Рішення

від 29.10.2019 по справі 304/1184/19

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1184/19

Провадження № 2-а/304/23/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Левицького А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного провадження адміністративну справу № 304/1184/19 за позовом ОСОБА_1 до помічника лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства Ужгородське лісове господарство ОСОБА_2, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В :

відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України 24 жовтня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 жовтня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до помічника лісничого Кам`яницького лісництва ДП Ужгородське лісове господарство ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 04/03 від 16 липня 2019 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 липня 2019 року відповідачем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Як вбачається з оскаржуваної постанови, його визнано винним у тому, що він вчинив незаконну рубку вітровального дерева породи бук , діаметром на пні 64 см, у Кам`яницькому лісництві, кварталі 24/9 урочища Сухий потік, чим відповідно заподіяв шкоду лісовому господарству на суму 9 069,52 грн, за що відповідальність передбачена ст. 65 КУпАП. Вказана постанова надійшла на його адресу 19 липня 2019 року листом. Вказану постанову вважає незаконною, такою, що не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства, оскільки така була винесена без його участі чи участі його захисника, а крім того, така не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 04/03 від 15 липня 2019 року, він взагалі не визнавав та не визнає своєї вини, про що надавав пояснення, про які мова у оскаржуваній постанові взагалі не йде. Також звертає увагу на те, що відповідач після складання протоколу розгляд справи призначив у невиправдано короткий строк, тобто на наступний день, а яким чином відразу ж на місці було встановлено розмір заподіяної державі шкоди у сумі 9 069,52 грн, йому взагалі незрозуміло. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У свою чергу відповідач ОСОБА_2 подав суду відзив на позов, в якому зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено внаслідок вчинення ним самовільної рубки деревини в лісовому фонді ДП Ужгородське лісове господарство , факт вчинення якого підтверджується як самим протоколом, так і поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час складання такого, відповідно до яких він вирішив забрати дерево, якщо його ніхто не забирає. З урахуванням положень постанови КМУ від 23 липня 2008 року № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу відповідачем було розраховано шкоду у розмірі 9 069,52 грн. Крім того зазначає, що у протоколі вказано про розгляд справи 16 липня 2019 року о 09.00 год у приміщенні Кам`яницького лісництва, з чим ОСОБА_1 був ознайомлений, про свідчить його підпис у протоколі. У зазначений час він з`явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатами якого було винесено оскаржувану постанову, однак ознайомившись з її змістом він відмовився від підпису, про що за участю трьох свідків було складено акт фіксації відмови від підписання та отримання постанови. Таким чином вважає, що твердження позивача не відповідають дійсності та повністю спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а відтак просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити, посилаючись на обставини позовної заяви.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Левицький А.О. проти задоволення позову заперечили у повному обсязі, відповідач надав письмові пояснення, у яких додатково звертає увагу на таке. Позивач здійснив відокремлення вітровального дерева від його кореня без наявності на те спеціального дозволу, а відтак такі дії містять склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП. Згідно п. 16 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ від 27 липня 1995 року № 555 із змінами встановлено, що у насадженнях пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами. Таким чином навіть постійні лісокористувачі, яким є й ДП Ужгородське ЛГ , мають право здійснювати заготівлю пошкоджених вітром (вітровальних) дерев лише після призначення такого дерева для рубки у порядку, встановленому законодавством, і лише після видачі відповідного спеціального дозволу. Також у додатку № 3 до вказаних Санітарних правил наведені категорії стану дерев, які розділені на 6 класів та до класу ослаблені відносяться в тому числі дерева з нахилом стовбура до 10 градусів від вертикальної осі, до класу дуже ослаблені з нахилом стовбурів 20-30 градусів від вертикальної осі. Таким чином вітровальні дерева не завжди є деревами, стовбур яких повалено повністю, часто такі мають певний кут нахилу, за якого вони не припиняють свого росту.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як роз`яснює п. 3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06 березня 2008 року постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 15 липня 2019 року помічником лісничого Кам`яницького лісництва ДП Ужгородське лісове господарство ОСОБА_2. відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 04/03 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого останній 15 липня 2019 року о 15.00 год у кварталі 24/9 Кам`яницького лісництва зрізав вітровальне дерево породи бук, що є порушенням ст. 65 КУпАП, чим державі заподіяно шкоду у розмірі 9 069,52 грн (а. с. 7-8).

Тим же суб`єктом, наступного дня - 16 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 04/03, згідно якої позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн (а. с. 9-10).

Відповідно до диспозиції ст. 65 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає, зокрема, у випадку незаконної порубки і пошкодження дерев і чагарників.

Визначення поняття незаконна порубка міститься у коментованій статті 246 КК України, згідно якої незаконною є порубка лісу лісозаготівельними організаціями, підприємствами і установами на ділянках, що не призначені для цього, порубка лісу фізичними особами без відповідного дозволу (тобто лісорубного квитка або ордера), або хоча і тими, що мають квиток (ордер), але не на тій ділянці, не в тій кількості, або порубка дерев і кущів не тих порід, на які було надано дозвіл.

Крім того, як роз`яснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля від 10 грудня 2004 року визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Так, під порубкою розуміються: 1) повне відокремлення дерева або чагарника від кореня будь-яким способом (спилювання, зрубування, повалення транспортним засобом тощо); 2) викорчовування - видалення деревостану з корінням; 3) пошкодження дерева або чагарника до стану припинення росту (наприклад, відокремлення основних гілок від стовбура дерева, глибокі насічки на стовбурі дерева).

Зазначені твердження також не оспорюються відповідачем та містяться у його письмових поясненнях.

В той же час, в ході судового засідання встановлено відсутність будь-яких належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, а саме того, що позивач здійснив саме рубку дерева, оскільки такий не здійснив жодних дій, спрямованих на відокремлення дерева від кореня будь-яким способом, його викорчовування чи пошкодження до стану припинення росту.

Крім цього, відповідно до ст. 65 ЛК України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Згідно зі ст. 67 цього Кодексу у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Порядок заготівлі деревини передбачено ст. 70 ЛК України, з аналізу положень якої вбачається, що збирання та розкрижування сухостійних дерев та чагарників, що вже впали на лісову підстилку, не заборонено, а відтак оскільки позивач провів розкрижування сухостійного дерева, яке впало на лісову підстилку, про що не заперечив у судовому засіданні і відповідач ОСОБА_2 , а відтак у діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що вчинені ОСОБА_1 дії відносяться до побічного лісового користування, що у свою чергу не потребує будь-якого спеціального дозволу.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що складений відповідачем протокол № 04/03 про адміністративне правопорушення від 15 липня 2019 року не містить зазначення частини статті, за якою ним було кваліфіковано дії ОСОБА_1 (а. с. 7).

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 27 цього Кодексу штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства (Paul And Audrey Edwards v UK) (№ 46477/99), рішення від 13.03.2002, в якій суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

В контексті рішення ЄСПЛ Надточій проти України (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

З врахуванням того, що оскаржувана постанова зазначеним вимогам не відповідає, при її винесенні відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 6-10, 14, 241-244, 246, 251, 286 КАС України, ст. ст. 7, 33, 222, 251, 258, 288 КУпАП, постановою Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10 грудня 2004 року, суд, -

У Х В А Л И В :

адміністративний позов ОСОБА_1 до помічника лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства Ужгородське лісове господарство ОСОБА_2, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 04/03 від 16 липня 2019 року, винесену помічником лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства Ужгородське лісове господарство ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: помічник лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства Ужгородське лісове господарство ОСОБА_2; місцезнаходження: 89411 Закарпатська область Ужгородський район с. Кам`яниця, вул. Першотравнева, № 42.

Представник відповідача: адвокат Левицький Андрій Олександрович; ЄДРПОУ: 42089919; місцезнаходження: Закарпатська область м. Ужгород, вул. Собранецька, № 156.

Головуючий:Чепурнов В. О.