Ухвала

від 30.10.2019 по справі 623/3475/19

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3475/19

Номер провадження 1-кс/623/1726/2019

УХВАЛА

іменем України

30 жовтня 2019 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Довгополої І.В.

прокурора Козир М.В.,

слідчого Субботіна С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Громицького О.В., погоджене з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Молодовським І.О., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 03.09.2019 року за № 12019220320000785 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, інваліда 2 групи (психіатричне захворювання), з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, стосовно якого з 27.02.2019 в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться клопотання в порядку ст. 94 КК України про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №120199220320000071 за ч. 1 ст. 185 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2019 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенант поліції Громицький О.В. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Молодовським І.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання слідчий посилалася на те, що ОСОБА_1 , 03 вересня 2019 року, близько 20 години 40 хвилин, знаходячись у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , схопив ОСОБА_2 рукою за шию та стискаючи її, повів останню до спальної кімнати вказаного будинку, де на ліжку вчинив щодо неї дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_2 з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

На підставі викладеного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

04.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.

У вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Горлівка Донецької області, українець, громадянин України, інвалід 2 групи (психіатричне захворювання), з професійно-технічною освітою, не одружений, не працюючий, стосовно якого з 27.02.2019 в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться клопотання в порядку ст. 94 КК України про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №120199220320000071 за ч. 1 ст. 185 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

04.09.2019 ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Винниченка П.П. підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 17 години 00 хвилин 02 листопада 2019 року.

Завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим у зв`язку з необхідністю проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, про надання доручення на проведення якої 22.10.2019 слідчим винесено постанову, та амбулаторної судово-психіатричної експертизи, які потребують значного часу, та виконання процесуальних дій, передбачених ст. 290 КПК України, складання та вручення обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Проведення вказаних процесуальних дій має важливе значення для судового розгляду, зокрема, отримані висновки судової молекулярно-генетичної експертизи та амбулаторної судово-психіатричної експертизи можуть встановити вину підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, та дадуть змогу прийняти законне рішення по даному кримінальному провадженню.

Незважаючи на те, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний великий обсяг слідчих дій, однак, у зв`язку з його складністю, для закінчення досудового розслідування необхідно отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, провести інші необхідні слідчі дії, за результатами зібраних доказів прийняти рішення у порядку ст. 283 КПК України, відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Керівником Ізюмської місцевої прокуратури 28.10.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220320000785 від 03.09.2019, продовжено до трьох місяців, тобто до 04 грудня 2019 року.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілої ОСОБА_2 , висновком судово-імунологічної експертизи № 14/846-С/19 від 18.09.2019, висновком судово-цитологічної експертизи 15/№691-С/2019 від 19.09.2019, висновком судово-медичної експертизи № 258-ІЗ/19 від 25.09.2019, висновком судово-медичної експертизи № 277-ІЗ/19 від 03.10.2019.

Прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили суд його задовільнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив суд змінити запобіжний захід з триманням під вартою, на запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у вигляді домашнього арешту, так як він має дохід - пенсію по інвалідності і не має наміру переховуватись від слідства та суду.

Захисник підозрюваного - адвокат Кузнєцов О.О. проти задоволення клопотання категорично заперечував, посилаючись на те, орган досудового розслідування не має жодних доказів вини стосовно його підзахисного, крім показів потерпілої, з якою у ОСОБА_1 стався добровільний половий акт без насильства з його боку, також у кримінальному провадженні не проведено психіатричну експертизу, у зв`язку з чим захисник не вбачає необхідності у продовженні запобіжного заходу і просить суд застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, так як ОСОБА_3 потребує постійного медичного нагляду та лікування .

Вивчивши матеріали клопотання, допитавши підозрюваного ОСОБА_1 , вислухавши думку захисника підозрюваного, пояснення слідчого про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку прокурора про обґрунтованість клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не зменшились та продовжують існувати.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя також враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, не має міцних соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим наявний ризик того, що він може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, а також, враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_2 безпосередньо вказала на ОСОБА_1 як на особу, що вчинила відносно неї злочин, він може незаконно впливати на потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення - у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії досудового розслідування, які відповідно до положень ст. 95 КПК України, сприймаються лише під час судового засідання, таким чином наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, яких необхідно встановити під час досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого підозрюється, вважаю, що застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України

Також слідчий суддя враховує положення ст.178 КПК України, де зазначено що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Інші запобіжні заходи, не пов`язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

У справі Геращенко проти України (рішення від 07.11.2013, пар.99) Європейський суд зазначив, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sin qua non) законності її продовжуваного тримання під вартою.

Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ по справі Москаленко проти України №37466/04 від 20.08.2010 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що орган судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд вважає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі Ілійков проти Болгарії №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

У п. 48 рішення Чеботарь проти Молдови №35615/06 від 13.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. "Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Громицького О.В. про продовження підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 грудня 2019 року, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-199 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Громицького О.В., задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 грудня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: Т. Д. Бєссонова