Постанова

від 28.10.2019 по справі 520/5168/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 р.Справа № 520/5168/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. ,Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Кокарева Е.О.

представника відповідача Іхненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року, суддя: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.07.19 року по справі № 520/5168/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТЕМ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТЕМ" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними (не законними) дії комісії Головного управління ДФС Харківській області щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати комісію Головного управління ДФС Харківській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реєстрація направлених підприємством до ДФС України податкових накладних протиправно зупинена податковим органом з огляду на те, що позивача включено до переліку ризикових платників податків. Крім того зазначив, що не можуть застосовуватися відповідні Критерії ризиковості, оскільки вони не зареєстровані в передбаченому законом порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або про відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 05.04.2019 № 95, в частині п.5 розділу 2 Порядку денного.

Зобов`язано Головне управління ГУ ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТЕМ" (вул. Студентська, буд. 20, кв. 16, Харків, 61024, код ЄДРПОУ 32438116) з переліку ризикових платників податків.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 28.10.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем 13 та 15 травня 2019 засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію спірні податкові накладні.

Проте податковим органом зупинено реєстрацію таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки такі податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.15-40)

Відповідно до Витягу з протоколу від 05.04.2019 № 95 Комісія Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.03.2018 №1770 Про затвердження складу Комісії зі змінами та доповненнями, ухвалила, зокрема: включити підприємство ТОВ "ЕТЕМ" (п.н. 32438116) до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

У порядку денному зазначеного Витягу з протоколу від 05.04.2019 № 95 вказано про розгляд службової записки управління аудиту ДФС у Харківській області від 28.03.2019 № 646/20-40-14-21-18, з пропозицією щодо включення до переліку ризикових платників податку, які за наслідками розшукових заходів ОУ ГУ ДФС у Харківській області за 2019 рік, не встановлено за податковими адресами.

Таким чином, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, виписаних позивачем, стало включення підприємства ТОВ "ЕТЕМ" (п.н. 32438116) до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, (надалі - Порядок №117) встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до офіційного веб-порталу Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001872-18), Критерії ризиковості платника податку, які були застосовані відповідачем, оформлені листом ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.

Згідно з пп. 1.6 п. 1 вказаних Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що всупереч вимогам п. 10 Порядку №117 вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наявний на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-18) лист Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", та не вважає цей лист належним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, з огляду на таке.

З листа Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170 неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18;

Відповідно до п. 10 Порядку №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами.

Отже, докази дотримання ДФС умов погодження Мінфіном таких критеріїв матеріали справи не містять та зворотного колегією суддів не встановлено.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-IV, (далі - Закон №1160-IV), регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Статтею 25 Закону №1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

Крім того, відповідно до п. 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 (надалі - Положення №731), на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов`язковим.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Проте як свідчать матеріали справи, критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Крім того колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18, зокрема: Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством .

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків" не може бути визнано обґрунтованим та законним.

Також колегія суддів зазначає, що позивача включено до переліку за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . Разом з тим, до Комісії ГУ ДФС у Харківській області від Управління аудиту листом від 28.03.2019 № 646/20-40-14-21-18 надано інформацію про невстановлення позивача за податковою адресою. Буд-якої інформації стосовно здійснення позивачем ризикових операцій, які міситяться в п.2 листа від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, не зазначено.

Таким чином, подана на розгляд комісії інформація про позивача не містила даних про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до п.6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, прийняття стосовно позивача рішення про віднесення його до ризикових платників податків створює для нього правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації всіх податкових накладних, які будуть подаватися ним на реєстрацію, та що і відбулося 13.05.2019 та 15.05.2019.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки внесення позивача до переліку ризикових платників податків здійснено на підставі рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або про відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 05.04.2019 № 95, в частині п.5 розділу 2 Порядку денного, про прийняття якого позивачу не було відомо на момент звернення до суду, з метою ефективного захисту прав позивача необхідно відновити порушене право позивача шляхом скасування вказаного рішення суб`єкта владних повноважень.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення похідної вимоги про зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ЕТЕМ" з переліку ризикових платників податків, оскільки законодавчо не визначено обов`язку відповідача у разі скасування рішення Комісії судом вчинити дії по його видаленню з АІС Податковий блок.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року по справі № 520/5168/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді (підпис) (підпис) А.О. Бегунц О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 31.10.2019 року