Рішення

від 30.10.2019 по справі 922/2605/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2605/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудніпроект" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 222, оф. 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, 24) про стягнення 307.879,39грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019 ТОВ "Харківбудніпроект" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ЛКМЗ", в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 278.328,30грн., пеню за прострочення платежу в сумі 29.551,09грн. та судові витрати в розмірі 35.408,40грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ТОВ "ЛКМЗ" зобов`язань за Договором від 28.04.2016 №2069/04 в частині повної оплати наданих послуг. В якості правових підстав посилається на норми статей 526, 610, 611, 889 ЦК України, статті 216, 218, 222 ГК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2605/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України, відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ТОВ "ЛКМЗ" (Замовник) та ТОВ "Харківбудніпроект" (Виконавець) було укладено Договір від 28.04.2016 №2069/04 (надалі - Договір, т. I, а.с. 57-62).

У відповідності до пункту 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 24.04.2017 №2) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт щодо розробки робочого проекту (Документації) реконструкції комплексу будов, що складається зі збірного корпусу з побутовими приміщеннями, адміністративними приміщеннями, теплогенераторною, із встановленням сучасної технологічної ліні фарбування виробів та зварювального обладнання для виготовлення виробів сільгосптехніки продуктивністю 10 комлектів/добу на ТОВ "Лозівський ковальско-механічний завод" за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, 24/5 (Об`єкт), в обсягу, узгодженому в Завданні на проектування (Додаток №1 до цього Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили Завдання на проектування (т. I, а.с. 26-28).

Згідно з пунктом 2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 24.04.2017 №2) строк виконання робіт - не більше 88 робочих днів з дня надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок Виконавця, за умови надання Замовником вихідних даних у відповідності з пунктом 5.4.1. до дати сплати авансу.

Пунктом 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 23.01.2018 №4) сторони погодили, що загальна вартість робіт за Договором визначається за згодою Сторін та складає 513.880,50грн., крім того, додатково нараховується ПДВ 20% - 102.776,10грн. Всього за Договором - 616.656,60грн.

У зв`язку зі зміною вартості Договору між сторонами також викладено в новій редакції Протокол узгодження договірної ціни до Договору (т. I, а.с. 73).

Розділом 3 Договору визначено, зокрема, порядок розрахунків. А саме відповідно до пунктів 3.3.-3.6. Замовник сплачує Виконавцеві передоплату в розмірі 30% від обумовленої в пункті 3.1. цього Договору вартості робіт. Розрахунок у розмірі 50% від обумовленої в пункті 3.1. цього Договору здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту здачі-прийому робіт. Оплата робіт здійснюється на підставі рахунку-фактури, наданого Виконавцем. Остаточний розрахунок за виконані роботи в розмірі 20% від обумовленої в пункті 3.1. цього Договору здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту узгодження Документації Замовником та проходження експертизи (за необхідністю).

Додатковою угодою від 28.12.2018 №5 сторони виклали пункт 8.1. в новій редакції - Договір набуває чинності з моменту підписання та діє по 31 грудня 2019 року.

Як зазначає позивач у позові, 16.01.2019 між сторонами було підписано Акт №1 здачі-приймання робіт (послуг) відповідно до Договору (т. I, а.с. 35), згідно якого Виконавцем була виконана робота: "Розробка робочого проекту реконструкції комплексу будов, що складається зі збірного корпусу з побутовими приміщеннями, адміністративними приміщеннями, теплогенераторною, із встановленням сучасної технологічної ліні фарбування виробів та зварювального обладнання для виготовлення виробів сільгосптехніки продуктивністю 10 комлектів/добу на ТОВ "Лозівський ковальско-механічний завод" за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, 24/5".

В даному Акті також зазначено, що його сума складає 493.325,28грн. з ПДВ, сплачено - 184.996,30грн. з ПДВ, доплата становить - 308.328,30грн. з ПДВ.

Позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою від 26.06.2019 вих. №85 (т. I, а.с. 78-80), в якій вимагав негайно здійснити оплату виконаних робіт у розмірі 308.328,30грн. та пені в розмірі 23.158,74грн.

Платіжним дорученням від 12.07.2019 №2249 ТОВ "ЛКМЗ" перерахувало позивачеві кошти в розмірі 30.000,00грн. згідно з Договором від 28.04.2016 №2069/04.

Станом на 12.08.2019 відповідачем не здійснено остаточного розрахунку за виконані позивачем роботи в розмірі 278.328,30грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було зроблено заяву про виявлення будь-яких відступів, допущених позивачем від Завдання на проектування. Крім того, сторонами в Акті здачі-приймання робіт (послуг) від 16.01.2019 №1 зазначено, що виконані роботи відповідають умовам Договору і оформлені належним чином.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що встановлено частиною першою статті 530 ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за виконані позивачем роботи за спірним Договором роботи (278.328,30грн.), що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Згідно з частиною першою статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 278.328,30грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами підпункту 6.1.2. пункту 6.1. Договору визначено, що у випадку, якщо Замовник несвоєчасно сплатив виконані роботи згідно пунктів 3.4., 3.5. Договору, Замовник сплачує Виконавцеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

На підставі вказаних норм та положень Договору позивач, відповідно до розрахунку (т. I, а.с. 37), здійснив нарахування відповідачеві пені в розмірі 29.698,61грн. за період з 23.01.2019 по 12.08.2019. Натомість, у прохальній частині позовної заяви заявлено до стягнення пеню в розмірі 29.551,09грн.

Суд зазначає, що позивачем безпідставно здійснюється нарахування пені починаючи з 23.01.2019, оскільки початком прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, тобто 24.01.2019.

Також, укладаючи договір, сторони не встановили іншого порядку нарахування штрафних санкції, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, тому нарахуванням пені мало здійснюватись позивачем у період з 24.01.2019 по 24.07.2019. Таким чином нарахування пені за період з 25.07.2019 по 12.08.2019 є необґрунтованим.

Здійснивши перерахунок пені, суд визначає, що її розмір з урахуванням обставин спору становить 27.083,53грн. Саме цей розмір пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині (2.467,56грн.) пеня нарахована безпідставно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 4.581,18грн. покладаються на відповідача, в іншій частині - 37,01грн. залишаються за позивачем.

Щодо стягнення 30.788,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат з професійної правничої допомоги у сумі 30.788,00грн. позивач надав до суду: витяг з Договору про надання правової допомоги адвокатом від 12.08.2019 №23ХК та копію квитанції від 14.08.2019 №185268 на суму 30.788,00грн. (т. I, а.с. 43, 81-82).

Натомість, матеріали справи не містять детального опису виконаних адвокатом робіт та акту приймання-передачі наданих послуг, пов`язаних з розглядом справи №922/2605/19. Тому вимога позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 30.788,00грн. є недоведеною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свободи, буд. 24, код ЄДРПОУ 32565419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудніпроект" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 222, кв. 46, код ЄДРПОУ 30753138) основний борг в сумі 278.328,30грн., пеню за прострочення платежу в сумі 27.083,53грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4.581,18грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "30" жовтня 2019 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/2605/19/