Постанова

від 30.10.2019 по справі 320/614/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/614/19 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іона Груп" до Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іона Груп" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Ш від 19.12.2018 року № 0130945205 та від 08.02.2019 року № 0013805205 Головного управління ДФС у Київській області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 05.01.2017 року за результатами здійснення операцій з постачання товарів за Договором ТОВ "Іона Груп" було складено податкову накладну № 11 та надіслало її засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, 21.01.2017 року постачальником було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 25.01.2017 року №1 до податкової накладної від 25.01.2017 року №11, який був зареєстрований 07.03.2017 року за № 9034825587.

16.03.2017 року ТОВ "Іона Груп" на виконання а. 50.1 ст. 50 ПК України було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який був зареєстрований 17.03.2017 року за №9043652177.

Цього ж дня позивачем сплачено суму у розмірі 61861,00 грн., яка складається з: суми недоплати за податковою декларацією за січень 2017 рік у розмірі 60058,74 грн. та штрафу у розмірі трьох відсотків від суми недоплати за податковою декларацією за січень 2017 рік у розмірі 1801,76 грн.

28.11.2018 року ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми, податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "Іона Груп".

За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки від 28.11.2018 року №4069/10-36-52-05-34/37563615.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено правила сплати (перерахування) податків.

На підставі висновків зазначеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0130945205 від 19.12.2018 року яким позивачу нараховано штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість товарів у розмірі 41131,70 грн.

В подальшому, 14.02.2019 року відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем штрафу за податковим повідомленням-рішенням форми Ш від 19.12.2018 року №0130945205.

Результати перевірки оформлені Актом камеральної перевірки від 23.01.2019 року №253/10-36-52-05/37563615.

На підставі висновків зазначеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 року №0013805205, яким позивачу нараховано штраф за затримку на 8 календарних днів сплати грошового зобов`язання у розмірі 330,35 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого, камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктами 76.1 та 76.2 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України.

Відповідно до вимог ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів.

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2017 року за результатами здійснення операцій з постачання товарів за Договором ТОВ "Іона Груп" було складено податкову накладну № 11 та надіслало її засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.01.2017 року постачальником було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 25.01.2017 року №1 до податкової накладної від 25.01.2017 року №11, який був зареєстрований 07.03.2017 року за № 9034825587.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПК України), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

16.03.2017 року ТОВ "Іона Груп" на виконання а. 50.1 ст. 50 ПК України було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який був зареєстрований 17.03.2017 року за №9043652177 та цього ж дня позивачем сплачено суму у розмірі 61861,00 грн.

Сплата позивачем податкового зобов`язання у сумі 61861,00 грн. саме 16.03.2017 року підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по операції від 16.03.2017 року.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем була сплачена сума недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми, ще до подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а тому висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем правил сплати податків є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 19.12.2018 року №0130945205 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування й податкового повідомлення-рішення від 08.02.2019 року №0013805205, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі Акту, складеного за результатами камеральної перевірки позивача щодо своєчасності сплати за податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" від 19.12.2018 року №0130945205.

Статтею 56.18. ПК України передбачено, що платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивачем було оскаржено у судовому порядку податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 19.12.2018 року №0130945205, а саме 05.02.2019 року надіслано до Окружного адміністративного суду м.Києва відповідний адміністративний позов.

Враховуючи викладені норми законодавства, податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 19.12.2018 року №0130945205 станом на 05.02.2019 року не набуло статусу узгодженого, у зв`язку з чим у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення камеральної перевірки щодо своєчасної оплати зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" від 19.12.2018 №0130945205 Головного управління ДФС у Київській області та як наслідок відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.