Рішення
від 24.10.2019 по справі 520/6767/19
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 р. № 520/6767/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Борисюк Р.Р.,

за участю:

представника позивача - Кокорев Е. У.,

представника відповідача - Павленко О. М.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними (незаконними) дії комісії Головного управління ДФС у Харківській області щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати комісію Головного управління ДФС Харківській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправними рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 29.05.2018 року №1175212/2946711033, від 29.05.2018 року №1175213/2946711033, від 29.05.2018 року №1175214/2946711033 щодо відмови в реєстрації податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №2 від 11.05.2019 року, №3 від 13.05.2019, №4 від 14.05.2019 року;

- у відповідності до ст.382 КАС України, зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішення;

- стягнути з відповідача судові витрати, розрахунок яких буде надано до суду у строк передбачений ст.139 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем за результатами господарської діяльності складено податкові накладні №2 від 11.05.2019 року, №3 від 13.05.2019, №4 від 14.05.2019 року, які, в свою чергу, були направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Рішеннями комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 29.05.2018 року №1175212/2946711033, від 29.05.2018 року №1175213/2946711033, від 29.05.2018 року №1175214/2946711033 позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН, оскільки, на думку податкового органу. Позивач вважає, що його безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що в свою чергу призвело до незаконного зупинення реєстрації податкових накладних.

Представником відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області надано відзив на позов, в якому відповідач з вимогами заявленого позову не погоджується, вважає його безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає (а.с. 130-131). В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Зазначає також, що документів на зберігання чи витрат складські приміщення де могли зберігатися ТМЦ вказані у спірних ПН, акти виконаних робіт, витрати на навантажувально -розвантажувальні роботи позивачем не надані. Згідно протоколу вбачається, що комісія саме з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам вирішила внести позивача до Журналу ризикових платників.

Протокольною ухвалою суду від 12.09.2019 року прийнято уточнення позовної заяви, згідно яких до участі у справі залучено другого відповідача - Державну фіскальну службу України.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, пославшись на законність дій посадових осіб відповідача при прийнятті рішень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Андрій Миколайович 04.07.2006 р. зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та є платником податку на додану вартість з липня 2006 року.

Основний вид діяльності - 46.90.0 Інші види оптової торгівлі.

Судом встановлено, що у 2019 році ФО- ОСОБА_3 ОСОБА_1 здійснював господарські взаємовідносини з: ТОВ ЗЕТА ПРАЙМ (ЄДРПОУ 41715021), який є постачальником товарів на ТОВ ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ РЗВА (ЄДРПОУ 34704105), що є покупцем придбаних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ ЗЕТА ПРАЙМ (Постачальник) та ФО-П Свириденко ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір № 8 від 01.03.2019 року, за умовами якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Замовник прийняти металообробний інструмент в асортименті та кількості, визначених у рахунках-фактурах (а.с. 25-27).

У травні 2019 р. ТОВ ЗЕТА ПРАЙМ (ЄДРПОУ 41715021) на підставі Договору №8 від 01.03.2019 р. поставило товар (пластини) ФО-П Свириденко ОСОБА_5 . на загальну суму 39000.00 грн., у т.ч. ПДВ 6500,00 гри., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами (видатковою накладною №4 від 02,05.2019 р.. податковою накладною №1 від 02.05.2019 р,. зареєстрованою в ЄРПН 08.05.2019 р. за №9093039923).

Виконання зобов`язань ФО-П ОСОБА_1 підтверджується банківською випискою про сплату за товар від 07.05.2019 р. на суму 39000.00 грн., документами щодо транспортування продукції (ТТН) №32 від 02.05.2019 р.

Договір №8 від 01.03.2019 р. є реально укладеним та Сторони виконані свої зобов`язання. Господарські зобов`язання за укладеним договором відповідають вимогам закону іа укладені без порушень сторін.

Товари, придбані підприємцем у вказаного контрагента, придбаватись з метою подальшої реалізації покупцям.

Подальший продаж вказаного товару : пластини (код УКТ 3ЕД 820900) в кількості 35 шт. на загальну суму 1048.68 грн., реалізовано покупцеві - ТОВ ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ РЗВА (ЄДРПОУ34704105), що також підтверджується наступними документами : видатковою накладною № 63 від 11.05.2019 р.; податковою накладною № 2 від 11.05.2019 р. на суму 1048,68 грн. рахунком-фактурою №СФ-00069 від 03.05.2019 р.. банківською випискою віл 13.05.2019 р. на суму 1048,68 грн.

Вказані документи підтверджували реальність господарської операції з продажу товарів, покупцем яких є ТОВ ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ РЗВА .

Однак, відповідно до квитанції від 17 травня 2019 р. про реєстрацію податкової накладної №2 від 11.05.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних документ прийнято. Реєстрація за №9102714589 зупинена. Причина, за якою зупинена реєстрація податкової накладної №2 від 11,05.2019 р. позивачу була не зрозуміла та у квитанції зазначена не була.

Судом встановлено, що позивач здійснював господарські взаємовідносини з ТОВ Пардус Пакування (ЄДРПОУ 38218835).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ Пардус Пакування (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №18 від 02.05.2019 р., за умовами якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Замовник прийняти та оплатити металообробний інструмент в асортименті та кількості, визначених у рахунках-фактурах (а.с. 101-103).

У травні 2019 р. ТОВ ПАРДУС ПАКУВАННЯ (ЄДРГКЗА 38218835) на підставі укладеного Договору №18 від 02.05.2019 р. поставило товар (пластини та розвертки машин) ФО-П Свириденко А.М. на загальну суму 19518.72 грн., у т.ч. ПДВ 3253.12 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною №7 від 13.05.2019 р., податковою накладною№6 від 13.05.2019 р., зареєстрованою в ЄРПН 15.05.2019 р. за №91009574521. Виконання зобов`язань ФО-П ОСОБА_6 підтверджується банківською випискою про сплату за товар від 16.05.2019 р. на суму 19518.72 грн.

Документи щодо транспортування продукції підтверджуються (ТТН) №31 від 13.05.2019

Судом встановлено, що між ТОВ Кіровоградський інструментальним заводом ЛЕЗО (Покупець) та ФО-П Свириденко А.М. (Постачальник) складено договір № 3 від 11.01.2019 року, за умовами якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Замовник прийняти та сплатити за металообробний інструмент у кількості та асортименті, визначених у рахунках-фактурах. (а.с. 77-79).

Як вбачається з матеріалів справи податкову накладну №2 від 11.05.2019 було складено на підставі видаткової накладної №63 від 11.05.2019 року. За зазначеною накладною на користь ТОВ Високовольтний Союз РЗВА було відвантажено пластини в загальній кількості 35 шт. на суму 1048.68 грн. Покупець оплатив товар 13.05.2019.

Товар відвантажений за накладною №63 було придбано у ТОВ ЗЕТА Прайм (код 41715021) на підставі договору №8 від 01.03.2019. рахунку №СФ-2 віл 02.05.2019 та підтверджено видатковою накладною №4 від 02.05.2019. Сплачено за отриманий товар 07.05.2019.

Судом встановлено, що податкову накладну №3 було складено па підставі видаткової накладної №65 від 13.05.2019 р. За зазначеною накладною на користь ТОВ Високовольтний Союз РЗВА (код 34704105) було відвантажено Розвертки машинні в загальній кількості 7 шт. на суму 1221.95 грн., покупцем оплачено за придбаний товар 13.05.2019.

Податкову накладну №4 було складено на підставі видаткової накладної №66 від 14.05.2019 р. За зазначеною накладною на користь ТОВ Кіровоградський інструментальний завод ЛГЗО (код 34813572) було відвантажено пластини в загальній кількості 1675 шт. на суму 19585.56 грн. Покупець оплатив товар 14.05.2019 в сумі 9792.78 грн. та 12.06.2019 в сумі 6528.52 грн. залишок заборгованості в сумі 3264.26 грн., що дорівнює сумі ПДВ по видатковій накладній №66 покупець відмовляється оплачувати до реєстрації податкової накладної №4.

Товар відвантажений за накладною №65 було придбано у ТОВ Пардус Пакування (код 38218835) на підставі договору №18 від 02.05.2019. рахунку №СФ-2 від 13.05.2019 р. та підтверджено видатковою накладною №7 від 13.05.2019. За отриманий товар було сплачено 16.05.2019 року.

Як встановлено під час розгляду справи, згідно з отриманими квитанціями №1 від 17.05.2019 податкові накладні №2 від 11.05.2019, №3 від 13.05.2019. №4 від 14.05.2019 прийнято, але реєстрацію їх зупинено.

Після отримання від ДФС квитанцій № І щодо податкових накладних, перелічених віще, на виконання п.п..201.16.2. н.201.16. сі.201 ПКУ позивачем було направлено на адресу ДФС повідомлення №1 від 22.05.2019. №2 від 23.05.2019. №3 від 23.05.2019 р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до податкового органу були надані документи, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 по податковим накладним № № 2, 3, 4.

Однак, рішеннями комісії ГУ ДФС у Харківській області: від 29.05.2018 №11752122946711033 було відмовлено в реєстрації податкової накладної№2 (а.с. 20-21); від 29.05.2018 №11752132946711033 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 (а.с. 54-55); від 29.05.2018№4 1 75214 2946711033 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 (а.с. 75-76), оскільки, на думку податкового органу, були відсутні первинні документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що наявні всі правові підстави для реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок сплати податкових зобов`язань, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст.201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України - письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 74.2 ст.74 ПК України передбачено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Як передбачено пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (пункт 10 Порядку №117).

Згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку та з урахуванням листа ДФС України від 05.11.2018 року Критерії ризиковості платника податку , комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: 1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами; 1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками; 1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби"; 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Як зазначено в квитанціях та у позовній заяві, та не заперечується відповідачем, реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки -фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом пункту 15 зазначеного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

В даних спірних правовідносинах, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та /або законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надавались пояснення та копії первинних документів до ГУ ДФС у Харківській області (а.с.45-50, 81-86) щодо господарських відносин з його контрагентами, за результатами яких винесені податкові накладні №2 від 07.02.2019 року, №3 від 08.02.2019 року та №7 від 19.02.2019 року.

Крім того, не сплинуло 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у податкових накладних, протягом яких платник податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) має право надати письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

При цьому суд зауважує, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Водночас, суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі касаційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі №1940/1306/18 та від 12.04.2019 року №822/1878/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятих рішень комісії Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області від 29.05.2018 року №1175212/2946711033, від 29.05.2018 року №1175213/2946711033, від 29.05.2018 року №1175214/2946711033 про відмову в реєстрації податкових накладних№2 від 11.05.2019 року, №3 від 13.05.2019, №4 від 14.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №2 від 11.05.2019 року, №3 від 13.05.2019, №4 від 14.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту п.201.16 ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом ДФС України від 26.06.2017 року №450, повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних, входить до компетенції ДФС України.

Згідно положень п.2, п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається п.4 ч.2 та ч.4 ст.245 КАС України.

З огляду на наведене, враховуючи те, що судом визнано протиправними рішення комісії Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області 29.05.2018 року №1175212/2946711033, від 29.05.2018 року №1175213/2946711033, від 29.05.2018 року №1175214/2946711033 про відмову в реєстрації податкових накладних № 2 від 11.05.2019 року, №3 від 13.05.2019, №4 від 14.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №2 від 11.05.2019 року, №3 від 13.05.2019, №4 від 14.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними (незаконними) дій комісії Головного управління ДФС у Харківській області щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків та зобов`язати комісію Головного управління ДФС Харківській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією - бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Вирішуючи спір щодо встановлення незаконності акту суб`єкта владних повноважень суд з`ясовує юридичну природу цього акту управління, визначає його належність.

Згідно п.19 ч.1 ст.4 КАС України - індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі щодо якої воно прийняте, або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Якщо рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації є актом індивідуальної дії, оскільки застосовуються одноразово і після реалізації вичерпує свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, нерозраховане на широке коло осіб та тягне за собою негативні наслідки для позивача, то рішення у вигляді протоколу щодо занесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є актом індивідуальної дії, яке не порушує та не впливає на безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує негативні наслідки.

Таким чином, якщо у контролюючого органу виникає сумніви щодо ризиковості платника податків, він має право внести зазначене підприємство до списку ризикових, шляхом складення протоколу, а підприємство, у свою чергу, в подальшому, вправі надати документи для спростування висновків ДФС у разі прийняття рішення, яке безпосередньо буде нести у собі негативні наслідки для цього підприємства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав щодо віднесення позивача до списку ризикових та законність прийняття рішення у формі протоколу Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ФО- ОСОБА_7 до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на що, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимог позивача, заявлених в порядку ст. 382 КАС України, відносно встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зазначене є правом суду, а не обов`язком, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідачі можуть ухилятись від виконання судового рішення.

За таких обставин, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання рішення суду.

Таким чином, адміністративний Фізичної особи-підприємця Свириденко Андрія ОСОБА_8 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 29.05.2018 року №1175212/2946711033, від 29.05.2018 року №1175213/2946711033, від 29.05.2018 року №4 175214/2946711033 про відмову в реєстрації Фізичній особі - підприємцю Свириденко Андрію Миколайовичу у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виданих Фізичною особою - підприємцем Свириденко ОСОБА_9 №2 від 11.05.2019 року, №3 від 13.05.2019, №4 від 14.05.2019 року.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі судовий збір у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 29 жовтня 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.

Дата ухвалення рішення24.10.2019
Оприлюднено30.10.2019
Номер документу85272791
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

Судовий реєстр по справі —520/6767/19

Ухвала від 10.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 06.03.2020

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бідонько А.В.

Постанова від 06.02.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Зеленський В.В.

Постанова від 06.02.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Зеленський В.В.

Ухвала від 14.01.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Зеленський В.В.

Ухвала від 14.01.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Зеленський В.В.

Ухвала від 26.12.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Зеленський В.В.

Ухвала від 06.12.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Зеленський В.В.

Рішення від 06.11.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бідонько А.В.

Рішення від 06.11.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бідонько А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні