Рішення

від 10.10.2019 по справі 480/2808/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 р. Справа № 480/2808/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - адвоката Кучкової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАВТО" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що згідно постанови № КВ1112/1359/АВ/НП/СЛТД/ФС-414 від 25.06.2019 посадовою особою Головного управління Держпраці у Київській області на позивача накладено штраф у розмірі 417300,00 грн. за порушення вимог ст.265 Кодексу законів про працю України, що полягало у ненаданні документів, необхідних для перевірки.

Про проведення перевірки та її результати позивач дізнався із постанови про накладення штрафу, в якій зазначено, що відбулося інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивача за адресою: м.Київ, вул.Симона Петлюри, 28-32, автостанція Київ АС`Київ , про що складений акт інспекційного відвідування від 03 червня 2019 року КВ 1112/1359/АВ/НП .

Позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову, зазначаючи, що здійснює свою господарську діяльність в м.Суми, юридична адреса: вул.Петропавлівська, 52. Господарська діяльність полягає у наданні перевізникам інформаційних послуг щодо замовлень особами транспортних перевезень у відповідних напрямках. При цьому позивач використовує власні засоби зв`язку та роботу телефонних операторів, накопичує замовлення від фізичних та юридичних осіб на перевезення. Будь-яких повідомлень про проведення перевірки, запитів про надання документів від Головного управління Держпраці у Київській області позивачеві не надходило.

Крім того, на час проведення перевірки така форма контролю як інспекційне відвідування та порядок його здійснення взагалі не були передбачені чинним законодавством, оскільки з 14.05.2019 постанова Кабінету Міністрів України №295 від 29.04.2017, якою був затверджений Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю втратила чинність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що такий тип перевірки як інспекційне відвідування передбачене Конвенцією Міжнародної організації праці 1947 року №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві та наказом Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 року № 1338.

Підставою для проведення даного інспекційного відвідування стало звернення ОСОБА_1 від 28.05.2019, тому 29.05.2019 був виданий наказ №2673 про проведення інспекційного відвідування, 31.05.2019 видане направлення №1112. На підставі цих документів посадовими особами Головного управління був здійснений виїзд за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ Санавто , а саме автостанція Київ за адресою м.Київ, вул.Симона Петлюри, 28-32.

В ході інспекційного відвідування інспектором було пред`явлено посвідчення, вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів водію для передачі керівнику ТОВ Санавто , крім того копію направлення на проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів були направлені поштою за юридичною адресою позивача.

Також інспектором були опитані працівники ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , які пояснили, що працюють у ТОВ Санавто .

Вимогою був встановлений строк керівництву ТОВ Санавто для надання документів до 15-00 год. 03.06.2019, проте документи надані не були. 03.06.2019 був складений акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № КВ 1112/1359/АВ/НП, який направлений позивачу поштою рекомендованим відправленням.

13.06.2019 відповідач надіслав позивачу виклик на розгляд справи 25.06.2019 в приміщення Головного управління Держпраці у Київській області, за адресою: м.Київ, вул.Вавілових,10. Відповідно до відомостей поштових відправлень лист 21.06.2019 не вручений позивачу, вказано: інші причини.

25.06.2019 відповідачем прийнята постанова про накладення на позивача штрафу за порушення абзацу 7 частини 2 ст.265 КЗпП України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю САНАВТО здійснює свою господарську діяльність в м.Суми, вул.Петропавлівська, 52, що вбачається із статуту товариства ( а.с. 21-29) та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.с.19). Господарська діяльність позивача полягає, зокрема, у наданні перевізникам інформаційних послуг щодо замовлень особами транспортних перевезень у відповідних напрямках. При цьому позивач використовує власні засоби зв`язку та роботу телефонних операторів, накопичує замовлення від фізичних та юридичних осіб на перевезення.

На підставі наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 29.05.2019 №2673 Про проведення інспекційного відвідування та направлення на проведення інспекційного відвідування від 31.05.2019 №1112 ( а.с.56, 57) посадовими особами відповідача з 31.05.2019 по 03.06.2019 проведено інспекційне відвідування товариства з обмеженою відповідальністю САНАВТО , про що 03 червня 2019 року складений акт № КВ 1112/1359/АВ/НП ( а.с. 58-63).

25.06.2019 Головним управлінням Держпраці у Київській області винесена постанова № № КВ 1112/1359/АВ/НП/СЛТД/ФС-414 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю САНАВТО у розмірі 417300,00 грн. за порушення абзацу 7 частини 2 ст.265 КЗпП України, що полягало у не наданні документів, зазначених у вимозі від 31.05.2019.

На думку суду постанова Головного Управління Держпраці у Київській області є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.259 Кодексу законів про працю державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року Про затвердження Положення про Державну службу з питань праці таким органом є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне Управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03 серпня 2018 року, повноваження Головного Управління Держпраці поширюються на територію Київської області та міста Києва. Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення, Головне Управління здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору.

Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. При цьому, слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи.

В ході розгляду справи вже встановлено, що місцем знаходження позивача є м.Суми, будь-яких відокремлених підрозділів він не має. Доказів на спростування вказаної інформації відповідач не подав. Таким чином, при здійсненні даного контрольного заходу відповідач вийшов за межі свої повноважень.

При цьому, суд вважає, що проведений відповідачем захід державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю здійснений у спосіб, не передбачений законом. Так, суд погоджується з доводами відповідача, що заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюється у порядку, встановленому Законом України Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей, визначеними законами у відповідних сферах. Проте, частина 5 ст.2 цього Закону покладає на відповідача обов`язок забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зміст наведених норм говорить про те, що заходами зі здійснення державного нагляду (контролю) можуть бути лише планові чи позапланові перевірки, тобто такий захід як інспекційне відвідування цим законом не передбачене. Частина 4 ст.4 Закону передбачає, що виключно законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю), а відповідно до абзацу орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). На момент проведення заходу такий закон відсутній.

При цьому посилання відповідача у своєму відзиві на позов на Конвенцію Міжнародної організації праці 1947 року №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, Конвенцію Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві як на акти, якими встановлені форми нагляду ( контролю) суд вважає не коректним та не обґрунтованим, оскільки зазначені акти не регулюють діяльність державного органу та не встановлюють спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Так, статтею 1 Конвенцією Міжнародної організації праці 1947 року №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі закріплено, що кожний член Міжнародної організації праці, для якого ця Конвенція є чинною, повинен забезпечувати систему інспекції праці на промислових підприємствах. Так само, Конвенція Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, встановлює, що система інспекції праці в сільському господарстві застосовується до сільськогосподарських підприємств, на яких працюють працівники за наймом або учні, незалежно від виду їхньої винагороди і типу, форми або тривалості їхнього трудового договору. Тобто, положення цих Конвенцій може поширюватися лише на підприємства промисловості, торгівлі та сільського господарства. При цьому, частина 2 ст.2 Конвенції Міжнародної організації праці 1947 року №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі вказує на те, що національне законодавство може звільняти від застосування цієї Конвенції підприємства гірничої промисловості і транспорту або частини цих підприємств.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності позивача є: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт ( а.с.19). Доказів віднесення діяльності позивача до видів діяльності, що регулюються Конвенціями, відповідача суду не надав.

Крім того, відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена ст. 265 Кодексу законів про працю України, зокрема підставою для притягнення до відповідальності відповідно до абзацу 7 частини 2 ст. 265 Кодексу є вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини. Водночас, абзац шостий таким порушенням визначає недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

При цьому відповідачем у постанові про накладення штрафу зазначено, що позивач створив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, зокрема, не надав документи на вимогу №1112 від 31.05.2019 ( а.с.65-66). Проте, як вже зазначалось вище, з огляду на відсутність суб`єкта господарювання в м.Київ зазначену вимогу виконати неможливо, з огляду на часові обмеження з 13-00 год. 31.05.2019 до 15-00 год. 03.06.2019 з врахуванням вихідних днів 01 та 02 червня 2019 р. Крім того, вказану вимогу відповідач вручив водію автобуса ОСОБА_4 для передачі керівнику товариства з обмеженою відповідальністю САНАВТО , проте ця особа не є уповноваженим представником товариства, навіть не перебуває у трудових відносинах з позивачем.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення відповідача про накладення на позивачу штрафу не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що відповідно до квитанцій позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову, яка судом задоволена, в загальному розмірі 6835,80 грн. (а.с.3, 34), тому зазначена сума підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАВТО" ( код ЄДРПОУ 34013012, вул.Петропавлівська, 52, м.Суми, 40000) до Головного управління Держпраці у Київській області ( код ЄДРПОУ 39794214, вул.Вавілових,10, м.Київ, 04060) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області №КВ 1112/1359/АВ/НП/СПТД/ФС-414 від 25 червня 2019 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "САНАВТО" штрафу у розмірі 417300 ( чотириста сімнадцять тисяч триста) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАВТО" 6835,80 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 21 жовтня 2019 року.

Суддя Л.М. Опімах