Постанова

від 18.10.2019 по справі 760/14144/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/14144/19 Головуючий в суді І інстанції: Кушнір С.І.

Провадження № 33/824/3340/2019 Доповідач в II інстанції: Полосенко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.,

за участі:

представника митниці - Кептене Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, якою провадження у справі , щодо

ОСОБА_2 , директора ПП Транспортно-Експедиторський Центр (код ЄДРПОУ 38272913, 43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Станіславського, буд. 2-Б), ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України , -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу, дії директора ПП Транспортно-Експедиторський Центр ОСОБА_2 , призвели до переміщення товарів загальною вартістю 40400,40 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року ОСОБА_2 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Київської митниці, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосереднього предмету правопорушення та конфіскації предметів правопорушення, а в разі неможливості конфіскації предметів правопорушення - стягнути їх вартість.

Зазначає, що на час апеляційної скарги повний текст постанови не отримано представником митниці ДФС, розширені обґрунтування до апеляційної скарги будуть надані під час судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника митниці, який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Стаття 251 КУпАП також визначає, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до коментованої ст. 251 КУпАП, для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим. Відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.

В силу ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

На думку апеляційного суду, при винесенні постанови вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи висновки митного органу про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пердбачееного ч. 1 ст. 483 МК України базуються на співставленні документів, отриманих від митних органів отриманих з Республіки Польща та Австрійської Республіки, з документами, що подані ПП Транспортно-Експедиторський Центр при митному оформленні в Україні.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил громадянину України ОСОБА_2 поставлено у вину вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, що його дії , як директора ПП Транспортно-Експедиторський Центр призвели до переміщення товарів загальною вартістю 40400,40 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

На переконання апеляційного суду, документи, які стали підставою для складання протоколу про порушення митних правил відносно директора ПП Транспортно - Експедиторський Центр ОСОБА_2 не стосуються ані самого ОСОБА_2 , ані ПП Транспортно - Експедиторський Центр , керівником якого є останній.

Ввезення товару на митну територію України здійснювалось в рамках виконання договору №03/2016/АТ від 11 жовтня 2016 р., укладеного між компанією ALLEMAND & KARLTON LP (Великобританія) та ПП Транспортно-Експедиторський Центр , в особі директора ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 2.1 якого, кількість товарів у кожній окремій поставці визначається у відповідності до рахунку - фактури.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору визначено, що валютою контракту є долар США, вартість товару кожний раз погоджується та встановлюється окремо за одинцю товару кожного виду. Вартість товару зазначається в рахунку - фактурі на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Вартість товару буде узгоджуватись на кожну заявку окремо та включає в себе: вартість товару, упаковки, маркування, а також всі затрати на перевезення, податки, митні платежі та збори, інші грошові витрати, які сплачується на території країни продавця.

Загальна вартість контракту встановлюється в розмірі всієї партії товарів, які поставляються за цим контрактом.

Відповідно до інвойсу №12/10/16 від 12 жовтня 2016 року вартість товарів, що переміщувались через митний кордон України, погоджена між відправником та покупцем товарів, що становить 136664,06 Євро.

Таким чином, декларантом ПП Транспортно - Експедиторський Центр ОСОБА_2 були надані всі необхідні для здійснення митного оформлення документи, що також не заперечувалось представником митного органу в судовому засіданні.

Крім того, у відповідності до умов Договору, вартість товарів була узгоджена між відправником та покупцем та становить 136664,06 Євро.

Враховуючи вищевикладене , вважаю, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому підстав для скасування постанови судді місцевого суду та постановлення апеляційним судом нової постанови, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко