Постанова

від 30.10.2019 по справі 420/458/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/458/19 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Козачок Олени Валентинівни та представника відповідача - Жукової Тетяни Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 листопада 2018 року №0048741407 та №0048811407.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у своїй господарській діяльності ТОВ дотримується вимог Конституції України, норм чинного законодавства України та не порушувало і не порушує вимог податкового законодавства, не провадить приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов`язків платежів), тому вказані податкові повідомлення-рішення та нарахування штрафних санкцій є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2017 року у задоволені адміністративного позову було відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТОВ подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та задовольнити позов повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення в частині з огляду на таке.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі направлень на перевірку від 25 вересня 2018 року, виданих посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2018 рік та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 05 вересня 2018 року №6693 Головним управлінням ДФС в Одеські області проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Екоп - Південь з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року, валютного законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено акт Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Екоп - Південь податкового законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року, валютного - за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року від 24 жовтня 2018 року № 2289/15-32-14-07/32580620.

Перевіркою встановлено, порушення ТОВ:

1) п.44.1. ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України, в результаті чого завищення від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року: за дев`ять місяців 2016 року у сумі 1154167 грн., за 2016 рік у сумі 1154167 грн., за перший квартал 2017 року в сумі 1154167 грн., за перше півріччя 2017 року в сумі 1154167 грн., за дев`ять місяців 2017 року у сумі 1154167 грн., за 2017 рік у сумі 1154167 грн.

2) п.44.1. ст.44, п.198.1. п.198.5. п.198.6. ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 250712 грн., в тому числі: за вересень місяць 2016 року в сумі 230833 грн.; за вересень місяць 2017 року в сумі 19879 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем 07 листопада 2019 року прийнято:

- податкове повідомлення-рішення у № 004811407, яким ТОВ за порушення п.44.1 ст.44, п.192.1 ст.192, пп.198.5 п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 376068,00 грн., з яких: 250712 грн. - за податковим зобов`язанням; 125356 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.38);

- податкове повідомлення-рішення у № 0048741407, яким до ТОВ за встановлені порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз.2 п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 230833,00 грн. застосовано штраф у розмірі 50% на суму 115416,50 грн..

Винесення вказаних податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи до суду першої інстанції не надано первинних документів (ніж ті, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом), в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та супутніх їм документів, на підтвердження того, що нежитлове приміщення №4-1, загальною площею 584,3 кв.м., розташоване на четвертому поверсі адміністративно-офісної будівлі, за адресою: Україна, м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1/2, а також машиномісця №В83 та №В85, загальною площею 13,3 кв.м., за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1-А, були використані позивачем при здійсненні власної господарської діяльності та посприяли отриманню доходу в третьому кварталі 2016 року. Також, судом було зазначено, що як станом на дату проведення перевірки, так і станом на дату прийняття спірних рішень у позивача були відсутні підстави для віднесення до складу податкового кредиту суми 19879грн., оскільки податкова накладна №4 від 04 вересня 2017 року зареєстрована з пропуском строку такої реєстрації.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції частково помилковими і такими, що частково не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Положеннями статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з. зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, ст.198.6 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до ст.201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу вказаних норм вбачається, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів, та зв`язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2016 року між ТОВ СКВО (Орендодавець) та ТОВ Екоп-Південь (Орендар) укладено договір оренди №15-16-16, згідно умов якого орендар передає орендареві за плату у тимчасове користування (оренду) для розміщення органів управління орендаря нежитлове приміщення №4-1, загальною площею 584,3 кв.м., розташоване на четвертому поверсі адміністративно-офісної будівлі за адресою: Україна, м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1/2, а також машиномісця №В83, №В85 (загальною площею 13,3 кв.м. за адресою: м.Одеса. вул.Генуезька, буд.1-А, надалі - Об`єкт.

Відповідно до п.1.2 Договору №15-16-16, об`єкт оренди буде використовуватись орендарем для розміщення органів управління Орендаря.

Пунктом 3.1 Договору №15-16-16 визначено, що загальний розмір щоквартальної орендної плати за Об`єкт оренди складає 1385000 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно акту прийому-передачі майна від 15 червня 2016 року, який є додатком №1 до договору оренди №15-16-16 від 15 червня 2016 року (а.с.94), орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення №4-1, загальною площею 584,3 кв.м., розташоване на четвертому поверсі адміністративно-офісної будівлі, за адресою: Україна, м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1/2, а також машиномісця №В83 та №В85, (загальною площею 13,3 кв.м., за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1-А.

30 вересня 2016 року ТОВ СКВО та ТОВ Екоп-Південь складено акт №133 прийому-передачі робіт і надання послуг згідно якого ТОВ СКВО (виконавець) з однієї сторони та ТОВ Екоп-Південь (замовник) з другої сторони підписали цей акт в підтвердження того, що згідно з умовами договору оренди №15-16-16 від 15 червня 2016 року Виконавцем надані послуги (виконані роботи), а замовником прийняті послуги (роботи), а саме: надання послуг оренди приміщення за 3 квартал 2016 року за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька, 1-А на суму 1154166,67 грн. (без ПДВ 20%). В акті зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) склала без ПДВ 1154166,67 грн., ПДВ 230833,33 грн. (20% ПДВ), загальна вартість робіт з ПДВ 1385000,00 грн.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ СКВО складено на ім`я ТОВ Екоп-Південь податкову накладну №50 від 30 вересня 2018 року на загальну суму 1385000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 230833,33 грн..

Вказана податкова накладна направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №1 від 18 жовтня 2016 року.

01 жовтня 2016 року між ТОВ СКВО (Орендодавець) та ТОВ Екоп-Південь (Орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди №15-16-16 від 15 червня 2016 року.

Відповідно до п.1 та п.2 вказаної Додаткової угоди сторони прийняли рішення розірвати Договір №15-16-16 від 15 червня 2016 року. З моменту підписання Додаткової угоди до Договору оренди №15-16-16 від 15 червня 2016 року Договір вважається розірваним.

Згідно акту прийому-передачі (повернення з оренди) від 01 жовтня 2016 року у виконання п.2.1 договору оренди №15-16-16 від 15 червня 2016 року ТОВ Екоп-Південь (Орендар) передає (здійснює повернення з оренди), а ТОВ СКВО (Орендодавець) приймає нежитлове приміщення №4-1, загальною площею 584,3 кв.м., розташоване на четвертому поверсі адміністративно-офісної будівлі, за адресою: Україна, м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1/2, а також машиномісця №В83 та №В85, (загальною площею 13,3 кв.м., за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1-А.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ до інших операційних витрат , а в подальшому до фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності віднесено суму в розмірі 1154166 грн., за придбані послуги оренди приміщення за третій квартал 2016 року за адресою: місто Одеса, вулиця Генуезька, 1А., у ТОВ СКВО (код 31982116), згідно акту прийому виконаних робіт і наданих послуг №133 від 30 вересня 2016 року на суму 1154166.67 грн. без ПДВ.

ТОВ до податкового кредиту рядок 10.1 декларацій з податку на додану вартість Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою віднесено суму ПДВ в розмірі 230833 грн. за придбані послуги оренди приміщення за третій квартал 2016 року за адресою: місто Одеса, вулиця Генуезька, 1А., у ТОВ СКВО , згідно податкової накладної №50 від 30 вересня 2016 року на загальну суму 1385000 грн., в тому числі ПДВ - 230833,33 грн.. Суми податку на додатну вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту за вересень 2016 року.

Разом з тим, перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що на підприємстві ТОВ Екоп - Південь працювало: в червні місяці 2016 року 2 особи, в т.ч. по сумісництву 1 особа; в липні місяці 2016 року 1 особа, в т.ч. по сумісництву 1 особа; в серпні місяці 2016 року 1 особа, в т.ч. по сумісництву 1 особа; в вересні місяці 2016 року 1 особа, в т.ч. по сумісництву 1 особа., крім того на підприємстві відсутні власні та орендовані транспортні засобі.

Наведені обставини свідчать про відсутність матеріальних та кадрових потужностей та передумов у позивача для використання вказаного орендованого майна у власній господарській діяльності, що свідчить про обґрунтований висновок податкового органу про помилковість віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, позивачем ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження не було надано інших належних первинних документів в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", супутніх їм документів, на підтвердження того, що нежитлове приміщення №4-1, загальною площею 584,3 кв.м., розташоване на четвертому поверсі адміністративно-офісної будівлі, за адресою: Україна, м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1/2, а також машиномісця №В83 та №В85, (загальною площею 13,3 кв.м., за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1-А були використані позивачем при здійсненні власної господарської діяльності.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги надані позивачем на підтвердження правомірності включення до інших операційних витрат , а в подальшому до фінансового результату до оподаткування: договір купівлі-продажу від 09 вересня 2016 року №НВА305718, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь (Продавець) та ОСОБА_1 (покупець) та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу; договір купівлі-продажу від 04 жовтня 2016 року №НВА516659, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь (Продавець) та територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (покупець) та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу; договір купівлі-продажу від 04 жовтня 2016 року №НВА516657, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь (Продавець) та територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (покупець) та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу; договір купівлі-продажу від 04 жовтня 2016 року №НВА516655, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь (Продавець) та територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (покупець) та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу; договір купівлі-продажу від 15 грудня 2016 року №НВО 142360, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь (Продавець) та територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (покупець) та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу; сертифікат серії ОД №16412284508, виданий 21 грудня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) будівництво 16-ти поверхового 2-х секційного будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м.Одеса,. вул.Прохорівська №39/41, загальною площею 16151,00 кв.м., замовником якого є ТОВ Екоп-Проект проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації, оскільки вказані документи жодним чином не пояснюють форму, порядок та обсяг використання спірного нежитлового приміщення №4-1, загальною площею 584,3 кв.м. у господарській діяльності позивача в контексті площі орендованого майна, адреси його розташування у співвідношенні до розташування нерухомості, яка є предметом вищевказаних правочинів, тощо.

Так, місцезнаходженням позивача в договорі купівлі-продажу від 09 вересня 2016 року №НВА305718 зазначено місце реєстрації юридичної особи позивача, а саме: 65017, Одеська обл., місто Одеса, вул.Поїздна, будинок 1. Місцезнаходженням позивача в договорах купівлі-продажу від 04 жовтня 2016 року №НВА516659, №НВА516657, №НВА516655, та від 15 грудня 2016 року №НВО 142360, зазначено: 65017, Одеська обл., місто Одеса, вул.Поїзна, будинок 1. Колегія суддів зазначає, що у вказаних договорах відсутнє посилання на наявність попередніх угод, здійснення відповідних дії, що передували їх укладення, місцем здійснення яких будо б: м.Одеса, вул.Генуезька, 1-А. Крім того, лише договір купівлі продажу від 09 вересня 2016 року №НВА305718 укладений у 3 кварталі 2016 року.

Також, положеннями ст.198.5 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт г ).

Отже, враховуючи відсутність належних доказів використання позивачем вищевказаного нежитлового приміщення №4-1, загальною площею 584,3 кв.м., розташованого на четвертому поверсі адміністративно-офісної будівлі, за адресою: Україна, м.Одеса, вул.Генуезька, буд.1/2, а також машиномісця №В83 та №В85, при здійсненні власної господарської діяльності та у відповідності до вимог ст.198.5 ПК України (пункт г ), позивач повинен був скласти (на підставі донарахування податкових зобов`язань) не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за спірними послугами.

Разом з тим, всупереч вказаним висновкам та нормам податкового законодавства, позивачем не було складено та зареєстровано вказану зведену податкову накладну на суму 230833 грн., що свідчить про правомірність притягнення позивача до відповідальності за не реєстрацію відповідної накладної та накладення штрафу у розмірі 115416,50 грн..

Разом з тим, висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції з приводу порушення позивачем строків реєстрації, встановлених цим Кодексом, в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 04 вересня 2017 року №4 на суму ПДВ - 19879,10 грн., колегія суддів вважає безпідставним з огляду на таке.

Положеннями ст.201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до змісту ст.201.10 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що спірна податкова накладна №4 була складена 04 вересня 2017 року та зареєстрована (згідно квитанцій про реєстрацію накладної, які містяться в справі) в Єдиному реєстрі податкових накладних - 21 вересня 2017 року, що свідчить про дотримання позивачем строку реєстрації спірної накладної та виключає можливість притягнення його до відповідальності.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2018 року №0048811407 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 19879 грн. та штрафних санкцій в сумі 9939 грн., водночас решта позовних вимог у зв`язку з необґрунтованістю задоволенню не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов задоволенню в частині.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0048811407 від 07 листопада 2019 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 19879 грн. та штрафних санкцій в сумі 9939 грн..

В іншій частині позов Товариства з обмеженою відповідальністю Екоп-Південь залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.