Постанова

від 23.10.2019 по справі 618/176/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Харків

Справа № 618/176/19

Провадження № 22-ц/818/4038/19

Категорія: договірні

Харківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача: Кіся П.В.,

суддів: Хорошевського О.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ; представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 ; Приватного сільськогосподарського підприємства Рідкоруб

на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 травня 2019 року у складі судді Буніна Є.О.

у цивільній справі №618/176/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне до приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та за зустрічними позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне , третя особа: приватне сільськогосподарське підприємство Рідкодуб , про визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю),-

встановив:

15.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне в особі представника Парфенкова І.С. (далі - ТОВ СП Ягідне ) звернулося у суд з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб (далі - ПСП Рідкодуб ), ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому просило:

- визнати договір оренди земельної ділянки площею 1,5236 га, кадастровий номер № 6321885000:01:000:0615 від 28.11.2016 року, укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб та ОСОБА_1 недійсним ( номер запису про державну реєстрацію 17856541 від 02.12.2016 року, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, Державний реєстратор Шевченко Л.І.);

- визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,7885 га, кадастровий номер № 6321885000:03:000:0274 від 28.11.2016, укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб та ОСОБА_1 недійсним ( номер запису про державну реєстрацію 17856523 від 02.12.2016 року, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, Державний реєстратор Шевченко Л.І.);

- визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,7885 га, кадастровий номер № 6321885000:03:000:0274 від 28.11.2016 року, укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб та ОСОБА_3 недійсним ( номер запису про державну реєстрацію 17856571 від 02.12.2016 року, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, Державний реєстратор Шевченко Л.І.);

- визнати договір оренди земельної ділянки площею 1,5236 га, кадастровий номер № 6321885000:03:000:0615 від 28.11.2016, укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб та ОСОБА_3 недійсним ( номер запису про державну реєстрацію 17856563 від 02.12.2016 року, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, Державний реєстратор Шевченко Л.І.);

Позов обґрунтовано тим, що 01 квітня 2010 року між ТОВ СП Ягідне та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки ( паю) розміром 4,01 умовних кадастрових одиниць, строком на 10 років, який було зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток ( паїв) за № 390 у Рідкодубівській сільській раді.

01 квітня 2010 року між ТОВ СП Ягідне та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки ( паю) розміром 4,01 умовних кадастрових одиниць, строком на 10 років, який було зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток ( паїв) за № 389 у Рідкодубівській сільській раді.

28.11.2016 між ПСП Рідкодуб та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,5236 га, кадастровий номер № 6321885000:01:000:0615 ( номер запису про державну реєстрацію 17856541 від 02.12.2016, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області та договір оренди земельної ділянки площею 3,7885 га, кадастровий номер № 6321885000:03:000:0274 від 28.11.2016 ( номер запису про державну реєстрацію 17856523 від 02.12.2016, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області)

28.11.2016 між ПСП Рідкодуб та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,7885 га, кадастровий номер № 6321885000:03:000:0274 ( номер запису про державну реєстрацію 17856571 від 02.12.2016, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, та договір оренди земельної ділянки площею 1,5236 га, кадастровий номер № 6321885000:03:000:0615 ( номер запису про державну реєстрацію 17856563, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області);

Оскільки ТОВ СП Ягідне використовує вищевказані земельні ділянки на підставі договорів оренди земельних часток ( паїв), укладених та належним чином зареєстрованих у порядку передбаченому законодавством, права ТОВ СП Ягідне порушено як ПСП Рідкоруб так фізичними особами, що є власниками орендованих земельних ділянок.

Посилаючись на положення ч.1 ст.215 ЦК України, ст. 31 Закону України Про оренду землі та на положення договорів оренди, які укладено між власниками земельних ділянок та ТОВ СП Ягідне , відповідно до яких сторони не мають права відмовитися в односторонньому порядку від виконання умов договорів, вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог.

Також зазначає, що спірні договори оренди земельних ділянок були укладені після оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки, що автоматично не припиняє дію раніше укладених договорів оренди земельних ділянок, право на укладання яких надано громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку ( пай) до виділення їм їх у натурі ( на місцевості).

21.03.2019 року ОСОБА_3 звернулася з зустрічним позовом до ТОВ СП Ягідне , в якому просила визнати припиненим договір оренди земельної частки ( паю), укладений 01 квітня 2010 року між ТОВ СП Ягідне , зареєстрований 14.04.2010 відділом Держкомзему у Дворічанському районі Харківської області в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток ( паїв) за № 389, судові витрати покласти на відповідача.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що розпорядженням Дворічанської районної державної адміністрації від 03.10.2016 за № 451 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передано у власність ОСОБА_3 Ѕ земельної ділянки площею 3,7885 га ( рілля) кадастровий номер 6321885000:03:000:0274, Ѕ земельної ділянки площею 1,5236 га (рілля) кадастровий номер 6321885000:01:000:615 та Ѕ земельної ділянки площею 0,4295 га (сіножаті) кадастровий номер 6321885000:02:000:0261 на території Рідкодубівської сільської ради.

Цим же розпорядженням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передано у власність ОСОБА_1 Ѕ земельної ділянки площею 3,7885 га (рілля) кадастровий номер 6321885000:03:000:0274, Ѕ земельної ділянки площею 1,5236 га (рілля) кадастровий номер 6321885000:01:000:615 та Ѕ земельної ділянки площею 0,4295 га ( сіножаті) кадастровий номер 6321885000:02:000:0261 на території Рідкодубівської сільської ради.

08.11.2016 року державним реєстратором Дворічанської РДА Харківської області Шевченко Л.І. здійснено державну реєстрацію спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на вищезазначені земельні ділянки.

На підставі наявного права власності на земельні ділянки між ОСОБА_3 та ПСП Рідкоруб та між ОСОБА_1 укладено договори оренди землі, які зареєстровані державним реєстратором Дворічанської РДА Харківської області ОСОБА_4 Л.І.

На даний час розбіжностей щодо порядку та способу виконання укладених договорів оренди землі між позивачем за зустрічним позовом та ПСП Рідкоруб не має.

Договором оренди земельної частки( паю) який укладено з ТОВ СП Ягідне , а саме п.2.3, передбачено, що за Орендодавцем зберігаються всі права розпорядження земельною часткою ( паєм), а у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки ( паю) в натурі ( на місцевості) зобовїязання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства., що повністю відповідає вимогам п. 17 розділу 10 Перехідних положень Земельногго кодексу України, а отже з моменту оформлення ОСОБА_3 права власності на землю договір оренди земельних часток ( паїв) припинив свою дію.

Посилається на правову позицію Верховного суду, що міститься в постанові від 19.03.2018 у справі № 924/468/14.

22.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ТОВ СП Ягідне , в якому просив визнати припиненим договір оренди земельної частки ( паю), укладений 01 кітня 2010 року між ТОВ СП Ягідне , зареєстрований 14.04.2010 відділом Держкомзему у Дворічанському районі Харківської області в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток ( паїв) за № 390, судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтування позову, аналогічне обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 .

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 16 травня 2019 року позов ТОВ СП Ягідне задоволено.

Суд вирішив:

-визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,7885 га, кадастровий № 6321885000:03:000:0274, від 28.11.2016 року, укладений між приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб та ОСОБА_1 недійсним (номер запису про державну реєстрацію 17856523 від 02.12.2016 року, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, державний реєстратор Шевченко Л.І.);

-визнати договір оренди земельної ділянки площею 1,5236 га, кадастровий № 6321885000:01:000:0615, від 28.11.2016 року, укладений між приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб та ОСОБА_1 недійсним (номер запису про державну реєстрацію 17856541 від 02.12.2016 року, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, державний реєстратор Шевченко Л.І.);

-визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,7885 га, кадастровий № 6321885000:03:000:0274, від 28.11.2016 року, укладений між приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб та ОСОБА_3 недійсним (номер запису про державну реєстрацію 17856571 від 02.12.2016 року, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, державний реєстратор Шевченко Л.І.);

-визнати договір оренди земельної ділянки площею 1,5236 га, кадастровий № 6321885000:01:000:0615, від 28.11.2016 року, укладений між приватним сільськогосподарським підприємством Рідкодуб та ОСОБА_3 недійсним (номер запису про державну реєстрацію 17856563 від 02.12.2016 року, внесено Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, державний реєстратор Шевченко Л.І.).

В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовити.

Також суд вирішив: стягнути з ПСП Рідкодуб та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в рівних частках, на користь ТОВ СП Ягідне суму сплаченого судового збору у розмірі 3842 грн.

В апеляційних скаргах представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - ОСОБА_2 просить рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 травня 2019 року про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю), - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення зустрічних позовів в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу представник відповідачівОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказувала на те, що суд першої інстанції у рішенні не виклав мотиви, якими, обґрунтовано відмову в задоволені зустрічних позовів, чим позбавив позивачів за зустрічними позовами права на ефективний та справедливий судовий захист; що судом не дотримано виконання ч. З ст. 200 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення в підготовчому судовому засіданні ухвалюється лише у разі визнання позову відповідачем .

Суд першої інстанції порушив норми процесуального права та невірно застосував норми матеріального права.

Зазначає, що відповідно до п.17 розділу 10 Перехідні положення Земельного кодексу України, які визначають, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю та з урахуванням положень п.2.3. Договору оренди земельної частки (паю), яким встановлено, що за Орендодавцем зберігаються всі права розпорядження земельною часткою (паєм), а у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства . Отже, з моменту оформлення Позивачами за зустрічними позовами права власності на землю у відповідностідо належних їм часток діючі між ними та ТОВ СП ЯГІДНЕ договори оренди земельноїчастки (паю) припинили свою дію .

В апеляційній скарзі ПСП Рідкодуб просить рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ СП Ягідне про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПСП Рідкодуб вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовані всі обставини справи, які є суттєвими та мають значення для справи; що під час відкриття провадження у справах №618/176/19 та №618/176/19 ухвалами суду від 04 березня 2019 року судом допущене грубе порушення основних принципів цивільного судочинства та здійснено залучення до участі у справі в якості 3-ї особи Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області за відсутності клопотання із цього приводу як самого позивача, так і такої 3-ї особи; що про призначення розгляду цивільних справ у відкритих судових засіданнях на 25.03.2019 р. відповідач судом не повідомлявся; що матеріали справи також не містять такої інформації.

Також в порушення ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України під час проведення 25 березня 2019 року відкритих судових засідань у справах не здійснювалось їх повне фіксування за допомогою відео-та (або) звукозаписувального технічного засобу.

Зазначені вище порушення, а також процесуальні недоліки судового рішення про відкриття провадження та подальшого руху справи у суді під головуванням судді Буніна Є.О., стали підставою для звернення Відповідачем із заявами про його відвід від розгляду цих цивільних справ. Такі відводи Відповідача розглянуті суддю Буніним Є.О. із порушенням приписів ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України та в їх задоволенні необґрунтовано та всупереч вимог п. 3), 5) ч.І ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України відмовлено.Так, розглядаючи заявлені Відповідачем відводи у цивільних справах, суддею Буніним Є.О. ухвалами від 22.03.2019р. та від 29.03.2019р. прийняті рішення про відмову в їх задоволенні. Зазначені судові рішення прийняті із перевищенням повноважень, наданих судді (ч.З ст. 40 ЦПК України), так як рішення про відмову в задоволенні відводу може бути прийнято лише іншим суддею, який не входить до складу суду, що вирішує справу. Тобто, цивільну справу розглянуто суддею, який безумовно підлягав відводу, отже неповажним складом суду, що у відповідності до п.1), 2) ч.З ст. 376 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Також судом не дотримано виконання ч. З ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судове рішення у підготовчому судовому засіданні ухвалюється лише у разі визнання позову відповідачем.Дані про визнання позову Відповідачем в матеріалах цивільної справи відсутні, разом із тим цивільна справа в частині вимог ТОВ СП Ягідне до ПСП Рідкодуб , ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ СП Ягідне , 3-тя особа ПСП Рідкодуб розглянута та рішення за ними прийняте судом у підготовчому судовому засіданні.

Так, позивач фактично наполягав на своєму переважному праві оренди І земельних ділянок, що отримані ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у приватну власність і щодо яких з ними начеб - то діють також договори оренди земельних ділянок. При цьому Позивач посилався на вимоги розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі , які вважав недотриманими під час укладення оспорюваних договорів. Із зазначеним погодився суд першої інстанції, визначивши положення IX Перехідні і положення Закону України Про оренду землі як правову підставу для визнання таких оспорюваних договорів недійсними.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі передбачені істотні умови договору оренди землі, за відсутності яких, а також у разі порушення сторонами вимог ст. ст. 4-6, 11, 17, 19 цього закону - є підставою для визнання договору оренди земля недійсним відповідно до закону. Жодною із зазначених положень закону суд першої інстанції своє рішення не обґрунтував, дійшовши помилкового висновку про достатність встановлених порушень розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі під час укладення оспорюваних договорів для застосування правового наслідку - визнання недійсними таких договорів.

Відповідно до ч.2 розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі від 06.10.1998р. №161-Х1У передбачено, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих саме умовах, що і раніше укладений і може бути змінений лише за згодою сторін. Отже Законом визначено переважне право на переукладення договорів оренди землі лише у разі, коли між власником земельної частки (паю) та орендарем був укладений та діяв договір оренди землі без визначення місця розташування такої земельної ділянки в натурі (на місцевості). Під час судового розгляду встановлено та це не заперечувалось сторонами, що між Позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були укладені договори оренди, предметом яких була оренда не земельних ділянок, а оренда земельних часток (паїв), які с різними об`єктами земельних відносин та мають різний правовий режим.Суд першої інстанції на зазначені положення норм матеріального права уваги не звернув та помилково ототожнив різні за змістом та правовою природою об`єкти земельних відносин та норми закону, що регулюють їх правовий режим.

Крім того, договори оренди земельної частки (паю), на які посилався позивач мають спеціальні положення, а саме п.2.3., якими встановлено, що за Орендодавцем зберігаються всі права розпорядження земельною часткою (паєм), а у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. Зазначене положення договору повністю відповідають вимогам п.17 розділу 10 Перехідні положення Земельного кодексу України, які визначають, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

Судом першої інстанції невірно застосовані зазначені положення законодавства та зроблено помилковий висновок, що договори оренди земельних часток (паїв) припиняють свою дію лише за умови переукладення їх на тих самих умовах відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки.

Також не ґрунтується на положеннях діючого законодавства висновок суду, що одержання власниками документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, не може бути підставою для припинення права Позивача на користування земельними частками (паями) із посиланням на ст. ст. 140, 141 ЗК України та ст. 31 Закону України Про оренду землі . Зазначає, що відповідно до абзацу 5 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 19.03.2010р. №2 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді г цивільних справ - при розгляді справ про переукладення договорів оренди землі суди повинні врахувати, що згідно із пунктом 2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 200р. .495, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000р. за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку із чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливо лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Крім того, суд не врахував положення ч.4 ст. 263 ЦПК України, яка визначає, що при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Так, в п. 23 постанови Верховного Суду від 19.03.2018р. у справі №924/468/14 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після виникнення в орендаря конкретних земельних ділянок права оренди внаслідок державної реєстрації відповідних правочинів, укладених з власниками земельних ділянок. Аналогічні висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України від 05.12.2007р. №6- 7903св07, ухвалах Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2011р. №6-16823св11 та від 10.10.2012р. №6-23133св12.

Зазначає, що висновок суду із посиланням на постанову Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа №734/336/17), що предметом оспорюваних договорів є одні й ти самі ділянки, що до цього часу перебувають в оренді у позивача, які він використовує у господарській діяльності та сплачує орендну плату. Так, під час розгляду справи та в своїх заявах по суті справи Відповідач звертав увагу що спірні договори оренди земельної частки (паю) від 01.04.2010р. стосувалися оренди земельної частки (паю) розміром 4,01 умовних кадастрових гектарів. Позивачем також не надані під час розгляду справи докази про здійснення господарської діяльності на спірних земельних ділянках, сплатуорендної плати, тощо. Тобто судом не встановлені обставини, на які він посилається як доведені.

Зазначає, що відповідач отримав в оренду від ОСОБА_5 1 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по Ѕ частині від двох земельних ділянок загальною площею 5,3121 га, що не відповідає площі, зазначеній у договорах оренди земельної частки (паю) від 01.04.2010р.

Також суд визнав недійсними договори оренди земельних ділянок між ПСП Рідкодуб Дорошенко Ф. І. від 28.11.2016р. площею 1,5236 га кадастровий номер ' 1$85000:01:000:0615 та площею 3,7885 га кадастровий номер 6321885000:03:000:0274, в той як в оренду на ними передана лише 1/2 частина таких земельних ділянок. Аналогічно, суд визнав недійсними договори оренди земельних ділянок між ПСП Рідкодуб та ОСОБА_3 від 28.11.2016р. площею 1,5236 га кадастровий номер 6321885000:01:000:0615 та площею 3,7885 га кадастровий номер 6321885000:03:000:0274, в той час як в оренду на ними також передана лише 1/2 частина таких земельних ділянок.

ТОВ СП Ягідне у відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з доводами апеляційних скарг, що суд першої інстанції не здійснив належне правосуддя за заявленими зустрічними позовами. Апелянти ніяким чином не обґрунтовують свої твердження, а просто констатують, що суд першої інстанції не здійснив належного правосуддя за зустрічним позовом; не надають жодних доказів, які б підтверджували їх позицію, що базується виключно на припущеннях.

Доводи апеляційних скарг, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права є необґрунтованими. Правове регулювання відносин щодо оренди земельної ділянки здійснюється ЦК України), Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі . Відповідно до статті 13 Законом України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, договір оренди земельної ділянки, може бути укладена виключно у письмовій формі, згідно ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі . підстави припинення права користування земельною ділянкою визначено в ст. 141 ЗК України.

Закон України Про оренду землі є законом спеціальним, яким регулюються правовідносини із оренди землі. Саме цим Законом визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Статтею 31 ЗУ Про оренду землі визначено підстави припинення договору оренди землі. В матеріалах справи відсутні докази обставин, з якими закон пов`язує припинення договору оренди землі. Вказаними правовими нормами не передбачено такої підстави припинення дії договору оренди як отримання державних актів на право власності на земельну ділянку. На даний час договори оренди земельної частки (паю) є чинними, строк їх дії не закінчився, визначені чинним законодавством підстави для припинення дії вказаних договорів відсутні.

Факт виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не є безумовною підставою припинення раніше укладеного договору оренди цих часток (паїв), а є підставою для подальшого переукладення договорів оренди земельних ділянок згідно ч. 2 Розділу IX Перехідних положень ЗУ Про оренду землі .

ТОВ СП Ягідне у відзиві на апеляційну скаргу ПСП Рідкодуб , посилаючись на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інтонації - без змін.

Відзив мотивовано тим, що згідно з умовами договору оренди земельної частки (паю) припинення його дії допускається лише в порядку та умовах визначених договором. У випадку виділення в натурі (на місцевості) належної орендодавцю земельної частки (паю) договір зберігає чинність та його умови діють протягом усього терміну до переукладення сторонами договору оренди землі відповідно до виданого орендодавцю державного акта на право власності на землю. Сам факт оформлення державного акта на право власності на землю автоматично не припиняє дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв, а такі договори підлягають переукладенню.

В судове засідання учасники справи та їх представники не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. В матеріалах справи міститься заява представника відповідачів з проханням розглядати справу за її відсутності. Представник позивача та третьої особи про поважність причин неявки не сповістили.

Зважуючи на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 44, 371, 372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу за відсутністю учасників справи, оскільки їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню за таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 01 квітня 2010 року між ТОВ СП Ягідне і ОСОБА_1 , а також між ТОВ СП Ягідне і ОСОБА_3 укладено договори оренди земельних часток (паїв) розміром 4,01 умовних кадастрових гектарів, кожний, строком на 10 років, до 01 квітня 2020 року, які було зареєстровано у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 390 та № 389, відповідно, у Рідкодубівській сільській раді Дворічанського району Харківської області (т. 1 а.с. 21, 27), і передано в оренду ТОВ СП Ягідне , відповідно до акту прийому передачі від 01 квітня 2010 року (т. 1 а.с. 22, 28).

Розпорядженням Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області від 13 жовтня 2016 року № 451 затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передано у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по Ѕ частині земельної ділянки площею 3,7885 га. (рілля), по Ѕ частині земельної ділянки площею 1,5236 га. (рілля), та Ѕ частині земельної ділянки площею 0,4295 га. (сіножаті), кожному, на території Рідкодубівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (т. 1 а.с. 123).

08 листопада 2016 року державним реєстратором Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області Шевченко Л.І. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вищевказані земельні ділянки (т. 1 а.с. 125-130, т. 2 а.с. 123-128).

На підставі наявного права власності на земельні ділянки, 28 листопада 2016 року між ОСОБА_1 і ПСП Рідкодуб укладено договори оренди землі Ѕ частини земельних ділянок (т. 1 а.с. 131-134, 136-139), які було зареєстровано 02 грудня 2016 року Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, про що були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, № запису 17856541 та 17856523 (т. 1 а.с. 135, 140).

Аналогічні договори були укладені між ОСОБА_3 і ПСП Рідкодуб (т. 2 а.с. 129-132, 134-137), і після цього аналогічним чином були зареєстровані 02 грудня 2016 року Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, про що були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, № запису 17856563 та 17856571 (т. 2 а.с. 133, 138).

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовів суд першої інстанції виходив з того, що одержання власником документів, що посвідчують право на земельну ділянку не може бути підставою для припинення права користування ТОВ СП Ягідне земельною часткою (паєм), оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК України, статтею 31 Закону № 161-ХІV перелік підстав для цього є вичерпним. Таким чином, ТОВ СП Ягідне правомірно, на підставі діючих договорів оренди земельної частки (паю) користується землею, здійснює господарську діяльність на ній та сплачує орендні платежі. Відповідачами укладено оспорювані договори оренди земельної ділянки з ПСП Рідкодуб , чим порушено право ТОВ СП Ягідне на переукладення договору оренди, передбачене частиною другою Розділу IX Перехідні положення Закону № 161-ХІV, а також право користування спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У справі встановлено, що ТОВ СП Ягідне ( Орендар) уклало договори оренди з ОСОБА_1 ( Орендодавець) і ОСОБА_3 (Орендодавець) - власниками сертифікатів на право на земельні частки (паї). Вказані сертифікати були дійсними до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок та отримання їх власниками державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

Згідно з частинами 2-4 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що з часу отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказаних свідоцтв на право приватної власності на землю вони набули статусу власників земельних ділянок, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договорів оренди, а тому договори оренди земельних часток (паїв) слід вважати припиненими.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України наведеним в постанові від 27 березня 2007 року в справі №6-7167сво06.

Доводи ТОВ СП Ягідне , викладені у позові та відзиві на апеляційну скаргу про те, що сам факт оформлення державного акта на право власності на землю автоматично не припиняє дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв, а такі договори підлягають переукладенню є необґрунтованими і фактично зводяться до помилкового тлумачення вищенаведених правових норм.

Доводи позову ТОВ СП Ягідне про те, що в порушення вимог земельного законодавства після набуття права власності на земельні ділянки орендодавці не повідомили протягом одного місяця про набуття такого права, не заслуговують на увагу, оскільки неповідомлення орендаря про набуття орендодавцями права власності на земельні ділянки не впливає на зміну юридичного статусу земельної ділянки та його наслідки.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позов ТОВ СП Ягідне до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, як необґрунтований, а зустрічні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

За таких обставин апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції у відповідності до п.п.1,4 частини 1 статті 376 ЦПК України - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ СП Ягідне та про задоволення зустрічних позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Так, як вбачається з матеріалів справи відповідачем ПСП Рідкодуб заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування якої додано договір про надання правничої допомоги від 02 квітня 2018 року, додаткову угоду № 3 від 11.03.2019 року та додаткову угоду № 5 від 11.03.2019 року до цього договору, повноваження адвоката Омельницької Т.В., рахунок № 11/03/19-5 від 11.03.2019 року та рахунок № 11/03/19-5 від 11.03.2019 року, звіт про надання правничої допомоги акт про надання послуг адвоката від 25.03.2019 року, платіжне доручення № 711 від 22.03.2019 року, платіжне доручення № 709 від 20.03.2019 року заключна виписка від 22.03.2019 року (том 1 а.с. 164-175, том 2 а.с. 164-175).

Колегія суддів приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК).

Зазначеним правом представник ТОВ СП Ягідне не скористався.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26, 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За умовами ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, відповідачем ПСП Рідкодуб надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, ураховуючи принципи розумності та справедливості, зважаючи на те, що адвокатом ОСОБА_7 Т.В. за одним й тим самим договором про надання правничої допомоги, крім інших виконаних робіт, пов`язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, формувалися також і матеріали відзивів від імені відповідача на одну й ту ж позовну заяву тільки у різний час, які по своїй суті є ідентичними, колегія суддів вважає, за необхідне зменшити розмір цих витрат та компенсувати відповідачу за рахунок позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Крім того, з ТОВ СП Ягідне підлягає стягненню: судовий збір - на користь ОСОБА_1 , понесений за подання позовної заяви у розмірі 768, 40 грн. та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 152 грн. 60 коп.; на користь ОСОБА_3 , понесений за подання позовної заяви у розмірі 768, 40 грн. та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 152 грн. 60 коп., а також на користь ПСП Рідкодуб , понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 526 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, п.п.2,4 ст.376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та приватного сільськогосподарського підприємства Рідкоруб задовольнити.

Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 травня 2019 рокускасувати і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне до приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне , третя особа: приватне сільськогосподарське підприємство Рідкодуб , про визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю) задовольнити.

Визнати припиненим договір оренди земельної частки ( паю), укладений 01 квітня 2010 року між ТОВ СП Ягідне та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.04.2010 відділом Держкомзему у Дворічанському районі Харківської області в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток ( паїв) за № 390.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне (ЄДРПОУ 31558573) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, понесений за подання позовної заяви у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне , третя особа: приватне сільськогосподарське підприємство Рідкодуб , про визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю) - задовольнити.

Визнати припиненим договір оренди земельної частки ( паю), укладений 01 квітня 2010 року між ТОВ СП Ягідне та ОСОБА_3 , зареєстрований 14.04.2010 року відділом Держкомзему у Дворічанському районі Харківської області в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток ( паїв) за № 389.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне (ЄДРПОУ 31558573) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, понесений за подання позовної заяви у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне (ЄДРПОУ 31558573) на користь приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб (ЄДРПОУ 40136139) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 7 000 (сім тисяч ) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне (ЄДРПОУ 31558573) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 152 (одну тисячу сто п`ятдесят дві) грн. 60 (шістдесят) коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне (ЄДРПОУ 31558573) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 152 (одну тисячу сто п`ятдесят дві) грн. 60 (шістдесят) коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Ягідне (ЄДРПОУ 31558573) на користь приватного сільськогосподарського підприємства Рідкодуб (ЄДРПОУ 40136139) судовий збір понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 526 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2019 року.

Головуючий: П.В. Кісь

Судді : О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина