Постанова

від 10.12.2019 по справі 304/1184/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12376/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу помічника лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцова Олексія Олексійовича на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2019 року у справі № 304/1184/19 (головуючий суддя Чепурнов В.О., м. Перечин, час ухвалення 15:26 год., повний текст рішення складений 29 жовтня 2019 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до помічника лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцова Олексія Олексійовича про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В :

26 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до помічника лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцова Олексія Олексійовича, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за № 04/03 від 16 липня 2019 року.

Рішенням від 24 жовтня 2019 року Перечинський районний суд Закарпатської області позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасував постанову про накладення адміністративного стягнення № 04/03 від 16 липня 2019 року, винесену помічником лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцовим Олексієм Олексійовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, помічник лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцов О.О. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що порубка (розкрижування) ОСОБА_1 вітровального дерева є побічним лісокористуванням і не потребує будь-якого спеціального дозволу, оскільки вичерпний перелік побічного лісокористування наведений у ч.1 ст. 73 Лісового кодексу України і заготівля вітровальних дерев до них не відноситься.

На думку відповідача, порубкою дерева визнається будь-яке відокремлення стовбура дерева від кореневої системи незалежно від того чи дерево є вітровальним чи перебуває у звичайному стані.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення повністю з таких підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 15 липня 2019 року помічник лісничого Кам`яницького лісництва ДП ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцов О.О. склав відносно ОСОБА_1 протокол за № 04/03 про адміністративне правопорушення.

В протоколі зафіксовано, що ОСОБА_1 15 липня 2019 року о 15.00 год у кварталі 24/9 Кам`яницького лісництва зрізав вітровальне дерево породи бук, діаметром 64 см, що є порушенням ст. 65 КУпАП, чим державі заподіяв шкоду у розмірі 9 069,52 грн (а. с. 7-8).

Наступного дня - 16 липня 2019 року помічник лісничого Кам`яницького лісництва ДП ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцов О. О. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за № 04/03, згідно якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн (а. с. 9-10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового засідання встановлено відсутність будь-яких належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, а саме того, що позивач здійснив саме рубку дерева, оскільки такий не здійснив жодних дій, спрямованих на відокремлення дерева від кореня будь-яким способом, його викорчовування чи пошкодження до стану припинення росту.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.

Згідно із ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З оскарженої постанови та протоколу про адміністративне правопорушення суд апеляційної інстанції вбачає, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП за незаконну порубку у кварталі 24/9 Кам`яницького лісництва вітровального дерева породи бук, діаметром у пні 64см.

Відповідно до ст. 65 КУпАП незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, полягає у вчиненні таких дій, як незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; знищення або пошкодження молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.

Суб`єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення є незаконна порубка дерев і чагарників, які можуть здійснюватися лише з умислом, інші дії, передбачені цією статтею, як з умислом, так і з необережності.

Суб`єктом є громадяни та посадові особи.

Виходячи з наведеного, незаконна порубка полягає у рубці дерев та чагарників без спеціального дозволу або з порушенням встановлених правил рубки, що зумовлює припинення його росту або якщо і не припиняє росту, але змінює первісний стан дерев і чагарників на гірший та яка здійснюється лише з умислом.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 вересня 2019 року у справі №439/876/16-а.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що постановою КМ України від 27.07.1995 № 555 затвердженні Санітарні правила в лісах України, відповідно до яких санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів (пункт 6).

Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп (пункт 12).

У насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами (пункт 16).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що санітарною рубкою є вилучення з насаджень, зокрема, вітровальних дерев. При цьому така рубка може проводитись лише власниками лісів чи постійними лісокористувачами.

Громадяни ж відповідно до вимог ч.1 ст. 66 Лісового кодексу України лише мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч.8 ст. 70 Лісового кодексу України заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов`язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що позивач незаконно здійснював заготівлю деревини, оскільки він не є ні власником лісу, ні постійним лісокористувачем, а також не мав відповідного дозволу, що свідчить про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП як незаконна порубка.

Таким чином, колегія суддів визнає хибними висновки суду першої інстанції про те, що вчинені ОСОБА_1 дії відносяться до побічного лісового користування, що у свою чергу не потребує будь-якого спеціального дозволу.

Відповідно до вимог 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244 21 , 244 23 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Статтею 241 КУпАП передбачено, що справу про адміністративні правопорушення, передбачену статтею 65 розглядає Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Наведене свідчить про те, що помічник лісничого є належною та уповноваженою особою на складання протоколу та розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції на наведені обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, дійшов помилкового висновку щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, а тому колегія суддів визнає правильним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу помічника лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцова Олексія Олексійовича задовольнити.

Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2019 року у справі № 304/1184/19 скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до помічника лісничого Кам`яницького лісництва Державного підприємства ,,Ужгородське лісове господарство" Кузнєцова Олексія Олексійовича про скасування рішення суб`єкта владних повноважень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 19.12.2019.