Постанова

від 29.10.2019 по справі 815/8539/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2019 року

Київ

справа №815/8539/13-а

адміністративне провадження №К/9901/5810/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 (суддя Іванов Е.А.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015 (судді Димерлій О.О., Романішин В.Л., Єщенко О.В.)

у справі № 815/8539/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Копійка-Р

до Державної податкової інспекції в м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними дій, скасування наказів та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Копійка-Р (далі - позивач, ТОВ Копійка-Р ) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ в м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними та скасування наказів відповідача №31 від 31.07.2013 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Копійка-Р та №52 від 13.08.2013 Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Копійка-Р , визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки товариства на підставі вказаних наказів, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2013 № 0005401502 та від 11.09.2013 №0005561502.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційну скаргу обґрунтованою тим, що при проведенні перевірки відповідачем встановлено наявність розбіжностей у податкових деклараціях з ПДВ за квітень, травень, червень, липень та серпень 2012 року. Касаційна скарга не містить обґрунтувань порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Текст касаційної скарги дублює висновки акта податкової перевірки. Доводи касаційної скарги не містять обґрунтувань в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом з тим, від позивача на адресу суду 26.02.2018 надійшло клопотання, підписане Головою ліквідаційної комісії ТОВ Копійка-Р , про закриття провадження у справі № 815/8539/13-а з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з ліквідацією ТОВ Копійка-Р .

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

В силу частини першої статті 354 цього Кодексу суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а також заяви і клопотання про закриття провадження по справі, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказів ДПІ у м. Іллічівську № 31 від 31.07.2013 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Копійка-Р та № 52 від 13.08.2013 Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Копійка-Р , відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у період з 01.08.2013 по 21.08.2013, державним податковим ревізором-інспектором відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ Копійка-Р від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів по деклараціях з ПДВ за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 342/15-02/37672913 від 29 серпня 2013 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- занижено суму податкових зобов`язань всього у розмірі 8444,14 грн (т.ч. по періодах: по декларації з ПДВ за квітень 2012 року у сумі 875,9 грн, по декларації з ПДВ за травень 2012 року у сумі 1456,25 грн, по декларації з ПДВ за червень 2012 року у сумі 2478,72 грн, по декларації з ПДВ за липень 2012 року у сумі 1981,23 грн, по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 1652,04 грн);

- безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ всього у розмірі 133361,27 грн. (в т.ч. по періодах: по декларації з ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 23339,82 грн., по декларації з ПДВ за травень 2012 року у розмірі 24325,03 грн., по декларації з ПДВ за червень 2012 року у розмірі 28332,13 грн., по декларації з ПДВ за липень 2012 року у розмірі 29325,92 грн., по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 28038,37 грн.), що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту всього у сумі 63211 грн. (в т.ч. по періодах: по декларації з ПДВ за квітень 2012 року у сумі 24213,72 грн., по декларації з ПДВ за травень 2012 року у сумі 25781,28 грн., по декларації з ПДВ за червень 2012 року у сумі 13214 грн.), а також до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту всього у сумі 78594,41 грн. (в т.ч. по періодах: по декларації з ПДВ за червень 2012 року на суму ПДВ 17596,85 грн., по декларації з ПДВ за липень 2012 року у сумі 31307,15 грн., по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 29690,41 грн.); що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2012 року у сумі 96103 грн. (з урахуванням акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №086/15-03-22-02/37672913 від 18.07.2013р., яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 114816 грн.); до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 46221 грн.

На підставі акту перевірки №342/15-02/37672913 від 29.08.2013, ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0005401502 від 09.09.2013, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 96 103 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 48 052 грн, та № 0005561502 від 11.09.2013, яким позивачу збільшила суму грошового зобов`язання з ПДВ на 69 332 грн (в т.ч. за основним платежем - 46 221 грн, за штрафними санкціями - 23 111 грн).

Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг,що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставами для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість стали висновки податкового органу, що завищення позивачем податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за квітень-серпень 2012 року, мало місце у зв`язку з тим, що підприємствами-контрагентами ТОВ Копійка-Р не відображено у складі податкових зобов`язань суми ПДВ, що були включені позивачем у перевіряємий період до складу податкового кредиту з ПДВ. Також податковий орган посилався на акти перевірок щодо дотримання податкового законодавства контрагентами ТОВ Копійка-Р .

Зокрема, зазначено, що контрагентами позивача у квітні - серпні 2012 року не було відображено у складі податкових зобов`язань суми ПДВ, що були включені до податкового кредиту ТОВ Копійка-Р , а саме:

- у квітні 2012 року: ПП Фірма Лукам в сумі ПДВ 2751,18 грн., ФОП ОСОБА_1 в сумі ПДВ 1174,20 грн, ПРАТ МТС Україна в сумі ПДВ 420,40 грн, ФОП ОСОБА_2 в сумі ПДВ 263,6 грн., ОСОБА_3 в сумі ПДВ 217,22 грн, КП Служба комунального господарства в сумі ПДВ 94,44 грн;

- у травні 2012 року: ТОВ НВП АРТХІМ в сумі ПДВ 2227,62 грн, ВТК КРУАССАН у вигляді ТОВ в сумі ПДВ 1921,18 грн, ПРАТ МТС Україна в сумі ПДВ 444,64 грн;

- у червні 2012 року: ПП ФІРМА ЛУКАМ в сумі ПДВ 3579,69 грн, ВТК КРУАССАН у вигляді ТОВ в сумі ПДВ 1585,57 грн, ПРАТ МТС Україна в сумі ПДВ 364,97 грн, ТОВ НЕКСО-Україна в сумі ПДВ 51,20 грн;

- у липні 2012 року: ТОВ Будівельно-монтажне управління №13 в сумі ПДВ 5000 грн., ПП Фірма Лукам в сумі ПДВ 4885,11 грн., ПРАТ МТС Україна в сумі ПДВ 404,21 грн.;

- у серпні 2012 року: ПП Фірма ЛУКАМ в сумі ПДВ 6792,49 грн, ТОВ Мабрук ТМ в сумі ПДВ 360, 23 грн, Ізмаїльська районна лікарня Державної ветеринарної медицини у сумі ПДВ 333,33 грн.

Наведеними положеннями Податкового кодексу України встановлено обставини, з настанням яких пов`язано виникнення у платника податку права на віднесення сум до складу податкового кредиту. При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отримана контролюючим органом інформація про можливі порушення контрагентами позивача податкової дисципліни повинна перевірятися у встановленому законом порядку та не може слугувати беззаперечним доводом про порушення позивачем податкової дисципліни.

Судами встановлено, що контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстрованими юридичними особами та платниками ПДВ, мали право виписувати податкові накладні і щодо них або їх посадових осіб відсутні рішення судів щодо здійснення фіктивного підприємництва або укладення недійсних правочинів.

Крім того, правомірність формування в лютому-серпні 2012 року позивачем податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі № 815/5638/13-а, яка набрала законної сили; правомірність формування в квітні 2012 року позивачем податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ Фрейд-Голд встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі №815/6507/13-а, яка також набрала законної сили.

Вірними є і висновки суду апеляційної інстанції щодо безпідставності посилання податкового органу на анулювання за ініціативою податкового органу свідоцтв платників ПДВ ПП Вторметмаркет та ТОВ Акше , оскільки податковий кредит з вказаними контрагентами сформовано позивачем за період квітень-серпень 2012 року (ПП Вторметмаркет ) та липень-серпень 2012 року (ТОВ Акше ), тоді як анулювання свідоцтв вказаних юридичних осіб відбулося в січні і квітні 2013 року відповідно.

Податковим органом в ході проведення податкової перевірки було підтверджено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, оплата грошових коштів контрагентам, що підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та подальшою реалізацією отриманого товару.

Не можна залишити поза увагою і висновки судів попередніх інстанцій про порушення податковим органом процедури проведення позапланової перевірки позивача.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Слід зазначити, що норми Податкового кодексу України, обмежуючи строки проведення виїзних податкових перевірок, тим самим встановлюють межі контролю з боку фіскального органу за господарською діяльністю платників та забезпечують паритет публічного та приватноправового інтересу учасників економічної діяльності.

З настанням та закінченням строку закон пов`язує виникнення, зміну та припинення суб`єктивних прав та обов`язків сторін, а тому сплив законодавчо установленого строку є юридичним фактом, що припиняє відповідне правовідношення. У контексті розглядуваних правовідносин правовим наслідком закінчення строку проведення податкової перевірки є втрата податковим органом права на призначення та проведення такої перевірки.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 238, 354, 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Голови ліквідаційної комісії ТОВ Копійка-Р про закриття провадження у справі.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015 у справі № 815/8539/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко