Рішення

від 30.10.2019 по справі 640/22276/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2019 року № 640/22276/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІМІДЖ ЛОДЖІК доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІМІДЖ ЛОДЖІК (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю наказ ГУ ДФС у м. Києві від 14.12.2018 № 18240 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІМІДЖ ЛОДЖІК .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам, що справа буде розглядатись одноособово суддею Григоровичем П.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що у відповідача були відсутні визначені Податковим кодексом України підстави для внесення змін до плану-графіку проведення планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік, внаслідок чого оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Посилається на те, що відповідно до Порядку формування плану-графіку проведення документальних планових перевірок, передбачено його оновлення в разі коригування, внаслідок чого позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2018 року позивача включено до розділу І Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік (грудень місяць) шляхом проведення його коригування у грудні місяці 2018 року.

На підставі такого коригування відповідачем складено оскаржуваний наказ від 14.12.2018 №18240 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІМІДЖ ЛОДЖІК , відповідно до якого вирішено провести документальну планову виїзну перевірку позивача з 28.12.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів.

Не погоджуючись з правомірністю коригування плану-графіку перевірок, як наслідок, обґрунтованістю оскаржуваного наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіку перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Приписами пункту 77.1 статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відтак, документальна виїзна планова перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу оформленого наказом рішення про проведення такої перевірки.

Спірним питанням в межах досліджуваних правовідносин є реалізація податковим органом норм абзацу другого пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, яка доповнена Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII та набрала законної сили з 01 січня 2017 року під час призначення та проведення документальних планових перевірок у 2018 році.

Положення абзацу другого пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України передбачають, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Суд зазначає, що вказана норма діє з 01 січня 2017 року, а тому повинна застосовуватися органами Державної фіскальної служби, починаючи з моменту набрання нею чинності, проте буквальне тлумачення абзацу другого пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України дає підстави вважати, що реалізована дана норма може бути лише стосовно оприлюднення планів-графіків документальних планових перевірок, які будуть проводитись у 2018 році.

Виходячи із аналізу наведеної норми, суд зазначає, що запровадження встановленого з 01 січня 2017 року порядку стосовно оприлюднення планів-графіків документальних планових перевірок до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, можливе з 01 січня 2017 року.

На дотримання вимог п. 77.1 ст. 77 ПК України ДФС України до 25 грудня 2017 року оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого позивача не було включено.

Однак, як вже зазначалось, в грудні 2018 року позивача включено до розділу І Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік (грудень місяць) шляхом проведення його коригування у грудні місяці 2018 року, за результатами чого і прийнято оскаржуваний наказ.

Згідно абз.3 п. 77.2 ст. 77 ПК України порядок формування та затвердження плану-графіку, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, згідно пункту 1 Порядку формування та затвердження плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.06.2015 № 524 (надалі - Порядок) оновлення річного плану-графіку здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Згідно п. 2 Порядку, формування (коригування) планів-графіків територіальних органів ДФС України здійснюється у порядку, встановленому у розділах III-V цього Порядку.

Разом з тим, у розділах III-V Порядку не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіку проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Крім того, таке коригування суперечить положенням про планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю), що врегульовані Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до ч. 1 ст. 5 якого внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Оскільки згідно чинного законодавства України у податкових органів відсутні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіку проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, то прийнятий на підставі оновленого в грудні 2018 року плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік наказ на проведення перевірки позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

До того ж, приходячи до переконання про протиправність оскаржуваного наказу на проведення перевірки, Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги наступне.

Як вже зазначалось, п.77.4 Податкового кодексу України нерозривно пов`язує право податкового органу на проведення документальної планової перевірки суб`єкта господарювання з обставиною вручення такому платнику податків наказу на проведення перевірки не пізніше 10 календарних днів до дня проведення перевірки.

Однак, як зазначив позивач та не було заперечено і спростовано відповідачем у наданому відзиві з посиланням на належні та допустимі докази, Наказ від 14.12.2018 було отримано ТОВ ІМІДЖ ЛОДЖІК засобами поштового зв`язку лише 20.12.2018, при тому, що дата початку проведення перевірки - з 28.12.2018.

Таким чином, наказ від 14.12.2018 отримано Позивачем пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки, що додатково свідчить на користь протиправності вказаного акту індивідуальної дії та наявності підстав для його скасування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 14.12.2018 № 18240 про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ІМІДЖ ЛОДЖІК .

3.Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Імідж Лоджік понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМІДЖ ЛОДЖІК (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32381861, адреса: 65058, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ АРМІЙСЬКА, будинок 17А).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у місті Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04226, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович