Постанова

від 23.10.2019 по справі 220/1900/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 220/1900/16-ц

провадження № 61-26251 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

представник позивачів - ОСОБА_5 ;

відповідач - фермерське господарство С-Колос ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - на рішення Апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Лопатної М. Ю., Мироненко І. П.,

від 24 травня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України

у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , кожен окремо, звернулися до суду з ідентичними позовами до фермерського господарства С-Колос (далі - ФГ С-Колос ) про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Позовні заяви мотивовані тим, що кожна із них у 2011-2012 роках (деякі договори без дати) уклали з ФГ С-Колос договори оренди належних їм земельних ділянок на 7 років. При підписанні вказаних договорів оренди вони передали представнику відповідача державні акти на право власності на земельні ділянки, які з його слів, необхідні були для державного оформлення договорів. Проте до теперішнього часу державні акти на землю їм не повернуто, належні їм примірники договорів оренди земельних ділянок вони також не отримали. На звернення до відповідача щодо отримання примірників договорів їм було повідомлено, що вони отримають їх після повернення з державної реєстрації. У подальшому вони звернулися до Держкомзему за отриманням копії договорів оренди, з яких дізналися, що договори з кожним із них укладено на 49 років, про що вини не знали та такий строк оренди з відповідачем не погоджували. Крім того, вказували, що відповідач з часу укладення договорів оренди земельних ділянок жодного разу не виплатив їм орендну плату.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили суд розірвати укладені між ними та ФГ С-Колос договори оренди земельних ділянок.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області

від 02 грудня 2016 року позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер цивільної справи № 220/1900/16-ц.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області

у складі судді Якішиної О. М. від 16 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ С-Колос , який зареєстрований 23 лютого 2012 року. Зобов`язано ФГ С-Колос повернути ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку у придатному для використання стані.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФГ С-Колос , який зареєстрований 23 лютого 2012 року. Зобов`язано ФГ С-Колос повернути ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку у придатному для використання стані.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та

ФГ С-Колос , який зареєстрований 26 жовтня 2011 року. Зобов`язано

ФГ С-Колос повернути ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку

у придатному для використання стані.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та

ФГ С-Колос , який зареєстрований 29 липня 2012 року. Зобов`язано

ФГ С-Колос повернути ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку

у придатному для використання стані.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги та розриваючи спірні договори оренди земельних ділянок, суд першої інстанції виходив із того, що обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати та право орендодавців на її отримання виникає після проведення державної реєстрації договорів оренди землі. Відповідач орендну плату після державної реєстрації договорів оренди землі позивачам жодного разу не виплатив, що є порушенням умов договорів, а сплачена ним перед державною реєстрацією договорів сума у розмірі 35 тис. грн є орендною платою за попередніми договорами, які діяли до укладення між сторонами спірних договорів оренди. При цьому суд не вважав сплачену позивачам суму у розмірі

35 тис. грн авансом на декілька років вперед по спірним договорам оренди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2017 року апеляційну скаргу ФГ С-Колос задоволено частково. Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 березня 2017 рокускасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат

Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовів, апеляційний суд виходив із того, що висновок суду першої інстанції про те, що сплачена кожній позивачці сума по 35 тис. грн є орендною платою за попередніми договорами оренди, які діяли до укладення між сторонами спірних договорів оренди, є помилковим, так як у матеріалах справи наявні письмові докази, які свідчать, що

у відповідача перед позивачами відсутня заборгованість за попередніми договорами оренди. Натомість, сума у розмірі 35 тис. грн, які отримали позивачі, є орендною платою за спірними договорами оренди, яка нарахована та виплачена їм за майбутні періоди орендної оплати, відповідно до наказу голови ФГ С-Колос від 01 лютого 2011 року № 20 Про виплату орендної плати .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -

ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року поновлено представнику ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -

ОСОБА_5 - строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року, відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Великоновосілківського районного суду Донецької області.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2019 року справу за позовами

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ФГ

С-Колос про розірвання договорів оренди земельних ділянок призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задоволено та прийнято їх відмову від позовів. Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області

від 16 березня 2017 рокута рішення Апеляційного суду Донецької області

від 24 травня 2017 року в частині вирішення позовів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ФГ С-Колос про розірвання договорів оренди земельних ділянок визнано нечинними, провадження

у справі за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ФГ С-Колос про розірвання договорів оренди земельних ділянокзакрито. Розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до ФГ С-Колос за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - на рішення Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року продовжено.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 , оскільки належним чином не дослідив та не врахував усіх обставин справи, а саме те, що спірний договір оренди без дати його укладання, який було зареєстровано 23 лютого

2012 року, не містить умов, які свідчили про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо виплати орендної плати наперед (авансом). У наданому відповідачем видатковому касовому ордері також не зазначено, що виплачена позивачці орендна плата у розмірі 35 тис. грн є платою за майбутні періоди. Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що відповідач виконав умови спірного договору оренди щодо сплати орендної плати на майбутнє є припущенням, що заборонено частиною четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року. Також апеляційний суд, пославшись на внутрішні документи відповідача (наказ, книга наказів), не врахував, що спірні правовідносини випливають не з вказаних документів, наданих відповідачем, а з умов спірного договору оренди земельної ділянки, який має виконуватися належним чином.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ФГ С-Колос на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Чинним законодавством не заборонено сплачувати орендну плату за договорами оренди землі на майбутнє, заявником не наведено жодної норми закону, яка б передбачала розірвання договору оренди за сплачену орендну плату наперед. Згідно з положень статті 531 ЦК України орендар має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов 'язання чи звичаїв ділового обороту.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між ОСОБА_3 та ФГ С-Колос було укладено договір оренди землі (без дати укладання), за умовами якого ОСОБА_3 передала в оренду С-Колос належну їй на праві власності земельну ділянку строком на

49 років. Державну реєстрацію вказаного договору оренди землі було проведено 23 лютого 2012 року.

Згідно з видаткового касового ордеру від 22 липня 2011 року ОСОБА_3 отримала від ФГ С-Колос 35 тис. грн орендної плати за землю.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором чи законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (частина перша статті 652 ЦК України).

У частині першій статті 32 Закону України Про оренду землі визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з положень частин першої та другої статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пред`являючи позов про розірвання договору оренди землі, ОСОБА_3 посилалася на те, що ФГ С-Колос у порушення умов пункту 11 укладеного між ними договору оренди землі, за яким орендна плата вноситься

у строк до 31 грудня поточного року , жодного разу не виплатив їй орендну плату.

Заперечуючи проти позову , ФГ С-Колос вказувало на те, що орендна плата була виплачена позивачці за майбутні періоди безпосередньо при укладенні договору оренди землі, підтвердженням чого є видатковий касовий ордер від 22 липня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала орендну плату у розмірі 35 тис. грн (т. 1, а. с. 72), а також звіт податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (т. 1, а. с. 74-92), згідно з якого

ФГ С-Колос протягом 2011-2015 років сплачено податки із сум, зазначених

у довідці про нарахування та виплату орендної плати за землю за період

з 01 січня 2011 року по 30 жовтня 2016 року (т. 1, а. с. 73).

При цьому відповідач посилався на наказ голови ФГ С-Колос

від 01 лютого 2011 року № 20 Про виплату орендної плати , за змістом якого у випадку звернення окремих орендодавців земельних ділянок про виплату орендної плати за землю за майбутні періоди по поважним причинам, наказано проводити виплати орендної плати у розмірі 35 тис. грн на один земельний пай при умові укладення договору оренди землі на

49 років (т. 2, а. с. 137).

Вказаний наказ голови ФГ С-Колос від 01 лютого 2011 року № 20 Про виплату орендної плати апеляційний суд взяв за основу ухваленого рішення.

Проте погодитися з цим не можна.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (cтаття 629 ЦК України).

Апеляційний суд, вказуючи, що позивачка отримала орендну плату за спірним договором оренди землі у розмірі 35 тис. грн, яка нарахована та виплачена їй за майбутні періоди орендної оплати, не звернув уваги на те, що договір оренди землі не містить умов про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо виплати орендної плати наперед. Крім того,

у наданому відповідачем видатковому касовому ордері також не зазначено, що виплачена позивачці орендна плата у розмірі 35 тис. грн є платою за майбутні періоди саме щодо укладеного між сторонами договору.

Посилання ФГ С-Колос на положення статті 531 ЦК України, згідно з якою орендар має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов 'язання чи звичаїв ділового обороту, є безпідставними.

Так, тлумачення вказаної норми цивільного права свідчить про те, що боржник може виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором. Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору оренди та спеціальні норми Закону України Про оренду землі , можна дійти висновку, що у цьому випадку вони не надають право боржнику виконати свій обов 'язок достроково без згоди контрагента за договором, який містить інші умови виконання зобов'язання. Крім того, ні відповідач, ні апеляційний суд не спростували належним чином доводи представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про те, що отримані кошти

у розмірі 35 тис. грн були виплачені за попереднім договором оренди.

Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що відповідач виконав умови спірного договору оренди щодо сплати орендної плати на майбутнє є припущенням, що заборонено частиною четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року.

При цьому апеляційний суд, пославшись на внутрішні документи відповідача (наказ, книга наказів), не врахував, що спірні правовідносини випливають не з вказаних документів, наданих відповідачем, а з умов спірного договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з цим з ФГ С-Колос підлягає стягненню на користь

ОСОБА_3 728 грн 40 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого нею за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року

в частині позову ОСОБА_3 до фермерського господарства С-Колос про розірвання договору оренди землі скасувати, рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області

від 16 березня 2017 року у цій частині залишити в силі.

Стягнути з фермерського господарства С-Колос на користь ОСОБА_3 728 грн 40 коп. (сімсот двадцять вісім гривень)

40 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого нею за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець