Ухвала

від 23.10.2019 по справі 757/33560/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/4256/2019 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року залишено без задоволення клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор відділу ГПУ ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання прокурора відділу ГПУ ОСОБА_6 про арешт майна і накласти арешт на майно, а саме:

- земельну ділянку, площею 0,0964 га, кадастровий номер 6520381400:01:001:0102, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 729937365203) - 1/1 частка;

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 508810765203) 1/1 частка.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, підлягає скасуванню, у зв`язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

На думку апелянта, договір № 801 від 25.06.2019 дарування підозрюваним ОСОБА_9 належних йому земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 на користь рідної сестри ОСОБА_10 не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а спрямований на уникнення арешту та можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 368 КК України, і тому є нікчемним.

Також в своїй апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 01.07.2019 було постановлено без виклику прокурора, а копію даного рішення прокурор отримав лише 05.07.2019.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи представника власника майна, яка вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, першим слідчим відділом Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Центрального апарату Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000720 від 23.05.2019 за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 обіймаючи під час вчинення кримінального правопорушення посаду директора КП АР «Білозерський», відповідно до контракту та Статуту КП АР «Білозерський» здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і відповідно до примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

21.06.2019 заступником Генерального прокурора ОСОБА_9 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що директор КП Агрофірма радгосп «Білозерський» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації від 19.06.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно:

Земельна ділянка площею 0,0964 га, кадастровий номер 6520381400:01:001:0102, розташована за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 729937365203) 1/1 частка;

Земельна ділянка площею 0,5 га, кадастровий номер 6520382500:04:001:0054, розташована за адресою Херсонська область, Білозерський район, Кізомиська сільська рада (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 542436665203) 1/2 частини;

Земельна ділянка площею 0,01 га, кадастровий номер 6520382500:01:037:0027, розташована за адресою АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 542417265203) 1/2 частина;

Земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 6520382500:01:037:0010, розташована за адресою АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 542394865203) 1/2 частина;

Житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 73.4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 542359265203) 1/2 частина;

Житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 508810765203) 1/1 частка.

24.06.2019 прокурором слідчому судді Печерського районного суду м. Києва направлено клопотання про арешт вказаного майна ОСОБА_9 на підставі ст. 171 КПК України з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Того ж дня, 24.06.2019, зазначене клопотання задоволено слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у повному обсязі та накладено арешт на вказане майно, яке є власністю підозрюваного ОСОБА_9 .

25.06.2019 прокурором в Печерському районному суді м. Києва отримано ухвалу суду від 24.06.2019 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_9

26.06.2019 під час подання прокурором заяви про державну реєстрацію обтяження на майно підозрюваного ОСОБА_9 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) установлено, що майно (земельна ділянка та житловий будинок), зазначене в п. п. 1, 6 вказаного вище переліку майна ОСОБА_9 , яким він володів з 2003 року, йому не належить.

З інформації від 26.06.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що належне ОСОБА_9 майно: земельна ділянка площею 0,0964 га, кадастровий номер 6520381400:01:001:0102, розташована за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 729937365203) 1/1 частка; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 508810765203) 1/1 частка 25.06.2019 о 08.50 було подароване ним ОСОБА_11 у повному обсязі на підставі договору дарування № 801 від 25.06.2019 посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_12 .

У зв`язку із викладеними обставинами, реєстрація арешту вказаного майна (земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 ) як належного ОСОБА_9 неможлива, оскільки майно на даний час належить іншій особі.

При цьому, ОСОБА_9 продовжує проживати за вказаною адресою місцезнаходження подарованого майна в будинку АДРЕСА_1 і фактично володіти зазначеним майном.

01.07.2019 року прокурор другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,0964 га, кадастровий номер 6520381400:01:001:0102, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 729937365203) - 1/1 частка; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 508810765203) 1/1 частка. В мотивування клопотання прокурор вказує на те, що договір № 801 від 25.06.2019 дарування ОСОБА_9 належних йому земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_11 не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а спрямований на уникнення арешту та можливої конфіскації майна як виду покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 368 КК України, а тому є недійсним (нікчемним). З огляду на це, прокурор просив накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

01.07.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у задоволенні клопотання прокурора було відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги статті 170 КПК України та вказав, що додані до клопотання матеріали з кримінального провадження не свідчать про те, що існують правові підстави для арешту майна.

Зокрема, власнику майна повідомлення про підозру не вручено, а тому не може бути досягнута мета зазначена прокурором у вигляді конфіскації майна як виду покарання у даному кримінальному провадженні, отже належних доказів, які б свідчили про правову підставу для арешту майна матеріали клопотання не містять.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.

Так, власнику майна ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №62019000000000720 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, станом на даний час не повідомлено про підозру, при цьому підстав, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України за матеріалами судового провадження не вбачається.

Крім того, жодних об`єктивних підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому є речовим доказом в даному кримінальному провадженні немає, що також виключає застосування ч. 3 ст. 170 КПК України.

При цьому, за матеріалами судового провадження відсутні відомості про заявлений цивільний позов у кримінальному провадженні.

Інших правових підстав для накладення арешту на майно третьої особи законодавець не передбачив.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, апеляційний суд в повній мірі погоджується з висновками слідчого судді про безпідставність посилання прокурора на те, що майно було передано у власність за недійсним (нікчемним) договором, оскільки станом на даний час такі висновки є передчасними за відсутності належних даних на їх підтвердження.

Отже, клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, з викладеними у ній доводами без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про арешт майна, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4