Ухвала

від 29.10.2019 по справі 280/2380/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

29 жовтня 2019 рокуСправа № 280/2380/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області (далі -відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання позивача від 29 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою;

2) скасувати рішення відповідача №26 від 29 березня 2019 року Про надання згоди на поділ земельної ділянки ;

3) зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача від 29 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та надати відповідь у встановлені законодавством строки.

28.10.2019 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити дію рішення Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області №26 від 29.03.2019 Про надання згоди на поділ земельної ділянки та заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності вказаних земельних ділянок до винесення рішення по справі та набрання ним законної сили.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, 29.03.2019 відбулася 21 сесія Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, на якій було прийняте рішення Про надання згоди на поділ земельної ділянки . На вказаній сесії сільська рада розглянула заяви громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про розробку технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Ці громадяни отримали згоду від сільської ради на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2320988800:01:010:0030 на землях Підгірненської сільської ради, площею 8,4888 га на шістьох земельних ділянках із зазначенням площі кожному окремо. Звертає увагу, що вказаним громадянам надана згода на поділ земельної ділянки, яку хотів заявник для ведення особистого селянського господарства. Разом з тим, його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки не розглянуто відповідно до вимог чинного законодавства та не надано вмотивованої відповіді. У зв`язку з викладеним, позивач вважає оскаржуване рішення №26 від 29.03.2019 Про надання згоди на поділ земельної ділянки протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому у разі задоволення позовних вимог вказує, що існує реальна загроза в утрудненні його виконання. Крім того, вказує, що рішеннями відповідача від 24.09.2019 вищевказаним третім особам надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства та вирішено замовити їм проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим просить суд заборонити третім особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності спірної земельної ділянки до набрання рішенням суду законної сили.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 ст.150 КАС України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Необхідно звернути увагу, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення Про надання згоди на поділ земельної ділянки №26 від 29.03.2019 може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Крім того, позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Надані позивачем до заяви копії рішень відповідача від 24.09.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства третім особам не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду), оскільки процес передачі земельної ділянки у власність або користування (оренду) є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому, надання дозволу на розробку проекту землеустрою не змінює правовий режим власності чи користування земельних ділянок. Таким чином, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою третім особам не порушує будь-які права позивача та не свідчить про ускладнення виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, або доказів того, що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду буде неможливий; або очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням.

Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 29.10.2019.

Суддя М.О. Семененко