Постанова

від 29.10.2019 по справі 373/1982/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 373/1982/18 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Залеська А.О.

29 жовтня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

судді-доповідача - Саліхова В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Шахової О.В.,

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет-1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2019 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет-1 до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Вікагро , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Землевпорядкування та кадастр про усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ТОВ Євроагромаркет-1 звернулося до суду із вищевказаним позовом та просило усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою шляхом визнання дій відповідачів при підписанні договору оренди земельної ділянки з ФГ Вікагро неправомірними та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ФГ Вікагро від 03.09.2018, зареєстрованого в реєстрі речових прав № 27862568 від 06.09.2018. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Євроагромаркет-1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, неповноту та неправильність установлення обставин, які мають значення для справи.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що підписання договору оренди землі від 01.06.2017 та додатку 28.11.2017 відповідало вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України, які містять усі істотні умови договору та останніми не були порушені права, свободи й інтереси ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 зазначив, що не зрозуміло в чому полягає неповне з`ясування судом обставин, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11355/2019 У судовому засіданні представник ТОВ Євроагромаркет-1 - Левіна А.А. підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просила останню задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Голова ФГ Вікагро - Тарасенко В.І. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_1 та ТОВ Землевпорядкування та кадастр в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомили.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 Пономарьов проти України суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та ТОВ Землевпорядкування та кадастр .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ Євроагромаркет-1 та ФГ Вікагро , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував зміст договору оренди землі №4 від 03 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Вікагро , зареєстрований Державному в реєстрі речових прав та їх обтяжень 06.09.2018 за номером: 27862568, та встановив, що зазначений договір повністю відповідає всім вимогам статті 203 ЦК України, які його стосуються та, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 12 квітня 2001 року є власником земельної ділянки площею 2,436 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Серії РІ № 298467 (а. с. 100).

Вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в оренду ТОВ Євроагромаркет строком на п`ять років відповідно до договору оренди землі від 01.12.2012 (а. с. 12-13).

Зазначений договір не був зареєстрований в порядку, передбаченому на той час діючого законодавства, його дія закінчувалась 01.12.2017.

У процесі господарської діяльності ТОВ Євроагромаркет було створено ТОВ Євроагромаркет-1 . Засновниками та керівниками обох діючих на даний час товариств є, відповідно, батько та син ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) Обидва ці товариства працюють на спільній господарській базі та не мають між собою господарських спорів.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_5 , яка працює в ТОВ Євроагромаркет-1 , в кінці грудня 2016 року або на початку 2017 року, вона отримала вказівку від старшого керівника - ОСОБА_3 , який фактично керує обома господарствами, запросити частину людей, земельні ділянки яких орендує ТОВ Євроагромаркет для видачі орендної плати та до закінчення строку договорів оренди з ними, запропонувати підписати договори оренди землі з ТОВ Євроагромаркет-1 строком на сім років. Для цього їй надали примірники нових договорів, виконані друкарським способом у трьох екземплярах, на яких не було проставлено дати та не було жодного рукописного запису, однак всі ці договори були підписані керівником ТОВ Євроагромаркет-1 з проставлянням печатки. Вона обдзвонила по телефону власників земельних ділянок та, коли ті приходили, пропонувала підписати всі три екземпляри договорів, один з яких давала їм на руки. Так було і з ОСОБА_1 , якому, як і іншим орендодавцям, було роз`яснено, що в подальшому орендувати земельну ділянку має намір ТОВ Євроагромаркет-1 .

Вказані обставини в частині змісту та форми договору оренди землі з ТОВ Євроагромаркет-1 , відсутності в ньому рукописних записів про кадастровий номер земельної ділянки та дату договору, який був запропонований для підписання ОСОБА_1 , окрім показань свідка, підтверджуються примірником договору, який він додав до відзиву на позов, та який представник позивача назвала ознайомчим документом для орендодавця щодо істотних умов договору (а. с. 74-76).

В подальшому, 20.01.2017, з метою реєстрації земельних ділянок у ДЗК та присвоєння їм кадастрових номерів, зазначення яких є істотною умовою договору оренди землі, в тому числі і щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , ТОВ Євроагромаркет-1 уклав з ТОВ Землевпорядкування та кадастр договір про виготовлення технічної документації щодо відведення земельних ділянок в натурі на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району (а. с. 44)

Як встановлено, з пояснень керівника ТОВ Землевпорядкування та кадастр у нього з ТОВ Євроагромаркет-1 окрім договірних відносин по виготовленню технічної документації, існували усні домовленості щодо ведення та супроводу усіх документів до моменту реєстрації договорів оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі і щодо здійснення реєстрації земельної ділянки в ДЗК з присвоєнням їй кадастрового номеру.

В процесі виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки ОСОБА_1 підрядник ТОВ Землевпорядкування та кадастр дізнався (у невстановлений судом спосіб) кадастровий номер земельної ділянки - 3223380800:07:003:0036, який буде присвоєно під час її державної реєстрації в ДЗК та друкарським способом вніс його в кадастровий план (а. с. 19-21).

З пояснень представника ТОВ Землевпорядкування та кадастр встановлено, що отримані ним неофіційні відомості про повний кадастровий номер земельної ділянки були передані відповідальній особі з боку ТОВ Євроагромаркет-1 , для того, щоб цей номер вони зазначили в примірнику договору оренди землі, який планували подавати на державну реєстрацію.

Такі пояснення представника третьої особи узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5 та доказами поданими сторонами, де у примірнику договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет-1 , який надав позивач, дописано кульковою ручкою дата договору - 01.06.2017 та дев`ять останніх цифр кадастрового номеру земельної ділянки : 07:003:0036 , а у примірнику, який раніше був вручений ОСОБА_1 таких дописів немає (а. с. 40-41; а. с. 74-76).

Виготовлена ТОВ Землевпорядкування та кадастр Технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_1 не пройшла реєстрації у Переяслав-Хмельницькому відділі ДЗК та, відповідно, земельна ділянка не була внесена до Державного земельного кадастру за зверненням ТОВ Землевпорядкування та кадастр , як передбачалось домовленістю між ним та ТОВ Євроагромеркет-1 .

28 листопада 2017 року ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет-1 в особі директора ОСОБА_4 . підписали додаток до договору оренди землі, яким пункт 9 договору оренди (щодо розміру орендної плати та порядку розрахунків) землі виклали в іншій редакції (а. с. 119).

Оскільки даний документ не містить відомостей про земельну ділянку та реквізитів договору, додатком якого він є, то представник позивача пояснила, що цей додаток стосується основного договору, підписаного сторонами у червні 2017 року, який на її думку, є чинним.

Відповідно до платіжних відомостей, поданих позивачем, відповідачу ОСОБА_1 щорічно, впродовж 2014-2017 років виплачувались кошти за користування земельною ділянкою (а. с. 47-50).

Разом з тим, яким саме господарством: ТОВ Євроагромаркет чи ТОВ Євроагромаркет-1 здійснювались виплати, встановити не представляється можливим за відсутності в цих відомостей даних про платника - найменування господарського товариства. З показань представника позивача встановлено, що ці два товариства господарську діяльність вели спільно.

До кінця 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет існували договірні відносини за договором оренди землі від 01.12.2012.

15.05.2018 Переяслав-Хмельницьким відділом Головного управління Держгеокадастру у Київській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,4357 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер: 3223380800:07:003:0036), яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії РІ № 298467 від 12.04.2001, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру (а. с. 95-97).

Технічна документація із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, виготовлена ТОВ Регіонземсервіс , зареєстрована у Переяслав-Хмельницькому відділі ГУ Держгеокадастру в Київській області (а. с. 98-102).

03 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Вікарго був укладений договір оренди землі №4, за яким ОСОБА_1 (орендодавець) передав Фермерському господарству Вікагро вищевказану земельну ділянку, кадастровий номер: 3223380800:07:003:0036 в строкове платне користування на сім років. Про фактичне передання в оренду земельної ділянки сторони договору підписали Акт (а. с. 77-79).

06.09.2018 на підставі договору оренди землі №4 від 03.09.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про реєстрацію за Фермерським господарством Вікагро права оренди земельної ділянки строком на сім років. У відомостях про земельну ділянку, серед іншого зазначено кадастровий номер: 3223380800:07:003:0036, власником земельної ділянки є ОСОБА_1 (а. с. 51, 94).

Позивач зазначив, що не дивлячись на те, що договір оренди землі від 01.06.2017 не був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав, товариство весь час з дня його підписання користувалось земельною ділянкою та сплачувало орендодавцю орендну плату згідно умов договору. Жодних претензій від останнього не було, письмового повідомлення про розірвання цього договору не надходило. Однак, пізніше стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 , нехтуючи моральними засадами суспільства, діючи недобросовісно при наявності укладеного договору з ТОВ Євроагромаркет-1 у вересні 2018 року уклав договір щодо тієї самої земельної ділянки з іншим суб`єктом господарювання ФГ Вікагро , який за кілька днів був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав.

Позивач вказує на порушення відповідачами статей 24, 25, 27, 28 ЗУ Про оренду землі , оскільки уклавши договір оренди між собою, вони вчинили дії, які перешкоджають позивачу користуватись орендованою земельною ділянкою та здійснювати права орендаря. Представник вважає, що договір оренди землі від 01.06.2017 між позивачем та ОСОБА_1 є укладеним в розумінні ч. 1 ст. 368, ч.2 ст. 207 та ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, що ТОВ Євроагромаркет-1 звернулося до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України визначено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Стаття 1 Закону України Про оренду землі , визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що сторони, які підписали договір, повинні виконувати його умови належним чином.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 3ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі укладався у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін міг бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 15 даного Закону істотними умовами договору оренди землі: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 18 Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 20 Закону).

Відповідно до п. 43 Прикінцевих положень договору оренди землі від 01.06.2017 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Пунктом 20 вказаного Договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору.

Встановлено, що державна реєстрація речового права оренди ТОВ Євроагромаркет-1 за цим договором не була здійснена, тому не можна вважати укладеним даний договір між сторонами.

Таким чином, у ОСОБА_1 та ТОВ Євроагромаркет-1 , відповідно до частини першої статті 631 ЦК України не виникло прав та обов`язків, пов`язаних з орендою земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759ЦК Україниза договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, правочин може бути визнаний судом недійсним за умов порушення стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до вимог законодавства договірні відносини між ТОВ Євроагромаркет-1 та ОСОБА_1 не виникли, тому укладення договору оренди земельної ділянки від 03.09.2018 між ОСОБА_1 та ФГ Вікагро є правомірним й відсутні правові підстави для визнання останнього недійсного.

Договір оренди землі №4 від 03.09.2018, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень 06.09.2018 за номером: 27862568 та відповідає вимогам статті 203 ЦК України, які його стосуються та, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції невірно встановив факт того, що ОСОБА_1 не вчиняв жодної дії яка б свідчила про прийняття ним пропозиції від позивача, на думку колегії судді не знайшло свого підтвердження при розгляді справи, оскільки спростовуються матеріалами справи (відсутні данні про отримання орендної плати тощо).

За наведеного, безпідставним, на думку колегії суддів, є посилання на правову позицію Верховного Суду України викладену в постанові від 18 грудня 2013 року справа №6-127цс13.

Таким чином, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження доводи ТОВ Євроагромаркет-1 щодо порушення прав останнього при укладанні вищевказаного договору..

Судом першої інстанції досліджені належним чином всі обставини справи та надані відповідні висновки, з якими погоджується і колегія суддів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет-1 залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 30.10.2019.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: А.М. Андрієнко

О.В. Шахова