Постанова

від 23.10.2019 по справі 623/3418/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 623/3418/16-ц

провадження № 61-33241св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В.С., Ігнатенка В.М., Стрільчука В. А., Тітова М.Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Злагода ,

треті особи: Реєстраційна служба Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2017 року, у складі суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М., Швецової Л.А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода (далі - СТОВ Злагода ), треті особи: Реєстраційна служба Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області, про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 липня 2016 року вона є власником земельної ділянки площею 5, 7659 га розташованої на території Довгенківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

На підставі договору оренди землі, укладеного 19 листопада 2007 року між її батьком ОСОБА_2 , спадкоємцем якого вона є, та СТОВ Злагода , вказаною земельною ділянкою користується відповідач на умовах оренди.

У пункті 39 договору оренди землі, сторони погодили можливість на одностороннє розірвання такого договору, за умови попередження заінтересованої сторони за два місяці до початку польових робіт, але не пізніше 10 січня поточного року.

14 листопада 2016 року вона звернулася до відповідача із заявою-повідомленням про розірвання вказаного договору оренди землі в односторонньому порядку відповідно до положення пункту 39 цього договору, однак СТОВ Злагода відмовилося розірвати договір оренди.

Посилаючись на викладене та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила визнати розірваним договір оренди земельної ділянки площею 5, 7659 га розташованої на території Довгенківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, укладений 19 листопада 2007 року між її батьком ОСОБА_2 та СТОВ Злагода та зобов`язати відповідача повернути їй земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року у складі головуючого судді Бессонової Т.Д. позов задоволено. Визнано розірваним договір оренди земельної ділянки розташованої на території АДРЕСА_1 , площею 5, 7659 га, кадастровий номер 6322882500:03:000:0011, укладений 19 листопада 2007 року між спадкодавцем позивача ОСОБА_2 та СТОВ Злагода . Зобов`язано СТОВ Злагода передати ОСОБА_1 земельну ділянку розташовану на території АДРЕСА_1 , площею 5, 7659 га, кадастровий номер 6322882500:03:000:0011.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умовами спірного договору оренди земельної ділянки передбачено право сторін на розірвання цього договору в односторонньому порядку за умови письмового попередження заінтересованої сторони, за два місяці до початку польових робіт, але не пізніше 10 січня поточного року, яке не обумовлене ніякими додатковими умовами, яким скористалася позивач, як власник земельної ділянки й вчасно надіслала відповідачу письмове повідомлення про свій намір.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2017 року апеляційну скаргу СТОВ Злагода задоволено.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач не навела підстав, передбачених законом або договором, для розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Доводи позивача щодо можливості розірвання договору оренди землі з підстав, передбачених пунктом 39 договору оренди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в даному пункті сторони погодили лише процедуру, за умови дотримання якої договір оренди може бути розірвано в односторонньому порядку, з урахуванням вимог пунктів 37, 38 цього договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував положення частин третьої, четвертої статті 31 Закону України Про оренду землі та того, що позивач своєчасно повідомив орендаря про розірвання договору оренди, виконавши вимоги пункту 39 договору оренди землі і має законні підстави для розірвання цього договору, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що сторони укладаючи спірний договір погодили взаємозв`язок пунктів 38 і 39, які не можуть діяти окремо один від одного, який спростовується пунктом 37 цього договору, який передбачено, що дія договору припиняється й в інших випадках, передбачених законом.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання заперечень на касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У поданих 02 листопада 2017 року запереченнях, СТОВ Злагода просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість, та безпідставність доводів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою, другою та третьою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5, 7659 га розташованої на території Довгенківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 липня 2016 року, виданого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Зелінською Т.І. за реєстровим № 1-448, після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ Злагода було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено 30 вересня 2008 року запис під № 040867200247.

20 вересня 2012 року укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19 листопада 2007 року, яку зареєстровано в міськрайонному управлінні Держкомзему у місті Ізюм і Ізюмському районі Харківської області 11 грудня 2012 року за № 632288254001573.

Пунктом 37 договору оренди земельної ділянки, укладеного 19 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ Злагода передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

У пункті 38 цього договору зазначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 39 вказаного договору оренди земельної ділянки розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається лише за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони, за два місяці до початку польових робіт, але не пізніше 10 січня поточного року.

14 листопада 2016 року позивач ОСОБА_1 письмово повідомила СТОВ Злагода про розірвання в односторонньому порядку договору оренди земельної ділянки від 19 листопада 2007 року, відповідно до умов пункту 39 цього договору.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою та третьою статі 651 ЦК Українивизначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частин другої та третьої статті 653 ЦК Україниу разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можливо зробити висновок, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору у односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Згідно із частиною четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Тлумачення частини четвертої статті 31 зазначеного законусвідчить, що за загальним правилом не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації.

Саме такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року справа № 420/504/16-ц, від 26 вересня 2018 року справа № 623/2953/16-ц, від 24 січня 2019 року справа № 388/1253/15-ц, від 17 липня 2019 року справа № 388/1251/15-ц.

Відповідно до пункту 39 договору оренди земельної ділянки від 19 листопада 2007 року дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони, за два місяці до початку польових робіт, але не пізніше 10 січня поточного року.

Ураховуючи наведене, встановивши, що позивач виявила бажання розірвати укладений із відповідачем договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству та умовам договору оренди, на виконання пункту 39 цього договору направила СТОВ Злагода відповідну заву-повідомлення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та визнання договору оренди земельної ділянки розірваним.

Апеляційний суд, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, не врахував наведених положень законодавства та умов договору, і скасував судове рішення, яке відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції були належним чином оцінені подані сторонами докази, вірно встановлені обставини справи та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а апеляційний суд помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 413 ЦПК Українисуд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин ухвалене судом апеляційної інстанції судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з підпунктом в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу позивача задоволено частково та залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, то з відповідача СТОВ Злагода на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, який позивач сплатила за подання касаційної скарги у розмірі 1443,73 грн (квитанція від 30 серпня 2017 року № 34).

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2017 року скасувати.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року залишити в силі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений у зв`язку переглядом справи у суді касаційної інстанції в розмірі 1 443,73 гривень (одна тисяча чотириста сорок три гривні 73 копійки).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:В.С. Жданова В.М. Ігнатенко В.А. Стрільчук М.Ю. Тітов