Постанова

від 15.10.2019 по справі 910/2484/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. Справа№ 910/2484/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Котенко О.О.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 15.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 (повний текст складено 07.06.2019)

у справі №910/2484/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37"

до 1) Київської міської митниці ДФС

2) Державної казначейської служби України

про стягнення 4 068 810,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис 37" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС та Державної казначейської служби України про відшкодування 4 068 810,00 грн збитків понесених позивачем внаслідок неправомірних дій Київської міської митниці ДФС на підставі ст.ст. 22, 1166, 1173 ЦК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2019 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис 37" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №910/2484/19 повністю і ухвалити нове рішення, яким стягнути матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій Київської міської митниці ДФС від 27.02.2019, а саме стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37" матеріальну шкоду у загальному розмірі 4 068 810,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в позовній заяві про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Київської міської митниці ДФС від 27.02.2019 було додано звіт аудитора за результатами виконання завдання з погодженх процедур Товариства з обмеженою відовідальністю Базис 37 , щодо обрахування розміру прямих збитків та упущеної вигоди, який був розроблений аудитором на підставі: статуту підприємства, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договорів поставки, договорів поворотної фінансової допомоги, актів прийому-передачі виконаних робіт, рахунків-фактури, фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, податкової декларації з податку на прибуток підприємства, інвойсів, сертифікатів про проходження товару, CMR(поставки крупи гречаної), фітосанаторних сертифікатів, виписків банків, картки выдмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, первинних документів, статистичних даних за ціінами з сайту https://www.apk-inform/com/ru/prices,. даних НБУ за курсом валют, що безспірно підтверджують понесення прямих збитків на суму 1 568 810,03 грн та упущеної вигоди, внаслідок необхідності швидкої реалізації товару з урахуванням термінів зберігання на суму 2 500 000,00 грн.

Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що 03.04.2019 позивачем до суду було подано клопотання про призначення судової економічної експертизи, для додаткового підтвердження висновків викладених у звіті аудитора за результатами виконання завдання з погоджених процедур Товариства з обмеженою відповідальністю Базис 37 від 28.09.2018, щодо нанесення прямих збитків Товариству з обмеженою відповідальністю Базис 37 внаслідок неможливості своєчасного розмитнення крупи гречаної ГОСТ Р 55290-2012, 1 сорту та зберігання її на складах тимчасового зберігання, та висновків щодо підрахунку упущеної вигоди завданої Товариству з обмеженою відповідальністю Базис 37 внаслідок довгого зберігання крупи на складах, і неможливістю її реалізувати в короткий термін після придбання через відмову в розмитненні.

Скаржник вказує, що 24.04.2019 в судовому засіданні суддя Господарського суду м. Києва відмовила у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, з чого вбачається, що висновки викладені у звіті аудитора від 28.09.2018 наданий ТОВ Базис 37 не викликали сумнівів щодо їх правильності.

На думку скаржника, звіт аудитора за результатами виконання завдання з погоджених процедур Товариства з обмеженою відповідальністю Базис 37 доводить факт реального понесення ТОВ Базис 37 прямих збитків, є доказом сплати за надання послуг митного терміналу, сплати штрафу за простій автомобілів, сплати за проведення судових експертиз, сплати за надання послуг паркування, сплати за понаднормовий простій автомобілів, сплати інших штрафних санкцій, та є доказом зіпсування вилученого товару та упущеної вигоди.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37" на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №910/2484/19 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

19.08.2019 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Базис 37" було подано апеляційну скаргу поза встановлені чинним законодавством України строки, оскільки директор ТОВ "Базис 37" Кулинич Ю.В. знаходився у відрядженні у м. Дніпро для налагодження ділових зв`язків та співпраці в сфері оптової торгівлі бакалією в період з 08.07.2019 по 11.07.2019 (що підтверджується посвідченням про відрядження з підписами та печатками приймаючої сторони). Також, скаржник додав, що на товаристві керівник є єдиним працівником, та відсутні фахівці з юридичною освітою, котрі мають право захищати інтереси підприємства у суді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Базис 37" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №910/2484/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37" на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №910/2484/19; зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №910/2484/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; призначено справу до розгляду на 01.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 15.10.2019, зобов`язано Державну казначейську службу України надати суду обґрунтовані письмові пояснення, що стосуються поданої ТОВ "Базис 37" апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019.

Відповідач-1, згідно з поданим до суду 17.09.2019 відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив та зазначив, що всі вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету Укарїни коштів загальним розміром 4 068,810 грн є безпідставними, а тому просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги у повному обсязі та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Скаржник, згідно з поданим 11.10.2019 клопотанням, просить суд 15.10.2019 відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що на призначену дату та час не має можливості прибути до суду та приймати участь у судовому засіданні, оскільки в період з 14.10.2019 по 18.10.2019 відбуває у відрядження до м. Дніпро для продовження переговорів по співпраці в сфері оптової торгівлі бакалією.

В судове засідання, що відбулось 15.10.2019, з`явився представник відповідача-1. Представники позивача та відповідача-2 не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, явка учасників справи не визнавалась обов`язковою, з огляду на викладене колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності вказаних осіб.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що позивач був обізнаний про подання ним апеляційної скарги та про її розгляд в Північному апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.

До того ж, скаржник 30.09.2019 вже звертався з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом апеляційної інстанції, про, що зазначалось в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, який був присутній в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

05.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Базис 37" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боркрупи" (продавець) уклали контракт № 05/11 від про поставку товарів (далі - контракт), відповідно до умов якого (п. 1.1 контракту) продавець зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити на умовах БСА м. Борисоглебск, РФ (відповідно Інкотермс-2000), продукцію, відповідно специфікації, походженням з Російської Федерації, іменований в подальшому "товар". Найменування і кількість товару, що поставляється визначається специфікаціями до даного контракту.

Відповідно до специфікації № 1 контракту № 05/11 від 05.11.2015, продавець поставляє покупцю наступний товар, а саме крупа гречана ГОСТ Р 55290-2012 1 сорту, в кількості 200 000 кг.

Як вбачається з товаросупровідних документів, рахунків фактури та митних декларацій від 28.01.2016 № 10104080/290116/0000723 та від 02.02.2016 № 10104080/020216/0000783, які містяться в матеріалах справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Боркрупи" була здійснена поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Базис 37", а саме крупи гречаної, ядриця, швидкорозварювана, отримана із зерна гречки врожаю 2015 шляхом "обрушення", неперероблена, недріблена, упакована в мішки по 50 кг.

26.02.2016 та 29.02.2018 було проведено митний огляд зазначеного вище товару, заявленого до митного контролю та митного оформлення Київській міській митниці ДФС (митний, режим пост "Західний" (ЗМК Київської міської митниці ДФС, вул. Малинська, 20) транзиту за митними деклараціями: №100250003 / 2016 / 505510, №100250003 / 2016 / 505511, №100250003 / 2016 / 05515, №100250003 / 2016 / 505512, №100250003 / 2016 / 505513, №100250003 / 2016 / 505516, №100250003 / 2016 / 505509, №100250003 / 2016 / 505508, №100250003 / 2016 / 505514, №100250003 / 2016 / 505517.

Також було складено акти про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 100250003/2016/505510, № 100250003/2016/505515, № 100250003/2016/505512, № 100250003/2016/505513, № 100250003/2016/505516, № 100250003/2016/505509, № 100250003/2016/505508, № 100250003/2016/505514 від 29.02.2018 та № 100250003/2016/505511, № 100250003/2016/505517 від 26.02.2018.

Під час митного огляду товару 11.03.2016 та 12.03.2016 було складено протоколи про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України № 150/10000/16 від 12.03.2016, № 151/10000/16 від 12.03.2016, № 152/10000/16 від 12.03.2016, № 153/10000/16 від 11.03.2016, № 154/10000/16 від 12.03.2016, № 155/10000/16 від 12.03.2016, № 156/10000/16 від 12.03.2016, № 157/10000/16 від 12.03.2016, № 158/10000/16 від 12.03.2016, № 159/10000/16 від 12.03.2016.

Відповідно до вищезазначених протоколів від 11.03.2016 та 12.03.2016 на підставі ст. 511 Митного кодексу України представниками митниці було тимчасово вилучено товар, а саме крупу гречану ГОСТ Р 55290-2012, 1 сорту, в кількості 200 000 (двісті тисяч) кг.

Згідно постанов Солом`янського районного суду м. Києва по справі №760/7816/16-п від 13.05.2016, № 760/7816/16-п від 01.07.2016, № 760/7816/16-п від 21.10.2016, № 760/7816/16-п від 27.07.2016, № 760/7816/16-п від 17.06.2016, № 760/7816/16-п від 22.08.2016, № 760/7816/16-п від 07.10.2016, № 760/7816/16-п від 02.12.2016 закрито провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення по всім вищевказаним протоколам складених відповідачем-1 та зобов`язано відповідача-1, повернути володільцю (позивачеві) безпосередні предмети правопорушення, вилучені за протоколами про порушення митних правил від 11.03.2016, та 12.03.2016, а саме крупу гречану ГОСТ Р 55290-2012, 1 сорту.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Товар (крупа гречана, ядриця) було остаточно повернуто позивачеві відповідачем-1 06.06.2017, що підтверджуються митними деклараціями, які містяться в матеріалах справи.

Вимоги позивача про відшкодування 4 068 810,00 грн збитків понесених внаслідок неправомірних дій Київської міської митниці ДФС складаються з прямих (реальних) збитків (1 568 810, 03 грн):

1. Сплата за надання послуги митного терміналу ПАТ "Київське Автотранспортне Підприємство 13054" відповідно до Акту ОУ0000 187 від 14.01.2016 на суму 1 800,00 грн;

2. Сплата за надання послуги митного терміналу ПАТ "Київське Автотранспортне Підприємство 13054" відповідно до Акту ОУ0002756 від 12.03.2016 на суму 40 800,00 грн;

3. Штраф за простій автомобіля ДАФ держ. № НОМЕР_1 , п-пр. № НОМЕР_2 , ФОП Арішин В.Ю. відповідно до Акту № 32 від 15.03.2016 за дог.№ 01/25/01 від 25.01.2016 на суму 5 000,00 грн;

4. Штраф за простій автомобіля ДАФ держ. № НОМЕР_1 , п-пр. № НОМЕР_2 , ФОП Арішин В.Ю. відповідно до Акту № 27 від 15.03.2016 за дог.№ 01/25/01 від 25.01.2016 на суму 5 000,00 грн;

5. Штраф за поднаднормативний простій автомобіля РЕНО НОМЕР_13, пр.. НОМЕР_14 (10 діб), ФОП Степанюк В.В. відповідноідо Акту надання послуг №6 від 15.02.2016 на суму 2 500,00 грн;

6. Штраф за поднаднормативний простій автомобіля РЕНО НОМЕР_13 , пр. НОМЕР_5 (7 діб), ФОП Степанюк В.В . відповідно до Акту надання послуг №7 від 22.02.2016 на суму 2 916,67 грн;

7. Штраф за поднаднормативний простій автомобіля НОМЕР_6 / НОМЕР_7 ; НОМЕР_15/ НОМЕР_9 ;НОМЕР_10 / ЕО / НОМЕР_12 , ФОП Андріященко В.Г. відповідно до Акту № ОУ-0000072 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.02.2016 на суму 5 400,00 грн;

8. Штраф за поднаднормативний простій автомобіля НОМЕР_6 / НОМЕР_7 ; НОМЕР_15 / НОМЕР_9 ;НОМЕР_10 / ЕО / НОМЕР_12 , ФОП Андріященко В.Г. відповідно до Акту № ОУ-0000061 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.02.2016 на суму 18 100,00 грн;

9. Сплата за проведення судової експертизи в цивільних та господар.справах, досліджень та оцінки на замовлення, ДНДЕКЦ МВС України, відповідно до Акту № 843 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 2637,00 грн;

10. Сплата за проведення судової експертизи в цивільних та господарських справах, досліджень та оцінки на замовлення, ДНДЕКЦ МВС України, відповідно до Акту № 842 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 2637,00 грн;

11. TOB Консалтінговий регіональний економічний центр за надання послуги паркування ТЗ відповідно до Акту № ОУ-0000460 від 26.01.2017 на суму 160,00 грн;

12. Сплата за надання послуги паркування ТЗ відповідно до Акту № ОУ- 0000495 від 27.01.2017, TOB Консалтінговий регіональний економічний центр на суму 320,00 грн;

13. Сплата за надання послуги паркування ТЗ відповідно до Акту № ОУ- 000045 від 05.01.2017, TOB Консалтінговий регіональний економічний центр на суму 160,00 грн;

14. Сплата за надання послуги паркування ТЗ відповідно до Акту № ОУ- 0011143 від 23.12.2016, TOB Консалтінговий регіональний економічний центр на суму 1 280,00 грн;

15. Сплата за надання послуги паркування ТЗ відповідно до Акту № ОУ- 0006904 від 16.06.2017, TOB Консалтінговий регіональний економічний центр на суму 320,00 грн;

16. Сплата за понаднормовий простій а/м AH 4531ВІ/АН 0278 ХМ відповідно до Акту № З від 16.03.2016, TOB "Терра-Верналис" на суму 4 800,00 грн;

17. Сплата за понаднормовий простій а/м AH 4531 ВІ/АН 0278 ХМ відповідно до Акту № 1 від 16.03.2016, TOB "Терра-Верналис" на суму 4 800,00 грн;

18. Сплата за понаднормовий простій а/м АН 2257 ІС/АН 8079 ХР відповідно до Акту № 2 від 16.03.2016, TOB "Терра-Верналис" на суму 4 800,00 грн;

19. Штрафні санкції за наднормативний простій 45 діб відповідно до Акту здачі-приймання робіт № 18 від 15.03.2016, ФО-П Ставська Ю. В. на суму 27 000,00 грн;

20. Штрафні санкції за несвоєчасне повернення фінансової допомоги відповідно до договору від 29.01.2016, претензія-розрахунок, ПП "ФІНН 9" на суму 763 170,00 грн;

21. Штраф за несвоєчасне повернення фінансової допомоги відповідно до договіру від 20.01.2016 року, претензії-розрахуноку, ПП "ФІНН 9" на суму 591 609,48 грн;

22. Сплата за неоплачений товар через зіпсування на суму 83 599,88 грн.

А також, як зазначив позивач, суми упущеної вигоди в розмірі 2 500 000,00 грн у зв`язку з довгим зберіганням товару на не пристосованих для зберігання крупи складах, і неможливістю її реалізувати в короткий термін після придбання через протиправні дії відповідача-1.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт реального понесення вказаних ним прямих збитків на суму 1 568 810, 03 грн., матеріали справи не містять жодних доказів сплати за надання послуг митного терміналу, сплати штрафу за простій автомобілів, сплати за проведення судових експертиз, сплати за надання послуг паркування, сплати за понаднормовий простій автомобілів, сплати вказаних позивачем інших штрафних санкцій, не надано доказів зіпсування вилученого товару на суму 83 599,88 грн.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду не порушено відповідачами, а тому правомірно відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування позивачу понесених ним прямих збитків на суму 1 568 810, 03 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів упущеної вигоди в сумі 2 500 000,00 грн, слід зазначити, що згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Позовні вимоги в частині відшкодування позивачу 2 500 000,00 грн упущеної вигоди обґрунтовується умовним припущенням про можливість реалізувати товар за іншою ціною ніж тою за якою він фактично реалізував цей товар та можливістю отримання ним прибутку від такої реалізації.

Проте, позивачем не надано доказів того, що він гарантовано отримав би відповідну вигоду (прибуток) в зазначеному ним розмірі у разі, якщо його право не було б порушено відповідачем-1 та не надано точних даних, які б безспірно підтверджували реальну можливість отримання вказаних позивачем грошових сум.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування позивачу 2 500 000,00 грн упущеної вигоди.

Доводи скаржника, що звіт аудитора за результатами виконання завдання з погоджених процедур ТОВ Базис 37 доводить факт понесення прямих збитків на суму 1 568 810,03 грн та упущеної вигоди, внаслідок необхідності швидкої реалізації товару з урахуванням термінів зберігання на суму 2 500 000,00 грн, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у наданому скаржником звіту аудитора на Акт о поставке товара ненадлежащего качества , складеного компанією Профилик- Прим , вказаний акт складено 21.02.2017 в Молдові компанією, якій скаржник після отримання товару зі складів митниці поступово експортував всі 10 партій товару, а отже він не може достовірно підтверджувати, що якість товару погіршилась на території України чи саме на складах митниці/, оскільки якість товару могла погіршитись і під час перевезення позивачем до Молдови і під час його перебування на території Молдови.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що оскільки судом відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, то суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені у звіті аудитора від 28.09.2018 обставини не викликали сумнівів щодо їх правомірності, з огляду на наступне.

Так, судом відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, оскільки в даному випадку для з`ясування обставин, що мають значення для справи, відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування та не вказано будь-яких висновків щодо обставин викладених у звіті аудитора.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

З огляду на викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37" є необґрунтованими та такими в задоволенні яких вірно відмовлено судом першої інстанці.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/2484/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37" на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/2484/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис 37" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року у справі № 910/2484/19 - без змін.

Матеріали справи № 910/2484/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст складено 29.10.2019

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна