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 318 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 318), Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. № 109, чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 109), Положенням про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 р. № 90 (далі - Положення № 90).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У ч.ч. 1, 3, 4 ст. 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 5 статті 26 Закону № 3038-VI передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3-5 ст. 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається в разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до розділу ІІ Порядку № 109 Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Для будівництва об`єктів, передбачених частиною четвертою статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без документів, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.

Розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону № 3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Пунктом 2.4 Порядку № 109 визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури в порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до п.п. 3.1-3.4 Порядку № 109, містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: Загальні дані ; Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки .

Розділ Загальні дані містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Розділ Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А .2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва ; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України Про благоустрій населених пунктів ; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України Про охорону культурної спадщини ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Відповідно до п. 8 Порядку № 318, чинного на момент видачі оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень, опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.

Статтею 5 Закону № 2780-XII визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинна бути забезпечена, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1704-VI застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.

При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Разом з тим, саме по собі порушення вимог закону рішенням суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою для цього є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідним рішенням.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, обов'язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та/або охоронюваних законом інтересів, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 504/4148/16-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та, колегія суддів зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем не надано належних і допустимих у розумінні ст. 73, 74 КАС України доказів порушення його прав або законних інтересів внаслідок надання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) ТОВ Кібо менеджмент груп Містобудівних умов та обмежень від 09.06.2017 р. № 1033/17/012/009-17 на об'єкт за адресою: бул. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі м. Києва.

При цьому, доводи позивача про те, що йому належить будівля, яка знаходиться у безпосередній близькості до об'єкта, щодо якого відповідачем видано спірні містобудівні умови та обмеження, що будівництво цього об'єкта призведе до погіршення експлуатаційних якостей будівлі позивача (ареація, шумовий режим, вібраційні впливи, благоустрій, інженерне забезпечення тощо), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони засновуються на припущеннях, є абстрактними та не підтверджуються жодними доказами.

Водночас, відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, а не засновуватися на припущеннях.

Крім того, колегія суддів відзначає, що спірні містобудівні умови та обмеження видані не щодо будівництва нового об'єкта, а щодо реконструкції будівлі без зміни її геометричних розмірів .

При цьому, подальше здійснення третьою особою будівельних робіт не впливає на правомірність видачі відповідних містобудівних умов та обмежень, що є вихідними даними, не є предметом судового розгляду в межах цієї адміністративної справи та відповідно до ст. 308 КАС України апеляційним судом не перевіряється.

Таким чином, проаналізувавши доводи позивача щодо підстав звернення до суду, колегія суддів вважає, що наведені ним обставини не вказують на порушення оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями його конкретних індивідуальних прав та охоронюваних законом інтересів.

Разом з тим, колегія суддів також приймає до уваги правову позицію Конституційного Суд України, викладену в рішенні від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004, в якому КСУ розтлумачив, що поняття охоронюваний законом інтерес у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Крім того, згідно з висновками КСУ, викладеними в рішенні від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011 право на захист належить особі, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Однак, як встановлено вище, позивачем не доведено, що оскаржувані ним містобудівні умови та обмеження порушують саме його відповідне право або охоронюваний законом інтерес внаслідок їх видання ТОВ Кібо менеджмент груп .

Повно та всебічно досліджуючи всі доводи апелянта, судова колегія також зазначає, що з аналізу наведених вище правових норм у сфері містобудівної діяльності вбачається, що законодавством регламентовано чіткі підстави для видання містобудівних умов та обмежень, а саме: звернення зацікавленої особи до уповноваженого органу з відповідним пакетом документів. Підставою для відмови в їх наданні є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі № 826/20832/14 та від 06.03.2019 р. у справі № 803/1539/17.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, ТОВ Кібо менеджмент груп було надано Департаменту ДАБК повний пакет документів, визначених Законом № 3038-VІ, і у відповідача не було законодавчих підстав для відмови товариству в наданні таких умов та обмежень.

При цьому, доводи апелянта про те, що спірні містобудівні умови та обмеження були видані відповідачем за відсутності у ТОВ Кібо менеджмент груп прав на відповідні земельну ділянку, є необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, такі умови видані для реконструкції вже існуючого об'єкта без зміни геометричних розмірів, а частиною 4 статті 34 Закону № 3038-VІ прямо передбачено можливість її проведення за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Посилання апелянта на п. 2.2 Порядку № 109 є необґрунтованими, оскільки він стосується саме забудови земельної ділянки, а не реконструкції існуючого об'єкта, і наведена норма законодавства, яка містить відповідне виключення із загального правила надання містобудівних умов та обмежень, має вищу юридичну силу, ніж п. 2.2 Порядку № 109, який є підзаконним нормативно-правовим актом.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у спірних містобудівних умовах та обмеженнях міститься застереження щодо необхідності оформлення права користування відповідною земельною ділянкою і 19.04.2018 р. ТОВ Кібо менеджмент груп укладено з КМР договір оренди такої земельної ділянки.

Аналізуючи доводи апелянта щодо підписання оскаржуваних ним містобудівних умов та обмежень неуповноваженою особою відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Так, Положенням № 90 передбачено, що директор Департаменту має першого заступника та заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади за його поданням Київським міським головою; видає накази у межах своїх повноважень, організовує та контролює їх виконання (п.п. 9, 10).

Спірні містобудівні умови та обмеження підписання заступником директора Департаменту ДАБК В. Антоненко, яка призначена на посаду розпорядженням Київського міського голови від 15.07.2016 р. № 717 та якій наказом Департаменту від 18.07.2016 р. № 252/01 надано право підпису документів, зокрема містобудівних умов та обмежень., що крім іншого підтверджується судовим рішенням у справі № 826/4181/17, яке набрало законної сили.

Отже, наведені доводи апелянта є безпідставними, про що, зокрема зазначалося й судом першої інстанції.

Посилання апелянта на відсутність у спірних містобудівних умовах та обмеженнях показника (числового значення) гранично допустимої висоти будівлі, максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, показника (числового значення) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови, показника (числового значення) мінімально допустимої відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд, повної та чіткої інформації щодо планувальних обмежень, судова колегія зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами цієї справи, у пункті 1 оскаржуваних апелянтом Містобудівних умов та обмежень визначено необхідність встановити гранично допустиму поверховість об'єкта згідно вимог ДБН 360-92**, за умови дотримання інсоляційних вимог і нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд та на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, у пункті 2 міститься посилання на ч. 4 ст. 34 Закону № 3038-VІ, у п. 4 вказано, що об'єкт проектування знаходиться в середині кварталу та зазначено про необхідність розмістити об'єкт, у тому числі приямки, вхідні групи, сходи та інші конструктивні елементи будівлі, дренажі, оглядові колодязі і мережі, що обслуговують будівлю, на ділянці поза межами охоронних зон інженерних комунікацій, не порушуючи межі землекористування земельної ділянки, п. 5 складається з 17-ти окремих вимог та обмежень щодо здійснення товариством реконструкції та містить посилання на відповідні державні будівельні норми, нормативно-правові акти та рішення Київської міської ради, у п. 6 вказано про необхідність визначення з урахуванням побутових та протипожежних розривів від існуючих та запроектованих будівель і споруд відповідно до ДБН 360-92** п. 3.13 та табл. 1 дод. 3.1, ДБН В. 1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва , табл. 4 із визначенням ступеню вогнестійкості оточуючих будинків і споруд та зазначено про необхідність забезпечення нормативної інсоляції та освітленість приміщень об'єкта будівництва та приміщень будинків на суміжних ділянках.

Разом з тим, містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (поряд з технічними умовами та завданням на проектування) та призначені виключно для встановлення вимог, які мають бути враховані при подальшому проектуванні об`єктів містобудування, а тому посилання в них необхідність дотримання певних вимог містобудівного законодавства та врахування інтересів землекористувачів суміжних ділянок без конкретизації змісту не суперечить завданню містобудівних умов та нормам Закону № 3038-VІ.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що оскільки земельна ділянка, на якій розташовано спірний об`єкт реконструкції знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, то виходячи з вимог спеціального Порядку № 318 (зокрема, п. 8) визначення у п. 1 оскаржуваних позивачем Містобудівних умов та обмежень вимогу встановити граничнодопустиму поверховість на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, відповідач діяв у відповідності до вимог містобудівного законодавства.

Також апеляційний суд ще раз наголошує, що спірні містобудівні умови видані щодо реконструкції нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту , а тому відсоток забудови земельної ділянки та відстань до червоних ліній та ліній регулювання забудови не змінюється, тож відповідач правомірно посилався на відповідні положення нормативно-правових актів та визначив вимоги щодо розміщення напрямків, вхідних груп, сходів та інших конструктивних елементів будівлі, дренажу, оглядових колодязів і мереж, що обслуговують будівлю, а також встановив вимогу визначити мінімально допустиму відстань від об`єкта до існуючих будинків та споруд шляхом зазначення конкретних держаних будівельних норм, у відповідності до яких повинна здійснюватися розробка проектної документації для здійснення реконструкції.

Крім того, не зазначення в містобудівних умовах та обмеженнях конкретних даних, розрахунків та числових показників не може свідчити про порушення чинного законодавства України та бути підставою для їх скасування.

При цьому, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.07.2018 р. Департаментом ДАБК зареєстровано за № 073/09/01-2007/2 повідомлення ТОВ Кібо менеджмент груп про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті Реконструкція з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр , а 30.05.2019 р. проведено перевірку дотримання вказаним суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на зазначеному об`єкті, за результатами якої складено акт про відсутність порушень вимог законодавства.

Наведене у сукупності з іншими обставинами цієї справи додатково переконує судову колегію у тому, що в даному випадку відсутні достатні правові підстави для задоволення цього позову.

З приводу доводів апелянта щодо здійснення третьою особою будівництва четвертого поверху колегія суддів зазначає, що за робочим проектом, яким передбачалась реконструкція двоповерхового цегляного нежилого будинку під медичний центр з надбудовою третього (мансардного) поверху, було видано експертний звіт від 6 квітня 2018 року № 7-266-17-ЕП/КО. Над третім (мансардним) поверхом проектом передбачене технічне горище. Згідно з пунктом Б.8 Додатка Б до ДБН В .2.2-9-2009 Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення при визначенні поверховості будинків технічне горище не враховується. Тобто, будівля згідно з чинними будівельними нормами та відповідно до проекту має три поверхи та технічне горище.

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції, подальше розроблення проектної документації на підставі вихідних даних (в тому числі містобудівних умов та обмежень) та здійснення будівельних робіт не впливає на правомірність виданих спірних містобудівних умовам та обмежень і не є предметом судового розгляду в цій справі.

Надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародно-діловий центр підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2019 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

При цьому, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародно-діловий центр залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: