Ухвала

від 29.10.2019 по справі 140/494/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2019 року

Київ

справа №140/494/19

адміністративне провадження №К/9901/28809/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Гімона М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі за позовом Приватного підприємства (ПП) Виробничо-торгове підприємство Світязь Плюс до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.05.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 22 жовтня 2018 року №961129/38894917, від 22 жовтня 2018 року №961143/38894917, від 22 жовтня 2018 року №961155/38894917, від 22 жовтня 2018 року №961305/38894917, від 23 жовтня 2018 року №962780/38894917 про відмову у реєстрації податкових накладних від 20 жовтня 2017 року №24, від 31 жовтня 2017 року №34, від 21 листопада 2017 року №17, від 23 жовтня 2017 року № 30, від 23 жовтня 2017 року №31/3; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Приватним підприємством Виробничо-торгове підприємство Світязь Плюс податкові накладні від 20 жовтня 2017 року №24, від 31 жовтня 2017 року №34, від 21 листопада 2017 року №17, від 23 жовтня 2017 року №30, від 23 жовтня 2017 року №31/3.

Головне управління ДФС у Волинській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних: №24 від 20 жовтня 2017 року на загальну суму 17 946,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 991,03 грн, №34 від 31 жовтня 2017 року на загальну суму 52 169,18 грн, в тому числі ПДВ в сумі 8 694,86 грн, №17 від 21 листопада 2017 року на загальну суму 67 187,17 грн, в тому числі ПДВ в сумі 11 197,86 грн, №30 від 23 жовтня 2017 року на загальну суму 18 365,95 грн, в тому числі ПДВ в сумі 3 060,99 грн, №31/3 від 23 жовтня 2017 року на загальну суму 6 600,55 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 100,09 грн, поданих ПП Виробничо-торгове підприємство Світязь Плюс слугувало ненадання позивачем копій документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Разом з тим, в судовому процесі встановлено, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було чітко вказано, які саме копії документів пропонується надати позивачу, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, так само, як і не було вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було зупинено реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до встановлених обставин у справі, суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та зробили висновок, що оскаржувані позивачем рішення не відповідають цим нормам.

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За правилами пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Л.І. Бившева

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду