Ухвала

від 28.10.2019 по справі 2/234

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2/234

У Х В А Л А

28 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Марівер про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказану ухвалу отримано скаржником 15.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.

У свою чергу, у межах встановленого судом строку, скаржник подав клопотання у якому вказав про те, що апеляційну скаргу подано не 23.09.2019, а 13.09.2019, долучивши копію примірника апеляційної скарги із відміткою суду першої інстанції про її прийняття.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем визначеного частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) п`ятнадцятиденного строку при поданні 13.09.2019 апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, що отримана 03.09.2019.

У поданому клопотанні скаржник також просив про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що суд вправі продовжити лише строк, який ним був встановлений. Повноважень суду щодо продовження строку встановленого законом, норми КАС не передбачають.

Відповідно до частини другої статті 297 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин першої-другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто суд має право на власний розсуд визначати цей строк виключно в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначалося, скаржнику було встановлено максимально дозволений законом строк усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання ухвали. На переконання колегії суддів, суд апеляційної інстанції у такому випадку позбавлений можливості продовжити цей строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом, який суд, як зазначалося, не вправі продовжувати.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 73 КАС передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частин першої, другої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Проте, відповідач не надав на підтвердження викладених у клопотанні обставин будь-яких доказів на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору у строк, встановлений судом.

Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги - відсутні.

Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя І.В. Федотов