Рішення

від 15.10.2019 по справі 200/7670/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 р. Справа№200/7670/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Некрилової О.А. та представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Тернинко С.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Спільного підприємства «Агроспецмонтажник» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Спільне підприємство «Агроспецмонтажник» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.02.2019 року № 0020134503, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 10200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним оскільки у разі, якщо у платника податку протягом звітного (податкового) періоду відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі від`ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період, на підставі п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, не надається.

Крім цього позивач зазначив, що у податкових періодах, вказаних в акті перевірки від 25.01.2019 року у підприємства були відсутні показники, які підлягають декларуванню, а саме, в ці періоди не було податкових зобов`язань, не було від`ємного значення ПДВ попередніх періодів, а отримані податкові накладні не створюють показники, які підлягають обов`язковому декларуванню, оскільки підприємство не скористалось своїм правом на оформлення податкового кредиту.

Позивач вважає, що враховуючи відсутність об`єкта оподаткування мав всі правові підстави не подавати декларацій з ПДВ за періоди за лютий 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, жовтень 2017 року, грудень 2017 року, березень 2018 року та травень 2018 року.

Відповідач надав відзив на позов, у якому, серед іншого зазначив, що 25 січня 2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань неподання ним податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, березень, травень 2018 року (акт перевірки № 135/05-099-45-03/21952182), під час якої було встановлено, що за даними ЄРПН, позивач здійснював у відповідних періодах операції з реалізації та придбання ТМЦ.

Таким чином, позивачем, на порушення вимог п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16, п. 46.1 ст. 46, п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України не подано податкові декларації з ПДВ за лютий, квітень - серпень, жовтень, грудень 2017 року; березень та травень 2018 року.

Наведені обставини стали підставою для прийняття ГУ ДФС у Донецькій області 27.02.2019 податкового повідомлення - рішення №0020134503 про нарахування підприємству штрафних санкцій відповідно до п. 120.1. ст.120 Податкового кодексу України у розмірі 10200 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року закрито підготовче провадження за адміністративним позовом та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 15 жовтня 2019 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Спільне підприємство Агроспецмонтажник , згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 19.02.1992 року зареєстровано як юридична особа.

Як платник податків, у тому числі податку на додану вартість, позивач перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Як видно з матеріалів справи, Головним управління ДФС у Донецькій області, з дотриманням строків давності, визначених ст. 102 ПК України, відповідно до положень п. 76.3 ст. 76 ПК України, було проведено камеральну перевірку з питань неподання СП Агроспецмонтажник податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, березень, травень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.01.2019 року №135/05-099-45-03/21952132, відповідно до якого встановлено неподання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, квітень - серпень, жовтень, грудень 2017 року; березень та травень 2018 року, чим порушено вимоги пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, підпункту 75.1.1 пункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, у порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

За даними ЄРПН, у СП Агроспецмонтажник наявні операції, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України, а саме операції з придбання за даними ЄРПН з періодом виписки лютий 2017 року у сумі ПДВ 6722,09 грн., квітень 2017 року у сумі ПДВ 1695,59 грн., травень 2017 року у сумі ПДВ 4159,66 грн., червень 2017 року у сумі ПДВ 2391,95 грн., липень 2017 року у сумі ПДВ 7158,73 грн., серпень 2017 року у сумі ПДВ 3143 грн., жовтень 2017 року у сумі ПДВ 1483,74 грн., грудень 2017 року у сумі ПДВ 1494,15 грн., березень 2018 року у сумі ПДВ 1526,71 грн., травень 2018 року у сумі ПДВ 2583 грн. (а.с. 7-9)

На підставі акта перевірки від 25.01.2019 року №135/05-99-45-03/21952182 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 27.02.2019 року № 0020134503, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 200,00 грн. (а.с. 10).

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій до спріного податкового повідомлення - рішення (а.с.11) враховуючи факт, що до платника податків було застосовано штраф за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість, згідно податкового повідомлення - рішення від 11.09.2018 року № 0052914503 до позивача застосовано фінансові санкції - по 1020 грн. за кожен випадок неподання декларації з ПДВ.Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України закріплено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2 цієї ж статті, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

У свою чергу, пунктом 203.3 статті 203 Розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, тлумачення вказаних норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку на додану вартість має обов`язок що подачі податкової декларації за звітний період (календарний місяць), у разі існування двох обставин у такому періоді, а саме, виникнення об`єкта оподаткування та/або наявність показників, які підлягають декларуванню.

За таких обставин, для з`ясування наявності чи відсутності у позивача обов`язку щодо подачі декларацій з ПДВ за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, березень, травень 2018 року, у даній справі необхідним встановлення того, чи виник у позивача у спірні звітні періоди об`єкт оподаткування та/або чи існували показники, які підлягають декларуванню.

Стосовно виникнення у позивача об`єкта оподаткування з податку на додану вартість у спірний період - лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, березень, травень 2018 року, суд зазначає наступне.

Як регламентовано положенням статті 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

У той же час, відповідно до статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Надані відповідачем докази, а саме, витяг з ЄРПН щодо позивача та копії податкових накладних та квитанцій не підтверджують постачання/продажу позивачем товарів у спірний період.

Зокрема, з наданого відповідачем витягу з ЄРПН видно, що всі операції з продажу товарів позивачем здійснено у березні, вересні та листопаді 2017 року та у лютому і квітні 2018 року, тобто у періоді, що не був предметом перевірки та не є спріним.

У ході розгляду справи судом встановлено, підтверджується наявними у справі матеріалами, що у період лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, березень, травень 2018 року СП Агроспецмонтажник не здійснювалось жодної із перелічених ПК України операцій з постачання відповідних товарів, що свідчить про відсутність у позивача об`єкта оподаткування з податку на додану вартість у спірний період - лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, березень, травень 2018 року

Щодо показників, які підлягали декларуванню позивачем у спірному періоді, судом встановлено наступне.

Відповідач не заперечує факту придбання товарів у спірний період та того, що згідно даних Єдиного реєстру накладних у вказані звітні періоди, було зареєстровано податкові накладні.

Позивачем надано відповідні податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію та та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Отже, у спірний період позивачем здійснено операції, суми податку на додану вартість за якими відносяться до податкового кредиту позивача

Відповідач посилається на те, що формою податкової декларації з ПДВ та Порядком її подання та заповнення, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року передбачено відображення операцій постачання, придбання та від`ємного значення .

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить чіткого визначення поняття "показники, які підлягають декларуванню" або вичерпного їх переліку.

Суд зазначає, що відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, за результатами реєстрації всіх вищезазначених податкових накладних на придбання товарів у спріний період позивач отримав право на формування податкового кредиту, яке з огляду на положення п.198.6 ст. 198 ПК України, позивач має право реалізувати протягом 1095 днів з дати складання кожної податкової накладної.

Крім того, відповідач у спірний період не декларував показників суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та підлягають обов`язковому декларуванню.

Зазначене підтверджується даними податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року (останньої декларації перед початком спірного періоду з показниками діяльності, поданої позивачем) де в рядку 21 не зазначено будь яких показників, які б мали переноситись в декларацію за лютий 2017 року та подальші податкові періоди.

Враховуючи викладене, у спріний період у позивача були відсутні об`єкт оподаткування податком на додану вартість та показники, які підлягають декларуванню, що виключає обов`язок позивача подавати відповідні декларації з ПДВ та виключає право відповідача застосовувати до позивача штраф за неподання таких декларацій.

Отже, позовні вимоги є правомірними обгрунтованими та підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення - рішення протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 921,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства «Агроспецмонтажник» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.02.2019 року № 0020134503, яким до СП Агроспецмонтажник застосовано штрафні санкції в сумі 10 200,00 грн. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 0020134503, яким до СП Агроспецмонтажник застосовано штрафні санкції в сумі 10 200,00 грн.

Стягнути на користь Спільного підприємства «Агроспецмонтажник» (код ЄДРПОУ 21952182, місцезнаходження: вул. Гагаріна, 12-А, м. Авдіївка, Донецька область, 86065) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, 85726).

Повне рішення складене 25 жовтня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч