Ухвала

від 29.10.2019 по справі 462/702/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/702/19 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 22-ц/811/1129/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Жукровської Х.І.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2019 року в складі судді Бориславського Ю.Л. в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,-

встановила:

У січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного навчального закладу Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Ухвалою суду від 01.02.2019 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін.

21.02.2019 року директор Державного навчального закладу Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту Матвіїв І.І. подав суду заяву, якою повідомив, що спір між сторонами відсутній, оскільки 19.02.2019 року наказ про застосування дисциплінарного стягнення від 03.12.2008 року № 137 скасовано.

Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2019 року заяву представника відповідача - директора Державного навчального закладу Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту Матвіїв І.І. - задоволено.

Закрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвалу суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , з ухвалою не погоджується та вважає її незаконною.

В апеляційній скарзі зазначає, що просила скасувати наказ директора Державного навчального закладу Львівського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту № 137 від 03.12.2018 року та судові витрати покласти на відповідача, однак суд не повідомивши її про судове засідання, без її присутності розглянув справу, задовольнивши заяву відповідача, залишивши її вимоги поза увагою.

Звертаючись з позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 768,4 грн., при цьому постановляючи ухвалу від 25.02.2019 року питання про розподіл судових витрат судом не вирішено.

Покликаючись на положення КЗпП України та в частині поняття дисциплінарного проступку та порядку застосування дисциплінарного стягнення, зазначає, що оскаржуваний наказ № 137 від 03.12.2018 року не містить відповідних реквізитів та не зазначено за який дисциплінарний проступок на неї накладено стягнення та коли такий було вчинений.

Просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2019 року про закриття провадження. Задовольнити позовну заяву. Розяснити у чому полягає порушення трудової дисципліни. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 29 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про відмову від апеляційної скарги, яку просить прийняти та повернути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки на підтримку доводів заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву необхідно задовольнити враховуючи таке.

За змістом частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

При цьому, у ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

Підписання та подання апеляційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Колегією суддів встановлено, що позовну заяву та апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 подавала особисто (а.с. 2-5, 36-38).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви чи клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 5 ст. 364 ЦПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 364 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 206 цього Кодексу.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відмова від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження суперечить інтересам позивача чи іншим учасникам по справі, не встановлено таких і апеляційним судом.

Крім цього, немає інших апеляційних скарг та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, а також відсутні обставини, передбачені ч. 5 ст. 206 ЦПК України.

Зважаючи на вказані обставини та враховуючи, що статтями 13, 43 ЦПК України передбачено право учасника справи розпоряджатися своїми процесуальними права щодо предмета спору на власний розсуд, суд вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження у даній справі з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.

В суою чергу, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються ЗУ Про судовий збір .

Статтею 7 цього закону визначено порядок повернення судового збору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Аналіз зазначеної статті дає підстави для висновку про те, що повернення судового збору, як процесуальна дія суду, можлива виключно на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що подаючи апеляційну скаргу на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2019 року, позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 1152,60 грн., що підтверджується квитанцією № 30 від 13 березня 2019 року (а.с. 39).

Як вже зазначалось вище, позивач ОСОБА_1 відмовилася від апеляційної скарги та така відмова прийнята судом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та повернути позивачу сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1152,60 грн.

Керуючись ст. 260, п. 1 ч. 1 ст. 362, ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2019 року.

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 лютого 2019 року в складі судді Бориславського Ю.Л. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Повернути ОСОБА_1 1152(одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 60 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги згідно квитанції № 30 від 13 березня 2019 року за такими реквізитами:

Платник: Мацура ОСОБА_2

Отримувач: УК у Личаківському районі м. Львова /Личаківський/ 22030101

Код отримувача : 38007620

Код банку отримувача: 899998

Рахунок отримувача: 34310206080081

Призначення платежу: судовий збір у справі № 462/702/19 ОСОБА_1

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 30 жовтня 2019 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк