Постанова

від 29.10.2019 по справі 420/3538/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/3538/19

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Дата і місце ухвалення: 22.08.2019р., м.Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря: Шепель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача філія «Одеський Іподром» ДП «Конярство України», про зобов`язання провести реєстрацію за місцем фактичного проживання,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача філія «Одеський Іподром» ДП «Конярство України», про зобов`язання провести реєстрацію за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року позов задоволено.

Зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради провести реєстрацію ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25.09.2019 року Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій посилається на не правильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до не правильного вирішення справи.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, що за результатами дослідження наданих позивачем документів адміністратору Департаменту не вдалось встановити право філії «Одеський Іподром» ДП «Конярство України» розпоряджатися житловими приміщеннями гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, представником позивача документів, підтверджуючих таке право, надано не було.

Апелянт зазначає, що з метою належного виконання своїх посадових обов`язків адміністратор Департаменту здійснював перевірку інформації, зазначеної у поданому представником ОСОБА_1 договорі найму житлового приміщення від 22.05.2019 року №010519, зокрема, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно єдиним об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , є нежитлова будівля складу, яка належить «Енергопостачальній компанії «Обленерго» у формі відкритого акціонерного товариства.

Також, апелянт посилається на те, що ордер на житлову площу від 22.05.2019 року був виданий, а договір найму житла в будинку гуртожитку від 22.05.2019 року був укладений з не належною стороною, а саме: з філією «Одеський Іподром» ДП «Конярство України» замість Міністерства аграрної політики та продовольства України. Дії філії «Одеський Іподром» ДП «Конярство України» щодо укладення зазначеного правочину спрямовані на незаконне володіння, розпорядження та надання права користування третім особам об`єкта права державної власності. Перебування майна (будівлі) на балансі підприємства (організації) не позбавило його належності до державної власності.

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.06.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради в інтересах ОСОБА_1 із заявою про реєстрацію місця проживання, в якій просила зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви було додано: квитанцію про сплату адміністративного збору; договір найму житлового приміщення №010519 від 22.05.2019 року; форму ордера на жилу площу від 22 травня 2019 року.

Того ж дня адміністратором Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради ОСОБА_3 відмовлено позивачу у реєстрації місця проживання. Причиною відмови зазначено: «особа не подала необхідних документів або інформації (відсутні документи, що підтверджують право на проживання у житлі)».

Не погоджуючись з вказаною відмовою у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі Закон №1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно визначень, наведених у ст.3 зазначеного Закону, реєстрація це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 6 Закону №1382-IV визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлено Правилами реєстрації місця проживання та Порядком передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі - Правила).

Згідно з пунктом 18 Правил для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Статтею 91 Закону №1382-IV передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, підставою для відмови позивачу у проведенні реєстрації місця проживання стало ненадання ним при зверненні до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради необхідних документів, які б підтверджували проживання у житлі.

В свою чергу, з досліджених матеріалів справи, а також пояснень відповідача, встановлено, що при зверненні позивача до Департаменту ним було надано, зокрема, договір найму житлового приміщення та ордер на жилу площу, тобто надано документи, які підтверджують його право на проживання у квартирі АДРЕСА_3 .

Таким чином, посилання відповідача на ненадання позивачем при зверненні із заявою про реєстрацію місця проживання документів, які б підтверджували його право на проживання у житлі є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Згідно п. 19 Правил працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Фактично відмова відповідача щодо проведення реєстрації ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4 , а також його позиція у даній справі зводиться до заперечення права філії «Одеський Іподром» ДП «Конярство України» на передачу в оренду фізичній особі позивачу квартири АДРЕСА_3 .

Однак, з положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Правил реєстрації місця проживання слідує, що до повноважень працівника органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг не належить перевірка правомірності укладення правочинів сторонами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що правочин може бути визнаний недійсним, в тому числі і з підстав укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти, лише в судовому порядку.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій відповідачем не надано доказів визнання недійсним у встановленому законом порядку договору найму житлового приміщення №010519 від 22.05.2019 року.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що відмова відповідача у проведенні реєстрації місця проживання не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

При цьому, у спірних правовідносинах суд не надає правову оцінку наявності/відсутності у філії «Одеський Іподром» ДП «Конярство України» права на розпорядження об`єктом нерухомості по АДРЕСА_2 , оскільки такі доводи не були підставою відмови у реєстрації місця проживання позивача, а тому знаходяться поза межами предмету розгляду даної справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання відповідачем покладених на нього Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» обов`язків та неправомірна відмова у реєстрації місця проживання призводить до порушення прав позивача.

Правова позиція колегії суддів у даній справі відповідає висновкам Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, викладених у постанові від 03.09.2019 року по справі №1540/4474/18 (адміністративне провадження №К/9901/17335/19).

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 30.10.2019 року.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя:О.А. Шевчук