Рішення

від 21.10.2019 по справі 365/317/19

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/317/19

Номер провадження: 2/365/231/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.10.2019 cмт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Денисенко Н.О.

секретар

судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Яготинської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Центр про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки,

за участі прокурора Худякової М.Ю.

представників районної ради Мокроноса В.І.

третьої особи ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

19.06.2019 Заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Головне управління) від 06.09.2016 № 10-18474/15-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (далі - наказ від 06.09.2016 № 10-18474/15-16-сг) ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, орієнтовний розмір 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління від 04.04.2017 № 10-5314/15-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (далі - наказ від 04.04.2017 № 10-5314/15-17-сг) затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2,0000 га, кадастровий номер якої 3221955100:12:001:0010, для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначених наказів Яготинська міська рада Київської області провела державну реєстрацію права власності цієї земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення від 12.05.2017, індексний номер 35131280).

Ці спірні накази підлягають визнанню недійсними з наступних підстав.

На підставі п. 6 рішення Київської обласної ради від 17.09.2013 № 681-34-VI Про деякі питання передачі майна Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - школа-інтернат, рішення від 17.09.2013 № 681-34-VI) безоплатно було передано майно, що знаходиться на балансі зазначеної школи-інтернату із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району.

Відповідно до п. 9 зазначеного рішення право спільної власності на майно, визначене п. 6 цього рішення, виникає у територіальних громад Згурівського району в особі Згурівської районної ради з моменту підписання акта приймання-передачі.

Школа-інтернат користувалась земельною ділянкою, площею 29 га, розташованою на території Згурівської селищної ради Київської області на підставі Державного акта на право постійного користування землею, Серії КВ 1Ж000008, виданого відповідно до рішення 15 сесії 21 скликання Згурівської селищної ради від 30.04.1994.

Рішенням Згурівської районної ради від 04.07.2013 № 202-30-VI Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району майнового комплексу Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області (далі - рішення від 04.07.2013 № 202-30-VI) прийнято у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району Київської області майновий комплекс школи-інтернату.

Рішенням Згурівської районної ради від 29.10.2013 № 240-33-VI Про створення комісії з приймання-передачі майна, що знаходиться на балансі Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - рішення від 29.10.2013 № 240-33-VI безоплатно передано майно, що знаходиться на балансі школи-інтернату на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти).

Рішенням Згурівської районної ради від 28.11.2013 № 261-34-VII Про затвердження акта приймання-передачі майна Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - рішення від 28.11.2013 № 261-34-VII) затверджено акт приймання-передачі майна школи-інтернату на баланс Відділу освіти. Згідно з п. 2 додатку 5 цього акта передано на баланс Відділу освіти земельну ділянку загальною площею 29,00 га для ведення підсобного господарства.

Відтак власником земельної ділянки площею 29,00 га, в межі якої входить земельна ділянка ОСОБА_1 , розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, є територіальні громади сіл, селища Згурівського району в особі Згурівської районної ради, а балансоутримувачем - Відділ освіти.

Крім того, зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 за позовом Бориспільської місцевої прокуратури до Згурівської районної ради, Відділу освіти про зобов`язання останніх вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 29,0 га, що передана на баланс Відділу освіти для подальшого використання за призначенням. Відтак судовим рішенням встановлено факт того, що держава в особі Згурівської районної ради є власником земельної ділянки, площею 29,0 га (комунальна власність), тому цей факт має преюдиційне значення.

Враховуючи викладене вище, позивач вважає, що спірні накази Головного управління прийняті з порушенням вимог ст.ст. 20, 116, 118, 122, 141-145 ЗК України, оскільки земельну ділянку відведено у приватну власність для ведення особистого селянського господарства без припинення права користування нею в порядку, визначеному законом, та розпорядження землями комунальної власності не відноситься до компетенції Управління.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 56 ЦПК України прокуратура звертається з позовом в інтересах держави, оскільки правовідносини, які пов`язані із вибуттям об`єкта із комунальної власності у приватну, становить суспільний публічний інтерес. Проте Згурівська районна рада як уповноважений орган від імені власника земельної ділянки - держави належним чином не здійснює захист таких інтересів держави, а у органа державного контролю у цій сфері відсутні повноваження для звернення до суду. Враховуючи те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно спірна земельна ділянка передана в оренду ТОВ ВП Центр , необхідно залучити це товариство до участі у справі як третю особу, тому просить визнати недійсними спірні накази Головного управління, скасувати рішення Яготинської міської ради від 12.05.2017, визнати недійсним договір оренди, укладений 13.05.2017 між ТОВ ВП Центр та ОСОБА_1 , зареєстрований 26.06.2017 державним реєстратором Яготинської міської ради (індексний номер 35866578), скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію зазначеного договору, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Згурівської районної ради Київської області земельну ділянку, площею 2,0000 га, та стягнути із відповідачів на користь Прокуратури Київської області сплачений судовий збір.

У відзиві на позов уповноважений представник Головного управління посилається на те, що відповідно до визначених законом повноважень Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Київської області. Спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні школи-інтернату, яку у 2013 році було ліквідовано, після чого спірна земельна ділянка була зарахована до земель запасу не наданих у власність та користування в адміністративно-територіальних межах Згурівської селищної ради Київської області. ОСОБА_1 подав всі передбачені чинним законодавством документи, отже підстав для відмови у наданні йому дозволу на розроблення документації із землеустрою, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України, не було. Також вважає, що інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду та замінювати належного суб`єкта владних повноважень.

У своїх запереченнях на позов третя особа зазначає про безпідставність позовних вимог. ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, площею 2,0 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у користуванні ТОВ ВП Центр на праві оренди, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.03.2019. Ця земельна ділянка знаходиться в межах колишньої земельної ділянки, площею 29,0 га, що перебувала у постійному користуванні школи-інтернату до моменту її ліквідації. Відповідно до ст. 141 ЗК України право постійного користування землею припиняється із ліквідацією організації-землекористувача.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала повністю, представник районної ради Мокронос В.І. позов не підтримав повністю, відповідач ОСОБА_1 позов не визнав повністю, представники Відділу освіти, головного управління та Яготинської міської ради в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були належним чином повідомлені, про причини неявки не повідомили, відповідачі копії позовної заяви з додатками отримали, відповідач Головне управління направило відзив, у якому позов не визнає повністю, Яготинська міська рада відзиву на позов та заперечень не подала, представник третьої особи позов не визнав повністю.

В судовому засіданні прокурор надала пояснення, які повністю відтворюють зміст позову.

В судовому засіданні представник Згурівської районної ради Мокронос В.І. зазначив, що відповідно до додатку № 5 до рішення від 17.09.2013 № 681-31-VI до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району було передано лише одну земельну ділянку, а саме, площею 3,1251 га. Земельна ділянка, площею 29,0 га, відповідно до положень ст. 141 ЗК України, після ліквідації землекористувача - школи-інтернату повернулася у власність держави. З цих підстав Головне управління згідно із ч. 4 ст. 122 ЗК України уповноважене передавати земельні ділянки державної власності у власність або користування, що ніяким чином не порушило законних прав та інтересів територіальних громад сіл та селища Згурівського району у процесі надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 .

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав пояснення ОСОБА_3 , заперечуючи проти позову.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов. Зазначив, що відсутні докази щодо права власності районної ради на спірну земельну ділянку. У наявному додатку № 5 не зазначено, до чого він додається та додаток № 5 до рішення Київської обласної ради відсутній. Наявна лише інформаційна таблиця. Відповідно до державної статистичної форми звітності (6-зем) земельна ділянка, площею 29,0 га, рахувалась у користуванні школи-інтернату, відповідно до форми 2-зем - це землі державної власності.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка, площею 2,0 га, знаходиться у межах земельної ділянки, площею 29,0 га, бувшої у користуванні школи-інтернату, що учасники справи не оспорюють.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі № 810/317/17 за адміністративним позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області до Згурівської районної ради, Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації, третя особа: Згурівська районна державна адміністрація про зобов`язання вчинити певні дії, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду та набрала законної сили 21.02.2018, зобов`язано Згурівську районну раду та Відділ освіти вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, загальною площею 29,0 га, що передана на баланс Відділу освіти, для подальшого використання данного об`єкта за призначенням.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що рішенням 15 сесії 21 скликання Згурівської селищної ради від 30 квітня 1994 року Згурівській допоміжній школі-інтернату надано у постійне користування для організації підсобного господарства земельну ділянку, площею 29,0 га, в межах згідно з планом землекористування, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серії КВ 1Ж000008.

Пунктом 6 рішення від 17.09.2013 № 681-34-УІ Київська обласна рада безоплатно передала майно, що знаходилося на балансі школи-інтернату, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району.

Згідно з п. 9 цього рішення встановлено, що право спільної власності на майно, визначене п. 6 цього рішення, виникає у територіальних громад Згурівського району в особі Згурівської районної ради з моменту підписання акта приймання-передачі.

Рішенням від 04.07.2013 № 202-30-VI Згурівська районна рада прийняла у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району майновий комплекс Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

Рішенням від 29.10.2013 № 240-33-VI Згурівська районна рада безоплатно передала майно, що знаходиться на балансі школи-інтернату, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району згідно з додатком 5 до рішення Київської обласної ради від 17.09.2013 № 681-34-VI на баланс Відділу освіти.

Рішенням № 261-34-VI від 28.11.2013 Згурівська районна рада затвердила акт приймання-передачі майна школи-інтернату із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл, селища Згурівського району на баланс Відділу освіти. Згідно з п. 2 додатку 5 Акта приймання-передачі майна школи-інтернату на баланс Відділу освіти передано земельну ділянку загальною площею 29,0 га для ведення організації підсобного господарства.

Відповідно до інформації, наданої Відділом Держгеокадастру у Згурівському районі, у 1993 році Київським відділенням Інституту землеустрою розроблено Проект відведення земельної ділянки для організації підсобного господарства Згурівській допоміжній школі-інтернату за рахунок земель запасу Згурівської селищної ради та розроблений Технічний звіт по перенесенню в натуру проекту відведення цієї земельної ділянки, яким було встановлено межі земельної ділянки та винесені в натуру із встановленням межових знаків. Кадастровий номер земельній ділянці не присвоювався.

Крім того, ця земельна ділянка, площею 29,0 га, для організації підсобного господарства відноситься до майна, яке згідно з рішенням від 04.07.2013 № 202-30-VI Згурівська районна рада прийняла у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області та яке в подальшому, згідно з п. 2 додатку 5 Акта приймання-передачі майна школи-інтернату передано на баланс Відділу освіти.

Під час виконання завдання прокуратури Київської області № 08-801 вих-16 від 07.07.2016 щодо стану додержання органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування вимог Закону України Про охорону дитинства щодо збереження мережі закладів освіти, лікувальних та оздоровчих закладів, відчуження їх майна, земельних ділянок, використання приміщень для цілей не пов`язаних з освітніми, лікувальними, оздоровчими процесами та дозвіллям дітей, законності використання коштів на їх утримання , яке надійшло до Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури 14.07.2016, Бориспільською місцевою прокуратурою 13.09.2016, з метою витребування з незаконного користування спірної земельної ділянки, площею 29,0 га, було направлено до Господарського суду Київської області позовну заяву до фермерського господарства Кузьмич , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог Відділ освіти, Згурівська районна державна адміністрація про визнання недійсним договору про спільне використання землі від 11.02.2010 та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням від 17.09.2013 № 681-34-6 Київська обласна рада, після ліквідації школи-інтернату, передала на баланс Відділу освіти земельну ділянку, цільове призначення якої не змінювалося. Разом з тим з 2009 року цю земельну ділянку без відповідних документів використовувало та обробляло ФГ Кузьмич .

На підставі рішення Господарського суду від 11.11.2016 у справі № 911/3042/16, яке набрало законної сили, 02.11.2017 було складено акт приймання-передачі земельної ділянки, загальною площею 29,0 га, яким ФГ Кузьмич повернуло земельну ділянку площею 29,0 га Відділу освіти (а.с.60-63, 64-67, 214-216 - судові рішення).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак вбачається, що обставини, встановлені постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі № 810/317/17, не підлягають доказуванню у цій справі.

Частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У п. 5 ст. 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (ст. 140 ЗК України).

Згідно зі ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам слід мати на увазі, що спори, пов`язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду . Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор обґрунтував потребу звернутися із позовом необхідністю захистити порушені інтереси держави в особі Згурівської районної ради та Відділу освіти при розпорядженні спірною земельною ділянкою, яку, за доводами прокурора, незаконно передано у власність відповідачу ОСОБА_1 Прокурор вказав на відсутність належного реагування на судове рішення від 07.12.2017 з боку Згурівської районної ради та Відділу освіти, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу зазначених суб`єктів владних повноважень про звернення до суду від їхнього імені, копіями документів, отриманих від цих суб`єктів, а також відповідними заходами реагування, що свідчать про наявність підстав для такого представництва (а.с.68, 69, 195-196, 197-198, 217-218 - копії повідомлень).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обов`язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наказом від 06.09.2016 № 10-18474/15-16-сг Головне управління надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, орієнтовним розміром 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 29,0 га) (а.с.53 - копія наказу).

Наказом Головного управління від 04.04.2017 № 10-5314/15-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2,0000 га (кадастровий номер 3221955100:12:001:0010) (а.с.57 - копія наказу).

Рішенням Яготинської міської ради Київської області від 12.05.2017 за індексним номером 35131280 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:12:001:0010. ОСОБА_1 передав цю земельну ділянку в оренду ТОВ ВП Центр (а.с.18-19 - інформація з Державного реєстру речових прав).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Положеннями ч.ч. 2, 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Крім того, відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 із відповідними клопотаннями звернувся до Головного управління (а.с.52, 56 - копії клопотань), яке є розпорядником земель державної власності та зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, площею 2,0 га, що знаходиться в межах земельної ділянки площею 29,0 га, яка належить до земель комунальної власності, а тому право передавати її у власність або у користування належить виключно територіальній громаді.

Вартість спірної земельної ділянки становить 42737,72 грн (а.с.51 - копія Витягу).

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У спорах, що пов`язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 червня 2013 року у справі № 6-57цс13).

Окрім того, згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За змістом ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У ч. 3 ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, зазначається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Представник відповідача Головного управління у відзиві на позов посилається на відсутність повноважень прокурора на пред`явлення цього позову. Проте, як вбачається із матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, прокурор обґрунтував потребу звернутися із позовом необхідністю захистити порушені інтереси держави в особі Згурівської районної ради та Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації при розпорядженні спірною земельною ділянкою, яку, за доводами прокурора, незаконно передано у власність відповідачу ОСОБА_1 Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу зазначених суб`єктів владних повноважень про звернення до суду від їхнього імені, копіями документів, отриманих від цих суб`єктів, а також відповідними заходами реагування, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд критично оцінює пояснення представника третьої особи щодо відсутності додатка № 5 до рішення Київської обласної ради про передачу земельної ділянки, площею 29,0 га, до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району, оскільки вони спростовуються постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі № 810/317/17.

Заслухавши пояснення прокурора, представників районної ради та третьої особи, відповідача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, оскільки у судовому засіданні доведено, що Головне управління, всупереч своїм повноваженням, передало земельну ділянку із земель комунальної власності у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Крім того, її передача відбулася без припинення права користування нею у порядку, визначеному законом, враховуючи наявність Державного акта на право постійного користування серії КВ ІЖ000008.

Згурівська районна рада будь-яких рішень щодо земельної ділянки, площею 29,0 га, у межах якої знаходиться спірна земельна ділянка, площею 2,0 га, про припинення права власності чи права користування нею не приймала.

Відтак спірні накази Головного управління необхідно визнати недійсними, скасувати рішення про проведення державної реєстрації права власності спірної земельної ділянки та витребувати її від відповідача ОСОБА_1 Таке втручання у право відповідача на мирне володіння його майном є не тільки виправданим, але й необхідним для відновлення законності та порушеного права держави в особі Згурівської районної ради Київської області.Досягнення зазначених цілей становить суспільний інтерес, що превалює над індивідуальними правами відповідача і полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

При пред`явленні позову Прокуратура Київської області сплатила судовий збір у розмірі 11526,00 грн (а.с.1 - платіжне доручення).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Головне управління видало накази, які суд визнає недійсними, а рішення Яготинська міська рада приймала на підставі цих наказів, а також враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 є особою, прирівняною до інваліда війни (а.с.47 - копія посвідчення), суд покладає судовий збір на Головне управління.

У задоволенні інших позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, зокрема щодо визнання недійсним договору оренди, укладеного 13.05.2017 між ТОВ ВП Центр та ОСОБА_1 , зареєстрованого 26.06.2017 державним реєстратором Яготинської міської ради (індексний номер 35866578) та щодо скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію зазначеного договору, оскільки за позовною вимогою про визнання недійсним договору орендиповинні нести відповідальність сторони договору, тобто ТОВ ВП Центр та ОСОБА_1 Однак прокурор не пред`явив позов до ТОВ ВП Центр та визначив його процесуальний статус як третьої особи. Не обґрунтував ці вимоги, не зазначив правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, на підтвердження укладення договору не надав його копію (або оригінал).

У підготовчому засіданні суд виконав вимоги п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, проте прокурор не заявила клопотання про залучення до участі у справі ТОВ ВП Центр як співвідповідача та зазначила, що прокуратурою надано всі докази.

ЦПКУкраїни не передбачає можливості залучення до участі у справі співвідповідача за ініціативою суду.

Позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора є не конкретною та вбачається, що вона похідна від попередньої. Крім того, у обох цих вимогах не зазначено й предмета договору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 118, 122, 125, 153, 155 ЗК України, ст.ст. 321, 387, 388, 393 ЦК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 4, 12, 13, 53, 56, 76, 81, 82, 89, 141, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Яготинської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Центр про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.09.2016 № 10-18474/15-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04.04.2017 № 10-5314/15-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність .

Скасувати рішення Яготинської міської ради Київської області про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:12:001:0010 (індексний номер рішення 35131280 від 12.05.2017).

Витребувати на користь держави в особі Згурівської районної ради Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,0000 га, з кадастровим номером 3221955100:12:001:0010, вартістю 42737 грн 72 коп., розташовану на території Згурівської селищної ради Київської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь Прокуратури Київської області (банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача 35216008015641) сплачений судовий збір у розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Прокуратура Київської області, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2 м. Київ, 01601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02909996.

Позивач Відділ освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, вулиця Українська, буд. 51 смт. Згурівка Київської області, 07601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20624518.

Позивач Згурівська районна рада Київської області, вулиця Українська, буд. 19 смт. Згурівка Київської області, 07601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24213775.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області, вулиця Серпова, буд. 3/14 місто Київ, 03115, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39817550.

Відповідач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Яготинська міська рада Київської області, вулиця Незалежності, буд. 67 м. Яготин Київської області, 07700, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05408823.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Центр , вулиця Московська, буд. 2-А смт. Згурівка Київської області, 07601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34099325.

Повне судове рішення складене 31 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Н.О. Денисенко