Постанова

від 05.02.2013 по справі 2/234-47/90-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа№ 2/234-47/90-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тарасенко К.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Михальської Ю.Б.

За участі представників:

Від прокуратури: не з`явився

Від позивача: Герасименко О.В. представник

Від відповідача: Безносик А.О. представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року (повний текст підписано 17.04.2011 року) у справі № 2/234-47/90-2012 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс»

доКиївської міської ради

за участю Прокуратури міста Києва

провизнання незаконним пункту 4.6 рішення та визнання недійсним і виключення абзацу пункту 8.4 договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування п.4.6 рішення Київради від 23.12.2004 №924/2334 та визнання недійсним та виключення абзацу пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі будинків (крім службової), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 16.09.2005 №85-6-00315.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2009 у справі № 2/234, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2012 рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2009 у справі № 2/234 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вищезазначені рішення Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не було повно та об`єктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2012 справі присвоєно номер №2/234-47/90-2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2012 позов задоволено, визнано незаконним та скасовано пункт 4.6 рішення Київської міської ради від 23.12.2004 №924/2334 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка № 2) у Печерському районі м. Києва» щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10% загальної площі будинків (крім службової).

Визнано недійсним та виключено абзац тринадцятий пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва, що зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації), та зроблений запис від 16.09.2005 за № 82-6-00315 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме: щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі будинків (крім службової).

Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» державне мито в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 315,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду міста Києва, Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.04.12 по справі № 2/234-47/90-2012 та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про відсутність порушення Київською міською радою норм законодавства при прийнятті оспорюваного в частині рішення та укладенні на підставі останнього договору оренди земельної ділянки.

Крім того, скаржник зазначає, що Договір оренди земельної ділянки в існуючій редакції підписано позивачем, а тому ТОВ «Будспецсервіс» фактично погодилось із передбаченими даним договором умовами оренди земельної ділянки та визначеними пунктом 13 ст. 8.4. розділу 8 Договору зобов`язаннями.

Відповідач також зазначає, що обов`язки позивача, визначені положеннями укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, виникли з моменту реєстрації даного договору, а саме 16.09.2005, тобто, до набрання чинності Законом України від 16.09.2008 № 509 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву».

Апелянт також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в частині недотримання процедури зміни підстав позову, а також на пропуск позивачем строку позовної давності.

Представник позивача 30.07.2012 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2012 у справі № 2/234-47/90-2012 без змін.

Представник відповідача 30.10.2012 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав додаткові пояснення по справі, в яких просив рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити повністю.

05.02.2013 від представника позивача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі, до яких додано сертифікати відповідності об`єктів будівництва, розташованих на земельній ділянці, що є об`єктом оренди за спірним Договором, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

У свою чергу представник відповідача 05.02.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав письмові пояснення по справі та копію довідки про перерахування позивачем пайових коштів на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету у сумі 3609,252,79 тис. грн.

Представник прокуратури у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника прокуратури, який повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

23.12.2004 Київською міською радою було прийнято рішення «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка № 2) у Печерському районі м. Києва» (надалі Рішення).

Пунктом 1 Рішення затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка № 2) у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до п. 2 Рішення припинено Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України право користування частиною земельної ділянки площею до 1,53 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 14.01.58 № 86 військовій частині № 16809 під будівництво житлових будинків та дитячого садку (лист-згода від 14.09.2004 № 227/2984) та віднесено її до земель запасу житлової та громадської забудови.

Згідно з п. 3 Рішення передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс», за умови виконання пункту 4 Рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 19,55 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка № 2) у Печерському районі м. Києва, у тому числі: площею 18,02 га - за рахунок земель міської забудови; площею 1,53га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

У відповідності до п. 4.6. Рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» має передати Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 10 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі п. 41 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 № 267/1142 «Про бюджет м. Києва на 2004 рік» (надалі оспорюваний пункт рішення).

08 липня 2005 року між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» (орендар), на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 924/2334, укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) про що зроблений запис від 16.09.2005 за № 82-6-00315 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004 року № 924/2334, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену Договором.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі п. 41 рішення Київради від 18.12.2003 № 267/1142 «Про бюджет м. Києва на 2004 рік».

Пунктом 14 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» 16.09.2008 № 509-VI було доповнено Закон України «Про планування і забудову територій» статтею 27-1, частиною 8 вказаної статті закріплено, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 № 800-VI, було змінено ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», а частина 8 ст. 27-1 було викладено в такій редакції: Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

Листом № 32 від 29.05.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» звернувся до Київської міської ради, в якому з метою приведення рішення Київради та Договору оренди у відповідність до Закону України «Про планування і забудову територій», з урахуванням змін внесених Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», просив виключити п.4.6 Рішення Київради від 23.12.2004 №924/2334 та виключити абзац щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради 10 % загальної площі будинків (крім службової) пункту 8.4 спірного Договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечень на вказану пропозицію не надав.

Листом № 05-358/18994 від 09.07.2009 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) повідомило позивача про те, що рішення Київради про виключення п. 4.6 рішення Київради від 23.12.2004 №924/2334 та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки не приймалось, а питання про внесення змін до Договору від 16.09.2005 № 82-6-00315 буде розглянуто після прийняття Київрадою відповідного рішення. Однак в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем рішення щодо виключення п. 4.6 рішення Київради від 23.12.2004 №924/2334.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, щодо недопустимості застосування наведеної норми права до спірних правовідносин, з посиланням на те, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 не має зворотної дії у часі, з наступних підстав.

Згідно з абзацом 2 п. 7 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об`єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» 16.09.2008 № 509-VI, пунктом 14 якого було доповнено Закон України «Про планування і забудову територій» статтею 27-1, частина 8 якої визначає, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею обов`язок відповідача по передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі будинків (крім службової), обумовлене у оскаржуваному положенні п.4.6 Рішення Київради від 23.12.2004 №924/2334 та оспорюваному абзаці тринадцятому пункту 8.4 Договору оренди земельної ділянки № 82-6-00315 від 16.09.2005, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 16.09.2005 №85-6-00315, припинився і вказані пункти Рішення і Договору, стали суперечити на майбутнє вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» 16.09.2008 № 509-VI (п. 14) та ч. 8 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» 16.09.2008 № 509-VI).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що пункт 4.6 Рішення Київської міської ради від 23.12.2004 №924/2334 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка № 2) у Печерському районі м. Києва» щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10% загальної площі будинків (крім службової) та абзац тринадцятий пункту 8.4 Договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва, що зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації), та зроблений запис від 16.09.2005 за № 82-6-00315 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме: щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі будинків (крім службової) не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив приведення у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішення «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка № 2) у Печерському районі м. Києва» та Договору оренди земельної ділянки від 08 липня 2005 року, про необхідність якого зазначено у перехідних положеннях закону, посилання відповідача на відсутність порушень в його діях не відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2009 у справі №2/234 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 у справі № 2/234, Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не було повно та об`єктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами законодавчих норм, встановлених нормами пункту 7 розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якими:

по-перше - договори про пайову участь, які укладені до набрання чинності норм зазначеним Законом і не виконані замовниками у повному обсязі на поточний момент, у разі встановлення в таких договорах інших обсягів сплати коштів пайової участі, ніж визначено цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

по-друге - будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об`єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, які на поточний момент не виконані у повному обсязі замовниками будівництва, підлягають приведенню у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи, що оскаржувані положення п.4.6 Рішення Київради від 23.12.2004 №924/2334 та оспорюваний абзац тринадцятий пункту 8.4 Договору оренди земельної ділянки № 82-6-00315 від 16.09.2005 прямо суперечать чинному законодавству, вони підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Крім того, скаржник зазначає, що Договір оренди земельної ділянки в існуючій редакції підписано позивачем, а тому ТОВ «Будспецсервіс» фактично погодилось із передбаченими даним договором умовами оренди земельної ділянки та визначеними абзацом 13 п. 8.4. розділу 8 Договору зобов`язаннями, однак підписання позивачем спірного Договору не змінює тієї обставини, що оспорюваний абзац 13 п. 8.4. Договору не відповідає чинному законодавству.

Помилковим також є твердження відповідача, що обов`язки позивача, визначені положеннями укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки, виникли з моменту реєстрації даного договору, а саме 16.09.2005, оскільки виконання абзацу 13 п.8.4.Договору фактично неможливе до здачі в експлуатацію об`єктів, які відповідно до наданих позивачем сертифікатів відповідності збудовані на земельній ділянці переданій в оренду за спірним Договором.

Щодо посилання апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності, та, як наслідок, відсутність підстав для його задоволення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом № 32 від 29.05.2009 з проханням привести рішення Київради та договір оренди в оспорюваних частинах у відповідність до Закону України «Про планування і забудову територій», але відповідач жодних дій по внесенню відповідних змін не вчинив, як вбачається з листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 09.07.2009 № 05-358/18994, позивача було повідомлено, що рішення Київради про скасування п.4.6 рішення Київради від 23.12.2004 р. № 924/2334 та виключення абзацу пункту 8.4 Договору оренди земельної ділянки (щодо передачі Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі будинків (крім службової) від 16.09.2005 №85-6-00315 не приймалось, відтак позивач дізнався про порушення його прав з 09.07.2009, а враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом 16.07.2009, трирічний строк позовної давності позивачем не пропущено, а у задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності слід відмовити, у зв`язку з відсутністю пропуску строків позовної давності.

Щодо твердження апелянта про прийняття судом першої інстанції змін підстав позову, без дотримання відповідної процедури, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Письмові пояснення від 06.03.2012 не є процесуальним документом з яким ст. 22 ГПК України пов`язує можливість змін підстав позову, та, за своїм змістом, не є заявою про зміну підстав позову, а отже твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2012 по справі № 2/234-47/90-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 2/234-47/90-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддяТарасенко К.В.

СуддіГаврилюк О.М.

Михальська Ю.Б.